29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
"27" листопада 2006 р.
Справа № 13/8/19/6238
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю
“Укрінвестбудцентр” м. Київ
до колективної фірми “Славутич” м. Хмельницький
про розірвання договорів № 15/11/02 від 15.11.2002 р., № 17/12/02 від 18.12.2002 р., № 1/01/03 від 15.01.2003 р. та стягнення суми 5388000 грн. передоплати за непоставлену металопродукцію
Судова колегія у складі головуючого судді Матущака О.І., суддів Саврія В.А. та Вибодовського О.Д.
За участю представників сторін:
позивача: не з”явився
відповідача: не з”явився
Рішення господарським судом приймається 27.11.2006 р., оскільки в судовому засіданні 24.11.2006 р. оголошувалася перерва.
Позивач у позові просив стягнути з відповідача суму 5388000 грн. коштів сплачених як попередня оплата за металопродукцію згідно договорів № 15/11/02 від 15.11.2002 р., № 17/12/02 від 18.12.2002 р., № 1/01/03 від 15.01.2003 р.
Заявою від 07.12.2005 р. позивач збільшив та змінив позовні вимоги і просить у господарського суду розірвати договора № 15/11/02 від 15.11.2002 р., № 17/12/02 від 18.12.2002 р., № 1/01/03 від 15.01.2003 р. та стягнути суму 5388000 грн. збитків, оскільки внаслідок прострочення боржника, кредитор втратив інтерес до виконання зобов”язання в натурі.
Ухвалою господарського суду від 07.12.2005 р. заяву про уточнення позовних вимог прийнято до розгляду.
Присутнім в судових засіданнях представником відповідача ще 20.12.2005 р. та 23.01.2006 р. подано відзив на позов із запереченнями про невідповідність підписів директора відповідача на договорах, які є предметом позову.
Представники сторін в дане судове засідання не з”явилися, проте від позивача надійшла телеграма № 1444 від 26.11.2006 р. а від відповідача заява № 048 від 27.11.2006 р. із клопотаннями про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв”язку із неможливістю явки належних представників сторін.
Дані клопотання сторін судовою колегією відхиляються, оскільки розгляд справи у складі різних судових колегій відбувався у восьми судових засіданнях і сторони мали реальну можливість подати необхідні на їх думку докази, заперечення чи доводи. Крім цього, у відповідності до ст. 75 ГК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними у ній матеріалами, а згідно ст. 69 ГПК України строк розгляду справи з урахуванням зміни у складі судової колегії завершується і такий строк для відкладення розгляду відсутній.
Розглядом матеріалів справи господарським судом встановлено.
Між сторонами укладено типові договора № 15/11/02 від 15.11.2002 р., № 17/12/02 від 18.12.2002 р., № 1/01/03 від 15.01.2003 р., які за правовою природою є договорами купівлі- продажі.
Згідно п. 1.1 договорів, відповідач як продавець зобов”язався поставити, а позивач як покупець на умовах передоплати оплатити та отримати вироби з металу та соду кальциновану на суму 4513941,6 грн., 486058,4 грн. та 9355602 грн. відповідно по кожному договору, а загалом 14355602 грн.
Пунктами 2.3.1 та 2.1 договорів передбачено проведення передоплати покупцем, а відвантаження продукції продавцем, протягом 25 днів.
Згідно даних позивача а також належним чином завірених копій платіжних документів, позивачем сплачено відповідачу згідно платіжного доручення № 214 від 18.11.2002 р. на виконання договору від 15.11.2002 р. суму 4513941,6 грн., згідно платіжного доручення № 58 від 25.12.2002 р. на виконання договору від 18.12.2002 р. суму 486058,4 грн. та платіжними дорученнями № 37 від 05.03.2003 р., № 56 від 18.03.2003 р., № 67 від 25.03.2003 р. та № 101 від 08.04.2003 р. на виконання умов договору від 15.01.2003 р. загалом суму 2050000 грн. Загалом по усіх трьох договорах позивачем сплачено 7050000 грн.
Навіть не дочекавшись строків поставки металопродукції, відповідачем з незрозумілих причин, згідно 21 належним чином завірених копій виписок банку з 02.12.2002 р. по 28.05.2003 р. повернуто відповідачу проведену передоплату згідно договору від 18.11.2002 р. у сумі 1192000 грн., а згідно таких же 10 виписок в період з 11.12.2003 р. по 16.06.2004 р. повернуто передоплату згідно договору від 15.01.2003 р. загалом у сумі 470000 грн. Повернення коштів, отриманих згідно договору від 18.12.2003 р. не проводилося.
Таким чином, відповідачем повернуто позивачу загалом суму 1662000 грн., тому сума недопоставленої продукції чи неповернутих коштів складає суму 5388000 грн.
Дослідивши матеріали справи в сукупності з доводами та запереченнями представників сторін, господарський суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
У відповідності до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною і т.д.
Згідно ч.3 ст. 193 цього ж Кодексу, застосування господарських санкцій до суб”єкта, який порушив зобов”язання не звільняє цього суб”єкта від обов”язку виконати зобов”язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором , або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов”язання. Також, згідно ч.7 ст. 226 цього Кодексу, відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов”язання, не звільняє зобов”язану сторону від виконання зобов”язання в натурі, крім випадків, зазначених у частині третій ст. 193 цього Кодексу.
Згідно ч.4 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди, а згідно ч.2 ст. 220 ГК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Таким чином, названі вище норми чинного господарського та цивільного законодавства передбачають як остаточний наслідок захисту порушеного права позивача - стягнення збитків (грошових коштів) внаслідок прострочення боржника і втрати кредитора до виконання зобов”язання в натурі без вирішення питання про припинення договірних зобов”язань (розірвання договору).
Під стягненням збитків внаслідок прострочення боржника і відмови кредитора, законодавець одночасно і передбачає (встановлює факт) припинення (розірвання) зобов”язань.
З наведених підстав, позов в частині стягнення збитків підлягає задоволенню та відмові у задоволенні в частині розірвання договорів.
Заперечення відповідача господарським судом відхиляються, оскільки він визнав наявність договірних зобов”язань між сторонами, що підтверджується діями які виразилися у частковому поверненні коштів.
Витрати по оплаті державного мита пропорційно обґрунтовано заявленим позовним вимогам та по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу належить покласти на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.
Керуючись ст.ст. 220, 224, 226 Господарського кодексу України, ст. 611 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82, 84-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, -
Позов задоволити частково.
Стягнути з колективної фірми “Славутич” м. Хмельницький, вул. Свободи, 36 к. 409 (код ЄДРПОУ 22768523) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Укрінвестбудцентр” м. Київ, п-кт Оболонський, 23-а (код ЄДРПОУ 31611704) суму 5388000 (п”ять мільйонів триста вісімдесят вісім тисяч) грн. 00 коп. збитків, 25500 (двадцять п”ять тисяч п”ятсот) грн. 00 коп. витрат по оплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
У позові в частині розірвання договорів № 15/11/02 від 15.11.2002 р., № 17/12/02 від 18.12.2002 р., № 1/01/03 від 15.01.2003 р. в задоволенні відмовити.
Головуючий суддя О.І. Матущак
судді В.А. Саврій
О.Д. Вибодовський