06 грудня 2013 року м. Чернівці Справа № 824/2388/13-а
10:50
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Боднарюка О.В.;
за участю секретаря судового засідання -Антонюка О.В.;
з участю:
представників позивача -Дроняк Р.М., Проданик М.О.;
представника відповідача -ОСОБА_3;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Начальника Головного управління Держсанепідслужби у Чернівецькій області до власника кафетерію з кулінарним цехом при продовольчому магазині ОСОБА_4 про застосування заходів реагування,-
В поданому до суду адміністративному позові Головне управління Держсанепідслужби у Чернівецькій області (далі-позивач) просив суд: застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до приватного підприємця ОСОБА_4, який здійснює господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_1, а саме: повністю зупинити виробництво та реалізацію продукції з курей бройлера у кафетерії з кулінарним цехом при продовольчому магазині приватного підприємця ОСОБА_4, розташованого у АДРЕСА_1 до усунення порушень.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що на підставі наказу начальника Чернівецького міського управління Головного управління Держсанепідслужби у Чернівецькій області від 28.10.2013 року №715 "П" "Про проведення позапланової перевірки з метою епідеміологічного обстеження" здійснено позапланову перевірку кафетерію з кулінарним цехом при продовольчому магазині приватного підприємця ОСОБА_4, розташованого у місті АДРЕСА_1. Вказана перевірка проведена у зв'язку із розслідуванням випадків харчового отруєння, пов'язаних із споживанням курей-гриль, які були виготовлені в зазначеному кафетерії при продовольчому магазині з кулінарним цехом ПП ОСОБА_4 В ході перевірки встановлено ряд недоліків та винесено припис про усунення причин і умов, що спричиняють вчинення порушень санітарного законодавства.
У зв'язку з тим, що встановлені порушення створюють загрозу і здоров'ю людей, позивач просить суд повністю зупинити виробництво та реалізацію продукції з курей бройлера у кафетерії з кулінарним цехом при продовольчому магазині приватного підприємця ОСОБА_4 - до усунення порушень виявлених під час перевірки і вказаних в приписі.
Відповідач позову не визнав, подав заперечення в яких зазначив наступне.
У відповідності до припису від 29.10.2013 року про усунення причин і умов, що спричиняють вчиненню порушень санітарного законодавства, всі причини і умови усунені, і у відповідності до постанови про накладення штрафу №69 від 05 листопада 2013 року сплачений штраф за вчинені порушення. Тому, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі посилаючись на обґрунтування викладенні в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав посилаючись на доводи викладені в запереченнях.
Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши письмові докази, та перевіривши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково з наступних підстав.
Судом встановлено такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Помічниками лікаря-епідеміолога відділу епідеміологічного нагляду Чернівецького міського управління Головного управління, згідно наказу №715 "П" від 28.10.2013 року проведено позапланову перевірку продовольчого магазину з кулінарним цехом та кафетерієм приватного підприємця ОСОБА_4, розташованого по АДРЕСА_1 (а.с. 14).
За результатами проведеної перевірки позивачем складено акт перевірки дотримання санітарного законодавства №319 від 28-29 жовтня 2013 року, яким встановлені порушення (а.с. 16-17).
29 жовтня 2013 року Чернівецьким міським управлінням Головного управління Держсанепідслужби у Чернівецькій області на підставі акту перевірки №319 від 28-29 жовтня 2013 року винесено Припис №19/1959 про усунення причин і умов, що спричиняють вчинення порушень санітарного законодавства.
Відповідно до вказаного Припису, відповідачу необхідно:
1. Представити висновки санітарно епідеміологічної експертизи на обладнання для приготування курчат-гриль, окистів, крилець, та технологічні інструкції на готову продукцію;
2. Отримати експлуатаційний дозвіл на кафетерій, продовольчий магазин з кулінарним цехом;
3. Забезпечити проведення косметичного ремонту та часткову заміну облицювальної плитки у приміщенні для підготовки сировини (курячих тушок, окистів, крилець);
4. Забезпечити маркування столу та інвентарю для обробки сирого м'яса;
5. Забезпечити щоденним оглядом працівників на гнійничкові захворювання із відміткою в журналі здоров'я;
6. Заключити угоду на прання санітарного одягу;
7. Направити персонал закладу, який не пройшов обстеження на бактерії кишкової групи в ДУ "Чернівецький обласний лабораторний центр України";
8. Забезпечити проведення генерального прибирання приміщень закладу(а.с. 34-35).
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" від 24.02.1994, № 4004-XII (далі Закон №4004), регулює суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, визначає відповідні права і обов'язки державних органів, підприємств, установ, організацій та громадян, встановлює порядок організації державної санітарно-епідеміологічної служби і здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні.
Відповідно до ч.9 ст.32 Закону №4004 забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя в районі, місті, районі у місті покладається на головного державного санітарного лікаря відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Згідно ст.39 Закону №4004 державний санітарно-епідеміологічний нагляд - це діяльність органів державної санітарно-епідеміологічної служби по контролю за дотриманням юридичними та фізичними особами санітарного законодавства з метою попередження, виявлення, зменшення або усунення шкідливого впливу небезпечних факторів на здоров'я людей та по застосуванню заходів правового характеру щодо порушників.
Основними завданнями цієї діяльності є: нагляд за організацією і проведенням органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами санітарних і протиепідемічних заходів; нагляд за реалізацією державної політики з питань профілактики захворювань населення, участь у розробці та контроль за виконанням програм, що стосуються запобігання шкідливому впливу факторів навколишнього середовища на здоров'я населення; нагляд за дотриманням санітарного законодавства; проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, гігієнічної регламентації небезпечних факторів і видача дозволів на їх використання.
Державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється відповідно до Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні що затверджується Кабінетом Міністрів України вибірковими перевірками дотримання санітарного законодавства за планами органів державної санітарно-епідеміологічної служби, а також позапланово залежно від санітарної, епідемічної ситуації та за заявами громадян.
Результати перевірки оформлюються актом, форма і порядок складання якого визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Як зазначено вище, за результатами перевірки позивачем винесено Припис №19/1959 про усунення причин і умов, що спричиняють вчинення порушень санітарного законодавства, яким відповідача зобов'язано усунути порушення зазначені в п.1 -п.8.
В судовому засіданні було встановлено та не заперечувалось представниками сторін те, що відповідачем на час розгляду даної справи частково усуненні порушення, які зазначено в Приписі №19/1959, а саме усунуто частково порушення, які зазначено в п.1 - представлено висновки санітарно епідеміологічної експертизи на обладнання для приготування курчат-гриль, окистів, крилець, а також усунуто порушення зазначені в п.3- п.8.
Відповідно до ч.3 ст.72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
При цьому, позивач обґрунтовуючи свої вимоги вказував на те, що відповідачем частково не усунуто порушення зазначені в п.1 припису, а саме не представлено технологічну інструкцію на готову продукцію, та в повному обсязі не усунуто порушення, яке вказано в п.2 припису.
Відповідно до ст.11 Закону №4004 державній санітарно-епідеміологічній експертизі підлягають: проекти міждержавних, державних цільових, регіональних, місцевих і галузевих програм соціально-економічного розвитку; інвестиційні проекти і програми у випадках і порядку, встановлених законодавством; схеми, передпроектна документація, що стосується районного планування і забудови населених пунктів, курортів тощо; проекти нормативно-технічної, інструкційно-методичної документації, що стосується здоров'я та середовища життєдіяльності людини; продукція, напівфабрикати, речовини, матеріали та небезпечні фактори, використання, передача або збут яких може завдати шкоди здоров'ю людей; документація на розроблювані техніку, технології, устаткування, інструменти тощо; діючі об'єкти, у тому числі військового та оборонного призначення.
Заперечуючи в частині п.1 представник відповідача в ході судового розгляду окрім іншого пояснив, що технологічна інструкція в ПП ОСОБА_4 є в наявності, і ця інструкція надавалась для огляду представникам позивача після відкриття провадження у справі, однак останні вказали, що така інструкція не відповідає діючим вимогам законодавства, не вказавши яким саме.
При цьому, представником відповідача в ході судового розгляду справи надано для огляду та долучено до матеріалів справи витяг Технологічної інструкції, яка затверджена 05.08.2010р. ПП ОСОБА_4 на виготовлення курчат-гриль, окисту курячого-гриль, та крилець-гриль, яка розроблена і затверджена директором «Центр інформаційно-харчових технологій О. Палагнюк, згідно Технологічної інструкції, затвердженої Міністерством торгівлі СССР від 31.03.1989р. (а.с.65).
З огляду на зауваження позивача, відповідачем з метою усунення порушення вказаного в п.1 припису, головному санітарному лікарю була написана заява від 05.12.2013р. (а.с.66) про відтермінування виконання пункту припису - представлення технологічної інструкції на готову продукцію. Однак, як зазначає представник відповідача, останній не в змозі виготовити іншу технологічну інструкцію, окрім існуючої, яка на даний час є чинною, оскільки відсутні будь-які норми, які б вказували на те, що ця інструкція не відповідає діючому законодавству.
В ході судового розгляду справи представниками позивача не спростовано в свою чергу зазначені вище заперечення представника відповідача, та не надано будь-яких пояснень в частині того, що технологічна інструкція не відповідає будь-яким нормам законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи те, що представником відповідача в ході судового розгляду справи надано технологічну інструкцію на виготовлення курчат-гриль, окисту курячого-гриль, та крилець-гриль, яка на час розгляду справи є чинною, а представниками позивача не спростовано того факту, що ця інструкція не відповідає формі та діючим вимогам законодавства - суд вважає, що вимоги позивача в цій частині (зупинення виробництва і реалізації продукції у кафетерії) до усунення зазначеного порушення є необґрунтованими та безпідставними.
Щодо обґрунтувань позивача визначених в п.2 Припису №19/1959, а саме - отримати експлуатаційний дозвіл на кафетерій, продовольчий магазин з кулінарним цехом, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що відповідачем подано заяву начальнику Чернівецького міського управління Головного управління Держсанепідслужби у Чернівецькій області, головному державному санітарному лікарю м. Чернівці Клімчук Н.Я. в якій останній просив відповідно до статті 7 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" надати експлуатаційний дозвіл на продовольчий магазин кафетерій з кулінарним цехом який знаходиться по АДРЕСА_1.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року №712 був затверджений Порядок видачі експлуатаційного дозволу для потужностей (об'єктів) з виробництва, переробки або реалізації харчових продуктів (далі-Порядок №712).
Цей Порядок визначає процедуру видачі, призупинення (далі - тимчасове зупинення), анулювання та поновлення експлуатаційного дозволу для потужностей (об'єктів) з виробництва, переробки або реалізації харчових продуктів.
Відповідно до п.2 Порядку №712, оператори потужностей (об'єктів), що провадять діяльність з виробництва, переробки або реалізації харчових продуктів, підконтрольних санітарній службі, повинні отримати експлуатаційний дозвіл відповідного головного державного санітарного лікаря, який видається на кожну з таких потужностей.
Згідно п.8 Порядку №712, для отримання експлуатаційного дозволу оператору потужностей (об'єктів) необхідно звернутися із заявою до головного державного санітарного лікаря або головного державного інспектора ветеринарної медицини відповідної території за формою, встановленою головним державним санітарним лікарем України або головним державним інспектором ветеринарної медицини України.
Відповідно до п.13 Порядку №712, строк проведення інспекції та видачі експлуатаційного дозволу не повинен перевищувати 30 календарних днів з дати надходження заяви та необхідних документів, передбачених цим Порядком.
Згідно з п. "а" ст.42 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", головні державні санітарні лікарі (їх заступники) застосовують такі заходи для припинення порушення санітарного законодавства: обмеження, тимчасова заборона чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій, об'єктів будь-якого призначення, технологічних ліній, машин і механізмів, виконання окремих технологічних операцій, користування плаваючими засобами, рухомим складом і літаками у разі невідповідності їх вимогам санітарних норм;
Пунктом 2.1 Інструкції про порядок застосування державною санітарно-епідеміологічною службою України адміністративно-запобіжних заходів, яка затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14.04.95 року № 67, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15 серпня 1995 року за № 298/834 передбачено, що до адміністративно-запобіжних заходів, порядок застосування яких регулюється цією Інструкцією, відносяться: обмеження, тимчасова заборона, припинення, зупинення.
В ході судового розгляду справи було встановлено, та фактично не заперечувалось сторонами те, що у відповідача відсутній експлуатаційний дозвіл на кафетерій, продовольчий магазин з кулінарним цехом, і тим самим останнім не усунуто вимоги п.2 припису.
На час розгляду зазначеної справи відповідачем, як вказано вище вчинено лише дії «звернення із заявою до позивача» направлені на отримання експлуатаційного дозволу, а тому вимоги позивача в частині повного зупинення виробництва та реалізації продукції з курей бройлера у кафетерії з кулінарним цехом при продовольчому магазині приватного підприємця ОСОБА_4 до усунення зазначеного порушення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно ч.5 ст. 4 Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (із змінами станом на 01.07.2013 року) - повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.
З огляду на те, що відповідач на час розгляду вказаної адміністративної справи не усунув недоліки п.2 Припису №19/1959, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити частково, а саме Повністю зупинити виробництво та реалізацію продукції з курей бройлера у кафетерії з кулінарним цехом при продовольчому магазині приватного підприємця ОСОБА_4, розташованого за адресою АДРЕСА_1, до усунення порушення викладеного в пункті 2 Припису про усунення причин і умов, що спричиняють вчинення порушень санітарного законодавства від 29 жовтня 2013 року №19/1959.
Враховуючи те, що позивач згідно п.7 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору - суд не вирішує питання про розподіл судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд , -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Повністю зупинити виробництво та реалізацію продукції з курей бройлера у кафетерії з кулінарним цехом при продовольчому магазині приватного підприємця ОСОБА_4, розташованого за адресою АДРЕСА_1 до усунення порушення викладеного в пункті 2 Припису про усунення причин і умов, що спричиняють вчинення порушень санітарного законодавства від 29 жовтня 2013 року №19/1959.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова у повному обсязі складена 11 грудня 2013 року.
Суддя О.В. Боднарюк