25 листопада 2013 року справа № 823/3329/13-а
м. Черкаси
16 год. 30 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Чубар Т.М.,
секретар - Дуженко С.А.,
за участю представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Добролюкс-11» Кучеренка С.П. - за довіреністю від 01.11.2013р.,
представника відповідача державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області Юревича С.В. - за довіреністю № 13631/10-015 від 18.10.2013р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Добролюкс-11» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Добролюкс-11», в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області № 182/1750 від 21.10.2013р.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтовуючи їх тим, що позивач при взаємовідносинах з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 не виступав в якості податкового агента, як наслідок, не зобов'язаний був утримувати та перераховувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб за фізичну особу-підприємця ОСОБА_3, а отже в податкових розрахунках форми 1-ДФ за ІІ квартал 2012 року не зобов'язаний був відображати доходи, виплачені вказаній особі, та подавати до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області податковий розрахунок за формою 1-ДФ, у зв'язку з чим у відповідача не було підстав для застосування штрафних санкцій в сумі 510 грн.
Представник відповідача проти заявленого адміністративного позову заперечує, мотивуючи це тим, що оскільки позивачем було подано уточнюючий розрахунок за формою 1-ДФ, то відповідно до п. 119.2 статті 119 Податкового кодексу України подання з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 грн.
Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 21 жовтня 2013 року державною податковою інспекцією у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області проведено камеральну перевірку податкової звітності товариства з обмеженою відповідальністю «Добролюкс-11» щодо неподання (несвоєчасного подання, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками) податкової звітності, за результатами якої виявлено порушення позивачем п. 49.18 статті 49 та п.п. 168.1.1 п. 168.1 статті 168, п.п. «б» п. 176.2 статті 176 Податкового кодексу України (акт № 1066/17-508), а саме платником подано не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками звіт за формою 1-ДФ за ІІ квартал 2012 року, дата подання основного звіту - 16.08.2012р., дата подання уточнюючого звіту - 16.08.2013р.
Як пояснив у судовому засіданні представник відповідача, проведеним аналізом форми 1-ДФ за ознакою доходів 157 «Дохід виплачений самозайнятій особі» державною податковою інспекцією у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області встановлено, що позивач здійснював у перевіряємому періоді нарахування та виплату доходу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3, проте, у податковій звітності - не відобразив нарахування та виплату фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 доходу у сумі 6 229 грн. 91 коп.
На підставі зазначеного акту перевірки, керуючись п. 119.2 статті 119 Податкового кодексу України державна податкова інспекція у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області прийняла податкове повідомлення-рішення № 182/1750 від 21.10.2013р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників за штрафними санкціями в розмірі 510 грн.
Вирішуючи даний спір, з огляду на аргументацію позивача, суд враховує, що відповідно до п.п. 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є:
фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
податковий агент.
Згідно з п.п. 14.1.180 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до п.51.1. статті 51 Податкового кодексу України, податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку.
Згідно з пп. 168.1.1. п. 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Пунктом 176.2 статті 176 Податкового кодексу України передбачено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:
а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;
б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
Відповідно до п. 119.2 статті 119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.
На думку податкового органу, позивач повинен був повідомити державну податкову інспекцію за встановленою формою 1-ДФ про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь вищезазначеної фізичної особи-підприємця за укладеним з ним договором, чого не зробив.
Разом з тим, з таким висновком відповідача суд не погоджується та вважає його безпідставним, з огляду на наступне.
Відповідно до п.18.1 статті 18 Податкового кодексу України, податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.
Згідно з п. 177.8 статті 177 Податкового кодексу України під час нарахування (виплати) фізичній особі-підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою-підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до пп. 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 статті 14 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач у перевіряємому періоді не мав найманих працівників, проте, здійснив перерахування відповідних коштів за договором купівлі-продажу будівельних матеріалів, укладеним з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, який згідно свідоцтва про державну реєстрацію серії НОМЕР_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності з 07.04.2000р.
Таким чином, позивач у взаємовідносинах з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 не виступає в якості податкового агента, а отже не зобов'язаний утримувати та перераховувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб за фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 та, як наслідок, відображати у звіті за формою 1-ДФ доходи, виплачені вказаній особі.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області № 182/1750 від 21.10.2013р.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Добролюкс-11» 172 (сто сімдесят дві) грн. 05 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Т.М. Чубар
Повний текст постанови виготовлений 29 листопада 2013 року.