30.04.2009 Справа № 5/250
За позовом: ВАТ „Свалявські мінеральні води” м.Свалява
До відповідача: ТОВ „Мінеральні води Свалявщини” с.Сусково,
Свалявського району
Про стягнення 279588 грн. збитків
Суддя О.С.Йосипчук
за участю представників сторін:
позивача:
відповідача:
Розглянувши позов
Відкритого акціонерного товариства „Свалявські мінеральні води” м.Свалява до товариства з обмеженою відповідальністю „Мінеральні води Свалявщини” с.Сусково про стягнення 279588грн. збитків,
Встановив:
Предметом даного позову є вимога позивача стягнути з відповідача суму 279588грн. збитків, що виникли внаслідок протиправного використання відповідачем в позначеннях для своїх товарів та послуг, в рекламних носіях і рекламних аркушах та в інших формах словосполучення „Поляна квасова” у класах 5,32,42 Міжнародної класифікації товарів.
Згідно з Свідоцтвом на знак для товарів та послуг №27700 від 15.10.2002р., позивач є власником товарного знаку, елементом якого є словосполучення „Поляна Квасова” у класах 5,32,42 міжнародної класифікації товарів.
Згідно з Патентом на промисловий зразок №2130, позивач є власником промислового зразка -етикетки з елементом словосполучення „Поляна квасова”.
З огляду на наявність наведених вище охоронних документів, Рішенням господарського суду Закарпатської області від 07.12.2005р. по справі №3/354 було накладено заборону ТОВ „Мінеральні води Свалявщини” на використання в позначеннях для своїх товарів та послуг, в рекламних носіях і рекламних аркушах та в інших формах словосполучення „Поляна квасова” у класах 5,32,42 Міжнародної класифікації товарів.
Позивач вважає, що внаслідок протиправного використання знаку для товарів і послуг, його підприємство набуло права на відшкодування збитків у вигляді неодержаного прибутку, згідно ст..20 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів та послуг”.
Підтверджуючи факт порушення відповідачем права інтелектуальної власності та обґрунтовуючи розрахунок збитків у вигляді упущеної вигоди, позивач посилається на те, що відповідач у вересні-листопаді 2004 року придбав у нього 219,56 куб.м. мінеральної води, у грудні 2004року та січні, лютому 2005 року придбав 269,46куб.м. мінеральної води, у березні 2005 року -29,94куб.м.мінеральної води.
У доказ випуску та реалізації готової продукції мінеральної води із торгівельним позначенням „Поляна квасова” позивачем подано квитанції та товарні чеки.
Факт торгівлі продукцією - мінеральна вода із використанням у назві словосполучення „Поляна квасова” відповідачем не заперечується.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема посилається на те, що він є вторинним надрокористувачем, що правомірно придбаває, в якості сировини, мінеральну воду, що є корисними копалинами „мінеральні лікувально-столові води ”Поляна квасова”, від позивача, який діє у відповідності до вимог Ліцензії №3031 від 02.07.2003р. Міністерства екології та природних ресурсів №3031 від 02.07.2003р. та згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 21.06.2004р. №729.
Крім того, обґрунтовуючи безпідставність вимог позивача, відповідач посилається на наявність у нього права на використання найменування „Поляна квасова”, яке охороняється Патентом на промисловий зразок №10853 від 15.09.2005р.
Далі, заперечуючи проти суми витребовуваних збитків, відповідач посилається на те, що сировина -мінеральна вода, яка була придбана у позивача є надлишком, який не міг бути реалізований у продукцію власне позивачем.
У попередньому засіданні суду було оголошено перерву
Повний текст рішення виготовлено та підписано 12.05.2009р.
Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши подані по справі доказові матеріали, щодо спірного питання, Суд задовольняє позов частково, виходячи з наступного:
У відповідності до ст..20 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”, будь-яке посягання на права власника свідоцтва передбачені ст..16 цього закону вважається порушенням прав власника, і являється підставою для звернення до суду із вимогою про відшкодування заподіяних, таких порушенням прав, збитків. Таким чином, позивач, будучи власником Свідоцтва на знак для товарів та послуг №27700 від 15.10.2002р. вправі захищати свої права власника об'єкта інтелектуальної власності, що охороняється даним свідоцтвом, на підставі наведеної вище норми права.
Окрім того, подібну можливість захисту прав власника об'єкта інтелектуальної власності позивачу, як власнику Патенту на промисловий зразок №2130, гарантовано і на підставі ст..26 Закону України „Про охорону прав на промислові зразки”.
Однак, у відповідності до п.2 ст.20 Закону України ”Про охорону прав на промислові зразки” патент надає його власнику виключне право використовувати промисловий зразок за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників торгового патенту.
Згідно з ст..464 ЦК України, в складі майнових прав власника промислового зразка є право на його використання у розумінні ч.3 п.2 ст.20 Закону України „Про охорону прав на промислові зразки”.
У відповідності до п.1 ст.20 Закону України „Про охорону прав на промислові зразки” права, що випливають з патенту, діють від дати публікації відомостей про його видачу за умови сплати річного збору за підтримання чинності патенту.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач є власником Патенту на промисловий зразок -етикетка для маркування пляшок мінеральної води „Поляна квасова” №10853 від 15.09.2005р.
Як слідує із Патенту на промисловий зразок №10853 (р.45патенту), відомості про видачу охоронного документу, було опубліковано у бюлетні №9 15.09.2005р.
Отже, починаючи з 15.09.2005р. відповідач правомірно використовує етикетку для маркування пляшок мінеральної води „Поляна квасова”.
Судовим розглядом справи встановлено, що сировину -мінеральну воду „Поляна квасова” відповідач у позивача придбавав і переробляв у продукцію протягом вересня 2004р. по березень 2005р., а готова продукція реалізовувалась протягом липня 2005р.-липня 2006р., що підтверджено матеріалами справи, зокрема товарними чеками, квитанціями до прибуткового касового ордеру та Сертифікатом відповідності №440013 від 29.07.2005р. Факт протиправного використання відповідачем позначення „Поляна квасова” на власній продукції встановлено і Рішенням господарського суду Закарпатської області від 07.02.2005р. по справі №5/354.(ст.35 ГПКУкраїни). Крім того, обставини придбання сировини та виготовлення і продаж готової продукцій із нанесенням торгового позначення „Поляна квасова” не заперечується відповідачем (абз.2 арк.2 Відзиву на позовну заяву про відшкодування збитків від 18.10.2005р.).
У відповідності до п.4 ст.16 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” під використанням знака визнається нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення),а також застосування його під час пропонування.
Отже, відповідачем здійснювалось використання торгового позначення на власній продукції -мінеральна вода назву „Поляна квасова” у термін, що передує початку дії Патенту на промисловий зразок -етикетка для маркування пляшок мінеральної води „Поляна квасова” №10853 від 15.09.2005р. та після набранням законної сили Рішення господарського суду Закарпатської області від 07.02.2005р. по справі 5/354, протягом терміну дії Свідоцтва знак для товарів та послуг №27700 від 15.10.2002р. і Патенту на промисловий зразок №2130, власником яких є позивач.
Таким чином, порушення відповідачем прав позивача, як власника об'єктів інтелектуальної власності, що охороняються, слід визнати встановленим.
У відповідності до п.2 ст.20 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”, порушник зобов'язаний відшкодувати заподіяні збитки. При цьому, порушення прав власника охоронного документу тягне за собою відповідальність передбачену законом (п.1 ст.20 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”). Таке правило кореспондується також із положеннями п2 ст.26 Закону України „Про охорону права на промислові зразки”.
Згідно з п.2 ст.224 ГК України, під збитками, зокрема, розуміються неодержані доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання, або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з ч.4 п.1 ст.225 ГК України, до складу збитків включається неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона мала б право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Згідно з п.п.2 п.1 ст.22ЦК України, збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.
Комерційна діяльність відповідача під чужим іменем являє собою протиправну дію -присвоєння переваг ділової репутації та престижу підприємства позивача, внаслідок якої найменування товару стає чинником, який обумовлює вартість продукції та обсяг її продажу. Тому обсяг продажу відповідачем власної продукції із зазначенням найменування „Поляна квасова” слід визнати як обсяг збуту продукції, упущеного позивачем.
За загальним правилом, якщо особа, що порушила правило, одержала внаслідок цього прибутки, власник охоронного документу має право вимагати відшкодування упущеної вигоди у розмірі, не меншому ніж розмір таких прибутків.
Як слідує із поданого позивачем розрахунку сума збитків у вигляді упущеної вигоди складає 279588грн. та обраховується із з урахуванням придбаних відповідачем 518,96 куб.м. мінеральної води „Поляна квасова”, вартості готової продукції (пляшка 1,5 літра вартістю 0,95грн., 1,05грн.та 1,15 грн.) та індекс нормативу витрат 1,899 на 1000 пляшок готової продукції.
Однак, здійснюючи розрахунок упущеної вигоди позивач не врахував власне сам факт придбання відповідачем 518,96 куб.м. мінеральної води ”Плляна квасова” на загальну суму 42750,30 грн. (із ПДВ), згідно з яким вартість сировини було компенсовано йому самим відповідачем на підставі правочину купівлі-продажу, що підтверджується наявними у справі товарно-транспортними накладними.
Розрахунок отриманого відповідачем доходу складено лише із урахуванням нормативу витрат сировини (мінеральна вода) по відношенню до готової продукції у розмірі 1,889 л. на 1 літр готової продукції і не враховує вартість сировини, яку компенсовано. Тому, розмір збитків позивача у вигляді неодержаного доходу підлягає зменшенню на вартість придбаної сировини (42750,30грн.) За таких обставин, вимоги щодо стягнення 42750,30 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди задоволенню не підлягають.
Заперечення відповідача проти майнових вимог позивача з посиланням на продаж йому надлишків мінеральної води і, відповідно відсутність збитків у вигляді неодержаного триманого доходу не приймаються судом до уваги з огляду на те, що у спірній ситуації не доведено факт вчинення позивачем дій на виконання обов'язку надання запасів води, які не використовуються, іншим надрокористувачам. Позаяк відповідачем не доведено факт наявності відповідного договору укладеного із ліцензіатом і узгодженим із облдержадміністрацією, слід вважати недоведеним і факт вчинення у спірній ситуації дій, підпорядкованих п.4 особливих умов ліцензії №3031 від 02.07.2003р.
Інші заперечення відповідача також не приймаються судом до уваги позаяк ним не доведені, не впливають та не обмежують обсяг правової охорони об'єктів інтелектуальної власності, що належать позивачеві на підставі охоронних документів, та спростовуються наявними у справі матеріалами.
Отже, із урахуванням викладеного вище, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Керуючись ст.ст. 33,34, 43, 49, 82-85, 87, ГПК України,
1.Позов задоволити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Мінеральні води Свалявщини” (Закарпатська область, Свалявський район,с.Сусково, 61”Г” код 32194243) на користь відкритого акціонерного товариства „Свалявські мінеральні води” (м.Свалява, вул..Верховинська, 2код 00371512) суму 236837,7 грн. збитків у вигляді недержаного доходу, суму 2368,37 грн. витрат на держмито та суму 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати.
2.В частині вимог про стягнення суми 42750,30 грн. збитків у вигляді недержаного доходу, у задоволенні позову відмовити.
Суддя О.Йосипчук