ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/22344/13 03.12.13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Онікс-Проперті»
До Публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування»
Про стягнення 5 208,98 грн.
Суддя Сівакова В.В.
Представники сторін
Від позивача не з'явився
Від відповідача Лев Р.В. - по дов. № б/н від 13.09.2013
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Онікс-Проперті» про стягнення з Публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування» 5 208,98 грн. боргу, який виник внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору суборенди нежитлового приміщення № 22/08/11 від 22.08.2011.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2013 порушено провадження у справі № 910/22344/13 та призначено її до розгляду на 03.12.2013.
Позивач в судове засідання 03.12.2013 не з'явився.
Позивач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, з огляду на наступне.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвалу суду від 20.11.2013 було надіслано позивачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, вул. Михайлівська, 24/11-13В, яка згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є місцезнаходженням позивача.
Позивач ухвалу суду від 20.11.2013, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 25.11.2013, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника позивача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від позивача не надходило.
Відповідач у поданому в судовому засіданні 03.12.2013 відзиві проти позову заперечує посилаючись на те, що 30.12.2011 між сторонами укладено додаткову угоду до договору суборенди, відповідно до якої договір суборенди було достроково розірвано, приміщення за актом прийому-передачі повернуто позивачу 16.12.2011 позивачем було виставлено рахунок № 000057 від 16.12.2011 на оплату комунальних послуг на суму 3 215,76 грн., який сплачено відповідачем згідно платіжного доручення № 4316 від 21.12.2011. В акті прийому-передачі (повернення) приміщення від 31.12.2011 зазначено, що розрахунки за договором проведені у повному обсязі та у порядку, передбаченому договором. Сторони після розірвання договору жодних претензій одна до одної не мають. Отже, зобов'язання за договором припинились та вимоги позивача є безпідставними. Крім цього, позивачем не подано доказів в підтвердження надання послуг та їх об'єктивну вартість. Враховуючи викладене просить в позові відмовити повністю.
Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника позивача.
В судовому засіданні 03.12.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва
22.08.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Онікс-Проперті» (суборендодавець) та Публічним акціонерним товариством «ХДІ страхування» (суборендар) було укладено договір суборенди нежитлового приміщення № 22/08/11 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору у порядку та на умовах, визначених цим договором суборендодавець зобов'язався передати, а суборендар прийняти у тимчасове платне користування об'єкт суборенди, визначений у п. 2.1. договору.
Згідно з п. 2.1. договору об'єктом оренди є нежитлове приміщення загальною площею 112,7 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Михайлівська, 24/11-13В.
Відповідно до п. 2.2. договору об'єкт суборенди належить суборендодавцю на праві користування відповідно до договору оренди № 07/07/10 від 20.07.2010.
Спір виник внаслідок того, що на думку позивача відповідач взятих на себе зобов'язань не виконав і повністю оплату наданих у грудні 2011 року комунальних послуг не здійснив, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 5 208,98 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Пункт 3 статті 774 Цивільного кодексу України визначає, що до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.
Відповідно до п. 6.1. договору суборендодавець протягом 2 (двох) робочих днів з дати підсипання договору має передати суборендарю об'єкт суборенди, що оформлюється шляхом підсипання акту прийому-передачі об'єкта суборенди.
Згідно акту прийому-передачі від 22.08.2011 позивач передав, а відповідач прийняв в суборенду нежитлове приміщення загальною площею 112,7 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Михайлівська, 24/11-13В.
Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Згідно з п. 9.1. договору строк дії договору встановлений сторонами на 12 (дванадцять) календарних місяців з дня підписання даного договору, тобто до 22.11.2012.
30.12.2011 сторонами укладено додатку угоду, відповідно до якої сторони дійшли згоди розірвати договір з 31.12.2011.
На підставі акту прийому-передачі від 31.12.2011 позивач прийняв, а відповідач повернув нежитлове приміщення загальною площею 112,7 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Михайлівська, 24/11-13В.
Відповідно до п. 4.3. договору витрати по відшкодуванню комунальних послуг, електроенергії, гарячого і холодного водопостачання, опалення, вивозу сміття, витрати на утримання прибудинкової території, вартість послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж не входять до складу орендної плати та сплачуються суборендарем додатково на підставі виставлених ним рахунків за користування зазначеними послугами та акту прийому-передачі наданих послуг.
Позивачем 16.12.2011 було виставлено відповідачу рахунок № 000057 про сплату комунальних послуг (компенсація витрат активної електроенергії за грудень 2011 року, компенсація обслуговування електромереж за листопад 2011 року, компенсація експлуатаційних витрат за листопад 2011 року, компенсація витрат вивезення сміття за листопад 2011 року, за водопостачання та опалення за жовтень 2011 року) на загальну суму 3 215,76 грн.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач згідно платіжного доручення № 4316 від 21.12.2011 здійснив оплату вказаного вище рахунку в повному обсязі.
Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Умовами п. 4.3. договору передбачено що відповідач має відшкодовувати позивачу витрати з комунальних послуг, при цьому підставою відшкодування є виставлені рахунки та акти прийому-передачі послуг.
Позивач підписаних між сторонами актів прийому-передачі наданих комунальних послуг не подав.
Позивачем в підтвердження понесення витрат за комунальні послуги надано платіжні доручення № 261 від 16.12.2011, № 31 від 06.02.2012 та № 48 від 15.02.2012 про сплату виставлених йому Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Добробут та захист» рахунків № 95 від 15.12.2011, № 96 від 04.01.2012 та № 97 від 14.02.2012.
Проте, належних доказів в підтвердження надання відповідачу відповідних комунальних послуг не подано.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Отже, розподіл тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.
Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Всупереч названим нормам позивачем не подано належного або допустимого доказу на підтвердження того, що комунальні послуги, вартість яких пред'явлена позивачем до стягнення, були надані відповідачу.
Більше того, в акті прийому-передачі (повернення) нежитлового приміщення від 31.12.2011 (п. 4 акту) вказано, що на момент повернення приміщення розрахунки за договором проведені у повному обсязі та у порядку, передбаченому цим договором. Сторони після розірвання договору жодних претензій одна до одної не мають.
Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно із приписами ст. 1 Господарського процесуального кодексу України відповідні особи мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Онікс-Проперті» необґрунтовані та задоволенню не підлягають повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-
В позові відмовити повністю.
Повне рішення складено 09.12.2013.
Суддя В.В.Сівакова