ун. № 759/12601/13-ц
пр. № 2/759/5301/13
25 листопада 2013 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Лопатюк Н.Г.,
при секретарі Ковальовій О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв'язок" про стягнення коштів,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Державного підприємства дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики «Укрдорзв'язок» про стягнення коштів.
Свої позовні вимоги мотивувала тим, що 01 червня 2012 року між нею та відповідачем була укладена Адвокатська угода про надання правової допомоги №102, відповідно до умов якої адвокат прийняв на себе доручення клієнта надати останньому правову допомогу обумовленого ним виду в інтересах клієнта на умовах, передбачених даним договором, а клієнт зобов'язався сплатити гонорар за послуги адвоката по наданню правової допомоги на умовах і у порядку, передбаченому договором.
Згідно додаткової угоди від 30 липня 2012 року, відповідно до п.7.2. умов адвокатської угоди, клієнт зобов'язувався виплатити гонорар за отримані послуги протягом п'яти робочих днів з дати підписання акту виконаних робіт.
В позовній заяві вона зазначила, що нею умови адвокатської угоди були виконані в повному обсязі, про що між сторонами підписані акти виконаних робіт №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9, №10, №11, №12, №13, №14 за червень 2012 - липень 2013 року.
24 квітня 2013 року, Святошинським районним судом м. Києва ухвалено рішення, яким стягнуто з відповідача на її користь основний борг в сумі 96 000 грн. 00 коп. та судові витрати в сумі 960 грн. 00 коп. по актам виконаних робіт №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8. Зазначене рішення суду не оскаржувалось та набрало законної сили.
Таким чином, вона була змушена звернутись до суду та просить стягнути борг в сумі 72 000 грн. 00 коп. по актам виконаних робіт №9, №10, №11, №12, №13, №14, а також судовий збір в сумі 720 грн. 00 коп.
В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову не заперечував, однак зазначив, що на даний час у підприємства відсутні кошти.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, повно і всебічно з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши письмові докази у їх сукупності та співставленні, дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Частиною першою статті 57 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що 01 червня 2012 року між позивачем та відповідачем була укладена Адвокатська угода про надання правової допомоги №102, відповідно до умов якої адвокат прийняв на себе доручення клієнта надати останньому правову допомогу обумовленого ним виду в інтересах клієнта на умовах, передбачених даним договором, а клієнт зобов'язався сплатити гонорар за послуги адвоката по наданню правової допомоги на умовах і у порядку, передбаченому договором (а.с.4-6 - копія адвокатської угоди).
Згідно додаткової угоди від 30 липня 2012 року, а саме п.7.2. умов адвокатської угоди, клієнт (відповідач у справі) зобов'язувався виплатити гонорар за отримані послуги протягом п'яти робочих днів з дати підписання акту виконаних робіт (а.с.7 - копія додаткової угоди).
В судовому засіданні позивач пояснила, що нею умови адвокатської угоди були виконані в повному обсязі, про що між сторонами підписані акти виконаних робіт №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9, №10, №11, №12, №13, №14 за червень 2012 - липень 2013 року, жодних зауважень та претензій по якості і строкам отриманої правової допомоги до неї не було.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 24 квітня 2013 року, стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 96 000 грн. 00 коп. та судові витрати в сумі 960 грн. 00 коп. по актам виконаних робіт №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8 (а.с.21 - копія рішення суду).
Зазначене рішення суду не оскаржувалось та набрало законної сили.
14 серпня 2013 року, позивачем була направлена претензія-вимога щодо сплати заборгованості, однак відповіді відповідач не надав.
Згідно з розрахунком, який міститься в матеріалах справи, заборгованість відповідача перед позивачем по актам виконаних робіт №9, №10, №11, №12, №13, №14 становить 72 000 грн. 00 коп. (а.с.28 - розрахунок).
Отже, згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Виходячи із змісту ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відповідальність, передбачена ст.625 ЦК України. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Таким чином, в судовому засіданні достовірно встановлено та не заперечувалось представником відповідача, що Державне підприємство дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв'язок" дійсно має заборгованість перед позивачем по актам виконаних робіт №9, №10, №11, №12, №13, №14, а тому з'ясувавши усі фактичні обставини даної справи, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Також, у відповідності до ст.88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 720 грн. 00 коп.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.509, 525, 526, 530, 611, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-61, 88, 208-209, 212-215, 292, 294 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв'язок" про стягнення коштів - задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв'язок" (ідентифікаційний код 05422987, місцезнаходження: м. Київ, вул. Михайла Чалого, 3, рахунок №26007020419001 в ПАТ "Укрінбанк" м. Києва, МФО 300142), на користь ОСОБА_1, зареєстрованої в АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,- грошові кошти в сумі 72 000 грн. 00 коп. та судовий збір в сумі 720 грн. 00 коп., а всього стягнути 72 720 (сімдесят дві тисячі сімсот двадцять) грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: