718/2809/13-ц
02.12.2013 року Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі: головуючої судді Масюк Л.О.
при секретарі Токаренко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кіцмань справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про розірвання кредитного договору,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 20.12.2006 року між нею та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір № CVVPGB00000009 про надання позивачу кредиту в сумі 29500 доларів США для оплати по договору про участь у Фонді фінансування будівництва.
Вказує, що відповідно до п.2.1.1 кредитного договору, банк зобов'язався надати кредит не пізніше п'яти банківських днів після його підписання, однак ОСОБА_1 готівку на руки не отримала, що є істотним порушенням банком умов договору так як закономірні очікування позивача полягали в отриманні суми кредиту на руки для задоволення власних майнових потреб, в протилежному випадку не було сенсу в укладенні спірного договору.
Зазначає, що ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено право споживача, у разі порушення умов договору надання послуг, в тому числі і кредитних, вимагати розірвання договору та відшкодування збитків у разі наявності істотних недоліків надання послуг.
Посилається на те, що в порушення вимог ст. 610 ЦК України ПАТ КБ «ПриватБанк» не виконав обов'язки за кредитним договором та не передав ОСОБА_1 кредитні кошти на руки, у зв'язку з чим позивач просить розірвати кредитний договір № CVVPGB00000009 внаслідок істотного порушення умов договору.
В судовому засіданні позивач та її представник підтримали заявлені вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в заяві та поясненнях.
Представник відповідача позов не визнала, надавши заперечення в якому вказала, що відповідно до п.1.1. кредитного договору № CVVPGB00000009 від 20.12.2006 року банк надав ОСОБА_1 кредитні кошти шляхом видачі готівкою в сумі 29500 доларів США, які надаються для оплати по договору про участь у Фонді фінансування будівництва, а також 5 907,25 доларів США на сплату страхових платежів у сумі, у випадку та поряду, передбачених п.п 2.1.3, 2.2.7 даного Договору.
Відповідно до п.1.1, 2.1.1 Договору №1 про участь у Фонді фінансування будівництва від 20.12.2006 року укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк»» та ОСОБА_2, остання приймає участь у фінансуванні будівництва об'єкта, для чого перераховує кошти до ФФБ в сумі та в порядку передбаченому в розділі №3 даного Договору, та передає ці кошти в довірче управління Управителю, а Управитель здійснює управління цими коштами в інтересах Довірителя на умовах визначених Договором та Правилами ФФБ, перераховує кошти Забудовнику для фінансування будівництва. Для участі у ФФБ Довіритель вносить у 10-ти денний термін від дати укладення цього договору кошти в національній валюті у готівковій або безготівковій формі на рахунок № 26015004018001 відкритий в ПАТ КБ «ПриватБанк» в сумі 186 676 грн. 28 коп. Фондом отримано кошти, що підтверджується випискою з рахунку № 26015004018001 за 21.12.2006 року та за 04.01.2007 року, меморіальним ордером № 61221SFNM4 від 21.12.2006 року на суму 148 875 грн. та № 70104SM69Т від 04.01.2007 року на суму 37 801,28 грн.
Зазначає, що рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 12.01.2010 року з ОСОБА_1 було стягнуто на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за спірним кредитним договором, яке у встановленому законом порядку набрало законної сили. Таким чином, обставини щодо отримання позивачем кредиту згідно кредитного договору CVVPGB00000009 від 20.12.2006 року встановлено судовим рішенням та не потребують доказуванню. Крім того, представник позивача просила про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин, вказуючи, що про порушення її права позивач повинна була дізнатися після п'яти днів з моменту укладення спірного кредитного договору від 20.12.2006 року, так як вона стверджує, що нею не отримано кредитних коштів.
Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та зібранні в ній докази, прийшов до наступного.
Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та цивільного законодавства.
Згідно із п.1.ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно із п.1.ст.1048 ЦК України розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. З положень кредитного договору та ст.ст. 1054, 1055 ЦК України вбачається, що сторонами дотримано в повному обсязі вимог цивільного законодавства щодо предмету договору, його ціни, строку повернення кредиту, розміру відсотків, письмової форми.
На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, або розірвання договору.
Стаття 3 ЦК України передбачає, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.
Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками. Також даною статтею визначені права та обов'язки сторін договору споживчого кредиту.
Судом встановлено, що 20.12.2006 року між сторонами було укладено кредитний договір № CVVPGB00000009 згідно якого Банк зобов'язався надати Позичальнику кредитні кошти шляхом видачі готівкою на строк до 18.12.2026 року включно, у вигляді не поновлювальної кредитної лінії у розмірі 29500 доларів США на оплату по договору про участь у Фонді фінансування будівництва №1 від 20.12.2006 року в сумі 25 500 доларів США, а також у розмірі 5 907,25 доларів США на сплату страхових платежів у сумі, у випадках та порядку передбачених п.п.2.1.2, 2.2.7 даного Договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0,84 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,20 % від суми виданого кредиту щомісячно в період сплати.
Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 12.01.2010 року з ОСОБА_1 було стягнуто на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за вищевказаним кредитним договором в сумі 32 585,49 доларів США.
Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору, допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимоги однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Стосовно посилань позивача на грубе порушення умов договору щодо перерахування кредитних коштів на рахунок ФФБ, суд вважає їх необґрунтованими виходячи з наступного.
Пунктом 1.1. кредитного договору № CVVPGB00000009 від 20.12.2006 року банк надав ОСОБА_1 кредитні кошти шляхом видачі готівкою в сумі 29 500 доларів США для оплати по договору про участь у Фонді фінансування будівництва. Відповідно до п.1.1 та 2.1.1 Договору №1 про участь у Фонді фінансування будівництва укладеного 20.12.2006 року між сторонами, ОСОБА_2 приймає участь у фінансуванні будівництва об'єкта, для чого перераховує кошти до ФФБ в сумі та в порядку передбаченому в розділі №3 даного Договору, та передає ці кошти в довірче управління Управителю, а Управитель здійснює управління цими коштами в інтересах Довірителя на умовах визначених Договором та Правилами ФФБ, перераховує кошти Забудовнику для фінансування будівництва. П.3.1 даного договору зазначає, що для участі у ФФБ Довіритель вносить у 10-ти денний термін від дати укладення цього договору кошти в національній валюті у готівковій або безготівковій формі на рахунок №26015004018001 відкритий в ПриватБанкув сумі 186 676 грн. 28 коп.
Судом не встановлено жодного з порушень закону з боку відповідача при виконанні оспорюваного кредитного договору, позивачем не надано на підтвердження своїх вимог будь-яких доказів, а навпаки, письмові докази підтверджують повну обізнаність позивача при вчиненні ним всіх дій, пов'язаних з отриманням та подальшою виплатою своїх кредитних зобов'язань.
Крім того, суд не вбачає підстав для застосування строку позовної давності до даних правовідносин, так як спірний кредитний договір укладено між сторонами 20.12.2006 року на строк до 18.12.2026 року.
В силу вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з вимогами ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо розірвання договору споживчого кредиту.
Згідно ст.5 ч.1 п. 7 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються споживачі за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог, то судовий збір стягненню не підлягає.
Враховуючи викладене, ст.ст. 525, 527, 530, 536, 625, 629, 651, 652, 653, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.10, 14, 30, 60, 62, 88, 212-214, 218 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про розірвання кредитного договору відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернівецької області через Кіцманський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: