ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 12/100
31.03.09
За скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва
До Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м.
Києві
Стягувач Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП-Сервіс-Трейдінг»
про скарга на дії Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління
юстиції у м. Києві
Суддя В.В. Палій
Секретар Н.С. Молочна
Представники сторін:
Від скаржника Мартинов К.В. -предст. (дов. від 27.02.2009р.)
Від Підрозділу примусового виконання рішень
Головного управління юстиції у м. Києві не з'явився
Від стягувача Насадюк І.В. -предст. (дов. від 24.12.2008р.)
Обставини справи :
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.02.2000р. №12/100 позовні вимоги задоволено повністю, зобов'язано Державну податкову інспекцію у Радянському районі м. Києва в п'ятиденний термін, з дня отримання рішення, надати до Державного казначейства Радянського району м. Києва висновок про повернення бюджетної заборгованості ТОВ «ТОП-Сервіс-Трейдінг»за серпень у сумі 1 844 468,00грн. та за вересень 1999р. у сумі 1 731 262,00грн. і нарахувати на суму бюджетної заборгованості проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки НБУ, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
25.02.2000р. на виконання рішення видано наказ.
На виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 15.09.2004р. №12/100 видано дублікат наказу у справі №12/100 від 25.02.2000р., замінено боржника у справі №12/100 (ДПІ у Радянському районі м. Києва) правонаступником -ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.
05.02.2008р. до Господарського суду м. Києва звернулась Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва зі скаргою на дії Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві (вимогу державного виконавця від 29.01.2008р. №82/362/1).
Заявник в своїй скарзі просить суд скасувати вимогу державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві від 29.01.2008р. №82/362/1, посилаючись на те, що процедура оскарження постанови державного виконавця від 04.09.2007р. №362/1 про відкриття виконавчого провадження на день пред'явлення вимоги не закінчилась, отже виконати дії, передбачені у Вимозі на стадії оскарження постанови державного виконавця №362/1 є неприпустимим. Крім того, у вимозі державний виконавець вимагає від ДПІ у Шевченківському районі міста Києва вчинити певні дії по виконанню рішення у спосіб не передбачений законодавством, оскільки право на
бюджетне відшкодування мають лише платники податку на додану вартість, проте, стягувач виключений з реєстру платників ПДВ 08.12.2006р., відповідно не має права отримати з Державного бюджету відшкодування з податку на додану вартість. Такого органу як Державне казначейство Шевченківського району міста Києва на даний час не існує, жодним
нормативно-правовим актом не передбачено надання податковим органом висновку про повернення бюджетної заборгованості, тобто не передбачений такий спосіб виконання рішення, вимога не встановлює за серпень якого саме року має бути повернута сума у розмірі 1 844 468,00грн.
Враховуючи зазначене, скарга Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва відповідно до вимог ст. 121-2 ГПК України призначена до розгляду в судовому засіданні 27.02.2008р. за участю стягувача, боржника та представника органу Державної виконавчої служби.
27.02.2008р. розгляд скарги не відбувся, у зв'язку з тим, що 14.02.2008р. справа №12/100 скерована до апеляційної інстанції.
17.06.2008р. справа №12/100 повернута до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 25.06.2008р. №12/100 клопотання про відвід судді Палія В.В. залишено без задоволення.
Враховуючи зазначене, ухвалою від 27.06.2008р. скарга на дії Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві (вимогу державного виконавця від 29.01.2008р. №82/362/1) відповідно до вимог ст. 121-2 ГПК України призначена до розгляду на 13.08.2008р. за участю стягувача, боржника та представника органу Державної виконавчої служби.
13.08.2008р. розгляд скарги не відбувся, у зв'язку з тим, що 29.07.2008р. справа №12/100 скерована до апеляційної інстанції.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2008р. припинено провадження у справі №12/100. Матеріали справи №12/100 повернуто до Господарського суду міста Києва.
У зв'язку з наведеним, ухвалою від 11.09.2008р. скарга на дії Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві (вимогу державного виконавця від 29.01.2008р. №82/362/1) відповідно до вимог ст. 121-2 ГПК України призначена до розгляду у судовому засіданні на 24.09.2008р. за участю стягувача, боржника та представника органу Державної виконавчої служби.
У судовому засіданні 24.09.2008р. представник скаржника звернувся до суду з письмовим клопотанням про зупинення провадження у справі №12/100 до завершення розгляду у Вищому господарському суді України касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2008р. №12/100.
Клопотання судом не задоволено, оскільки ст. 79 ГПК України передбачає, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
У даному випадку скаржник просить суд зупинити провадження у справі №12/100 до завершення розгляду у Вищому господарському суді України касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2008р. винесену по цій же справі, що не передбачено чинним законодавством.
У зв'язку з неявкою у судове засідання представників Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві та ТОВ «ТОП-Сервіс-Трейдінг», розгляд скарги 24.09.2008р. відкладено на 15.10.2008р.
15.10.2008р. розгляд справи не відбувся, у зв'язку з тим, що 02.10.2008р. справа №12/100 скерована до апеляційної інстанції, у зв'язку з надходженням касаційної скарги.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.10.2008р. №12/100 повернуто Державній податковій інспекції у Шевченківському районі м. Києва касаційну скаргу на ухвалу від 28.08.2008р. Київського апеляційного господарського суду у справі №12/100 без розгляду.
04.11.2008р. матеріали справи №12/100 повернуто до Господарського суду міста Києва.
За резолюцією Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 07.11.2008р. справу №12/100 передано судді Палію В.В. для подальшого розгляду скарги.
За наведених обставин, ухвалою від 13.11.2008р. скарга призначена до судового розгляду на 26.11.2008р.
26.11.2008р. розгляд скарги не відбувся, у зв'язку з тим, що 26.11.2008р. справа №12/100 скерована до апеляційної інстанції, у зв'язку з надходженням касаційної скарги.
Постановою Вищого господарського суду України від 05.02.2009р. №12/100 касаційну скаргу залишено без задоволення, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2008р. у справі №12/100 змінено.
12.02.2009р. матеріали справи №12/100 повернуто до Господарського суду міста Києва.
За резолюцією Голови Господарського суду міста Києва від 20.02.2009р. справу №12/100 передано судді Палію В.В. для подальшого розгляду скарги.
За наведених обставин, ухвалою від 02.03.2009р. скарга призначена до судового розгляду на 11.03.2009р.
У судовому засіданні 11.03.2009р. представник скаржника просив суд задовольнити подану скаргу у повному обсязі.
У зв'язку з неявкою у судове засідання представника органу виконавчої служби, розгляд скарги 11.03.2009р. відкладено.
Дослідивши матеріали поданої скарги, заслухавши пояснення представників скаржника та стягувача, суд приходить до висновку про необґрунтованість поданої скарги та відхиляє її, з огляду на наступне.
04.09.2007р. державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві винесена постанова №362/1 про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва №12/100 виданого 15.09.2004р. про зобов'язання ДПІ у Шевченківському районі м. Києва подати до Державного казначейства Шевченківського району м. Києва висновок про повернення бюджетної заборгованості ТОВ «ТОП-Сервіс-Трейдінг»за серпень у сумі 1 844 468,00грн. таза вересень 1999р. у сумі 1 731 262,00грн. і нарахувати на суму бюджетної заборгованості проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки НБУ, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення, що вступив в законну силу (набрав чинності) 15.09.2004р.
29.01.2008р. державний виконавець Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві повторно направив ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Вимогу №82/362-1, в якій вимагав у ДПІ у шевченківському районі м. Києва повідомити в строк до 31.01.2008р. ДВС про виконання наказу №12/100 від 15.09.2004р. Господарського суду міста Києва у відповідності до резолютивної частини рішення, а саме: надати до Державного казначейства Шевченківського району м. Києва висновок про повернення бюджетної заборгованості ТОВ «Топ-Сервіс-Трейдінг»за серпень на суму 1 844 468,00грн. та за вересень 1999 у сумі 1 731 262,00грн. і нарахувати на суму бюджетної заборгованості проценти нам рівні 120 відсотків від облікової ставки НБУ, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Судом встановлено, що Вимога була направлена в межах виконавчого провадження, відкритого Постановою про відкриття виконавчого провадження від 04.09.07р. № 362/1. Скаржник оскаржив дії державного виконавця, ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.07р. скаргу було відхилено; постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.08р. апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.11.07р. у справі №12/100 було залишено без задоволення; після винесення Вимоги, а саме, 08.02.2008р., Скаржник звернувся із касаційною скаргою до Вищого господарського суду України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.11.07р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.01.08р. у справі № 12/100. На думку Скаржника, оскільки він звернувся із зазначеною касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, державний виконавець в силу п. 5 ст. 35 Закону України мав зупинити виконавче провадження.
Статтею 35 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що виконавче провадження може бути зупинено, зокрема, у разі прийняття скарги на дії державного виконавця або відмову в його відводі. Отже, положення ст. 35 Закону не встановлює обов'язковим наслідком оскарження дій державного виконавця зупинення провадження, отже посилання Скаржника на зазначену норму в обґрунтування скарги є безпідставним.
Разом з тим, матеріали справи свідчать, що касаційна скарга Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва була подана скаржником 08.02.2008р. та прийнята ухвалою Вищого господарського суду України від 06.03.08р. Таким чином, Вимога була направлена ДВС Скаржнику після прийняття постанови Київським апеляційним господарським судом від 15.01.08р. та до подання скаржником касаційної скарги і винесення ухвали Вищого господарського суду України від 06.03.08р.
Отже, станом на 29.01.08р. були відсутні обставини, що можуть бути підставою для зупинення виконавчого провадження в порядку п. 5 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження».
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що посилання на п. 5 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження»в обґрунтування скарги є безпідставними.
Боржник також посилається на те, що оскаржуваною Вимогою ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було зобов'язано надати до Державного казначейства Шевченківського району м. Києва висновок про повернення бюджетної заборгованості за серпень невизначеного року та за вересень 1999року. Боржник також вказує на те, що такого органу як Державне казначейство Шевченківського району м. Києва не існує.
Суд вважає зазначені посилання не обґрунтованими, оскільки Вимога зобов'язує повідомити ДВС про виконання дій, які Скаржника зобов'язано наказом № 12/100 Господарського суду міста Києва від 15.09.04р., який поданий стягувачем для примусового виконання. Вимога не містить зобов'язань вчинити інші дії.
Чинне законодавство України не надає державному виконавцю повноважень здійснювати примусове виконання судового рішення в іншій спосіб, ніж встановлено відповідним рішення.
Як вбачається із скарги ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, скаржник посилається на те, що стягувач виключений з реєстру платників ПДВ 08.12.2006р. Оскільки право на бюджетне відшкодування мають лише платники податку на додану вартість, відповідно стягувач не має права отримати з Державного бюджету відшкодування з податку на додану вартість у відповідності до п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість». У зв'язку з викладеним, скаржник вважає винесену державним виконавцем вимогу, такою, що прийнята неправомірно, а її виконання є неприпустимим та може призвести до необґрунтованого стягнення коштів з Державного бюджету України.
Зазначені твердження боржника судом до уваги не приймаються, з огляду на наступне.
На момент прийняття Арбітражним судом м. Києва рішення у справі №12/100 у 2000році стягувач був платником податку на додану вартість, а отже, будь-яких перешкод з виконання рішення не існувало. За час невиконання скаржником рішення Арбітражного суду міста Києва від 25.02.2000р. у справі правовий статус стягувача, як платника податку на додану вартість, змінився (на підставі Акту №56/1510 від 30.11.2006р. анульовано реєстрацію платника податку на додатну вартість стягувача, а 08.12.2006р. його було виключено з реєстру платників податку на додану вартість), проте, зазначена обставина, яка настала після набрання сили рішенням суду, не може бути підставою для невиконання рішення і тим більше, для скасування Вимоги.
Статтею 58 Конституції України, норми якої мають вищу юридичну силу, встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Отже, в силу зазначеного припису норми, встановлені після прийняття судом рішення у встановленому чинним законодавством України порядку та на підставі чинного на момент судового розгляду справи законодавства України, не можуть бути підставою для невиконання судового рішення. Така позиція суду ґрунтується на положеннях ст. 124 Конституції України, якою закріплено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Крім того, чинним законодавством передбачена відповідальність за невиконання судового рішення, що набрало законної сили.
Таким чином, в межах розгляду скарги на дії органу Державної виконавчої служби щодо виконання рішення господарського суду (в порядку ст. 121-2 ГПК України) господарський суд не може переглядати по суті чинне судове рішення, яке виконується Державною виконавчою службою, відповідно суд не вправі перевіряти таке рішення на відповідність законодавству чинному на момент його виконання (на час прийняття рішення у справі №12/100 стаття 9 Закону України «Про податок на додану вартість» не містила п. 9.8 та будь-яких обмежень щодо права нарахування податкового кредиту і отримання бюджетного відшкодування).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість поданої скарги на дії державного виконавця та відхиляє її.
Керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд, -
Скаргу (вих. №478/9/10-313 від 01.02.2008р.) Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва на дії державного виконавця відхилити.
Ухвала може бути оскаржена у встановленому законом порядку.
Суддя В.В. Палій