Справа № 716/1352/13-ц
03.10.2013 року Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді - Стрільця Я.С.,
при секретарі - Задорожняк О.М.,
за участю позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Заставна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Креді ОСОБА_2» про захист прав споживачів шляхом застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - договору про відкриття карткового рахунку, видачу платіжної картки та їх обслуговування з встановленою відновлювальною кредитною лінією, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ПАТ «Креді ОСОБА_2» про захист прав споживачів шляхом застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - договору про відкриття карткового рахунку, видачу платіжної картки та їх обслуговування з встановленою відновлювальною кредитною лінією.
Посилається на те, що він перебував в трудових відносинах з приватним підприємством, що розташоване по вул. Кіцманській, 46 в с. Мамаївці Кіцманського району Чернівецької області, керівником якого є ОСОБА_3 28 лютого 2008 року між АТ «Індустріально-Експортний Банк», повним правонаступником якого є відповідач, та ОСОБА_3, був укладений договір про реалізацію зарплатного проекту « 12ЗП/08 від 07.03.2008 року. Про укладення такого договору його повідомила роботодавець та запропонувала отримувати заробітну плату за пластиковими картками.
Вказує на те, що для отримання пластикової карточки ОСОБА_3 принесла з банку та надала на підпис договір, який він вважав документом на реалізацію вказаного вище договору щодо зарплатного проекту. Зі змістом документів, які підписував, він не ознайомлювався, оскільки заздалегідь був повідомлений про який договір йде мова. Жодної іншої інформації, в тому числі, письмової, про умови договору він не отримував. Після чого, він отримував заробітну плату по картці банку, та виявилось, що у банку він отримував кредит за договором про відкриття карткового рахунку, видачу платіжної картки та їх обслуговування з встановленою відновлюваною кредитною лінією.
Вважає, що при укладенні договору порушено його права як споживача та норми цивільного законодавства. Оспорюваний договір був укладений з порушення вимог Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених «Постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 р. за №541/13808. Не відповідає дійсності пункт 9.6 спірного договору про те, що він при його підписанні був ознайомлений з Правилами та Тарифами та отримав їх.
Вказує, що умови договору є несправедливими, оскільки суперечать принципу добросовісності наслідком договору є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на його шкоду як споживача; договором установлено обов'язкові для споживачів умови, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору, відповідачем недобросовісно використано необізнаність позивача із законодавством та істотними умовами договору, ситуацію із можливістю видачі заробітної плати із застосуванням пластикових карток, упущення чи зловживання роботодавця. Крім того, вважає оспорюваний договір таким, що суперечить вимогам ЦК України та Закону України «Про захист прав споживачів».
Просить застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину - договору №12 зп/2008 від 07.03.2008 року про відкриття карткового рахунку, видачу платіжної картки та їх обслуговування з встановленою відновлювальною лінією, укладений між ним та АТ «Індустріально-Експертний Банк».
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю. Обґрунтував вищенаведеним, просив їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився направив до суду заяву із проханням розглянути справу у його відсутності, позовні вимоги не визнає повністю, в їх задоволенні просив відмовити.
Заслухавши доводи позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності. Суд приходить до висновку, що позов не доведений і необґрунтований, а в його задоволенні слід відмовити повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що 07.03.2008 року між АТ «Індустріально-Експертний Банк» та позивачем був укладений договір №12зп/08 про відкриття карткового рахунку, видачу платіжної картки та їх обслуговування з встановленою відновлювальною кредитною лінією. Вказаний договір укладений у відповідній формі, встановленій законом та підписаний сторонами.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Як вбачається зі змісту оспорюваного договору (а.с.10-11), він є змішаним, оскільки в ньому містяться елементи відновлювальної кредитної лінії та можливість отримання заробітної плати, яку зобов'язався перераховувати на відкриті карткові рахунки роботодавець.
Відповідно до ст.ст. 202, 203, 215 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3,5,6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Суд вважає, що при укладенні спірного договору волевиявлення його сторін було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, сторони договору мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, договір вчинений в письмовій формі, встановленій законом для його виду, спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Зміст укладеного договору не суперечить вимогам цивільного законодавства України, а також моральним засадам суспільства, в ньому передбачені як права, так і обов'язки, а також відповідальність за неналежне виконання договору обох сторін.
Посилання позивача на те що, він не мав реальної можливості ознайомитись з умовами договору перед їх укладанням та вважав, що укладає договір про отримання зарплатної картки, не відповідає дійсності. Зокрема, пунктом 9.6 зазначеного договору передбачено, що власник рахунку підписуючи цей договір засвідчує, що він ознайомлений з правилами і тарифами, отримав їх та зобов'язується безумовно дотримуватись (а.с.11 зворот). Те, що позивач з тарифами банку, умовами зазначеного договору та правилами користування платіжною карткою ознайомлений, оригінал договору та правила отримав засвідчується його підписом в кінці оспорюваного договору.
Відповідно до приписів ст. 30 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Доказами, відповідно до ст. 57 ЦПК України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності із ст. 212 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Крім того рішення суду не може грунтуватись на припущеннях.
Суд також не може погодитись з підставою позову щодо недійсності вказаного договору, де зазначається про невиконання обов'язку кредитодавцем повідомити споживачів у письмовій формі про орієнтовну сукупну вартість кредиту та надати іншу інформацію, передбачену ч. 2 ст. 11 Закону Україи «Про захист прав споживачів». Однак в абз. 2 зазначеної частини статті передбачені наслідки ненадання такої інформації кредитодавцем, які містяться в ст.ст. 15 і 23 вищезазначеного Закону та передбачають розірвання договору, відшкодування збитків та штрафні санкції, однак не передбачають визнання його недійсним.
Позивачем не вказано які саме умови оспорюваного договору є несправедливими, відповідно до переліку умов передбаченого ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», а також в чому полягає нечесна підприємницька практика банку згідно ст. 19 зазначеного Закону.
Крім того відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд виходить з положень ч. 3 ст. 61 ЦПК України, згідно якої обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або, особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Судом було встановлено, що 19.04.2013 Заставнівським районним судом Чернівецької області винесено рішення у справі №2404/1936/2012 за позовом ПАТ «Креді ОСОБА_2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Креді ОСОБА_2», третя особа ОСОБА_5 про визнання договору недійсним, яким позов банку задоволено в повному обсязі, а в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вказане рішення набрало законної сили.
За таких обставин оспорюваний договір відповідає правилам встановленим ст.ст. 626, 627, 634 ЦК України, вимогам ст. ст. 1054, 1055 ЦК України та розділу 2 Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затвердженого Постановою Національного банку України від 19 квітня 2005 року №137 із змінами і доповненнями, яка діяла на момент укладення спірного договору.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.202, 203, 215, 626, 627, 628, 634, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 10,11, 15, 18,19,23 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 10,11,3057,61,208-210,212,215-218 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ “Креді ОСОБА_2” про захист прав споживачів шляхом застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - договору про відкриття карткового рахунку, видачу платіжної картки та їх обслуговування з встановленою відновлювальною кредитною лінією відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Стрілець Я.С.