14 листопада 2013 року ( 12 год. 50 хв.)Справа № 808/6780/13-а м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Максименко Л.Я.,
за участю секретаря судового засідання - Приймака Є.О.,
та представників
від позивача: Мартиненко К.І., довіреність від 14.11.2013
від відповідача: Грабко І.М., довіреність № 55/01 від 03.01.2013
від третьої особи: не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод», м. Запоріжжя
до відповідача: Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя
третя особа: ОСОБА_3, м. Запоріжжя
про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Публічне акціонерне товариство «Запорізький арматурний завод» (далі-позивач) звернулось із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя (далі-відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, в якому позивач просить суд визнати дії відповідача по включенню до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, пред'явлених до відшкодування позивачем та внесенню у картку особового рахунку позивача витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_3, за період роботи ОСОБА_3 на ЗВО «Арматурободування», протиправними; зобов'язати відповідача виключити з картки особового рахунку позивача та із розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, пред'явлених до відшкодування позивачем, надмірно нараховані суми витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_3 призначеної за період його роботи на ЗВО «Арматуробудування».
В обґрунтування позову посилається на те, що дії УПФУ щодо нарахування та внесення у картку особового рахунку позивача витрат на доставку та виплату пільгової пенсії ОСОБА_3 за період його роботи на ЗВО «Арматуробудування» є протиправними, оскільки відповідно до п. 6.2 та п. 6.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, витрати на виплату та доставку пільгової пенсії фізичним особам, які мають стаж, що дає їм право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи, а у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах вносять їх правонаступники. Стверджує, що ДП (ВАТ) «Запорізький арматурний завод» та їх правонаступник ПАТ «ЗАЗ» є самостійним, окремим підприємством, а ЗВО «Арматуробудування» не перейменовувалось у ВАТ «Запорізький арматурний завод», який не є правонаступником ЗВО «Арматуробудування». Вказує, що ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 21.03.2013 по цивільній справі № 22-ц/778/711/13 було встановлено, що ДП «Запорізький арматурний завод» та його правонаступник ПАТ «ЗАЗ» ніколи не отримували від ЗВО «Арматуробудуваннчя» будь-яке майно, у зв'язку з чим завод ніколи не отримував від об'єднання прав та обов'язків щодо працівників ЗВО «Арматуробудування», зокрема щодо видачі уточнюючих довідок про стаж роботи; ПАТ «ЗАЗ» не має ніякого відношення до документів ЗВО «Арматуробудування», за ці документи відповідає Держоборонпроммаш України або його правонаступник, які створювали та ліквідували об'єднання; ЗВО «Арматуробудування» є ліквідованим без правонаступників. З огляду на це, вважає, що в порядку ч. 1 ст. 72 КАС України, вказані обставини не підлягають повторному доведенню.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги з підстав, викладених вище, наполягає на задоволенні позову.
Відповідач позов не визнав, у письмових запереченнях від 14.08.2013 вх. № 33126 посилається на те, що розрахунок фактичних витрат за травень 2013 року стосовно ОСОБА_3 був сформований Управлінням на підставі розпорядження № 162949 від 29.03.2013 та розрахунку стажу з урахуванням довідки про підтвердження пільгового стажу № 302 від 11.12.2003, виданої ПАТ «ЗАЗ», які на сьогоднішній день не оскаржувались та не скасовані. З огляду на це, вважає, що вищезазначений розрахунок фактичних витрат сформований Управлінням законно, що підтверджується ухвалою ВАСУ від 25.07.2013 у справі № К/9991/23670/12. Крім того зазначає, що рішенням апеляційного суду Запорізької області від 10.04.2013 у справі № 22-ц/778/1619/13 визнано незаконними дії ВАТ «ЗАЗ» щодо відкликання та анулювання довідки № 302 від 11.12.2003 і з надання нової довідки № 68 від 01.06.2011 щодо ОСОБА_3 Вважає, що з цього моменту довідка № 302, яка була відкликана позивачем, знову є дійсною та підтверджує пільговий стаж ОСОБА_3 на ПАТ «ЗАЗ», а тому підтверджувати наявність чи відсутність правонаступництва між ПАТ «ЗАЗ» та ЗВО «Арматуробудування» немає сенсу. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити.
Під час розгляду справи по суті представник відповідача підтримав заперечення з підстав викладених вище.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.09.2013 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено ОСОБА_3.
03.10.2013 через канцелярію суду від ОСОБА_3 надійшли заперечення проти позовної заяви, в яких третя особа вважає, що позивачем був пропущений, встановлений ст.ст. 99, 100 КАС України строк звернення до адміністративного суду, який на думку ОСОБА_3 почав спливати 09.10.2012. По суті заявлених вимог зазначає, що ухвалою від 16.01.2013 Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ встановив, що Запорізький арматурний завод фактично створений на базі заводу, який був структурним підрозділом Запорізького виробничого об'єднання арматуробудування, тому слід дійти до висновку, що зазначене підприємство утворилось внаслідок реорганізації останнього шляхом виділення, як це було передбачено ст. 34 Закону Української РСР «Про підприємства в Українській РСР» в редакції, яка діяла на час проведення реєстрації Запорізького арматурного заводу як юридичної особи. На користь цього вказує і та обставина, що після реєстрації Запорізького арматурного заводу, як юридичної особи, трудові відносини з ОСОБА_3 після прийняття його на роботу 11.03.1981 до Запорізького виробничого об'єднання арматуробудування продовжувались, він не звільнявся з цього об'єднання і не приймався на роботу, в т.ч. в порядку переведення, на інше підприємство, зокрема, завод, але був звільненим з цього заводу в 2003 році в зв'язку із виходом на пенсію по інвалідності, при видачі йому довідки відповідач посилався на первинні документи про роботу позивача і в об'єднанні, що вказує на наявність у нього таких документів. З огляду на це, ОСОБА_3 вважає, що в порядку ст. 72 КАС України, вказані обставини не підлягають повторному доведенню та є підставою для відмови ПАТ «ЗАЗ» у задоволенні адміністративного позову.
В судовому засіданні 14.11.2013 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.
Обов'язок та порядок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій страхувальниками визначені Законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі Інструкція).
Згідно з пунктом 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до п. 6.2 Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.
Пунктом 6.3 Інструкції встановлено, що у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.
Згідно з пунктами 6.4 та 6.5 Інструкції, 6.4. розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.
Пунктом 6.8 Інструкції визначено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідно до п. 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
11.12.2003 ОСОБА_3 ВАТ «Запорізький арматурний завод» видана довідка № 302 про те, що він працював у ВАТ «Запорізький арматурний завод» з 01.04.1981 по 08.01.1995 у чавуноливарному цеху на ділянці термічної обробки і обрубки литва термістом, постійно зайнятим біля печей на гарячих роботах по 5 розряду із 01.09.2002 по 17.10.2003 в ливарному цеху на ділянці термічної обробки і обрубки литва термістом, постійно зайнятим біля печей на гарячих роботах по 5 розряду з повним робочим днем за Списком № 1.
З 16.12.2003 Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя ОСОБА_3 була призначена пенсія за віком на пільгових умовах за списком № 1 на підставі довідки про підтвердження пільгового стажу від 11.12.2003 № 302.
04.05.2011 до Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя надійшла заява-повідомлення ВАТ «Запорізький арматурний завод» від 27.04.2011 вих. № 200 про анулювання та відкликання довідки № 302 від 11.12.2003.
01.06.2011 ВАТ «Запорізький арматурний завод» надана до УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя нова довідка № 68, якою підтверджено пільговий стаж ОСОБА_3 лише з лютого 1994 року по вересень 2003 року.
На підставі вказаної довідки УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_3
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2012 у справі № 2а-15577/11 адміністративний позов ОСОБА_3 до УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя задоволений частково, визнано протиправними дії УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя щодо проведення перерахунку пільгового стажу ОСОБА_3 на підставі заяви-повідомлення ВАТ «Запорізький арматурний завод» від 27.04.2011 вих. № 200 про анулювання та відкликання довідки № 302 від 11.12.2003 та щодо зменшення з 01.07.2011 розміру пенсії ОСОБА_3 з розміру 1 641,37 грн. до суми 1 216,29 грн.; зобов'язано УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя поновити розмір пенсії ОСОБА_3 в сумі 1 641,37 грн. та здійснити виплату всіх недоотриманих з 01.07.2011 пенсійних виплат.
На виконання судового рішення, розпорядженням № 162949 від 29.03.2013 УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_3 з урахуванням довідки № 302 від 11.12.2003 та сформовано розрахунок стажу, згідно якого частка відшкодування ПАТ «Запорізький арматурний завод» становить 70,58%.
Тобто, в даному випадку розрахунок фактичних витрат за травень 2013 року стосовно ОСОБА_3 був сформований управлінням на підставі розпорядження № 162949 від 29.03.2013 та розрахунку стажу з урахуванням довідки про підтвердження пільгового стажу № 302 від 11.12.2003, які на сьогоднішній день не оскаржувались та не скасовані.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Третьою особою до матеріалів справи надана копія ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.01.2013 у справі № 6-35920св12 за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Запорізький арматурний завод», третя особа УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя про встановлення факту та становища по виплаті пенсії за віком на пільгових умовах, якою зокрема, встановлено наступне:
« 11 березня 1981 року ОСОБА_3 був прийнятий на роботу до Запорізького виробничого об'єднання арматуробудування (ВО «Запоріжжяпромарматура»), що підтверджено його трудовою книжкою. В трудовій книжці позивача за НОМЕР_1 зроблений запис №12, що з 4 вересня 1994 року ЗВО арматуробудування перейменовано у ВАТ «Запорізький арматурний завод» на підставі наказу Мінмашпрому від 28 січня 1994 року № 104. За № 18 зроблено запис про звільнення по переводу у ТОВ «Торговий дім «Запорізький арматурний завод» за ст. 36 п. 5 КЗпП України з 17 жовтня 2003 року з ВАТ «Запорізький арматурний завод».
11 грудня 2003 року за № 302 позивачу ВАТ «Запорізький арматурний завод» видано довідку, що він працював у ВАТ «Запорізький арматурний завод» з 1 квітня 1981 року до 8 січня 1995 року у чавуноливарному цеху на ділянці термічної обробки і обрубки литва термістом, постійно зайнятим біля печей на гарячих роботах по 5 розряду із 1 вересня 2002 року до 17 жовтня 2003 року в ливарному цеху на дільниці термічної обробки і обрубки литва термістом, постійно зайнятим біля печей на гарячих роботах по 5 розряду з повним робочим днем за Списком № 1.
У цій довідці підставами її видачі вказані первинні документи: штатний розпис, фактично виконувана робота, розрахункові відомості, наказ про атестацію робочих місць.
З огляду на те, що Запорізький арматурний завод фактично створений на базі заводу, який був структурним підрозділом Запорізького виробничого об'єднання арматуробудування, тому слід дійти до висновку, що зазначене підприємство утворилось внаслідок реорганізації останнього шляхом виділення, як це було передбачено ст. 34 Закону Української РСР «Про підприємства в Українській РСР» в редакції, яка діяла на час проведення реєстрації Запорізького арматурного заводу як юридичної особи.
На користь цього вказує і та обставина, що після реєстрації Запорізького арматурного заводу, як юридичної особи, трудові відносини з ОСОБА_3 після прийняття його на роботу 11 березня 1981 року до Запорізького виробничого об'єднання арматуробудування продовжувались, він не звільнявся з цього об'єднання і не приймався на роботу, в т. ч. в порядку переведення, на інше підприємство, зокрема, завод, але був звільненим з цього заводу в 2003 році в зв'язку з виходом на пенсію по інвалідності, при видачі йому довідки відповідач посилався на первинні документи про роботу позивача і в об'єднанні, що вказує на наявність у нього таких документів».
Тобто, вказані обставини є встановленими та не повинні доводитись знову.
Також, під час розгляду вказаної справи по суті, оглядом копії трудової книжки, долученої до матеріалів справи як самим позивачем так і третьої особою, судом з'ясовано, що дійсно ОСОБА_3 в період з 11.03.1981 по 30.09.1999 працював на одному й тому самому підприємстві, та за вказаний період не звільнявся, не переводився на інше підприємство тощо.
Згідно відмітки в трудовій книжці ОСОБА_3 під № 14 останнього було звільнено на підставі п.5 ст. 36 КЗпП України по переводу до АТЗТ «Запоріжтехкомплект» згідно наказу № 137к від 30.09.1999. Вказаний запис в трудовій книжці посвідчений печаткою ВАТ «Запорізький арматурний завод».
Враховуючи те, що в період з 11.03.1981 по 30.09.1999 ОСОБА_3 місця роботи не змінював та звільнився з ВАТ «Запорізький арматурний завод», то в даному випадку, встановлення обставин правонаступництва ВАТ «Запорізький арматурний завод» від ЗВО «Арматуробудування» правового значення не має.
Посилання представника позивача на наявність судових рішень, якими встановлено, що ЗВО «Арматуробудування» (ВО «Запоріжпромарматура») ліквідовано без правонаступників, суд вважає необґрунтованими та такими, що не підтверджують протиправність дій відповідача.
Посилання третьої особи на те, що позивач пропустив строк звернення до суду є безпідставними, оскільки ПАТ «Запорізький арматурний завод» оскаржує дії відповідача по включенню відповідних сум по ОСОБА_3 до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах від 18.05.2013 № 397/02.
Вказаний розрахунок отриманий позивачем 23.05.2013, тобто саме з цього моменту товариство дізналося що його права порушені та почався перебіг строку звернення до суду із позовом.
Оскільки адміністративний позов поданий до суду 08.08.2013, то суд вважає, що строк звернення до суду із позовом, встановлений ст. 99 КАС України, не сплив.
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених
статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Матеріалами справи та відповідачем доведено, що УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя при включенні до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, пред'явлених до відшкодування позивачем та внесенню у картку особового рахунку ПАТ «Запорізький арматурний завод» витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_3 діяло на виконання рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2012 у справі № 2а15577/2011, тобто законно та обґрунтовано.
З огляду на викладене, у задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод» слід відмовити повністю.
Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод» до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Л.Я. Максименко