про закриття провадження в адміністративній справі
23 квітня 2009 р. Справа № 16/127
11 год. 25 хв.
За позовом Управління парці та соціального захисту населення Свалявської районної державної адміністрації, м. Свалява
до відповідача ВАТ „Державний ощадний банк України”, м. Київ, в особі Мукачівського відділення №7287, м. Мукачево
про визнання недійсним п. 1.2. Угоди від 02.01.01 та стягнення суми 19928,80 грн.
Суддя О.В. Васьковський
При секретарі Біланчук Д.М.
Представники:
Від позивача
не з'явився
Від відповідача
Пилип С.Е. -юрисконсульт (дов. від 19.03.09)
СУТЬ СПОРУ: про визнання недійсним п. 1.2. Угоди на виплату допомоги і грошової компенсації згідно з Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та грошової допомоги сім'ям на дітей від 02.01.01 та стягнення суми 19928,80 грн.
Позивач просить задоволити позов, мотивуючи тим, що у порушення постанови Кабінету Міністрів України від.30.08.99 №1596 „Про заходи щодо виконання ст. 3 Указу Президента України від 04.07.1998р. №734” та Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки в банках, на підставі договору з відповідачем, здійснювалася виплата останньому комісійної винагороди за надані послуги в розмірі 1,3 відсотка від перерахованої суми. Операції з відкриття поточних рахунків, зарахування і виплати пенсій та грошової допомоги в них (в тому числі з доставкою додому) повинні здійснюватися уповноваженими банками безоплатно, а тому підлягає поверненню безпідставно сплачена сума 19928,80 грн. комісійної винагороди.
Відповідач позовні вимоги не визнає, мотивуючи наступним: відносини між банком та клієнтом регулюються нормативно-правовими актами та угодами між клієнтом і банком, що у даному випадку сторонами дотримано.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Між позивачем та відповідачем 02.01.01 укладена угода на виплату допомоги і грошової компенсації згідно з Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та грошової допомоги сім'ям на дітей про виплату та зарахування на особові рахунки державної допомоги (далі -угода). Пунктом 1.2. вказаної Угоди передбачено, зобов'язання районного відділу соціального захисту населення здійснювати відшкодування витрат Ощадбанку для виплати допомоги в розмірі 2,0 % від перерахованої суми. Суму витрат Ощадбанку перераховувати одночасно з перерахуванням допомог і грошових компенсацій.
Контрольно-ревізійним управлінням в Свалявському районі проведено перевірку, за результатами якої складено акт №12-22/28 від 30.09.05. Перевіркою встановлено та зафіксовано в акті порушення постанови Кабінету Міністрів України від.30.08.99 №1596 „Про заходи щодо виконання ст. 3 Указу Президента України від 04.07.1998р. №734” та вказано суму зайво стягнуту з позивача в розмірі 19928,80 грн.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. №1596 затверджено Порядок виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів грошової допомоги через їх поточні рахунки у банках (далі - Порядок №1596). Згідно п.1 Порядку №1596 визначено, що він регулює питання виплати пенсій та грошової допомоги, що нараховується відповідно органами Пенсійного фонду та органами праці та соціального захисту населення і фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду та відповідних бюджетів, за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх вклади до запитання (поточні рахунки) в установах уповноважених банків. Уповноваженими банками є банки, визнані переможцем конкурсу на право виплати пенсій та грошової допомоги через банківські рахунки за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги що проводиться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з якими за результатами цього конкурсу Мінпраці та Пенсійний фонд укладено відповідні договори.
Відповідно до п.5 Порядку №1596 встановлено, що операції з відкриття поточних рахунків, зарахування і виплати пенсій та грошової допомоги з них (у тому числі з доставкою додому) здійснюються уповноваженими банками безоплатно.
28.12.01 на підставі рішення конкурсної комісії по відбору банків, через які здійснюються виплата пенсій та грошової допомоги від 21.12.01, за участю Пенсійного фонду, Міністерства праці та соціальної політики України та ВАТ „Державний ощадний банк України” укладено Договір №12 (далі -Договір). Відповідно до статті 1 Договору банк виконує функції з вплати пенсій та грошової допомоги, передбачені Порядком №1596 у всіх регіонах України. Взаємовідносини між сторонами на місцях регулюються укладеними ними угодами відповідно до умов цього договору, а також вимог Порядку №1596 (& 6). Стаття 2 Договору вказує, що сторони погоджуються про те, що операції з відкриття поточних рахунків, зарахування і виплати пенсій та грошової допомоги з них (у тому числі з доставкою додому) проводяться установами банку безоплатно.
Згідно ч.1 ст.55 Закону України „Про банки і банківську діяльність” від 7 грудня 2000 року №2121-III відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Угода укладена між позивачем і відповідачем, у частині умови щодо відшкодуванні витрат, не суперечить, в цілому, Порядку №1596, і зокрема п.5, оскільки нею не встановлено плату за відкриття поточних рахунків, зарахування і виплати пенсій та грошової допомоги з них (у тому числі з доставкою додому) для одержувачів відповідних виплат.
Правовідносини щодо встановлення договірної умови, згідно із якою сплчувалася комісійна винагорода за надані послуги, стосуються виключно сторін Угоди (позивача та відповідача) і відповідають вимогам закону.
Оскільки Угода укладена до 01.01.04, відколи набрав чинності Цивільний кодекс України від 16.12.2003 р. №435-ІV, то до спірних відносин щодо визнання недійсним пункту 1.2. угоди застосовуються норми Цивільного кодексу Української РСР (1963р.).
За своєю правовою природою вказана угода є договором доручення поняття якого визначене в ст. 386 Цивільного кодексу Української РСР: ” За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується виконати від імені й за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії”. Згідно із ст. 387 Цивільного кодексу Української РСР довіритель зобов'язаний виплатити повіреному винагороду лише в тому разі коли вона передбачена договором.
Позивач здійснював оплату за угодою, а відповідач її приймав, відповідно до умов угоди та із дотриманням вимог ст.161 Цивільного кодексу Української РСР, де встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.48 Цивільного кодексу Української РСР встановлено, що недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, у тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх осіб.
Проте як вбачається із викладеного позивачем не доведено підстав недійсності пункту 1.2. угоди, у позові слід відмовити. Беручи до уваги вищенаведені висновки, так само не доведено правових підстав стягнення з відповідача коштів у сумі 19928,80 грн.
Внаслідок аналізу процесуального та матеріального законодавства, суд також дійшов наступного висновку.
Пунктом 1 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що справа адміністративної юрисдикції -переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п.14 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний договір -дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди.
Як вбачається із обставин справи та змісту угоди укладеної між позивачем та відповідачем, сторони не перебували у відносинах влади і підпорядкування. Під час укладення угоди сторони вільно домовлялися про зміст та обсяг прав та обов'язків за угодою, що виключає адміністративну природу цієї угоди та адміністративну юрисдикцію справи, незважаючи на присутність, як сторони договору, суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, на підставі п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, оскільки праву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст. 3, 51, п.1 ч.1 ст.157, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
закрити провадження в адміністративній справі.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку (5 днів) подання заяви про апеляційне оскарження відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду у порядку ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати сторонам.
Суддя О.В. Васьковський