02.12.2013 року Справа № 904/5013/13
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Чимбар Л.В. (доповідач),
суддів: Антонік С.Г., Чоха Л.В.,
при секретарі Мацекос І.М.
за участю представників сторін:
від відповідача: Безпалова Т.Ю., довіреність № б/н від 06.08.13, представник;
представник позивача не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕСА-М." на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2013р. у справі №904/5013/13
за позовом Комунального підприємства "Парковка та реклама", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕСА-М.", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення 47 141, 26 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетрвоської області від 05.09.2013 р. у справі № 904/5013/13 (суддя Коваленко О.О.) задоволено позовні вимоги КП "Парковка та реклама"в повному обсязі, стягнуто з ТОВ «ПРЕСА-М» на користь позивача 44550,00грн. основної заборгованості; 2160,37грн. - пені; 430,89грн. - 3% річних та витрати по сплаті судового збору.
Не погодившись з даним рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, та відмовити позивачу в задоволені позову.
Посилається на те, що господарський суд, ухвалюючи рішення у справі, не прийняв до уваги, що в актах проведення демонтажу, актах прийому-передачі демонтованих об'єктів, актах приймання-передачі робіт, крім акту на суму 2025грн., відсутній підпис представника відповідача.
Також зазначив, що позивач не міг виконати вказані в договорі роботи за один день - 21.01.2013.
Позивач у своєму відзиві зазначив, що рішення суду необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні 02.12.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
21.01.13р. між сторонами укладено договір № 13ПР відповідно до п.1.1 умов якого виконавець (позивач) зобов'язується в порядку та на умовах визначених цим договором, надати послуги із здійснення демонтажу тимчасових об'єктів для здійснення підприємницької діяльності, а замовник (відповідач) зобов'язується прийняти та оплатити послуги із демонтажу. Під демонтажем розуміється виключно демонтаж об'єкту та його доставка до місця зберігання без приведення земельної ділянки під демонтованим об'єктом в належний стан. Відповідно до п.1.2 договору перелік тимчасових об'єктів визначено у додатку № 1 до договору.
Пунктом 1.4. договору передбачено, що, демонтовані об'єкти доставляються виконавцем (позивачем) за адресою: м.Кривий Ріг, вул.Курганська, 1 та передаються замовнику (відповідачу) за актом прийому-передачі демонтованого об'єкту (об'єктів)
Відповідно до п. 1.5. договору сторонами під час прийому-передачі демонтованого об'єкту підписується також акт виконаних робіт.
Строк надання послуг: до 31.01.13р.
Відповідно до п.2.1 договору вартість послуг виконавця (позивача) за цим договором становить 2025,00грн. за один демонтований об'єкт. Оплата вартості послуг виконавця (позивача) проводиться шляхом перерахування замовником (відповідачем) відповідної суми на поточний рахунок виконавця (позивача) протягом двох робочих днів після підписання сторонами акту прийому-передачі демонтованого об'єкту (об'єктів) та акту виконаних робіт.
На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач демонтував об'єкти визначені в додатку № 1 та передав їх відповідачу 21.01.13р. - 21 кіоск, а 22.01.13р. - 1 кіоск, що підтверджується актами прийому-передачі демонтованих об'єктів (а.с.33-35 том 1).
24.01.13р. відповідач прийняв рахунки на оплату послуг, що підтверджується відповідною відміткою на рахунках.
25.01.13р. засобами кур'єрської служби відповідачу супровідним листом № 2501-1 від 25.01.13р. передано для підписання акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), що підтверджується відміткою особи на прізвище Тимошенко О.Н. про отримання зазначеного відправлення 25.01.13р. о 15 год. 27 хв. (а.с.41).
06.03.2013р. цінним листом вказані документи було повторно направлено разом з рахунками на адресу відповідача.
В порушення прийнятих на себе зобов'язань по оплаті послуг за здійснення демонтажу тимчасових об'єктів відповідач в обумовлені договором строки з позивачем не розрахувався, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.
Відповідно до приписів ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, а одностороння відмова від виконання своїх зобов'язань неприпустима.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що не підписання відповідачем актів прийому-передачі наданих послуг не може служити доказом відсутності обов'язку відповідача перед позивачем за укладеним між сторонами договором, оскільки будь-яких заперечень з приводу отриманих актів прийому-передачі наданих послуг та відповіді в письмовому вигляді з обґрунтуванням відмови від підписання актів відповідач позивачу не надав.
Оскільки відповідачем в порушення вимог ст.33 ГПК України не надано доказів здійснення своєчасного розрахунку за надані позивачем послуги, висновки суду про стягнення суми боргу в сумі 44550,00грн. ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають приписам ст.526 ЦК України, ст.173,193 ГК України та умовам договору.
Пунктом 4.3. договору передбачено , що у разі затримки строків розрахунку за надані послуги Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі двох облікових ставок НБУ за кожний день прострочення.
Отже, суд вірно та обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 2160,37грн.
Враховуючи, що ТОВ «ПРЕСА-М» порушено грошове зобов'язання, позивач, крім суми боргу, у відповідності до ст.625 ЦК України, має право на отримання річних відсотків в сумі 430,89грн.
Доводи апеляційної скарги про те, що у позивача не було можливості виконати демонтаж кіосків за один день, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки позивачем додано докази існування договірних відносин про надання послуг з третіми особами, які мають достатньо транспортних засобів для перевезення демонтованих кіосків.
Також безпідставними є твердження відповідача про те, що відсутні докази демонтування кіосків, оскільки позивачем у судове засідання було надано для огляду диск з відеозаписом, з якого вбачається, що генеральний директор Макаренко О.Д. визнав, що кіоски було демонтовано саме позивачем. Доказів демонтування спірних кіосків кимось іншим, а не позивачем, відповідачем суду першої інстанції надано не було.
Докази, що надійшли від відповідача апеляційному суду перед останнім судовим засіданням апеляційної інстанції, в яке представник відповідача не з'явився, судовою колегією не приймаються. Відповідачем не обґрунтовано неможливість подання цих доказів в суд першої інстанції. Крім копії договору, наданого відповідачем апеляційній інстанції, будь-яких доказів виконання цього договору відповідачем не надано.
Враховуючи викладене, колегія судів вважає, що рішення господарського суду Дніпропетровської області відповідає чинним нормам матеріального та процесуального законодавства, встановленим фактичним обставинам справи, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103- 105 ГПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕСА-М." залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2013р. у справі №904/5013/13 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий Л.О. Чимбар
Суддя Л.В. Чоха
Суддя С.Г. Антонік
Постанова виготовлена в повному обсязі 05.12.2013 року.