Справа № 760/20802/13ц
2-5799/13
12 листопада 2013 року Солом»янський районний суд м.Києва в складі:
головуючого- судді -Кушнір С.І,
при секретарі - Загородній І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-і особи ОСОБА_3, Відділ реєстрації актів цивільного стану Солом»янського районного управління юстиції у м.Києва про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання батьківства та про внесення змін до актового запису № 3647 про народження дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, які полягають у виключенні відомостей про ОСОБА_2 як про батька дитини та включенні відомостей про ОСОБА_1 як про батька дитини.
В позові посилається на те, що з 29.07.2005 р. по 20.07.2010 р. відповідач перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3, матір»ю малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. У лютому 2010 р. ОСОБА_3 пішла від відповідача, з лютого 2010 р. подружжя перестало жити разом та вести спільне господарство. В березні 2010 р. виник зв»язок між позивачем та ОСОБА_3 Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було розірвано 20.07.2010 р. ОСОБА_3 на той час була на п»ятому місяці вагітності. Оскільки дитина народжена до сплину десяти місяців після припинення шлюбу, батьком дитини відповідно до ст.122 СК України записано відповідача. Позивач дізнався про народження дитини у листопаді 2012 р.
Позивач замовив ДНК-аналіз у компетентної міжнародної англійської ДНК-лабораторії «easyDNA» (EasyDNA Limited United Kingdom) через Уповноважену особу в Україні - ТОВ «BIOTEXCOM». При проведенні вказаного лабораторного дослідження досліджувались аналізи позивача та дитини на предмет встановлення їх кровного споріднення.
Згідно звіту лабораторного дослідження «easyDNA» від 30.08.2013 року, реєстраційний №1442521 встановлено, що вірогідність підтвердження біологічного батьківства позивача відносно дитини ОСОБА_4 складає величину 99,999662052558%.
Таким чином, ДНК-тест підтвердив, що ОСОБА_1 є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1
Позивач та ОСОБА_3, як батьки дитини, бажають спільно виховувати сина.
Зважаючи на вищенаведене, позивач вважає, що інтереси всіх сторін цієї справи і, насамперед, дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, вимагають виключення відомостей про ОСОБА_2 як про батька з актового запису № 3647 про народження дитини, включення відомостей про ОСОБА_1 як про батька дитини та видачі нового свідоцтва про народження дитини з відповідними змінами.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала з підстав наведених в позовній заяві та просила визнати батьківство ОСОБА_1 відносно дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та внести зміни до актового запису № 3647 від 14.12.2010 року, складеного Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві про народження дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: виключити запис про ОСОБА_2 як про батька, включити запис про ОСОБА_1 як про батька, визначити прізвище, ім'я та по батькові дитини як ОСОБА_5.
Зобов'язати Відділ реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві внести зміни до актового запису про народження за №3647 від 10.12.2010 року, зазначивши: у графі «Прізвище» - «ОСОБА_4» замість «ОСОБА_4», у графі «по батькові» - «ОСОБА_4» замість «ОСОБА_4», у графі «Батько» - «ОСОБА_1, громадянин Німеччини» замість «ОСОБА_2, громадянин України», та видати нове Свідоцтво про народження дитини.
Відповідач ОСОБА_2 позов визнав та пояснив, що дійсно не є батьком дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, адже він та мати дитини у повному обсязі припинили фактичні шлюбні відносини за 10 місяців до народження хлопчика. Зокрема, з початку 2010 року припинили вести спільне господарство, перестали жити на одній жилплощі та підтримувати будь-які подружні відносини (включаючи статеві). 20.07.2010 р. розірвали шлюб. Участі у вихованні ОСОБА_4 він не приймає.
3-я особа ОСОБА_3 позов підтримала та пояснила, що з січня 2010 р. перестали разом мешкати з відповідачем. В березні 2010 р. завагітніла від позивача та ІНФОРМАЦІЯ_1 народила дитину ОСОБА_4. Шлюб з відповідачем було розірвано 20.07.2010 р. Проте при реєстрації народження дитини відповідач не міг вимагати невизнання себе її батьком, оскільки згідно ч.2 ст.122 СК України така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір'ю дитини заяви про визнання батьківства.
І дійсно, лише у листопаді 2012 року повідомила позивачеві про факт існування його дитини, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, тому, позивач не виступив і не міг виступити в якості батька при реєстрації народження сина.
Позивач радий своєму батьківству, дуже любить сина та бажає приймати активну участь у вихованні та утриманні хлопчика, і фактично робить це ось уже майже рік як тільки дізнався про сина. ОСОБА_4 любить позивача і знає його як свого батька.
Представник 3-ї особи - Відділу реєстрації актів цивільного стану Солом»янського районного управління юстиції у м.Києві в судове засідання не з"явився, надіслав листа про слухання справи у відсутність їх представника.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, 3-ю особу, дослідивши матеріали справи дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ст. 128 СК України, позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Згідно ч. 1 ст. 129 СК України, особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства. При цьому, згідно ч. 2 цієї ж статті, до вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.
В судовому засіданні встановлено, що з 29.07.2005 року по 20.07.2010 року відповідач перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3.
Зазначені обставини підтверджуються свідоцтвом про шлюб НОМЕР_1, виданим 29.07.2005 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві та свідоцтвом про розірвання шлюбу НОМЕР_2, виданим 20.07.2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві.
В судовому засіданні встановлено, що з січня 2010 року подружжя перестало жити разом та вести спільне господарство.
ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 В свідоцтві про народження НОМЕР_3 батьком дитини зазначено ОСОБА_2, матір»ю - ОСОБА_3.
Згідно ч.3 ст.122 СК України, подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір'ю дитини заяви про визнання батьківства.
Саме за цим загальним правилом і було записано відповідача у актовому записі №3647 як батька дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 при реєстрації народження дитини у Відділі реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві.
В судовому засіданні ОСОБА_3 в якості свідка пояснила, що з січня 2010 р. з відповідачем мешкала окремо, в березні 2010 р. завагітніла від позивача, та ІНФОРМАЦІЯ_1 народила сина ОСОБА_4. Про свою вагітність та народження дитини позивача не повідомила. Позивач дізнався про дитину лише в листопаді 2012 р.
Відповідач не визнає себе батьком зазначеної дитини, що підтверджується спільною заявою колишнього подружжя про невизнання колишнього чоловіка батьком дитини, складеною і підписаною спільно ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та засвідченою 20.08.2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстр. № 1125, 1126.
Згідно звіту лабораторного дослідження «easyDNA» від 30.08.2013 року, реєстраційний №1442521, встановлено, що вірогідність підтвердження біологічного батьківства позивача відносно дитини ОСОБА_4 складає величину 99,999662052558%.
Таким чином, ДНК-тест підтвердив, що ОСОБА_1 є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 подано спільну заяву про визнання ОСОБА_1 батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка посвідчена 20.08.2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстр. № 1127,1128.
Відповідно до ст.ст. 145 та 147 СК України, прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. По батькові дитини визначається за іменем батька.
Зважаючи на те, що позивач визнає себе біологічним батьком дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, а відповідач не є і не визнає себе батьком дитини, суд приходить до висновку, що до актового запису № 3647 про народження дитини мають бути внесені зміни, які полягають у виключенні відомостей про ОСОБА_2 як про батька дитини та включенні відомостей про ОСОБА_1 як про батька дитини.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 15, 15-1, 30, 62, 202, 202-1, 203 ЦПК України, на підставі ст.ст. 122, 128, 129, 134, 145, 147 Сімейного Кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2,, 3-і особи ОСОБА_3, Відділ реєстрації актів цивільного стану Солом»янського районного управління юстиції у м.Києва про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини задовольнити.
Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина Німеччини, що мешкає: Німеччина, м.Лоллар, Оденхаузен батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Внести зміни до актового запису № 3647 від 14.12.2010 р., складеному Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом"янського районного управління юстиції у м. Києві, про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, записати батьком ОСОБА_1, змінити прізвище дитини з „ОСОБА_4" на „ОСОБА_4", по батькові з "ОСОБА_4" на „ОСОБА_4", виключити запис про батька ОСОБА_2.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ: С.І. Кушнір