Справа № 712/4647/13-ц
Провадження № 2/712/862/13
25 листопада 2013 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - Токової С.Є.
при секретарі -Ткач А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільним майном подружжя та його розподіл, позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю,-
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що 25 листопада 2004 року уклав шлюб із ОСОБА_2 За час шлюбу ними було набуто слідуюче майно: гараж № 224 в автокооперативі « Захисник» по вул. Оборонній, 12 у м. Черкаси, вартість якого відповідно до інвентаризаційної оцінки складає 148421 грн. автомобіль «Suzuki Swift» , 2005 року випуску , колір червоний , легковий універсал -В , шассі № TSMMZC11S00150079, вартість якого відповідно до договору застави від 21.11.2005 року становить 97515 грн. Згоди щодо розподілу майна між ними не досягнуто. Просив суд розділити вищевказане майно, а саме розділити в натурі гараж, право власності на автомобіль взнати за відповідачем ОСОБА_2, стягнути з останньої на його користь 1\2 вартості автомобіля.
В подальшому , позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя , обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що у 2008 році під час перебування у шлюбі з ОСОБА_2 ними було прийнято рішення про вступ дружини ОСОБА_2 до авто кооперативу «Захисник». На земельній ділянці, яка була надана авто кооперативу « Захисник» , відповідно до рішення та дозволу правління автокооперативу було побудовано капітальний гараж № 224. Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 грудня 2008 року за ОСОБА_2 визнано право власності на самочинно побудований гараж . Просив суд визнати вищевказаний гараж спільною сумісною власністю подружжя.
Ухвалою суду від 17 жовтня 2013 року вказані цивільні справи об»єднані в одне провадження.
ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом про визнання майна особистою приватною власністю, посилаючись на те, що гараж № 224 в авто кооперативі «Захисник» є її особистою приватною власністю, так як право власності на нього вона набула на підставі рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 грудня 2008 року. ОСОБА_1Я ще у 2008 році знав про те, що вона даний гараж придбала за власні кошти, а тому і не позивався разом із нею до суду про визнання на права власності на цей об»єкт нерухомості.
Ухвалою суду від 04 листопада 2013 року даний позов прийнятий до спільного розгляду з позовом ОСОБА_1 про визнання майна спільним майном подружжя та його розподіл.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Проти позову ОСОБА_2 заперечувала з тих підстав, що оскільки право власності на гараж ОСОБА_2 набула на підставі рішення суду, то він не може входити в перелік майна , що може бути визнано особистою приватною власністю одного з подружжя у відповідності зі ст.57 СК України.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_4 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали посилаючись на те ,що спірний автомобіль був проданий нею та ОСОБА_1Я, коли вони пребували у шлюбі, а кошти добровільно розділили між собою та вкористали в інтересах . Гараж був придбаний за її особисті кошти, а саме - вона позичила ОСОБА_5 кошти 50 000 дол. США, які отримала від продажу приватизованої нею земельної ділянки. ОСОБА_5 не змогла повернути борг, а тому запропонувала їй вступити в члени автокооперативу «Захисник» та передати гараж № 224 в рахунок повернення боргу.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
25 листопада 2004 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, який зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 травня 2013 року цей шлюб розірвано.
Згідно з ч.1 ст. 61 СК України об»єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Під майном ч.1 ст. 190 ЦК України має на увазі окрему річ, сукупність речей, а також майнові права та обов»язки.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім»ї , то гроші, інше майно, які були одержані за цим договором , є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Звертаючись до суду з позовом про визнання майна спільним майном подружжя та його розподіл, позивач ОСОБА_1 посилається на те, що відповідач ОСОБА_6 відчужила автомобіль, який був придбаний під час перебування їх у шлюбі без його згоди.
Між тим, як встановлено в судовому засіданні , автомобіль було знято з обліку для реалізації 02.04.2013 року , що підтверджується довідкою Черкаського відділу РЕР УДАІ ГУМВС від 16.07.2013 року, і згідно з довідкою - рахунком продано ОСОБА_7О, в той час як шлюб між сторонами розірвано в судовому порядку 13.05.2013року.
Доказів на підтвердження того, що отримані від реалізації автомобіля кошти були витрачені не в інтересах сім»ї позивач ОСОБА_1 суду не надав, не заперечив факту того, що намір відчужити автомобіль подружжя мало ще в 2010 році, подаючи оголошення в рекламну газету і вказуючи в ній номер телефону останнього.
Вимога про визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним з підстав відсутності згоди одного із подружжя не заявлена, а відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи на підставі
До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов»язаннями, що виникають в інтересах сім»ї.( ч.4 ст. 65 СК). Не належить до спільної сумісної власності майно одного із подружжя набуте за час приватизації. Як вбачається із наданих суду доказів у травні 2008 року позивач продала земельну ділянку, право власності на яку набула в результаті приватизації. Отримані від реалізації земельної ділянки кошти вона позичила ОСОБА_5 , яка борг не повернула, а в рахунок боргу передала гараж № 224.
Так як оформлення права власності на гаражі в гаражно-будівельних кооперативах є проблемним питанням, внаслідок відсутності чіткого законодавчого врегулювання , відсутності спрощеного порядку отримання свідоцтва про право власності, ОСОБА_2 звернулась з даного приводу до Соснівського районного суду м. Черкаси. У рішенні суду від 02 грудня 2008 року вказано, що
Саме ОСОБА_2 було побудовано капітальний гараж № 224. Та з урахуванням того, що саме вона була членом кооперативу, сплачувала пайові внески, гаражно-будівельний кооператив не заперечував проти визнання за нею права власності на даний гараж.
Таким чином, в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що гараж в кооперативі « Захисник» був придбаний саме ОСОБА_2 за особисті кошти, а тому не може бути об»єктом права спільної сумісної власності подружжя.
За таких обставин суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних ОСОБА_1 та визнання за ОСОБА_2 права особистої приватної власності на гараж.
На підставі наведеного, керуючись ст. 57, 61СК України, ст. ст. 10, 11, 15, 62, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільним майном подружжя та його розподіл відмовити.
Визнати гараж № 224 в авто кооперативі «Захисник» по вул. Оборонній, 12 в м. Черкаси особистою приватною власністю ОСОБА_2.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.