Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001
м. Миколаїв
17 вересня 2013 року Справа № 814/3274/13-а
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н. В. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомУправління Пенсійного фонду України в м. Вознесенськ та Вознесенському р-ні Миколаївської обл., вул. Кірова, 25, м. Вознесенськ, Миколаївська область,56500
доВідділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вознесенському районі Миколаївської області, вул. Кірова, 5/2, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500
провизнання дій неправомірними, стягнення коштів в сумі 1093,91 грн.,
Управління ПФУ в Вознесенському районі Миколаївської області (надалі - ПФУ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вознесенському районі Миколаївської області (надалі - Фонд) про стягнення витрат з виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що у період з жовтня 2012 року по червень 2013 року пенсіонеру виплачено пенсію по втраті годувальника у сумі 1093,91 грн. однак, не зважаючи на те, що на фонд покладено обов'язок відшкодування витрат на виплату такого виду пенсій, а як наслідок відмовився від відшкодування.. ПФУ просить визнати дії Фонду щодо відмови в прийнятті до заліку сум виплаченої пенсії по втраті годувальника неправомірними, та просить стягнути з відповідача суму виплаченої пенсії по втраті годувальника в розмірі 1093,91 за період з 26.10.2012 року по 30.06.2013 року.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідач позовні вимоги не визнає, надав суду письмові заперечення та клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 122 КАС України суд здійснює розгляд справи в порядку письмового провадження.
Вислухав пояснення сторін в минулих судових засіданнях, з'ясував фактичні обставини справи, дослідив докази, що містяться у справі, судом встановлено наступне:
ОСОБА_1 є інвалідом дитинства та до ІНФОРМАЦІЯ_1 (час смерті його батька ОСОБА_2) отримував пенсію по інвалідності.
ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок нещасного випадку на виробництві загинув ОСОБА_2 - батько ОСОБА_1
З 1980 року по 1987 рік ОСОБА_1 ПФУ була призначена пенсія у зв'язку із втратою годувальника, яку він отримував до квітня 1987 року.
З квітня 1987 по 26.10.2012 року пенсіонер ОСОБА_1 виявив бажання та отримував пенсію по інвалідності, як інвалід дитинства, та отримував від ПФУ такий вид пенсії.
У грудні 2012 року ОСОБА_1 виявив бажання отримувати пенсію по втраті годувальника.
В судовому засіданні з'ясовано, та підтверджується матеріалами справи, що до Фонду ОСОБА_1 не звертався, заяву про перехід з одного виду пенсії на інший надав лише до ПФУ. Особова справа ОСОБА_1 у Фонду відсутня.
Представник позивача в судовому засіданні підтвердив, що в особовій справі, що знаходиться у ПФУ, міститься копія акту Н-1 від 24.01.1980 року, по якому вже проводилися нарахування та виплати пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 з 1980 по 1987 рік.
Статтями 35, 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та положеннями Інструкції про порядок передачі виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків документів, що підтверджують право застрахованого або членів його сім'ї на страхову виплату, затвердженою постановою правління Фонду від нещасних випадків на виробництві від 24.04.2001 року № 10, визначено перелік документів, що подаються до робочих органів Фонду для призначення страхових виплат та обов'язок Фонду розглядати справи про призначення страхових виплат та соціальних послуг на підставі заяви потерплого за наявності усіх необхідних документів і приймати рішення про призначення. Одним з основних документів для призначення соціальних виплат є акт про нещасний випадок на виробництві, який подається в оригіналі або у нотаріально посвідченій копії, про що зазначено у ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Згідно до Порядку сумісної постанови правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України від 04.03.2003 року № 5-4/4 , якою затверджено «Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України Пенсійному Фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності в наслідок нещасного випадку на виробництві» визначено, що згідно наданих списків осіб, яким провадиться виплата пенсій по інвалідності в наслідок нещасного випадку на виробництві, проводиться звірка витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії. Саме звірка, а не виплата витрат Фондом.
Порядок № 5-4/4 не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.
У разі наявності спору та незгоди на підписання актів звірки розрахунків з боку Фонду вимоги про стягнення таких сум мають вирішуватись у судах адміністративної юрисдикції шляхом пред'явлення органами ПФУ позову про стягнення цих сум, а не шляхом пред'явлення вимог про підписання актів звірки.
Окрім того, таку правову позицію не однократного висловлював ВСУ у своїх рішеннях, які в силу ст. 244-2 КАС України є джерелом права та обов'язкові до застосування.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо визнання дій Фонду протиправними в частині відмови прийняття до заліку не належать задоволенню.
Подаючи позов, позивач просить суд стягнути з фонду 1093,91 грн. за період з 26.10.2012 по 30.06.2013 року пенсію по втраті годувальника. Однак, слід зазначити, що відповідно до вимог ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано протягом шестимісячного строку. Таким чином, позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду з подібними позовними вимогами за період з 26.10.2012 по 01.01.2013 року.
Наслідки пропущення строку звернення до суду передбачені ст. 100 КАС України - а саме, позовні заяви, або вимоги, що заявлені з порушення строку, залишаються судом без розгляду.
В іншій частині позовних вимог, щодо стягнення виплаченої пенсії за період з 01.01.2013 по 30.06.2013 року, позовні вимоги не належать задоволенню виходячи із наступного:
Факти розслідувань нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань розслідуються у відповідності до затверджених Кабінетом Міністрів України порядків та у відповідності до норм Закону України «Про охорону праці».
З позовних вимог УПФ України в Вознесенському районі Миколаївській області вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючи шофером на підприємстві «Доманівський комбінат будматеріалів»
28.01.1980 р. був складений Акт про нещасний випадок на виробництві. Акт складено з численними порушеннями чинного законодавства, неналежно заповнені пункти 14,16,17, також відсутні підписи головного інженера, начальника цеха, бухгалтера та не відповідає встановленому зразку, який затверджений Постановою Президиуму ВЦСПС від 20 травня 1966 року «Положення про розслідування та обліку нещасних випадків на виробництві».
Відділенням ВД ФССНВ в Вознесенському районі Миколаївській області направлено лист ОСОБА_1, як стороні справи, звернутися із заявою до суду для виправлення Акту за формою Н-1 та для отримання в подальшому страхових виплат. До цих пір документи, за якими може бути сформована справа потерпілого та призначені йому страхові виплати, до відділення не надані. Справу про страхові виплати в Фонді не сформовано.
Окрім того, в матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1, де він зазначає, що за вищезазначений період не отримував від ПФУ пенсії по втраті годувальника (а.с. 110)
Суд критично оцінює позицію позивача, що ОСОБА_1 виплачена пенсія по втраті годувальника, бо жодним документами це не підтверджено.
Довідка з Ощадбанку про надходження коштів на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 не містить інформації, що ці кошти є саме пенсією по втраті годувальника, так окрім того, має розбіжності між сумою зарахованих коштів та сумою, яку ПФУ заявляє до відшкодування.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС).
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -
Позовні вимоги Управління пенсійного фонду України в Вознесенському районі Миколаївської області щодо стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вознесенському районі Миколаївської області витрат на виплату пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з втратою годувальника за період з 26.10.2012 по 01.01.2013 року залишити без розгляду у зв'язку із пропущенням строку звернення до адміністративного суду.
В решті позовних вимог - відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного Адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Суддя Н. В. Лісовська