29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
"20" листопада 2006 р. Справа № 21/347-НА
за позовом Військової частини А 2502 м. Старокостянтинів
до Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності м. Хмельницький
про скасування рішення відповідача № 308 від 21.08.2006 року
Суддя Огороднік К.М. Секретар судового засідання Степчук Т.А.
Представники сторін:
Від позивача - Лагутін Є.В. - за довіреністю від 14.02.2006 року.
Від відповідача - Гураль С.М. - за довіреністю від 16.02.2004 року.
Постанова приймається 20.11.2006 року, оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.
В судовому засіданні 20.11.2006 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Позивач у позовній заяві просив скасувати спірне рішення, при цьому посилаються на те, що ним не було допущено порушення, неправомірних дій, а відповідно відсутні підстави для притягнення до відповідальності.
Відповідач у запереченнях на позов проти позову заперечує, оскільки вважає, що підставою притягнення позивача до відповідальності є порушення ним ст. 27 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога і заперечення проти позову, дослідивши докази, встановлено наступне:
Як вбачається із матеріалів справи відповідачем була проведена перевірка правильності нарахування, своєчасності і повноти сплати страхових внесків, інших платежів до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та цільового і правильного витрачання його коштів за період з 01.01.2004 рок по 30.06.2006 року.
За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт від 14.08.2006 року, в якому зазначено, що неправомірні витрати по частковій оплаті за путівки -264,00 грн., неправомірні витрати по використанню путівок -1188,00 грн. Висновок про зазначені порушення сформований внаслідок того, що під час перевірки було встановлено, що по путівці в санаторій „Ай-Петрі” № 004596 з 01.07.2005 року вартістю 2640,00 грн. з 10% доплатою було здійснено поділ Жорновою Т.Я. з чоловіком Жорнов М.В. (не застрахованою особою).
На підставі акта перевірки відповідачем прийняте рішення № 308 від 21.08.2006 року, яким на підставі ст..30 та пп.. 6 п. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, яким позивачу визначено суму платежу та вирішено зарахувати до бюджету Фонду у вигляді штрафних та фінансових санкцій в таких розмірах: неправомірні витрати -1452,00 грн., штраф у розмірі 50% належної до сплати суми страхових внесків -726,00 грн.
Позивач вважаючи вказане рішення неправомірним, звернувся до суду із позовом про його скасування.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне.
Відповідно до ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” (надалі -Закону) робочі органи Фонду мають право здійснювати перевірку правильності нарахування і повноти сплати страхових внесків та використання страхових коштів на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників. Відповідно до доручення заступника директора виконавчої дирекції обласного відділення Фонду на проведення перевірки головними спеціалістами контрольно-ревізійного відділу у В\Ч А2502 була проведена перевірка. Під час проведення перевірки було встановлено, що позивачем було порушено порядок використання путівки на санаторно-курортне лікування та порядку сплати часткової вартості путівки.
Вищезазначені порушення були зазначені у акті перевірки від 14.08.2006 року. Даний акт були підписані позивачем без заперечень.
Відповідно до статті 20 Закону кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, спрямовуються на: 3) фінансування санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованих осіб і членів їх сімей.
Стаття 34 Закону передбачає, що за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг: 6) забезпечення оздоровчих заходів (оплата путівок на санаторно-курортне лікування застрахованим особам та членам їх сімей, до дитячих оздоровчих закладів, утримання санаторіїв-профілакторіїв, надання соціальних послуг у позашкільній роботі з дітьми).
Матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону, призначаються та надаються за основним місцем роботи за рахунок сплачених застрахованими особами страхових внесків (ст. 50 Закону).
Відповідно до плану розподілу путівок Старокостянтинівської міжрайонної виконавчої дирекції Фонду позивачу було виділено путівку № 004596 до ДП „Санаторій „АЙ-Петрі".
На виконання Закону Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 55 від 02.06.2006 року було затверджено Інструкцію про порядок забезпечення застрахованих осіб і членів їх сімей путівками на санаторно-курортне лікування, які придбані за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Інструкція).
Розділ 4 „Порядок видачі путівок" Інструкції визначає, що рішення про виділення путівки застрахованій особі приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування підприємства, установи, організації (далі - комісія (уповноважений) із соціального страхування) на підставі особистої заяви та медичної довідки про потребу санаторно-курортного лікування (форма N 070/о).
Комісія (уповноважений) із соціального страхування може приймати рішення про виділення путівки (путівок) відповідно до медичних показань для спільного санаторно-курортного лікування працюючих на підприємстві чоловіка, дружини або їх дітей віком від 4 до 18 років, у тому числі для члена сім'ї (дружини/чоловіка), який працює на іншому підприємстві (застрахованої особи) та члена сім'ї, який навчається у вищому навчальному закладі. Отже беручи до уваги вищевикладене видача путівки та її поділ на частини можливий виключно для застрахованих осіб (працюючих). Як видно із акту перевірки путівка видавалась позивачем для працюючої Жорнової Т.Я. У зворотньому талоні, який виданий санаторієм зазначено, що путівка використана не особисто нею, а разом із своїм чоловіком Жорновим М.В., який не є працівником військової частини та іншого підприємства, тобто є не застрахованою особою.
Відповідно до ст. 27 п. 3 ч. 2 Закону страхувальник зобов'язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до цього Закону, що ним було зроблено шляхом надання путівки до санаторію для Жорнової Т.Я.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 27 Закону страхувальник зобов'язаний вести облік коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, і своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів.
Страхові кошти - це акумульовані страхові внески для здійснення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг за цим Законом (ст. 2 Закону). Отже страхувальник бере на себе відповідальність за використання страхових коштів Фонду у разі отримання путівки від виконавчої дирекції Фонду, а тому несе відповідальність за їх правильне використання, що підтверджується поданням звіту форми Ф14 „Звіт про путівки на санаторно-курортне лікування та путівки до дитячих оздоровчих закладів". Це підтверджується п. 3.3 Інструкції який вказує, що путівки, які надходять до страхувальників, обліковуються в бухгалтерському обліку на позабалансовому рахунку з обов'язковим веденням книги обліку путівок до санаторно-курортних закладів (Ф13-ФСС з ТВП).
Відповідно до ст. 50 Закону рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб). Комісія (уповноважений) із соціального страхування виконує свої функції відповідно до Положення про комісію (уповноваженого) із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, затвердженого постановою правління Фонду № 21 від 09.07.2001 року. Відповідно до Положення комісія має право отримувати від власника або уповноваженого ним органу - відомості щодо заробітної плати застрахованих осіб, суми сплачених страхових внесків на одержану ними зарплату, наявності та руху путівок, одержаних від робочих органів відділень Фонду, та проведених перерахувань на рахунок Фонду сум часткової сплати вартості путівок.
Комісія із соціального страхування підприємства зобов'язана брати участь в перевірках, що здійснюються на підприємстві робочими органами відділень Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з питань правильності нарахування та сплати страхових внесків, використання страхових коштів, надавати контролюючим органам необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірок.
Беручи до уваги вищевикладене і те, що путівка № 004596 до ДП „Санаторій „Ай-Петрі" була використана та зворотній талон до путівки зданий до військової частини у 2005 році, в якому було зазначено, що путівка використана двома особами (рішення комісії було про виділення путівки тільки для Жорнової Т.Я.), адміністрація військової частини та члени комісії із соціального страхування не вжили заходів по контролю за використанням путівки, що призвело до витрачання страхових коштів Фонду із порушенням порядку їх використання. Позивачем була допущена бездіяльність щодо використання коштів Фонду на протязі одного року.
Відповідно до ст. 30 Закону страхувальник-роботодавець несе відповідальність за ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.
Також позивачем порушено п. 5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Національного банку України № 637 від 15.12.2004 року, що призвело до того, що часткова оплата за путівку в сумі 264,00 грн., внесена Жорновою Т.Я. у касу військової частини не була перерахована на рахунок міжрайонної виконавчої дирекції обласного відділення Фонду, хоча була відображена у звіті форми Ф14 „Звіт про путівки на санаторно-курортне лікування та путівки до дитячих оздоровчих закладів” за III квартал 2005 року.
Відповідно до п. 6.5 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затверджено постановою правління Фонду № 16 від 26.06.2001 року відповідальність за нецільове використання коштів, недостовірність бухгалтерського обліку, розрахункових документів, несвоєчасність внесення коштів до Фонду, а також за недостовірність даних у звітах по коштах Фонду покладається на платників страхових внесків та отримувачів коштів Фонду. Отже, позивач, здавши звіт форми Ф14 до Старокостянтинівської міжрайонної виконавчої дирекції обласного відділення Фонду, в якому відобразив суму вартості путівки в сумі 2640,00 грн., взяв на себе відповідальність за цільове використання коштів, достовірність бухгалтерського обліку, розрахункових документів, своєчасність внесення коштів до Фонду, а також за достовірність даних у звітах.
На виконання статті 30 Закону по результатах розгляду акту перевірки директором виконавчої дирекції обласного відділення Фонду було винесено рішення № 308 від 21.08.2006 року про застосування та зарахування до бюджету Фонду, відображення у звіті сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яким визначено суму платежу та вирішено зарахувати до бюджету Фонду у вигляді платежів та фінансових (штрафних) санкцій в таких розмірах: неправомірні витрати -1452,00 грн. (із якої сума 1188,00 грн. - частина вартості путівки, використана не застрахованою особою, та сума 264,00 грн. - сума доплати, яка не була перерахована до виконавчої дирекції Фонду), штрафна санкція в розмірі 50% належної до сплати суми страхових внесків -726,00 грн. Всього 2268,00 грн.
Відповідно до п. 6.2 Інструкції сума витрат Фонду за путівки, які видані з порушенням цієї Інструкції, в тому числі не використані, не приймається до заліку та відшкодовується за рахунок страхувальника при умові нанесення Фонду матеріальних збитків.
Отже, беручи до уваги вищевикладене, у позові слід відмовити повністю.
Доводи позивача судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються матеріалами справи та нормами чинного законодавства.
У зв'язку із відмовою в задоволені позову, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 6, 14, 71, 86, 94, 104, 105, 158-163, 167, 254-259, п.п. 3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
У позові Військової частини А 2502 м. Старокостянтинів до Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності м. Хмельницький про скасування рішення відповідача № 308 від 21.08.2006 року відмовити повністю.
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя К.М. Огороднік
Постанова оформлена в повному обсязі та підписана 22.11.2006 року.
Віддрук. 3 прим.:
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу.