29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
"09" жовтня 2006 р. Справа №16/229-нА
За позовом Відкритого акціонерного товариства Регіональної авіакомпанії "Універсал-
Авіа" м. Хмельницький
до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому
про скасування податкового повідомлення-рішення від 25.06.06.р №0001202601/0/4563
та зобов'язання відповідача здійснити поворот виконання шляхом проведення
перерахунку податкового зобов'язання
Суддя Магера В.В. Секретар судового засідання Приступа Д.І.
Представники сторін:
Від позивача -Андрєєв О.Й. -за довіреністю від 19.04.2004 р.
Від відповідача -Кундиловська М.М. -за довір. № 19113/3/10 від 21.06.2006 р.
Постанова приймається 09.10.2006 р., оскільки в судовому засіданні 04.10.2006 р. оголошувалася перерва.
Ухвалою суду від 07.07.2006 р. відкрито провадження в адміністративній справі. Ухвалою суду від 24.07.2006 р. судовий розгляд справи призначено на 06.09.2006 р. Ухвалою суду від 06.09.06р. судовий розгляд відкладено та призначено на 18.09.06 р. Ухвалою суду від 18.09.2006 р. судовий розгляд відкладено та призначено на 04.10.2006 р. У судовому засіданні 04.10.06 р. судом оголошено перерву до 09.10.06 р.
Суть спору: Позивач у позовній заяві, з урахуванням змінених відповідно до ст. ст. 49-51 КАС України позовних вимог, його представник в судовому засіданні просять скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.06.06.р №0001202601/0/4563 та зобов'язати відповідача здійснити поворот виконання шляхом проведення перерахунку податкового зобов'язання.
Як на підставу своїх доводів позивач посилається на те, що на час перевіряємого періоду діяв Закон України “Про підприємства”, відповідно до якого державні підприємства засновані виключно на державній власності. Указ Президента України №210/93 від 15.06.1993 року передбачає корпоратизацію підприємств. Закон України “Про державний бюджет на 2003 рік” при визначені сплати податку, передбачав як платників такого податку “державні не корпоратизовані, казенні підприємства та їх об'єднання”. В акті перевірки відповідача вказується про перевірку останнім відкритого акціонерного товариства (позивача), тобто підприємства яке не є не корпоратизованим, а тому відповідно не є платником частини прибутку.
При цьому представник позивача в судовому засіданні наголосив, що всі документи підприємства були вилучені виконавчою службою, а тому позивач позбавлений можливості надати до суду Статут підприємства. При цьому наголошується, що до Статуту підприємства вносилися зміни у 2003 р., а тому частка держави у статутному фонді товариства складає не 99,81%, як зазначено в акті перевірки, а 24%. Статут підприємства, відповідні зміни до нього є у Фонді державного майна у Хмельницькій області та Відділі з питань розвитку підприємництва, реєстрації та ліцензування суб'єктів підприємницької діяльності Хмельницького міськвиконкому.
Відповідач у запереченні на позов, його представник у судовому засіданні проти позовних вимог заперечують. Твердження позивача про те, що ВАТ регіональна авіакомпанія “Універсал-Авіа” не є некорпоратизованим підприємством, а тому не є платником частини прибутку, перелік яких визначений ст.52 Закону України „Про Державний бюджет на 2003р.”, є помилковим, оскільки спростовується змістом зазначеної норми вказаного Закону.
Ст. 52 Закону України “Про Державний бюджет України на 2003 рік” визначено, що згідно із ст.18 Закону України “Про підприємства в Україні” державні не корпоратизовані та корпоратизовані, казенні підприємства та їх об'єднання сплачують за результатами фінансово-господарської діяльності у 2002 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2003 році до загального фонду Державного бюджету України частину прибутку (доходу). Тобто, платниками частини прибутку (доходу) є як не корпоратизовані, так і корпоратизовані підприємства.
В ході проведення документальної перевірки Позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2001 р. по 31.03.2004 р. податковим органом встановлені порушення п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.2003р. № 557 “Про норматив і порядок відрахування до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) державними не корпоратизованими та корпоратизованими, казенними підприємствами та їх об'єднаннями” та ст. 52 Закону України „Про Державний бюджет на 2003р.” Зокрема, Позивачем не нараховано до спеціального фонду Державного бюджету України частину чистого прибутку (доходу) в 1 кварталі 2003р. в сумі 18 510,00 грн. (123 400,00 х 15%/100).За наслідками перевірки за встановлене порушення прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.06.2004р. № 0001202601/0/4563 про визначення суми податкового зобов'язання по відрахуванню частини чистого прибутку до спеціального фонду державного бюджету на загальну суму 27 765 грн., в т.ч. основний платіж 18 510 грн.
Перевіркою встановлено, що відповідно до Статуту Відкритого акціонерного товариства “Регіональна авіакомпанія “Універсал-Авіа” (затв. наказом Фонду державного майна України 02.02.2000 р. №1-АТ) державна частка складає 99,81 % статутного фонду товариства.
Відповідно до ст. 52 Закону України “Про державний бюджет на 2003 рік” та Постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.2003 р. № 557 підприємству необхідно було провести відрахування (дивіденди) до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу), розрахунок якого згідно з правилами бухгалтерського обліку, здійснюється державними не корпоратизованими, корпоратизованими, казенними підприємствами та їх об'єднаннями за результатами фінансово-господарської діяльності у 2002 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2003 році у розмірі 15 відсотків обсягу чистого прибутку (доходу). Перевіркою правильності відрахування частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2003 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2003 році до спеціального фонду державного бюджету встановлено, що ВАТ РАК “Універсал-Авіа” отримало в 1 кварталі 2003 р. чистий прибуток в сумі 123 400 грн. Зазначена сума відображена в рядку 220 форми № 2 “Звіту про фінансові результати за 1 квартал 2003 р.”
Відповідно до ст. 52 Закону України “Про державний бюджет на 2003 рік” та Постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.2003 р. № 557 нарахування до спеціального фонду Державного бюджету України частини чистого прибутку (доходу) в 1 кварталі 2003 р. складає 18 510 грн. (123400*15%). ВАТ РАК “Універсал-Авіа” зверталось зі скаргою про скасування податкового повідомлення-рішення від 25.06.2004р. № 0001202601/0/4563 на загальну 27 765 грн. в ДПІ у м. Хмельницькому (вх. № 186 28.07.2004 р.) та в ДПА у Хмельницькій області (вх. № 257/с від 25.08.2004 р.). За результатами розгляду скарг були прийняті рішення залишити без змін податкове повідомлення-рішення від 25.06.2004 р. № 0001202601/0/4563 без змін, а скарги без задоволення.
Враховуючи викладене, ДПІ у м. Хмельницькому просить у задоволенні адміністративного позову ВАТ “Регіональна авіакомпанія “Універсал-Авіа” про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001202601/0/4563 від 25.06.04 р. відмовити.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши докази, встановлено наступне:
Відкрите акціонерне товариство Регіональна авіакомпанія “Універсал-Авіа”, м. Хмельницький зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності -юридична особа, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та довідкою Управління статистики в Хмельницькому обласному управлінні статистики №610. Відповідно до зазначеної довідки управління статистики позивач має госпрозрахункову форму фінансування та колективну форму власності.
22.06.04 р. працівниками ДПІ у м. Хмельницькому було проведено позапланову, документальну перевірку із врахуванням вимог п.3 Указу президента України “Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності від 23.07.1998 р. щодо дотримання Регіональної авіакомпанії “Універсал-Авіа”, м. Хмельницький вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.01р. по 31.03.04р .
За результатами вказаної перевірки складено акт перевірки №1485/26/109-21320890 від 22.06.04р., в якому зафіксовано порушення позивачем п.п.7.8.1, п.п.7.8.2 п.7.8 ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.94р. №334/94-ВР та ст.65 Закону України „Про Державний бюджет України на 2003р.”, а саме: нездійснення позивачем відрахувань до бюджету України частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності за 1 квартал 2003р. на загальну суму 18 510,00 грн.
На підставі даного акту перевірки відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0001202601/0/4563 від 25.06.2004 р., яким позивачу донараховано зобов'язання по сплаті частини прибутку господарських організацій на загальну суму 27 765,00 грн., де 18 510,00 грн. -основний платіж, 9 255,00 грн. -штрафна (фінансова) санкція.
Відповідно до довідки Департаменту економіки Хмельницької міської ради від 29.09.2006 р. зміни до установчих документів позивача з моменту його державної реєстрації не реєструвалися.
Згідно довідки Регіонального відділення Фонду державного майна України в Хмельницькій області №01/01-42-2885/06 від 29.09.2006 р. на момент випуску акцій у червні 2000 р. частка акцій, що належить державі становила 100% статутного капіталу. Станом на 31.03.2003 р. частка акцій, що належить державі становила 99,81 %. Продаж акцій позивача завершено у вересні 2004 р. На даний час державна частка акцій в статутному фонді товариства відсутня.
Відповідно до довідки № 10 ДПІ у м. Хмельницькому від позивача на відповідний рахунок надійшли кошти в сумі 27 765,00 грн.
Не погоджуючись із прийняттям спірного рішення позивач оскаржив його в судовому порядку.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне:
сукупності, судом враховується наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Ст. 52 Закону України “Про Державний бюджет України на 2003 рік” визначено, що згідно із ст. 18 Закону України “Про підприємства в Україні” державні не корпоратизовані та корпоратизовані, казенні підприємства та їх об'єднання сплачують за результатами фінансово-господарської діяльності у 2002 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2003 році до загального фонду Державного бюджету України частину прибутку (доходу).
Норматив і порядок відрахування зазначеної частини прибутку (доходу) встановлюються Кабінетом Міністрів України з метою забезпечення надходжень до загального фонду Державного бюджету України в обсязі не менше 400.000 тис. гривень.
У відповідності до вищевказаної статті, Постановою Кабінету Міністрів України №557 від 22.04.2004р. “Про норматив і порядок відрахування до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) державними не корпоратизованими та корпоратизованими, казенними підприємствами та їх об'єднаннями” визначено, що відрахування до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу), розрахованого згідно з правилами бухгалтерського обліку, здійснюється державними не корпоратизованими, крім підприємств установ кримінально-виконавчої системи та корпоратизованими, казенними підприємствами (крім державних підприємств електроенергетичної галузі, щодо яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів) та їх об'єднаннями за результатами фінансово-господарської діяльності у 2002 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2003 році у розмірі 15 відсотків обсягу чистого прибутку (доходу), а державними сільськогосподарськими підприємствами, які постраждали у 2003 році від стихійного лиха, - у розмірі 5 відсотків. Перелік таких сільськогосподарських підприємств встановлюється Міністерством аграрної політики за погодженням з Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і Міністерством фінансів.
Відповідно ст. 18 Закону України “Про підприємства в Україні” на всіх підприємствах основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності є прибуток (доход).
Порядок використання прибутку (доходу) визначає власник (власники) підприємства або уповноважений ним орган згідно з статутом підприємства та чинним законодавством. Державний вплив на вибір напрямів та обсягів використання прибутку (доходу) здійснюється через установлені нормативи, податки, податкові пільги, а також економічні санкції відповідно до законодавства України.
У випадках, передбачених статутом підприємства, частина чистого прибутку може передаватися у власність членів або трудового колективу підприємства. Порядок розподілу і використання цієї частини прибутку здійснюється радою або зборами (конференцією) трудового колективу.
З наведених норм вбачається, що серед суб'єктів господарювання, які зобов'язані перераховувати даний вид платежу зазначено державні не корпоратизовані та корпоратизовані, казенні підприємства та їх об'єднання.
Однак, зазначений платіж не є податковим зобов'язанням, оскільки не входить до переліку загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених в ст. 14 Закону України „Про систему оподаткування”, відповідно до п.3 якої до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) належить: податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними не корпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами. Вказаний закон не передбачає наявності такого податку як “частина прибутку (доходу) підприємств”.
При цьому, судом враховується, що згідно абз. 1 ст. 1 вказаного Закону передбачено, що встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування.
Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування (абз. 3 ст.1 Закону).
Передбачено, що податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають (абз.7 ст.1 вказаного Закону) та зазначено, що зміни і доповнення до цього Закону, інших законів України про оподаткування стосовно надання пільг, зміни податків, зборів (обов'язкових платежів), механізму їх сплати вносяться до цього Закону, інших законів України про оподаткування не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року. (абз.8 ст.1 вказаного Закону).
Абз.9 ст.1 Закону вказує, що будь-які податки і збори (обов'язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Всі інші Закони України про оподаткування мають відповідати принципам, закладеним у цьому Законі.
Механізм стягнення податковими органами податків, зборів (обов'язкових платежів) та штрафних санкцій, визначений Законами України „Про державну податкову службу України”, „ Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та Інструкцією про застосування штрафних ( фінансових санкцій) органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001р.№ 110. Так, податкових зобов'язань -на підставі податкових повідомлень-рішень, штрафних санкцій -на підставі рішень.
Відповідно п.2.6 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затв. наказом ДПА України від 17.03.01р. №110, передбачено, що рішення приймається керівником органу державної податкової служби (його заступником) лише у випадку застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Згідно п.п.1.5 ст.1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181 від 21.12.00р., штрафна санкція (штраф) -плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.
Враховуючи, що законодавством України не передбачено права та механізму стягнення податковими органами за своїми рішеннями інших платежів господарюючих суб'єктів, які не є податковими зобов'язаннями та штрафними санкціями, суд дії відповідача про прийняттю спірного податкового повідомлення-рішення від 25.06.06.р №0001202601/0/4563 вважає неправомірними, такими, що суперечить вимогам Закону України „Про Державну податкову службу в Україні” та Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
З огляду на викладені обставини та враховуючи приписи ч.1 ст.71 КАС України, в силу яких в адміністративних справах кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд прийшов до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 25.06.06.р №0001202601/0/4563 є законними, обґрунтованими, а тому такими що підлягають задоволенню.
Позивачем також заявлено вимогу про зобов'язання відповідача здійснити поворот виконання шляхом проведення перерахунку податкового зобов'язання. Між тим, Закон України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який є спеціальним законом з питань оподаткування, не передбачає можливості податкового органу здійснювати поворот виконання шляхом проведення перерахунку податкового зобов'язання. Не визначено такі повноваження відповідача і в інших законодавчих актах, що регулюють його діяльність. За таких обставин, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки позивач звернувся за захистом свого права не у спосіб визначений та передбачений чинним законодавством України.
Враховуючи задоволення позову, згідно ч. 1 ст. 94 КАСУ судові витрати, здійснені позивачем (держмито згідно квитанції № 4 від 30.06.06 р. в сумі 85,00 грн.), присуджуються йому, відповідно та з урахуванням задоволених позовних вимог. При цьому згідно ч.1 ст.94 цього Кодексу документально підтверджені судові витрати присуджуються з Державного бюджету України та у межах визначених розділом VII КАС України.
Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104,105, 158-163, 162, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, СУД -
Позов Відкритого акціонерного товариства Регіональної авіакомпанії “Універсал-Авіа”, м. Хмельницький до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, м. Хмельницький про скасування податкового повідомлення-рішення від 25.06.06.р №0001202601/0/4563 та зобов'язання відповідача здійснити поворот виконання шляхом проведення перерахунку податкового зобов'язання
задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.06.06.р №0001202601/0/4563 прийняте ДПІ у м.Хмельницькому про визначення позивачу податкового зобов'язання по сплаті частини прибутку (доходу) державних підприємств у розмірі 27 765,00 грн., де 18 510,00 -основний платіж, 9 255,00 грн. - фінансова санкція.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства Регіональної авіакомпанії “Універсал-Авіа”, (м. Хмельницький, вул. Пілотська, 2, відомості про банківські рахунки відсутні) 1,70 грн. (одна гривня 70 коп.) відшкодування сплаченого судового збору.
В решті позову відмовити.
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви по апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова , якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження , якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.В. Магера
Постанова складена в повному обсязі і підписана 13.10.2006 р.
Віддрук. 3 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу.