Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001
Вступна та резолютивна частини
м. Миколаїв.
29 жовтня 2013 року Справа № 814/4224/13-а
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лісовської Н. В. за участю секретаря судового засідання Калінічевої М.С. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомпублічного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль", вул. Каботажний узвіз, 18, м. Миколаїв, 54002
доЛенінського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського Міського управління юстиції, вул. Декабристів, 41/23, м. Миколаїв, 54020
треті особиОСОБА_1, АДРЕСА_1
провизнання неправомірною та скасування постанви від 03.09.2013р.,
За участю представників сторін:
від позивача: Вірченко І.П.,
від відповідача: Ільїна О.В.,
третя особа: ОСОБА_1
Керуючись ч. 3 ст. 160 КАС України суд проголошує вступну та резолютивну частини постанови.
керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч. 3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України
У позові публічного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" - відмовити.
Повний текст постанови буде виготовлений протягом пяти днів з дня проголошення тексту вступної та резолютивної частини.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Н. В. Лісовська
Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001
м. Миколаїв
29 жовтня 2013 року Справа № 814/4224/13-а
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лісовської Н. В. за участю секретаря судового засідання Калінічевої М.С. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомпублічного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль", вул. Каботажний узвіз, 18, м. Миколаїв, 54002
доЛенінського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського Міського управління юстиції, вул. Декабристів, 41/23, м. Миколаїв, 54020
треті особиОСОБА_1, АДРЕСА_1
провизнання неправомірною та скасування постанви від 03.09.2013р.,
За участю представників сторін:
від позивача: Вірченко І.П.,
від відповідача: Ільїна О.В.,
третя особа: ОСОБА_1
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції про визнання постанови про накладення штрафу неправомірною та скасування постанови від 03.09.2013 року.
Ухвалою суду від 21.10.2013 року до участі у справі у якості відповідача без заявлення самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено ОСОБА_1
Свої позовні вимоги позивач обґрунтує тим , що при примусовому виконанні рішення Ленінського районного суду № 2/1416/62 від 06.12.2012 року про зобов'язання ПАТ „Миколаївської ТЕЦ" забезпечити безперебійне водопостачання гарячої води в квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, позивач не виконав рішення суду по незалежними від нього причин ( через ремонт трубопроводу), але не зважаючи на ці обставини державним виконавцем 03.09.2013 року винесено постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду на ПАТ „Миколаївська ТЕЦ". Позивач зазначає, що ПАТ „Миколаївська ТЕЦ" віднесено до реєстру підприємств паливо-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціовання підприємств паливо-енергетичного комплексу" а від так, відповідно до Закону України № 2711 та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» , зупиняється дія ст. 4, 5 Закону України „Про виконавче провадження " (далі по тексту Закон № 606). Тобто, державний виконавець не вправі накладати будь які майнові стягнення на Позивача, а від так постанова про накладення штрафу від 03.09.2013 року належить скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав , просив задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, надав суду письмові заперечення та вважає правову позицію позивача хибною. Просить суд відмовити в задоволенні позову.
Третя особа ОСОБА_1 , заперечував проти позову, та в судовому засіданні пояснив, що Позивав вводить суд в оману, коли зазначає, що рішення суду не може бути виконано через ремонт теплотраси, оскільки теплотраси вже давно відремонтовано, невиконання ленінського суду з боку позивача , є ні чим іншим як нехтування вимог Закону з боку позивача. ОСОБА_1 зазначив, що дії державного виконавця при проведенні виконавчих дій по немайновому виконанню цілком законні та позов задоволенню не належить.
В судовому засіданні 29.10.2013 року в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Вислухав пояснення сторін, з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідив матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов не належить задоволенню, виходячи з наступного:
З 12.08.2013 року на виконанні відділу Ленінського ВДВС перебував виконавчий лист Ленінського районного суду № 2/1416/62 від 06.12.2012 року про зобов'язання ПАТ „Миколаївської ТЕЦ" забезпечити безперебійне водопостачання гарячої води в квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1
При винесені постанови про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем відповідно до положення ст. 17,19,20 , 25 Закону України № 606 (в редакції 2011 року ) було надано строк позивача для добровільного виконання рішення суду до 19.08.2013 року. Згодом за заявою позивача строк на добровільне викання рішення суду був подовжений до 02.09.2013 року, та винесена відповідна постанова про відкладення провадження виконавчих дій відповідно до вимог ст.. 31 Закону № 606.
03.09.2013 року ОСОБА_1 повідомив що водопостачання гарячої води не відновлено у його квартирі, був вихід державного виконавця на місце здійснення та складено відповідний Акт.
На виконання вимог Закону № 606 при здійсненні виконання по немайновим спорам, керуючись ст. 11, 75, 89 Закону Державним виконавцем винесено постанову про накладення на боржника (Позивача) штрафу у сумі 1020,00 грн. (ч.2 ст.75 ЗУ № 606).
Відповідно до положень ст. 75 Закону № 606 у разі невиконання вимог державного виконавця без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Статтею 89 Закону № 606 визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Суд критично оцінює позицію позивача щодо неправомірності накладення відповідачем майнових стягнень на позивача на підставі Закону України № 2711 та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до яких в разі, якщо підприємство, до якого звернено стягнення, віднесено до реєстру підприємств паливо-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціовання підприємств паливо-енергетичного комплексу", зупиняється дія ст. 4, 5 Закону України „Про виконавче провадження ".
Так, статтею 4 Закону № 606 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначаються засади інформаційного забезпечення виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 5 вищезазначеного Закону, вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Аналізуючи норми діючого законодавства, суд дійшов висновку, що позивач посилається на норми Закону № 606, у редакції 2005 року. Враховуючи те, що спірні правовідносини виникли у 2013 році, то необхідно застосовувати редакцію Закону станом на 2013 рік.
Крім того, правові норми, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги (у редакції Закону 2005 року), є підставою для зупинення виконавчого провадження, а не звільнення боржника від обов'язку виконання вимог державного виконавця.
Так, відповідно до абзацу шостого пункту 3.7. статті З Закону № 2711 на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи з примусового виконання рішень щодо нього зі стягнення заборгованості, яка виникла до 01 січня 2013 року.
Частиною 6 п. 3.7 ст. З Закону № 2711, яка визначає порядок участі підприємств паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості, передбачено, що на строк участі підприємств паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості яка виникла до 1 січня 2013 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», крім рішень, про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами.
Згідно з абзацом шостим пункту 3.7 статті 3 Закону № 2711 на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо нього зі стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2012 року.
Не зупиняється здійснення щодо підприємств паливно-енергетичного комплексу, внесених до Реєстру, виконавчих дій, спрямованих на примусове виконання рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості зі сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року, і заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України (частина третя статті 37 Закону, абзац шостий пункту 3.7 статті З Закону № 2711), оскільки підприємства паливно-енергетичного комплексу, внесені до Реєстру, залишаються суб'єктами господарських, трудових та інших правовідносин, не пов'язаних з розрахунками за енергоносії. Таку правову позицію висловлює Конституційний суд України у Рішенні № 18-рп/2012 від 13.12.2012.
Вищевказаним рішенням Конституційного Суду України вирішено, що обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», - внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
До того ж, накладення штрафу на позивача оскаржуваною постановою державного виконавця, є заходом спонукання до вчинення дій, спрямованих на виконання рішення суду та мірою відповідальності за невиконання законних вимог державного виконавця, а не застосування заходів щодо стягнення з підприємства коштів за його майновими зобов'язаннями.
Щодо строку звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження рішення державного виконавця, суд дійшов наступних висновків:
Оскільки позивач скористався своїм правом, визначеним ст. 82 Закону № 606 та в десятиденний строк 09.09.2013 року звернувся зі скаргою в порядку ст. 82 Закону України № 606 до Начальника ВДВС, а відповідь отримав 30.09.2013 року, суд погоджується з позицією позивача, що перебіг десятиденного строку звернення до адміністративного суду, визначений ст. 181 КАС України, у позивача почався з 30.09.2013 року.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» не обґрунтовані та задоволенню не належать.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС).
Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 128, 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -
У позові публічного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" - відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного Адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Суддя Н. В. Лісовська
Повний текст постанови складено
та підписано суддею 04.11.2013 року.