вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
28.04.09Справа №2а-3917/08/1
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Єлжовій Н.М., за участю
представників позивача - Левицького В.А., Логвінова О.О.,
представників відповідача - Макієнко Н.Ю., Тимощука С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алеф-Виналь-Крим»
до Державної податкової інспекції в Ленінському районі Автономної Республіки Крим
про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень.
До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулося з адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Алеф-Виналь-Крим» до Державної податкової інспекції в Ленінському районі Автономної Республіки Крим про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.05.2008 року № 0000142301/0, від 04.06.2008 року № 0000122301/1, від 04.06.2008 року № 0000202301/1, від 07.07.2008 року № 0000202301/1, від 11.07.2008 року № 0000272301/2, від 11.07.2008 року № 0000282301/2, від 25.09.2008 року № 0000282301/3, від 25.09.2008 року № 0000272301/3.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.10.2008 року відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.10.2008 року закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.02.2009 року по справі призначено судово-бухгалтерську експертизу
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.02.2009 року провадження по справі зупинено у зв'язку з призначенням експертизи до одержання результатів.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.02.2009 року провадження по справі поновлено на підставі ч.5 статті 165 КАС України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.02.2009 року провадження по справі зупинено у зв'язку з призначенням експертизи до одержання результатів.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.04.2009 року провадження по справі поновлено, у зв'язку з надходженням до суду експертного висновку.
У судовому засіданні представники позивача уточнили позовні вимоги та просили визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Ленінському районі Автономної Республіки Крим від 08.05.2008 року № 0000142301/0, від 04.06.2008 року № 0000142301/1, від 04.06.2008 року № 0000202301/1, від 07.07.2008 року № 0000202301/1, від 11.07.2008 року № 0000272301/2, від 11.07.2008 року № 0000282301/2, від 25.09.2008 року № 0000282301/3, від 25.09.2008 року № 0000272301/3.
Уточнені позовні вимоги повністю підтримали та пояснили, що Державною податковою інспекцією в Ленінському районі Автономної Республіки Крим проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивача, про що складено акт від 23.04.2008 року № 1662/23-0/32148768. За результатами перевірки відповідачем встановлено порушення п.п.1.23, 4.1.6. ст.4, 5.1., 5.2., 5.4.4. ст.5, 12.1.1 п. 12.1. ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.97 року зі змінами та доповненнями що призвело до направлення податкового повідомлення - рішення від 08.05.2008 року № 0000142301/0, яким відповідач повідомив про визначення ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» (далі - Товариство) податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств у сумі 18443847,00 гривень та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 6569187,00 гривень. За результатами оскарження позивачем зазначеного повідомлення - рішення Державною податковою адміністрацією в АРКрим винесено цілий перелік нових повідомлень-рішень: від 04.06.2008 року № 0000142301/1, яким Товариству визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 18443847,00 гривень та штрафні (фінансові) санкції у сумі 6569187,00 гривен, від 04.06.2008 року № 0000202301/1, яким Товариству визначено штрафні (фінансові) санкції у сумі 9221923,50 гривен, від 07.07.2008 року № 0000202301/1 на аналогічну суму штрафних санкцій, від 11.07.2008 року № 0000272301/2, яким Товариству зменшено податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 18410977,00 гривень та штрафні (фінансові) санкції у сумі 6556039,00 гривен, від 11.07.2008 року № 0000282301/2, яким Товариству визначено зменшену суму штрафних (фінансових) санкцій у сумі 9205488,50 гривен, від 25.09.2008 року № 0000282301/3 на аналогічну суму штрафних санкцій, від 25.09.2008 року № 0000272301/3 на суму податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств у сумі 18410977,00 гривень та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 6556039,00 гривен. Зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями Товариству донараховано суму фінансових санкцій, та частково зменшено суму донарахованих зобов'язань. Однак ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» не погоджується з висновками акту перевірки та прийнятими повідомленнями-рішеннями, та, посилаючись на нормативно-правові акти, зазначає, що Товариство правомірно включило до складу валових витрат суми за накладними по договорам на отримання продукції. Розрахунки Товариство частково здійснило векселями, у зв'язку з чим зобов'язання за договором припинено, натомість виникли нові зобов'язання щодо платежу за векселями, які були погашені шліхом сплати грошових коштів держателям векселів, оскільки векселя мали бланковий індосамент. У зв'язку з тим, що позивач вважає повідомлення - рішення, прийняті відповідачем безпідставними, він звернувся до суду з позовом про їх скасування.
Представники відповідача проти позову заперечували, зазначили, що проведеною Державною податковою інспекцією в Ленінському районі Автономної Республіки Крим (далі - ДПІ в Ленінському районі АРК) плановою виїзною документальною перевіркою дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року виявлено, що позивачем занижено валовий дохід за 2007 рік та завищені валові витрати за 2007 рік, про що складено акт від 23.04.2008 року № 1662/23-0/32148768 (далі - Акт).
Так, у 2007 році позивачем за отриманий товар видані прості векселя, такі ж векселі надані за отриманий у 2006 році товар. Однак, векселедержателі не пред'явили векселі до сплати, крім того, зазначені підприємства визнані банкрутами. Частково векселі були придбані позивачем у інших підприємств. Таким чином, товари вважаються безоплатно отриманими і їх вартість не підлягає включенню до суми валових витрат, а сума заборгованості з вартості отриманого товару, по якій у 2007 році сплинув строк позовної давності повинна включатися до складу валових доходів підприємства. Тому відповідач вважає обґрунтованим визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 18410977,00 гривень та застосування штрафних санкцій у розмірі 15761527,50 гривень.
Вислухавши пояснення представників позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд вважає, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" N 509-XII від 04.12.1990 року, визначено, що до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах.
Стаття 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" визначає, що Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, якому підпорядковується зокрема Державна податкова адміністрація в АРК. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим.
Відповідно до підпункту 2.1.4 п. 2.1. статті 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2191-ІІІ від 21.12.2000 року податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.
Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються суб'єктами владних повноважень.
Таким чином, Державна податкова інспекція в Ленінському районі Автономної Республіки Крим у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являється суб'єктом владних повноважень.
Отже, суд приходить до висновку, що зазначений спір має ознаки публічно-правового та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом.
Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Судом встановлено, що згідно з п. 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" до прав органів державної податкової служби відноситься здійснення документальних невиїзних перевірок, а також планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями іншими відокремленими підрозділами, що не мають статус юридичної особи а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності.
Пунктом 11 статті 11 зазначеного закон встановлено право органів державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів ( обов 'язкових платежів) є Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 року, підпунктом «б» пункту 4.2.2. якого зазначено обов'язок контролюючого органу самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Алеф-Виналь-Крим» відповідно до довідки ГУ статистики в АРК з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 49-111-50/258 від 03.08.2007 року являється юридичною особою, за організаційно-правовою формою - Товариство з обмеженою відповідальністю. Згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 444777 державну реєстрацію проведено 14.10.2002 року(а.с.55,56).
Відповідно до свідоцтва від 20.01.2005 року № 0065681 Товариство з обмеженою відповідальністю «Алеф-Виналь-Крим» зареєстровано платником податку на додану вартість (а.с.57).
Проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено, що ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» відноситься до підконтрольних відповідачу установ, ДПІ в Ленінському районі АРК мала повноваження з проведення перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивача.
У статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" визначені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок. Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків, яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням платника податків . Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.
Відповідно до ст. 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" посадові особи органу держаної податкової служби вправі приступати до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявністю підстав для їх проведення та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки. Ненадання цих документів платнику податків є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки.
Судом встановлено, що на підставі направлення від 06.03.2008 року № 18/23-1 головними державними податковими ревізорами - інспекторами, відповідно плану-графіка проведення планових документальних перевірок суб'єктів господарювання на 1 квартал 2008 року проведена планова виїзна документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року. Про проведення перевірки Товариство повідомлене згідно діючого законодавства шляхом вручення повідомлення № 2038/10/23-0 замовленою кореспонденцією з повідомленням 29.02.2008 року. Перевірки проводилась з 06.03.2008 року з продовженням термінів до 17.04.2008 року, направлення на перевірку вручено під розписку.
Отже, проаналізувавши вищевикладене, дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що позивач мав законні підстави для проведення планової виїзної перевірки платника податків.
За результатами перевірки складено Акт від 23.04.2008 року № 1662/23-0/32148768, згідно з яким вищевказаною перевіркою виявлені порушення ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» пунктів 1.23., 4.1.6. статті 4, 5.1., 5.2., 5.4.4. статті 5, 12.1.1. статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції закону № 283/97-ВР від 22.05.97 із змінами та доповненнями.
Судом встановлено, що по результатам проведеної перевірки ДПІ в Ленінському районі АРК направлено ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» податкове повідомлення-рішення від 08.05.2008 року № 0000142301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за податком на прибуток підприємств у сумі 18443847,00 гривень та штрафні санкції у сумі 6569187,00 гривень. Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржене позивачем до ДПІ в Ленінському районі АРК, та залишене останнім без змін. Прийняте податкове повідомлення-рішення від 04.06.2008 року № 0000142301/1 та направлене податкове повідомлення-рішення від 04.06.2008 року № 0000202301/1, яким позивачу визначена додаткова сума штрафних санкцій в розмірі 9221923,50 гривень, залишені без змін ДПІ в Ленінському районі АРК. На аналогічну суму направлено податкове повідомлення-рішенні від 07.07.2008 року № 0000202301/1. Однак при розгляді повторних скарг Державною податковою адміністрацією в АРК зазначені повідомлення-рішення скасовані в частині донарахування податку на прибуток в сумі 32870,00 гривень та застосування штрафних санкцій в розмірі 13148,00 гривень та 16435,00 гривень. Тому ДПІ в Ленінському районі АРК прийняті нові повідомлення-рішення від 11.07.2008 року № 0000272301/2 про визначення суми податкового зобов'язання за податком на прибуток підприємств - 18410977,00 гривень та застосування штрафних санкцій у розмірі 6556039,00 гривень, від 11.07.2008 року № 0000282301/2 про застосування штрафних санкцій у розмірі 9205488,00 гривень. Податкові повідомлення-рішення аналогічного змісту були направлені 25.09.2008 року за № 0000282301/3, № 0000272301/3.
Вирішуючи питання про законність винесення оскаржуваних податкових повідомлень рішень, судом встановлено таке.
07 червня 2006 року між ТОВ «Контекст-Дефакто» (продавець) і ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» був укладений договір №1 про купівлю-продаж товарно-матеріальних цінностей. За умовами договору ТОВ «Контекст-Дефакто» (продавець) зобов'язалося передати у власність ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» товарно-матеріальні цінності, а ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» зобов'язалося прийняти і сплатити вказані цінності в безготівковій грошовій або вексельній формі.
За 2006-2007 роки ТОВ «Контекст- Дефакто» за договором №1 від 07.06.2006 року передало у власність ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» товарно-матеріальні цінності на загальну суму 60 128 174,69 гривень (з ПДВ). Даний факт підтверджується накладними, завіреними (підпис і печатка) ТОВ «Контекст-Дефакто» і ТОВ «Алеф-Виналь-Крим», які наявні в матеріалах справи, а також досліджені при проведенні експертизи, є додатком № 1 до висновку судово-економічної експертизи (а.с.28 том ІІ справи).
Розрахунок за товари, поставлені за договором №1 від 07.06.06 року, ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» здійснило в сумі 60128 177,47 гривень у тому числі 20 619494,00 гривень в безготівковій грошовій формі (додаток №2 до висновків судово-економічної експертизи на а.с.36 том ІІ) і 39 508 683,47 гривень у вексельній формі, що підтверджується матеріалами справи, висновками судово-економічної експертизи (додаток №3 до висновків судово-економічної експертизи на а.с.38 том ІІ). Розрахунки у вексельній формі підтверджуються векселями і актами прийому-передачі векселів.
Таким чином, первинними бухгалтерськими документами (накладні, виписки банку, векселі і акти їх прийому-передачі) в повному обсязі підтверджується реальне настання правових наслідків (виконання договору), передбачених договором №1 від 07.06.2006 року, а саме:
- передача у власність ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» товарів загальною вартістю 60 128 174,69 гривень з ПДВ.
- передача у власність ТОВ «Контекст- Дефакто» грошових коштів і векселів на загальну суму 60128 177,47 гривень (підтверджується виписками банку, векселями і актами їх прийому-передачі).
Судом встановлено, що на момент здійснення зазначеного правочину юридична особа ТОВ «Контекст - Дефакто» була суб'єктом господарювання. Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2007 року ТОВ «Контекст - Дефакто» визнано банкрутом. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2008 року юридичну особу ТОВ «Контекст - Дефакто» ліквідовано та згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців юридичну особу припинено.
10 листопада 2005 року між ТОВ «Квартет Груп» (продавець) і ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» був укладений договір №2 про купівлю-продаж товарно-матеріальних цінностей.
За умовами договору ТОВ «Квартет Груп» (продавець) зобов'язалося передати у власність ТОВ «Алеф-Виналь-Крим»товарно-матеріальні цінності, а ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» зобов'язалося прийняти і оплатити вказані цінності в безготівковій грошовій або вексельній формі.
За 2005-2006 роки ТОВ «Квартет Груп» за договором №2 від 10.11.2005 року передало у власність ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» товарно-матеріальні цінності на загальну суму 31 752 018,64 гривень (з ПДВ). Даний факт підтверджується накладними, завіреними (підпис і печатка) ТОВ «Квартет Груп» і ТОВ «Алеф-Виналь-Крим», які наявні в матеріалах справи, а також досліджені при проведенні експертизи, є додатком № 4 до висновку судово-економічної експертизи (а.с.39 том ІІ справи).
Розрахунок за товари, поставлені за договором №2 від 10.11.05 року, ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» здійснило в сумі 31752018,64 гривень, в тому числі 3 703 500,00 гривень в безготівковій грошовій формі (додаток №5 до висновків судово-економічної експертизи на а.с.41 том ІІ) і 28 048 518,64 гривень у вексельній формі (додаток №6 до висновків судово-економічної експертизи на а.с.42 том ІІ). Розрахунки у вексельній формі підтверджуються векселями і актами прийому-передачі векселів.
Таким чином, первинними бухгалтерськими документами (накладні, виписки банку, векселі і акти їх прийому-передачі) в повному обсязі підтверджується реальне настання правових наслідків (реальне виконання), передбачених договором №2 від 10.11.2005 року, а саме:
- передача у власність ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» товарів, загальною
вартістю 31 752 018,64 гривень з ПДВ
- передача у власність ТОВ «Квартет Груп» грошових коштів і векселів на загальну суму 31 752 018,64 гривень (підтверджується виписками банку, векселями і актами їх прийому-передачі).
Судом встановлено, що на момент здійснення зазначеного правочину юридична особа ТОВ «Квартет Груп» була суб'єктом господарювання. Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2007 року ТОВ «Квартет Груп» визнано банкрутом. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2007 року юридичну особу ТОВ «Квартет Груп» ліквідовано та згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців юридичну особу припинено.
При проведенні судово-економічної експертизи досліджено питання про відображення ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» у бухгалтерському та податковому обліку розрахунків векселями по зазначеним вище договорам. Відповідно до висновків експертизи (а.с. 24 том ІІ) у бухгалтерському обліку ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» розрахунки по векселях, виданих для погашення кредиторської заборгованості за договором №1 від 07.06.2006 року на суму 39508683,47 гривень і за договором №2 від 10.11.2005 року на суму 28 048 518,64 гривень, відображені наступною бухгалтерською проводкою:
- Дт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»;
- Кт621 «Короткострокові векселі, видані в національній валюті».
Дана проводка відображає припинення кредиторської заборгованості за договором і одночасне виникнення заборгованості по векселях на ту ж суму. Вказана кореспонденція бухгалтерських рахунків передбачена Інструкцією «Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій», затверджена Наказом Мінфіну від 30.11.1999 року № 291.
Судом перевірена у повному обсязі законність здійснення позивачем операцій купівлі-продажу товарів з ТОВ «Квартет Груп» та ТОВ «Контекст - Дефакто», правомірність їх відображення у податковому та бухгалтерському обліку, повнота сплачених податків. У зв'язку з чим судом встановлено наступне.
Суд зазначає, що згідно з п.5 статті 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» № 3480-IV від 23.02.2006 вексель відноситься до боргових цінних паперів - цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов'язання.
Вексель, відповідно до статті 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» є цінним папером, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі. Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов'язань та стягнення за векселями визначаються законом.
У розумінні частини 3 статті 341 Господарського кодексу України вексель є однією з форм безготівкових розрахунків .
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» № 2374-III від 05.04.2001 у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.
Порядок оподаткування операцій за цінними паперами передбачений п.7.6. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР в редакції закону № 283/97-ВР від 22.05.97. У останньому абзаці даного пункту вказано, що його норми не поширюються на операції по емісії цінних паперів, їх погашенню і зворотному викупу.
Під емісією цінного паперу відповідно до статті 1 Закону «Про цінні папери та фондовий ринок» розуміється установлена законодавством послідовність дій емітента щодо випуску та розміщення емісійних цінних паперів.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» № 2374-III від 05.04.2001 видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.
Тобто емісією векселя є оформлення і видача векселедавцем векселя як розрахунок за фактично поставлені товари (роботи, послуги).
Таким чином, відповідно до п.7.6. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» емітент векселя - векселедавець не повинен відображати в податковому обліку операцію за розрахунком емітованим векселем за фактично отримані товари.
Аналогічна думка викладена в листі ДПІУ №9265/7/15-1117.
В судовому засіданні повністю знайшов свого підтвердження факт поставки товарів ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» від ТОВ «Контекст-Дефакто» і ТОВ «Квартет груп», за які позивач частково розрахувався векселями, цей факт підтверджується бухгалтерськими документами, договорами №2 від 10.11.05 року і №1 від 07.06.06 року та висновками судово-економічної експертизи, одним з питань якої була перевірка саме факту реального виконання договорів.
Більш того, судом встановлено, що товари та обладнання, одержані ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» від ТОВ «Контекст-Дефакто» і ТОВ «Квартет груп»по договорах №2 від 10.11.05 року і №1 від 07.06.06 року використовувалися у виробничій і господарській діяльності ТОВ «Алеф-Виналь-Крым» (висновки судово-економічної експертизи а.с.25, том ІІ).
З'ясовуючи питання про наявність у ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» заборгованості перед ТОВ «Контекст-Дефакто» і ТОВ «Квартет - груп» судом встановлено, що станом на час визнання ТОВ «Контекст-Дефакто» і ТОВ «Квартет - груп» банкрутами та станом на 01.01.2009 року:
Кредиторська заборгованість ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» перед ТОВ «Квартет Груп» відсутня, дебіторська заборгованість ООО «Квартет Груп» перед ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» відсутня (додаток №7 до висновків судово-економічної експертизи, а.с.43-45, том ІІ).
Кредиторська заборгованість ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» перед ТОВ «Контекст-Дефакто» відсутня. Дебіторська заборгованість (переплата за поставлений товар) ТОВ «Контекст-Дефакто» перед ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» складає 2,78 гривень (додаток №8 до висновків судово-економічної експертизи, а.с.46-54, том ІІ).
Судом встановлено, що оплата ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» по векселям, виданим ТОВ «Контекст-Дефакто» для оформлення грошового боргу за фактично отриманий товар на суму 39 508 683,47 гривень за договором №1 від 07.06.2006 року, здійснювалася двома шляхами:
Перший - шляхом оплати третім особам - індосатам по пред'явлених до оплати векселях. Загальна сума векселів погашених таким шляхом склала 23 921 191,47 гривень (додаток №9 до судово-економічної експертизи а.с.55, том ІІ). Зазначені векселі погашені шляхом перерахування грошових коштів (у розмірі номіналу векселів) з поточного рахунку векселедавця - ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» - на поточні рахунки векселедержателів - індосатів. На зворотному боці векселів, вказаних в додатку №9, здійснений напис: «По цьому векселю отримано повністю», завірена підписом представника векселедержателя - індосата, а також вказана сума і дата виконання вексельного зобов'язання.
Оскільки операцій з оплати векселів цим шляхом не є предметом судового спору та нарахування позивачеві податкового зобов'язання, що повністю визнається відповідачем, суд обмежується зазначеним вище описом розрахунків.
Другий - шляхом зворотного викупу векселів по договорах купівлі-продажу цінних паперів і подальшого припинення зобов'язання за векселем написом на векселі «Погашений». Загальна сума векселів, погашених таким шляхом склала 15587492,00 гривень (додаток №10 до судово-економічної експертизи а.с.56, том ІІ) - (далі векселі, вказані в додатку №10). Векселі, вказані в додатку №10, на зворотному боці мають передавальний напис (індосамент): «Сплатити згідно наказу пред'явника», завірений печаткою, підписами директора і головного бухгалтера ТОВ «Контекст-Дефакто».
Суд зазначає, що відповідно до статті 77 Конвенції, якою запроваджено Уніфікований Закон про переказні векселі та прості векселі від 07.06.1930, Закону «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі» № 826-XIV від 06.07.1999, до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, у тому числі щодо індосаменту.
Так, статтею 11 зазначеної Конвенції закріплено - будь-який переказний вексель, навіть виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту. А стаття 12 зазначає, що індосамент "на пред'явника" має силу бланкового індосаменту. Крім того, згідно зі статтями 13,14 Конвенції індосамент повинен бути написаний на переказному векселі або на приєднаному до нього аркуші (алонжі). Він повинен бути підписаний індосантом. Індосамент може не містити найменування особи, на користь якої він вчинений, або може складатися лише з одного підпису індосанта (бланковий індосамент). В останньому випадку для того, щоб мати чинність, індосамент повинен бути написаний на звороті переказного векселя або на приєднаному до нього аркуші (алонжі).
Індосамент переносить всі права, що випливають з переказного векселя.
Якщо індосамент є бланковим, то держатель векселя може заповнити бланк або на своє ім'я, або на ім'я будь-якої іншої особи; реіндосувати вексель через бланковий індосамент або будь-якій іншій особі; передати вексель третій особі, не заповнюючи бланк і не вчиняючи індосаменту.
Таким чином, написи на зворотному боці векселів, вказаних в додатку №10, відповідають вимогам встановленим Уніфікованим Законом, що пред'являються до бланкового індосаменту. Отже, векселі, вказані в додатку №10, містять бланковий індосамент, здійснений ТОВ «Контекст-Дефакто» - індосантом.
З викладеного вище виходить, що будь-яка особа, що володіє векселем з бланковим індосаментом, є законним держателем такого векселя і має всі права з суті векселя.
Такі самі висновки можна зробити зі змісту пунктів 5,7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 08.06.2007 року № 5 «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів».
Судом встановлено, законними держателями переданих за умовами договору ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» ТОВ «Контекст-Дефакто» векселів (перерахованих в додатку №10) були ТОВ «Монарх-107», ТОВ «Магнезит - Торг», які в період з 05.06.2007 року по 31.07.2007 року були зворотно викуплені у держателів векселів ТОВ «Алеф-Виналь-Крим».
Власники цінних паперів мають право здійснювати з ними операції купівлі-продажу (частина 3 статті 165 Господарського кодексу України). Таким чином, ТОВ «Монарх-107» , ТОВ «Магнезит - Торг» - індосати - були законними держателями (власниками) векселів, вказаних в додатку №10, і мали право продати вказані векселі, в т.ч. і векселедавцеві - ТОВ «Алеф-Виналь-Крим».
ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» викупило векселі, вказані в додатку №10, на підставі договорів купівлі-продажу цінних паперів (перерахованих в додатку №10) в індосатів - ТОВ «Монарх-107» , ТОВ «Магнезит - Торг», і об'єднало в своїй особі векселедавця і векселедержателя по вказаних векселях.
Оплата по договорах купівлі-продажу цінних паперів - векселів, вказаних в додатку №10 - проведена ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» в повному обсязі в безготівковій грошовій формі на користь продавців - індосатів вказаних векселів, що підтверджується платіжними дорученнями від 05.06.2007 року № 1027,1029, від 06.06.2007 року № 1033, 05.07.2007 року № 623, від 10.07.2007 року № 633, від 16.07.2007 року № 660,661, від 23.07.2007 року № 684, від 31.07.2007 року № 710 всього вартістю 15587492,00 гривень.
Згідно з пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 08.06.2007 року № 5 «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів» необхідно враховувати, що вексельні правочини, зокрема щодо видачі, акцептування, авалювання та оплати векселів регулюються не тільки нормами спеціальним вексельного законодавства, а й загальними нормами цивільного законодавства про угоди та зобов'язання.
Відповідно до положень п.22 Постанови Пленуму Верховного суду України від 08.06.2007 року № 5 «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів» зобов'язання по векселю припиняється шляхом сплати суми вексельного боргу, а також на інших підставах, встановлених в главі 50 Цивільного кодексу України
Відповідно до статті 606 глави 50 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється об'єднанням боржника і кредитора в одній особі.
Таким чином, ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» припинило зобов'язання по векселях, вказаних в додатку №10, шляхом об'єднання в одній особі боржника і кредитора, при цьому на лицьовій стороні вказаних векселів здійснений напис «Погашений».
Оплата по векселях ТОВ «Алеф-Виналь-Крим», виданим ТОВ «Квартет Груп» для оформлення грошового боргу за фактично отриманий товар на суму 28 048 518,64 гривень за договором №2 від 10.11.05 року, здійснювалася двома шляхами:
Перший - шляхом оплати третім особам - індосатам по пред'явлених до оплати векселях. Загальна сума векселів погашених таким шляхом склала 5 048 518,64 гривень (додаток №11 до судово-економічної експертизи а.с.57, том ІІ). Векселі, видані ТОВ «Квартет Груп» як розрахунок за договором №2 від 10.11.2005 року, пред'явлені до виконання і погашені аналогічно векселям, виданим ТОВ «Контекст-Дефакто» як розрахунок за договором №1 від 07.06,2006 року.
Другий - шляхом зворотного викупу векселів по договорах купівлі-продажу цінних паперів і подальшого припинення зобов'язання по векселю написом на векселі «Погашений». Загальна сума векселів, погашених таким шляхом, склала 23000000 гривень (додаток №12 до судово-економічної експертизи а.с.57, том ІІ) - далі векселі, вказані в додатку №12.
Векселі, видані ТОВ «Квартет Груп» як розрахунок за договором №2 від 10.11.2005 року, викуплені і погашені аналогічно векселям, виданим ТОВ «Контекст-Дефакто» як розрахунок за договором №1 від 07.06.2006 року.
Векселі, вказані в додатку №12, містять бланковий індосамент, здійснений індосантом ТОВ «Квартет Груп». ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» зворотно викупило в індосатів - ТОВ «Монарх-107», ТОВ «Таіс-Інвест» векселі, вказані в додатку №12, на підставі договорів купівлі-продажу цінних паперів (додатки №12) і об'єднало в своїй особі векселедавця і векселедержателя по вказаних векселях.
Оплата по договорах купівлі-продажу цінних паперів - векселів, вказаних в додатку №12, здійснена ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» в повному обсязі в безготівковій грошовій формі на користь продавців - індосатів вказаних векселів, що підтверджується платіжними дорученнями від 24.01.2007 року № 61, від 25.01.2007 року № 68, від 29.01.2007 року № 97, від 30.01.2007 року № 102, 103, від 31.01.2007 року № 105, від 02.02.2007 року № 109, від 01.03.2007 року № 213, від 05.03.2007 року № 232, від 12.03.2007 року № 250, від 15.03.2007 року № 760, від 29.03.2007 року № 818, від 30.03.2007 року № 826, від 11.05.2007 року № 958, від 15.05.2007 року № 980, від 17.05.2007 року № 984, від 18.05.2007 року № 991.
Таким чином, ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» припинило зобов'язання по векселях, вказаних в додатку №12, шляхом об'єднання в одній особі боржника і кредитора, при цьому на лицьовій стороні вказаних векселів здійснений напис «Погашений».
Судом встановлено, що погашення ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» зобов'язань по векселях, виданим ТОВ «Контекст-Дефакто» і ТОВ «Квартет Груп» відбувалося шляхом зворотного викупу векселів у законних векселедержателів -индоссатів і подальшого припинення зобов'язання по векселю на підставі статті 606 Цивільного кодексу України: об'єднанням кредитора і боржника в одній особі у т.ч.:
• по векселях, виданих ТОВ «Контекст-Дефакто», на суму 15 587492,00 гривень (додаток №10).
• по векселях, виданих ТОВ «Квартет Груп», на суму 23 000 000,00 гривень (додаток №12).
Судом встановлено, що у бухгалтерському обліку ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» погашення векселів зазначеним шляхом відображено трьома послідовними бухгалтерськими проводками на одну і ту ж суму:
- Дт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» Кт 311 «Поточний рахунок в національній валюті». Дана проводка в бухгалтерському обліку ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» відображає перерахування грошових коштів законному векселедержателеві - індосату за договором купівлі-продажу цінного паперу (векселю).
- Дт 34 «Векселі отримані» Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками». Дана проводка в бухгалтерському обліку ТОВ «Алеф-Виналь-Крым» відображає здобуття оригіналів сплачених векселів від власника - індосата за договором купівлі-продажу цінного паперу (векселю).
- Дт 62 «Короткострокові векселі видані» Кт 34 «Короткострокові векселі отримані».Дана проводка в бухгалтерському обліку ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» відображає припинення вексельного зобов'язання шляхом об'єднання в одній особі боржника і кредитора - векселедержателя і векселедавця.
У податковому обліку ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» операція по погашенню емітованих векселів шляхом зворотного викупу не відображена. Не відображення в податковому обліку операцій по погашенню емітованих векселів шляхом сплати вексельного боргу, за висновками експертизи, відповідає нормам чинного законодавства.
Як раніше зазначалося судом, Порядок оподаткування операцій за цінними паперами передбачений п.7.6. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР в редакції закону № 283/97-ВР від 22.05.97. У останньому абзаці даного пункту вказано, що його норми не поширюються на операції по емісії коштовних паперів, їх погашенню і зворотному викупу.
Таким чином, відповідно до п.7.6. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» операції зі зворотного викупу цінних паперів не повинні відображатися у податковому обліку.
Отже, суд приходить до висновку, що позивач діяв відповідно до чинного законодавства, норм Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» не порушував, не відображення у податковому обліку операцій з векселями не призвело до зменшення податкових зобов'язань ТОВ «Алеф-Виналь-Крим». Такі висновки суду підтверджуються висновками судово-економічної експертизи (а.с. 20, том ІІ).
Стосовно доводів відповідача про необхідність включення до валових доходів ТОВ ««Алеф-Виналь-Крим» суми в розмірі 10327459,00 гривень за безоплатно одержаний товар, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 4.1.6. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України
Згідно з пунктом 1.23. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це
- товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод;
- роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості;
- товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.
ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» отримало товари від ТОВ «Контекст-Дефакто» на підставі договору купівлі-продажу (постачання) №1 від 07.06.06 року, який передбачає розрахунок за поставлені товари в безготівковій грошовій формі або вексельній формі. Всі грошові зобов'язання ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» перед ТОВ «Контекст-Дефакто» за фактично поставлені товари були припинені шляхом перерахування безготівкових грошових коштів та шляхом оформлення векселів . Всі векселі, виписані ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» за товар, отриманий від ТОВ «Контекст-дефакто», були погашені шляхом їх оплати і зворотного викупу. Оплата і зворотний викуп виданих векселів здійснений у законних векселедержателів - індосатів, що володіли векселем на підставі бланкового індосаменту.
При цьому, за п.5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до пункту 11.2.1 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше - дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Таким чином, суд вважає правомірним включення ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» вартості і оплачених товарів, що одержані від ТОВ «Контекст-Дефакто» до валових витрат Товариства, тому висновки Державної податкової інспекції в Ленінському районі Автономної Республіки Крим про безоплатність одержаних товарів суперечать чинному законодавству.
Щодо доводів відповідача про надання заборгованості ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» за товари, отримані від ТОВ «Контекст-Дефакто» і ТОВ «Квартет груп», що числиться станом на 01.01.2007 року в сумі 24940475,00 гривень і 28048518,00 гривень статусу безповоротної фінансової допомоги, що у свою чергу тягне її включення у валові доходи ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» суд встановив наступне.
Безповоротна фінансова допомога за п.1.22.1 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» окрім іншого сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.
Судом раніше встановлено, що заборгованість ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» перед ТОВ «Контекст-Дефакто» і ТОВ «Квартет груп» за товари, поставлені по договорах купівлі-продажу №1 від 07.06.06 року, №2 від 10.11.05 року, на момент визнання вказаних постачальників банкрутами була повністю погашена. Як зазначалося раніше 000 «Алеф-Виналь-Крим» повністю припинило свої грошові зобов'язання по зазначених договорах двома шляхами - шляхом належного виконання грошових зобов'язань на суму 24322994,00 гривень, в т.ч. 20619494,00 гривень за договором №1 від 07.06.06 року і 3703500,00 гривень за договором №2 від 10.11.05 року; шляхом оформлення і видачі простих векселів на суму 67557 202,11 гривень, в т.ч. 39508683,47 гривень за договором №1 від 07.06.06 року і 28048518,64 гривень за договором №2 від 10.11.05 року. Далі вексельні зобов'язання ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» також були повністю припинені.
Таким чином суд приходить до висновку, що з моменту видачі позивачем ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» векселів ТОВ «Контекст-Дефакто» у якості оплати за договором від 07 червня 2006 року № 1 та ТОВ «Квартет Груп» у якості оплати за договором №2 від 10 листопада 2005 року відповідні зобов'язання позивача за договорами поставки (купівлі-продажу) повністю припинилися, що також знайшло своє відображення у бухгалтерському обліку та підтверджується висновками експертизи.
У той же час між позивачем та ТОВ «Контекст-Дефакто», ТОВ «Квартет Груп» виникли нові зобов'язання щодо платежу за векселями, особливістю яких є та обставина, що такі правовідносини припиняються з моменту передачі векселя векселедержателем іншій особі, оскільки обов'язок векселедавця щодо платежу за векселем з'являється вже перед іншою особою - законним держателем векселя. Цей обов'язок не може одночасно існувати перед усіма колишніми та теперішніми векселедержателями.
Оскільки у судовому засідання встановлено, що перші векселедержателі - ТОВ «Контекст-Дефакто», ТОВ «Квартет Груп» передали векселі іншим особам - ТОВ «Монарх-107», ТОВ «Таіс-Інвест», ТОВ «Магнезит - Торг», суд зазначає, що саме з цього моменту припиняються будь-які правовідносини між позивачем та ТОВ «Контекст-Дефакто», ТОВ «Квартет Груп», тому як зобов'язання за договорами з ними припинилися в момент його належного виконання - оплати та видачі векселя.
Тому суд не може погодитися з позицією представника відповідача, що на момент перевірки ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» мало кредиторську заборгованість перед ТОВ «Контекст-Дефакто», ТОВ «Квартет Груп», яка з моменту їх банкрутства перетворилася у безоплатну передачу товарів та підлягає оподаткуванню податком на прибуток у повному обсязі.
Суд також не прожується з доводами представника відповідача, що зобов'язання між ТОВ «Контекст-Дефакто», ТОВ «Квартет Груп» не були припинені, оскільки після зворотнго викупу векселів на них не було зроблено напису «Погашено».
Суд зазначає, що такі твердження спростовуються судово-економічною експертизою, в якій зазначено, що саме після зворотного викупу на векселях зроблено напис «Погашено».
Крім того, відповідно до пп. 1.3. п.1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005року № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року № 925/11205 за результатами проведення виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового законодавства -довідка. Такий акт є службовим документом, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення податкового законодавства суб'єктами господарювання.
Але в Акті перевірки взагалі відсутні відомості про наявність чи відсутність на векселях напису «Погашено», тому суд не може погодитися з відповідачем, що на момент перевірки такий напис був відсутній, його наявність підтверджується як висновками експертизи, які відповідачем не спростовані, так і оригіналами документів, досліджених в суді.
Висновки Акту перевірки від 23.04.2008 року № 1662/23-0/32148768, що стали підставою винесення оскаржуваних повідомлень рішень спростовуються матеріалами справи та висновками судово-економічної експертизи.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, та в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень зобов'язаний подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути доказами у справі.
Суд враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку що податкові повідомлення - рішення від 08.05.2008 року № 0000142301/0, від 04.06.2008 року № 0000142301/1, від 04.06.2008 року № 0000202301/1, від 07.07.2008 року № 0000202301/1, від 11.07.2008 року № 0000272301/2, від 11.07.2008 року № 0000282301/2, від 25.09.2008 року № 0000282301/3, від 25.09.2008 року № 0000272301/3 не можуть бути визнані такими, що прийняті на підставі закону.
Крім того, суд прийшов до висновку, що відповідач діяв необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без належних правових підстав, тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 2 статті 11 суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив уточнені позовні вимоги про визнання податкових повідомлень-рішень нечинними, а не про визнання їх протиправними, та їх скасування як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
У зв'язку зі складністю справи судом 28 квітня 2009 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 05 травня 2009 року постанова складена у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд
1. Уточнені позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Ленінському районі Автономної Республіки Крим від 08.05.2008 року № 0000142301/0, від 04.06.2008 року № 0000142301/1, від 04.06.2008 року № 0000202301/1, від 07.07.2008 року № 0000202301/1, від 11.07.2008 року № 0000272301/2, від 11.07.2008 року № 0000282301/2, від 25.09.2008 року № 0000282301/3, від 25.09.2008 року № 0000272301/3.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алеф-Виналь-Крим» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3, 40 гривень.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складання її у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).
Суддя Трещова О.Р.