Головуючий суду 1 інстанції - Бабенко С.Ш.
Доповідач - Кострицький В.В.
Справа № 427/7355/13-ц
Провадження № 22ц/782/4953/13
02 грудня 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого - Кострицького В.В.,
суддів:Бережної С.В., Стахової Н.В.,
при секретарі - Щуровій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Свердловського міського суду Луганської області від 22 жовтня 2013 р.
по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_5, про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -
Позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом та просила стягнути з відповідача на її користь на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_5, який продовжує навчаня, аліменти в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісячно до припинення навчання.
Рішенням Свердловського міського суду Луганської області від 22 жовтня 2013 р. позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на її користь аліменти в розмірі 1/5 частини усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 05.09.2013 р. до закінчення строку навчання, тобто до 01.07.2016 р.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_3 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення суду першої інстанції, постановити нове, яким стягнути аліменти в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісячно до припинення навчання, посилаючись на те, що суд першої інстанції не перевірив достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'зок доказів у їх сукупності. Доводами апеляційної скарги є те, що судом наведені обставини щодо розміру заробітної плати, яку отримує апелянт, не відповідають дійсності та наданим суду доказам. Також, висновки суду про те, що відповідач стоїть на обліку у лікарів, що постійно потребує підтримуючого лікування та оперативного втручання, та отримує постійне лікування стаціонарно, на думку апелянта, не підтверджені належними доказами.
Заслухавши суддю-доповідача, апелянта, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.
Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду має бути законним та обґрунтованим, тобто суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повинен вирішити справу згідно з законом, ухваливши рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач повинен приймати участь у витратах, пов'язаних з навчанням його повнолітньої дитини, та має можливість надати позивачу аліменти на утримання дитини.
Колегія суддів погоджується з висновками суду в оскаржуваному рішенні, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального права.
Судом встановлено, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6), який є студентом Свердловського обласного медичного училища за денною формою навчання на контрактній основі зі строком навчання з 01.09.2013р. по 01.07.2016р. (а.с. 7), вартість якого загалом становить 17800 грн. (а.с. 46), стипендію не отримує, не працює, той факт, що після досягнення повноліття знаходиться тільки на утриманні своєї матері ОСОБА_3, яка працює у ТОВ «Навіград» (а.с. 14) та отримує середньомісячну заробітну плату у розмірі 1832 грн., що підтверджується довідкою з підприємства, також перебуває на обліку в УПФУ та отримує середньомісячну пенсію у розмірі 994 грн. (а.с. 44), що підтверджується довідкою з установи, стан здоров'я та матеріальне становище відповідача, який не працює, перебуває на обліку в УПФУ, отримує пенсію у розмірі 4769,26 грн (а.с. 20-21), групи інвалідності не має, стоїть на обліку у лікарів - хірурга, невропатолога, терапевта з діагнозами: ІБС, дифузний кардіосклероз, лівостороння пахова .грижа, остеохондроз- шийного відділу хребта, постійно потребує підтримуючого лікування та оперативного втручання, та отримує відповідне лікування стаціонарно (а.с. 34).
Згідно зі ст.. 199 Сімейного Кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Розмір аліментів на повнолітних дітей у відповідності зі ст.. 200 Сімейного Кодексу України суд визначає у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. У відповідності зі ст.. 182 Сімейного Кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Суд першої інстанції, вирішуючи питання про розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки на її утримання, у відповідності до вимог ст.ст.182, 200 СК України правильно прийняв до уваги та у повній мірі врахував матеріальний стан батьків дитини, стан здоров'я та матеріальне становище сторін та інші обставини, що мають істотне значення.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги щодо невідповідності розміру заробітної плати, яку отримує апелянт в розмірі 1400 гривень, до розміру, який вказаний в оскаржуваному рішенні суперечить матеріалам позову (а.с. 2), в якому апелянт особисто зазначила розмір своєї заробітної плати - 1500 грн. В підтвердження цього позивачкою до суду першої інстанції надана довідка (а.с. 14), яка не спростовується довідкою від 20.11.2013 р., що надана апелянтом 02.12.2013 року в судовому засіданні апеляційного суду. В оскаржуваному рішенні зазначено розмір середньмісячної заробітної плати 1832 грн., який суд першої інстанції взяв з нарахованої заробітної плати позивачки, з якої не відраховано обов'язкові платежі та податки (а.с. 14).
Ствердження апелянта стосовно того, що належними доказами не підтверджені висновки суду про те, що відповідач стоїть на обліку у лікарів, що постійно потребує підтримуючого лікування та оперативного втручання, та отримує постійне лікування стаціонарно, спростовуються наявною в матеріалах справи довідкою Свердловської ЦМЛ №2 від 04.10.2013 року (а.с. 34).
За таких обставин, колегія суддів розглянула скаргу в межах передбачених ст..303 ЦПК України та вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та обставинам справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення суду не вбачається.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Керуючись ст.. 303, 307,308, 313,314,315,317,319 ЦПК України судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Свердловського міського суду Луганської області від 22 жовтня 2013 р. залишити без змін.
Ухвала набуває чинності негайно, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий: Судді: