ун. № 759/12666/13-ц
пр. № 2/759/5309/13
02 грудня 2013 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого-судді Лопатюк Н.Г.,
при секретарі Васильченко Я.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного у правління юстиції у м. Києві, ОСОБА_3 про зняття арешту та заборони на відчуження нерухомого майна, -
ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі представника звернувся до суду з позовом до ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві, ОСОБА_3 про зняття арешту та заборони на відчуження з 1/4 частини квартири АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Ленінградською районною радою народних депутатів міста Києва 25 листопада 1999 року.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що з метою забезпечення виконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань за кредитним договором №014/95-04/352м від 11 грудня 2006 року, між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки посвідчений 11 грудня 2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за №4355з.
Предметом іпотеки за договором іпотеки від 11 грудня 2006 року виступає нерухоме майно, квартира АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_3, ОСОБА_5 ОСОБА_6, ОСОБА_7 в рівних частках на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Ленінградською районною радою народних депутатів міста Києва 25 листопада 1999 року.
В липні 2013 року між Позивачем та ОСОБА_3 досягнуто згоди щодо врегулювання заборгованості за кредитним договором від 11 грудня 2006 року у позасудовому порядку, шляхом добровільної реалізації предмета іпотеки з подальшим погашенням кредитної заборгованості. Загальна вартість предмету забезпечення визначено банком в сумі 707 000 грн. 00 коп. при основній заборгованості по кредиту 103 955 доларів США 10 центів (еквівалент за НБУ 830 913 грн. 11 коп.).
У процесі підготовки необхідного пакету документів, з метою реалізації предмету іпотеки, позивачу стало відомо, що відділом державної виконавчої служби Святошинського РУЮ м. Києва накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_3 та оголошено заборону на його відчуження в рамках зведеного виконавчого провадження № ЄДРВП 39097759.
Позивач вважає, що арешт накладений в рамках зведеного виконавчого провадження № ЄДРВП 39097759 на 1/4 частини квартири, що належить ОСОБА_3, та виступає предметом іпотеки за договором іпотеки від 11 грудня 2006 року, позбавляє його, як іпотекодержателя, вчиняти дії щодо відчуження предмета іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 11 грудня 2006 року.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд зняти арешт та заборону на відчуження з 1/4 частини квартири НОМЕР_2, яка належить ОСОБА_3.(ідентифікаційний номер НОМЕР_1), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, накладений відділом державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №39097416 від 26.07.2013 року в рамках зведеного виконавчого провадження № 39097759 та виключити вказане майно з акту опису й арешту майна.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував.
Представник відповідача Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без його участі.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_3, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши письмові докази в сукупності та співставленні, дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Виходячи із змісту ч.1 ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого за всіма правами та обов'язками виступає Публічне акціонерне товариство «Райффазен Банк Аваль», що підтверджується витягом зі Статуту АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №014/95-04/352м, на суму 93 000 доларів США 00 центів, стоком до 11 грудня 2016 року.
У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 11 грудня 2006 року, між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого за всіма правами та обов'язками виступає Публічне акціонерне товариство «Райффазен Банк Аваль», та ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 укладено договір іпотеки посвідчений 11 грудня 2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за №4355з.
11 грудня 2006 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, ОСОБА_4, у зв'язку з посвідченням вищевказаного договору іпотеки накладено заборону на відчуження нерухомого майна - квартири НОМЕР_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до припинення договору іпотеки, зареєстровано в реєстрі за № 4356з.
З витягу з Державного реєстру іпотек №38241880 від 12.10.2012 року вбачається, що в Державному реєстрі іпотек містяться відомості про заборону на відчуження нерухомого майна, зареєстровану 10.09.2009 року за № 9041476 приватним нотаріусом ОСОБА_4 на підставі договору іпотеки, 4355з, від 11.12.2006 року, а саме: квартира АДРЕСА_2. Іпотекодержателем виступає ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».
Згідно з витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 38241983 від 12.10.2012 року, 10.09.2009 р. за № 9041381 приватним нотаріусом
ОСОБА_4, на підставі договору іпотеки, 4355з, зареєстровано заборону на відчуження нерухомого: майна квартира АДРЕСА_2. Іпотекодержателем виступає ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».
Відповідно до п. 7.2. договору іпотеки від 11 грудня 2006 року право іпотеки, та відповідно і цей договір, припиняє чинність у разі: припинення Боргового зобов'язання забезпеченого цією іпотекою.
Відповідно до облікової картки на зведене виконавче провадження №ЄДРВП 39097759 від 09.08.2013 р. на виконанні у відділі державної виконавчої служби Святошинського РУЮ у м. Києві перебувають виконавчі провадження ВП № № 39097416, 39097485, 39097569, 39215053.
Судом встановлено, що в межах зведеного виконавчого провадження № ЄДРВП 39097759 державним виконавцем було накладено арешт на все майно та оголошено заборону на відчуження будь-якого майна, що належить ОСОБА_3
Так, 26.07.2013 року старшим державним виконавцем Святецьким Д.В. відділу державної виконавчої служби Святошинського РУЮ у м. Києві на підставі постанови
№ 34057892 від 23.07.2013 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № ВП 39097416 про стягнення виконавчого збору 108 734 грн. 83 коп. з ОСОБА_3 на користь ВДВС Святошинського РУЮ, якою накладено арешт на 1/4 частину квартири АДРЕСА_2, що належить боржнику ОСОБА_3
Крім того, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 досягнуто згоди щодо врегулювання заборгованості за кредитним договором від 11 грудня 2006 року у позасудовому порядку, шляхом добровільної реалізації предмета іпотеки з подальшим погашенням кредитної заборгованості.
Також, враховуючи те, що позивачем пред'явлено позов до боржника ОСОБА_3 та Відділу державної виконавчої служби Святошинського РУЮ у м. Києві, суд при вирішенні спору по суті керується наступним.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду УРСР від 27 серпня 1976 року N 6 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» передбачено, що відповідачами в справі відповідної категорії є боржник і особа, в інтересах якої накладено арешт на майно. Оскільки арешт накладено в інтересах ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві то і вимога про зняття арешту повинна бути звернута і до цієї особи.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотекою є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користування іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника.
Згідно з ст. ст. 3, 7 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки, іпотекодержатель має право за рахунок предмета іпотеки задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором іпотеки, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання, та має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами.
Крім того, відповідно до ч.6 ст.3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки, іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.
Згідно положень ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Відповідно до ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя… Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення; та якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
Як встановлено у судовому засіданні, відповідно до п. 1.5. договору іпотеки від 11 грудня 2006 року, узгоджена вартість заставленого майна - 940 348 грн. 00 коп.; вартість заставленого майна, згідно з висновком банку про вартість майна - 707 000 грн. 00 коп. (відповідно 1/4 частка 176 750 грн. 00 коп. ) при основній заборгованості по кредиту 103 955 доларів США 10 центів (еквівалент за НБУ 830 913 грн. 11 коп.).
Частиною восьмою ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».
Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» у випадку незавершеного виконавчого провадження, арешт з майна може бути знятий за рішенням суду.
Таким чином, з'ясувавши усі фактичні обставини даної справи та дослідивши письмові докази у їх сукупності та співставленні, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 523, 526, 589, 629 ЦК України, ст.ст. 1, 3-7 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 54, 60 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 10, 11, 57-60, 208-209, 212-215, 292, 294 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного у правління юстиції у м. Києві, ОСОБА_3 про зняття арешту та заборони на відчуження нерухомого майна - задовольнити.
Зняти арешт та заборону на відчуження з 1/4 частини квартири АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), накладений Відділом державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №39097416 від 26.07.2013 року в рамках зведеного виконавчого провадження № 39097759.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.