вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
07.05.09Справа №2а-3224/09/5/0170
17:58
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Сидоренко Д.В. , при секретарі Джигіль В.Є. розглянувши за участю представників:
від позивача - Червенна М.В. - юрисконсульт, дов. № 14/72 від 23.12.08р.
від відповідача - Джемілова А.Н. - держ. податк. інсп., дов. № 170/10/10 від 27.02.09р.
у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика"
до Державної податкової інспекцї у Бахчисарайському районі АР Крим
про скасування акту № 7/15-02 від 24.02.09.
Обставини справи: Державне геофізичне підприємство «Укргеофізика» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим про скасування Акту № 7/15-02 від 24.02.09р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуваний акт прийнятий відповідачем у порушення вимог Листа ДПА України № 1707/7/16-1217 від 30.01.02р., у абз. 2 якого передбачено, що інші особи, які не мають статусу юридичної особи, але мають всі ознаки та повноваження юридичної особи (самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банку, печатку зі своїм найменуванням, надано право самостійно укладати договори з партнерами та інше), у випадку, коли такі особи вважають за доцільне зареєструватися як платники податку, за наявності згоди головного підприємства, можуть бути зареєстровані платниками ПДВ при досягненні ними обсягів з продажу товарів (робіт, послуг), передбачених п. 2.1 ст. 2 цього Закону.
Відповідач проти позову заперечує та у своєму запереченні на позов (вих. №618/9/10 від 23.04.09р.) вказав, що оскаржуваний акт прийнятий у відповідності з п. 3 ст. 95 Цивільного кодексу України та п.п. «в» п. 9.8. ст.. 9 Закону України «Про податок на додану вартість».
Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
Державне геофізичне підприємство «Укргеофізика» 05.08.1997р. зареєстроване Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією як юридична особа, про що видане відповідне свідоцтво Серії А00 та зроблено запис про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР № 1 074 120 0000 003689.
Відповідно до Положення про Дитячий оздоровчий табір «Дельфін», останній є відокремленим підрозділом Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика».
11.05.1998р. Дитячий оздоровчий табір «Дельфін» отримав Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 00592574.
24.01.2009р. відповідачем був складений Акт № 7/15-02 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Дитячий оздоровчий табір «Дельфін» на підставі п.п. «в» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість».
Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Спеціальним законом, який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (далі Закон № 168).
Пунктом 1.2 ст. 1 Закону № 168 передбачено, що особа, яка може бути зареєстрована платником податку на додану вартість відповідно до ст. 2 Закону № 168 - це будь-яка з наведених нижче осіб, незалежно від того, чи є така особа резидентом чи ні: суб'єкт підприємницької діяльності, в тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, незалежно від форми та часу внесення цих інвестицій; інша юридична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності; фізична особа (громадянин, іноземний громадянин та особа без громадянства), яка здійснює діяльність, віднесену до підприємницької згідно з законодавством, або імпортує товари на митну територію України; представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи.
Зі змісту наведеної норми слідує, що платником ПДВ може бути лише юридична особа.
Частиною 3 ст. 95 Цивільного кодексу передбачено, що філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
Разом з тим, ДПА України своїм Листом від 01.12.08р. № 24738/7/16-1517 повідомила, що враховуючи те, що філія відповідно до пункту 3 статті 95 Цивільного кодексу України не є юридичною особою, а також не є суб'єктом підприємницької діяльності, підстав для реєстрації філії як платника податку на додану вартість немає. Якщо філію було зареєстровано як платника податку на додану вартість, таку реєстрацію має бути скасовано.
Згідно з п.п. «в» п. 9.8 ст. 9 Закону № 168 реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.
Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б" - "ґ" зазначеного пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи (ч. 3 п. 9.8 ст. 9 Закону 168).
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення(дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Таким чином у суду не має підстав для задоволення адміністративного позову та скасування Акту ДПІ в Бахчисарайському районі АР Крим № 7/15-02 від 24.02.09р., оскільки останній діяв у відповідності до норм чинного законодавства.
В ході судового засідання, яке відбулось 07.05.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Постанова складена у повному обсязі та підписана 12.05.2009р.
Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Сидоренко Д.В.