29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
"22" серпня 2006 р. Справа №18/4737-А
за позовом Прокурора Теофіпольського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного Фонду України в Теофіпольському районі Хмельницької області, смт. Теофіполь
до Теофіпольського комунального підприємства "Тепловик", смт. Теофіполь
про стягнення 120483,36 грн.
Суддя Саврій В.А. Секретар судового засідання Сліпчук Н.В.
Представники сторін:
позивача Казюк А. Л. -за довіреністю №120/07 від 18.01.2006р.
відповідача не з'явився
за участю прокурора відділу прокуратури Хмельницької області -Шкадько В.В.
Прокурор в інтересах позивача звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить у відповідності до вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” стягнути з відповідача на користь управління Пенсійного фонду України в Теофіпольському районі заборгованість по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування яка складається з 82741,79 грн. недоїмки по страхових внесках, 27090,90 грн. штрафних санкцій, 10650,67 грн. пені.
В підтвердження позовних вимог подав копії розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які подавались відповідачем до Пенсійного фонду України, вимоги на стягнення заборгованості, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, картки особового рахунку платника, розрахунок заборгованості.
Відповідач в судове засідання повноважного представника не направив, про причини неприбуття не повідомив, на адресу суду надіслав листа №116 від 18.08.2006 р., в якому зазначає про визнання позовних вимог.
Розглядом наданих матеріалів справи встановлено :
Комунальне підприємство „Тепловик” смт. Теофіполь, зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію, згідно ст.ст. 1,14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“ зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
У відповідача утворилась заборгованість до Пенсійного фонду України в розмірі 120483,36 грн., яка складається із:
82741,79 грн. недоїмки по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується розрахунками сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які подавались відповідачем до Пенсійного фонду України за період жовтень 2005 р. -травень 2006р, картками особового рахунку платника, розрахунком заборгованості; 27090,90 грн. штрафних санкцій, що підтверджується рішеннями про застосування фінансових санкцій та нарахування пені, картками особового рахунку платника, поданим розрахунком; 10650,67 грн. пені згідно рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені.
Позивачем, відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” виставлені відповідачу вимога від 02.06.2006р. на суму 78651,11 грн. з відміткою про вручення відповідачу 09.06.2006р.
Оскільки заборгованість до Пенсійного фонду України в розмірі 82741,79 грн. недоїмки по страхових внесках, 27090,90 грн. штрафних санкцій, 10650,67 грн. пені в добровільному порядку відповідачем не сплачена, прокурором в інтересах позивача подано позов до суду.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне.
Відповідно ст.1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (надалі -Закону), страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Згідно п.6 ст.17 вказаного Закону платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Нормами ст. 106 зазначеного Закону передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються із нарахуванням пені та штрафних санкцій.
Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням, Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
У разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення з врахуванням вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Судом зважається на те, що відповідачем у поданих розрахунках сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період жовтень 2005 р. по червень 2006 р. самостійно визначено розміри внесків та в установленому законом порядку, вимога про сплату заборгованості та рішення про застосування штрафних санкцій та пені не оскаржувались та не скасовані, доказів про сплату заборгованості суду не подано.
Тому позовні вимоги щодо стягнення 82741,79 грн. недоїмки по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, 27090,90 грн. штрафних санкцій та 10650,67 грн. пені нарахованої згідно рішень № 185 від 22.05.2006р., №336 від 14.11.2005 р., № 407 від 26.12.2005 р., №127 від 14.04.2006 р. заявлені правомірно, відповідають фактичним обставинам та підлягають задоволенню.
За таких обставин, позовні вимоги позивача підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов прокурора Теофіпольського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Теофіпольському районі Хмельницької області, смт. Теофіполь до Комунального підприємства „Тепловик”, смт. Теофіполь про стягнення 120483,36 грн. заборгованості задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства „Тепловик”, смт. Теофіполь, (вул. Щорса, 25, код ЄДРПОУ 14151286) на користь управління Пенсійного фонду України в Теофіпольському районі, смт. Теофіполь, вул. Щорса, 25, код ЄДРПОУ 04864507) недоїмку в розмірі 82741,79 грн. (вісімдесят дві тисячі сімсот сорок одна грн. 79 грн.), 27090,90 грн. (двадцять сім тисяч дев'яносто грн. 90 коп.) штрафних санкцій, 10650,67 грн. (десять тисяч шістсот п'ятдесят грн. 67 коп.) пені.
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.А. Саврій
Віддрук. 5 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу.
4,5- в прокуратуру