29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
"23" жовтня 2006 р. Справа №20/322-НА
за позовом Ярмолинецького районного споживчого товариства, смт. Ярмолинці
до Державної податкової інспекції у Ярмолинецькому районі, смт. Ярмолинці
про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000252300/0 від 16.03.2006р.
та податкового повідомлення-рішення № 0000252300/2 від 22.06.2006р.
Суддя Гладій С.В.
Секретар судового засідання Маліновський Г. М.
Представники:
Від позивача: Хворостовський В. О. -за довіреністю від 26.09.2006 року
Від відповідача: Польовий В. А. -за довіреністю № 45/9/10-029 від 18.01.2006 року
Згідно ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Суть справи :
Позивач звернувся з позовом до суду в якому просить скасувати частково податкове повідомлення-рішення № 0000252300/0 від 16.03.2006 року та податкове повідомлення-рішення № 0000252300/2 від 22.06.2006р. в частині визначення суми податкового зобов'язання за платежем „ПДВ” в розмірі 108422 грн., з яких за основним платежем в сумі 72281 грн., за штрафними санкціями в сумі 36141 грн.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що зазначені повідомлення -рішення не відповідають чинному законодавству, на час їх прийняття підприємство було визнано банкрутом та була відкрита ліквідаційна процедура. Вимоги за зобов'язаннями боржника визнаного банкрутом , що виникли під час проведення процедур банкрутства можуть пред'являтись тільки в межах ліквідаційної процедури. Зазначає, що відповідно до діючого законодавства (Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом) норми Закону № 2181-ІІІ не застосовуються.
Відповідач проти позову заперечує. Зазначає, що порушення справи про банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності не змінює його статусу платника податків, якщо він є таким відповідно до закону. Так само порушення справи про банкрутство, не позбавляє відповідний податковий орган статусу контролюючого органу стосовно податків і зборів , які справляються до бюджетів та державних цільових фондів цим платником, та не позбавляє права податковому органу за результатами перевірок такого платника (якщо відкрита ліквідаційна процедура) донараховувати суми податкових зобов'язань та застосовувати штрафні санкції згідно Закону 2181-ІІІ.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне :
Постановою Господарського суду Хмельницької області від 21.12.2004 року у справі № 17/181-Б Ярмолинецька районне споживче товариство смт. Ярмолинці визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців. Призначено ліквідатором майна боржника арбітражного керуючого Горбаня А. О. Зобов'язано ліквідатора провести ліквідаційну процедуру відповідно до вимог Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Ухвалою суду від 30.05.2005 року у справі № 17/181-Б затверджено мирову угоду укладену між боржником в особі ліквідатора та кредиторами. Провадження у справі припинено.
Відповідно до договору від 14.03.2005 року укладеного між Ярмолинецьким РСТ (за підписом ліквідатора) та Товарною біржею „Подільська” в квітні 2005 року проведено біржові торги з реалізації основних засобів позивача, що підтверджується договором товариства з біржею, протоколами біржових торгів, платіжними дорученнями на перерахування коштів.
Відповідно до платіжних доручень, на поточний рахунок позивача надійшли кошти від Товарної біржі „Подільська” на суму 377745,65 грн. : в квітні 2005 року -252430,50 грн., в травні 2005 року -125315,15 грн.
Продавцем майна, яке належало Ярмолинецькому РСТ, виступав ліквідатор Горбань А. О., який був призначеним арбітражним керуючим згідно ухвали суду.
В податкових деклараціях за відповідні періоди суми ПДВ по операціях з реалізації майна відображені не були.
Відповідно до направлення № 34 від 10.02.2006 року працівниками податкової інспекції проведена комплексна планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства Ярмолинецького районного споживчого товариства за період з 01.04.2004р. по 31.12.2005р.
Документальною перевіркою встановлені порушення Ярмолинецьким РСТ п. п. 4.1 ст. 4, п. п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, а саме занижено податкові зобов'язання по податку на додану вартість в квітні 2005 року на суму 48358,33 грн., в травні 2005 року 23923,33 грн.
За результатами перевірки складено акт № 40.231/01773307 від 06.03.2006 року.
На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000252300/0 від 16.03.2006 року яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем ПДВ по зазначеним операціям в розмірі 108422 грн., з яких за основним платежем в сумі 72281 грн. за штрафними санкціями в сумі 36141 грн.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішеннями, позивач звернувся з позовом до суду в якому просить його скасувати в частині визначених платежів.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені представниками сторін пояснення та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне.
Відповідно до преамбули Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-III, цей Закон не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Положеннями п. 7.8 ст. 7 Закону № 2181-III встановлено, що з моменту прийняття ухвали господарським судом про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок сплати податкового зобов'язання або погашення податкового боргу такого платника податків, зазначених у заяві, яка подається до господарського суду, визначається згідно з нормами Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, без застосування норм Закону № 2181-III.
Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" містить спеціальні норми, що мають пріоритет перед загальними нормами відносно регулювання порядку провадження у справах про банкрутство, відновлення платоспроможності боржника, визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, задоволення вимог кредиторів тощо.
Таким чином, діючим законодавством встановлено, що норми Закону № 2181-III не застосовуються до осіб, на яких поширюється судові процедури, визначені Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
При цьому Законом „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав, а вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури (ст. 23 Закону).
Отже, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у боржника не можуть виникати нові зобов'язання зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
З викладеного випливає, що в ліквідаційній процедурі у боржника-банкрута не з'являється ніяких додаткових податкових зобов'язань, крім тих, котрі у вигляді конкурсних вимог включені до реєстру вимог кредиторів відповідно до ст.ст. 14, 23 Закону, тобто у боржника при продажу майна в ліквідаційній процедурі не виникає зобов'язань зі сплати податку на додану вартість.
Враховуючи викладене позовні вимоги позивача обґрунтовані матеріалами справи, підтверджені відповідними доказами та підлягають задоволенню.
Судові витрати покладаються на відповідача у зв'язку з задоволенням позову.
Керуючись ст. ст. 6, 14, 55, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259 Кодексу адміністративного судочинства України, п. п. 3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Ярмолинецького районного споживчого товариства смт. Ярмолинці до Державної податкової інспекції у Ярмолинецькому районі, м. Ярмолинці про скасування частково податкового повідомлення-рішення № 0000252300/0 від 16.03.2006 року та податкового повідомлення-рішення № 0000252300/2 від 22.06.2006р. про визначення суми податкового зобов'язання за платежем ПДВ в розмірі 120086 грн., з яких 73898 грн. за основним платежем та 46188 грн. за штрафними санкціями в частині визначення суми податкового зобов'язання за платежем „ПДВ” в розмірі 108422 грн., з яких за основним платежем в сумі 72281 грн., за штрафними санкціями в сумі 36141 грн. задовольнити.
Скасувати частково податкове повідомлення-рішення № 0000252300/0 від 16.03.2006 року та податкового повідомлення-рішення № 0000252300/2 від 22.06.2006р. про визначення суми податкового зобов'язання за платежем ПДВ в розмірі 120086 грн., з яких 73898 грн. за основним платежем та 46188 грн. за штрафними санкціями в частині визначення суми податкового зобов'язання за платежем „ПДВ” в розмірі 108422 грн. з яких за основним платежем в сумі 72281 грн., за штрафними санкціями в сумі 36141 грн.
Стягнути з державного бюджету України на користь Ярмолинецького районного споживчого товариства (смт. Ярмолинці, вул.. Щорса, 18, код 01773307) 3,40 грн. (три гривні 40 коп.) відшкодування сплаченого держмита.
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви по апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.В. Гладій
Віддрук. прим. :
- до справи,
- позивачу,
- відповідачу.