ун. № 2608/17807/12
пр. № 2/759/1004/13
26 листопада 2013 року Святошинський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді - Борденюка В.В.,
при секретарі - Трегубенку М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета позову - Кооперативу експлуатації індивідуальних гаражів «Кристал», Головного управління архітектури та містобудування Київської міської державної адміністрації, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м.Києва, про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом знесення
У листопаді 2012 року позивач звернувся до ОСОБА_2 із позовом, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив зобов'язати його усунути перешкоди в користуванні гаражним боксом АДРЕСА_1, шляхом знесення двоповерхової будівлі, яка була зведена відповідачем на місці його раніше демонтованого металевого гаражного боксу, з подальшим дотриманням ОСОБА_2 попередніх вимог щодо відстані та розташування при встановленні ним збірно-розбірного металевого гаражного боксу.
Позивач у судовому засіданні позов підтримав, вказуючи на те, що відповідач побудував на місці старого металевого гаражного боксу новий гараж, а саме двоповерхову капітальну споруду, при цьому у порушення відповідних будівельних норм, дана споруда була збудована на відстані всього п'ятнадцяти сантиметрів від гаражу позивача, що зумовлює неможливість обслуговування і ремонту гаража і несе загрозу пожежній безпеці; наведене свідчить про порушення майнових прав позивача на вільне користування його майном.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, вказуючи на те, що будівельними нормами не врегульовані питання відстані між гаражами; крім того, на думку відповідача, позивач не використовує свій гараж за призначенням оскільки не має автомобілю, а відтак його користування гаражним боксом не може бути утрудненим.
Треті особи у даній справі належним чином повідомлялись про час і місце судових засідань, однак своїх представників для участі у розгляді даного спору не направляли. Відтак, суд вважає за можливе проводити розгляд даної справи у їх відсутність.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, пояснення свідків, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення даного позову, виходячи із такого.
Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом, позивачу за договором дарування від 31.10.1994 р. на праві власності належить металевий гаражний бокс за АДРЕСА_1, членом якого є позивач.
Зазначений кооператив, що знаходиться у АДРЕСА_1, користується земельною ділянкою на підставі рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 06.02.1978 р. за № 134/26 та рішення виконавчого комітету Ленінградської районної ради народних депутатів від 11.04.1978 р. за № 376. яка надана для розміщення автостоянки з правом установки збірно-розбірних металевих гаражів.
Наприкінці 2011 р. сусід позивача по гаражному боксу ОСОБА_2, який користувався аналогічним металевим гаражним боксом, який позначений за планом розміщення гаражів ЖБК «Кристал» за НОМЕР_1, здійснив його демонтаж та, без попередньої домовленості з ОСОБА_1, звів замість нього 2-во поверховий об'єкт будівництва, який, на думку ОСОБА_1, вийшов за межі раніше демонтованого гаражного боксу ОСОБА_2, порушує його права власника на користування своєю власністю, яка полягає в систематичному здійсненні її огляду та проведенні необхідного обслуговування та ремонту.
У ході судового розгляду даної справи відповідач визнав той факт, що вказаний гаражний бокс, який позначений за планом розміщення гаражів ЖБК «Кристал» за НОМЕР_1 належить йому на праві власності.
На думку позивача, зведений ОСОБА_2 об'єкт будівництва побудований з порушенням будівельних норм, а також з порушенням норм земельного законодавства.
У підтвердження своїх вимог ОСОБА_1 було подано до суду висновок фахівця № 35 архітектурно-будівельного дослідження від 18 червня 2013 року (а.с. 86-106).
Так, фахівець дійшов до наступних висновків: об'єкт будівництва, а саме металевий гаражний бокс, що належить на праві власності ОСОБА_1, відноситься до об'єктів рухомого майна, оскільки конструктивно та технологічно виконаний у такий спосіб, що не пов'язує його з землею (відсутнім фундаментом) (а) та дозволяє перенести його на іншу земельну ділянку без псування та руйнації, що, відповідно, не відображається на зниженні його вартості та призначення.
Об'єкт будівництва, який розмішений праворуч від металевого гаражного боксу ОСОБА_1 (якщо дивитися в напрямку його воріт) є капітальною спорудою (нерухомим майном), оскільки конструктивно та технологічно виконаний у такий спосіб, що нерозривно пов'язує його з землею, а саме за допомогою плитного фундаменту (1) та не дозволяє перенести його в інше місце без руйнації, що, відповідно, вплине на зниженні його вартості та призначення (2).
Об'єкт будівництва, який розмішений праворуч від металевого гаражного боксу ОСОБА_1 (якщо дивитися в напрямку його воріт) та побудований його сусідом по кооперативу ОСОБА_2, за своїми конструктивними властивостями (капітальна будівля) знаходиться на земельній ділянці, яка за своїм цільовим призначенням повинна використовуватися для розміщення об'єктів рухомого майна, а саме зведений з порушенням цільового призначення земельної ділянки.
Конструктивно зазначена будівля виходить за межі її цільового використання в якості гаражу, оскільки 2-й поверх будівлі не призначений для постійного або тимчасового зберігання автомобіля, а також не оснащений елементами технічного обслуговування автомобіля,
Двоповерхова будівля зведена з порушеннями Державних будівельних норм „Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" № 360-92, затверджених наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 17.04.1992 р. за № 44 з наступними змінами, оскільки будівля відноситься до капітальної споруди і при його будівництві були порушені протипожежні вимоги, а саме відсутній необхідний протипожежний розрив, та не дотримані вимоги щодо необхідної мінімальної відстані для догляду та здійснення поточного ремонту.
Крім того зі змісту висновку вбачається, що державними будівельними нормами (п.3.25* ДБН 360-92) встановлені вимоги щодо наявності обов'язкової відстані між об'єктами будівництва для догляду та здійснення їх поточного ремонту, яка повинна становити не менше 1 м.; при цьому повинно бути забезпечено влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок; існуюча відстань між металевим гаражним боксом, що належить ОСОБА_1 та капітальною спорудою ОСОБА_2 становить 0, 15 м., що не забезпечує вимог державних будівельних норм щодо протипожежної безпеки, а також для забезпечення догляду та здійснення поточного ремонту власниками сусідніх об'єктів будівництва, у тому числі ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Зазначені висновки підтверджуються наявними у матеріалах справи фотографіями із зображенням вказаних гаражів і поясненнями допитаних у ході розгляду даної справи свідків - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які повідомили суду про те, що вони до будівництва відповідачем нового гаража, здійснювали поточний ремонт гаражного боксу позивача; за поясненням свідків до будівництва нового гаража відповідачем відстань між гаражними боксами сторін була такою, яка дозволяла проводити ремонт і поточне обслуговування гаражу позивача.
Водночас, відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи на те, що позивач фактично не користується своїм гаражем, вказаний новозбудований гараж відповідач збудував відповідно до плану розміщення гаражів ЖБК «Кристал» і майнові права позивача внаслідок цього не порушувались (а.с. 58-59).
Водночас відповідач у виконання статті 60 ЦПК України не надав суду жодних належних і допустимих доказів у підтвердження своїх заперечень проти позовних вимог і у ході розгляду даної справи вказав на недоцільність проведення будівельно-технічної експертизи із даного питання.
Згідно з частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
За частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до вимог статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
З наведеної норми права вбачається, що власник (титульний володілець) може вимагати усунення будь-яких порушень його майнових прав. Таке право забезпечене законодавцем шляхом можливості подання власником негаторного позову. Негаторний позов - це позадоговірна вимога власника, що володіє річчю, до третьої особи про усунення перешкод у здійсненні правомочностей користування та (або) розпорядження майном. Перешкодою у здійсненні правомочностей власника є неправомірні дії порушника цих прав. Підставою негаторного позову є обставини, що обґрунтовують право позивача на користування і розпорядження майном, а також підтверджують, що поведінка третьої особи створює перешкоди у здійсненні цих правомочностей. Як відповідач виступає особа, що своїм противоправним поводженням створює перешкоди реалізації правомочностей власника.
Враховуючи викладене, при розгляді негаторного позову із вимогами усунення перешкод у користуванні майном необхідною умовою для застосування наведеної правової норми і зобов'язання відповідача усунути перешкоди у користуванні позивачем річчю є існування факту того, що своєю поведінкою відповідач перешкоджає позивачу у реалізації правомочностей з володіння і користування своїм майном.
Аналогічні висновки викладені в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 листопада 2012 року у справі за № 6-26268св12.
Так, у даному разі той факт, що ОСОБА_2, у порушення наведених будівельних норм, збудував свій гараж на відстані у 15 см. від гаража позивача свідчить про порушення такими діями майнових прав ОСОБА_1, оскільки користування річчю, яким є гаражний бокс позивача, полягає не тільки у використанні його, як місця для стоянки і зберігання автомобіля, а і у можливості повноцінного доступу до усіх його сторін, з метою його ремонту і поточного обслуговування, задля уникнення можливості незворотного псування гаражного боксу із необхідністю дотримання правил протипожежної безпеки.
Так державними будівельними нормами (п.3.25* ДБН 360-92) встановлені вимоги щодо наявності обов'язкової відстані між об'єктами будівництва для догляду та здійсненню їх поточного ремонту, яка повинна становити не менше 1 м.
Однак відстань між металевим гаражним боксом, що належить ОСОБА_1 та новозбудованою капітальною спорудою ОСОБА_2 становить лише 0,15 м., яке не відповідає не лише наведеним будівельним нормам, а й суперечить цивільно-правовим принципам розумності, добросовісності і справедливості, якими мають керуватись сторони при вчиненні юридично значимих дій, оскільки у даному випадку позивач не має навіть доступу до свого майна задля його поточного ремонту, з метою уникнення його руйнації.
Крім того, при будівництві вказаної споруди відповідач не погоджував своїх дій із відповідачем, не отримував від нього дозволу на будівництво із вказаною відстанню від гаражного боксу позивача і у межах судового засідання не визнавав факту порушення майнових прав ОСОБА_1, висловлюючи небажання врегулювати взаємні спірні правовідносини у тому числі шляхом укладення мирової угоди із позивачем.
Викладене свідчить про те, що наведеними діями ОСОБА_2 були порушенні майнові права ОСОБА_1 щодо безперешкодного користування його гаражним боксом, що свідчить про наявність підстав для задоволення даного позову, шляхом зобов'язання відповідача усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 гаражним боксом, шляхом знесення двоповерхової будівлі, яка була зведена ОСОБА_2 на місці його раніше демонтованого металевого гаражного боксу (за планом розміщення НОМЕР_1).
Враховуючи викладене і керуючись статтями 10, 15, 60, 88, 212-215 ЦПК України, статтею 391 ЦК України, суд
Позов задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 гаражним боксом АДРЕСА_1, шляхом знесення двоповерхової будівлі, яка була зведена ОСОБА_2 на місці його раніше демонтованого металевого гаражного боксу (за планом розміщення НОМЕР_1).
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: