Справа № 309/3572/13-ц
Провадження № 2/309/1752/13
03 грудня 2013 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі: головуючого-судді: Сідей Я.Я.
при секретарі: Раковці Г.Ю.
з участю представника позивача-адвоката: ОСОБА_1
представника відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст справу за позовом
ОСОБА_3
до
ОСОБА_4
про виселення з житлового будинку -
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про виселення з приватного житлового будинку. Посилається на те, що вона, згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 24.02.2010 року, є спадкоємцем майна померлого ОСОБА_5, що складається з житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1. Відповідач є колишнім чоловіком її доньки ОСОБА_6, між якими шлюб розірвано. Після розірвання шлюбу відповідач добровільно не бажає виселитись з будинку позивача, крім того постійно ініціює скандали, сварки та бійки. Відповідач жодним чином в утриманні будинку, його ремонті, оплаті комунальних послуг участі не приймає, чим завдає значних матеріальних збитків. Просить суд виселити відповідача з житлового будинку по АДРЕСА_1.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат ОСОБА_1 позов підтримав повністю, посилаючись на наведені в ньому обставини. Просить суд позов задоволити.
Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2, діючий на підставі довіреності, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Суду пояснив, що законних підстав для виселення відповідача немає і доказів, в порядку ст. 116 ЖК України, позивачем суду не надано. Просить у задоволенні позову відмовити як в безпідставному.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що у задоволенні позову ОСОБА_3 слід відмовити виходячи з наступного.
В судовому засіданні судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_5 успадкувала будинок, незавершений будівництвом з надвірними спорудами АДРЕСА_1, що підтверджується копіями свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 2-216 від 04.02.2010 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 18.11.2009 року.
Згідно копії заочного рішення Хустського районного суду від 21.01.2013 року, яке набрало законної сили, шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 розірвано.
Відповідно до положень ст.156 ЖК України члени сім'ї власника квартири, в тому числі й колишні, користуються жилим приміщенням нарівні з власником. Їх право користування жилим приміщенням урегульовано житловим законодавством, згідно з яким ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом (ч.4 ст.9 ЖК України).
Згідно положень ст.157 ЖК України членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою ст.116 цього Кодексу.
Положеннями ч.1 ст. 116 ЖК України передбачено що, якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Систематичне порушення правил співжиття, яке робить неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі або будинку - це триваюча антигромадська поведінка винних осіб. Виселення з цих підстав можливе лише при повторному порушенні, якщо раніше вжиті заходи попередження або громадського впливу не дали позитивного результату.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.17 постанови від 12 квітня 1985 року №2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» при вирішенні справ про виселення на підставі ст.116 ЖК осіб, які систематично порушують правила співжиття і роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі або будинку, слід виходити з того, що при триваючій антигромадській поведінці виселення винного може статися і при повторному порушенні, якщо раніше вжиті заходи попередження або громадського впливу не дали позитивних результатів. Маються на увазі, зокрема, заходи попередження, що застосовуються судами, прокурорами, органами внутрішніх справ, адміністративними комісіями виконкомів, а також заходи громадського впливу, вжиті на зборах жильців будинку чи членів ЖБК, трудових колективів й іншими громадськими організаціями за місцем роботи або проживання відповідача (незалежно від прямих вказівок з приводу можливого виселення).
Беручи до уваги офіційний характер заходів запобігання та громадського впливу, які мають передувати виселенню наймача, або членів його сім'ї на підставі ст.116 ЖК України без надання іншого жилого приміщення, і відповідно до вимог цивільно-процесуального законодавства про допустимість засобів доказування факт застосування заходів запобігання та громадського впливу має підтверджуватися письмовими доказами.
Позивач не надав доказів того, що відповідач ОСОБА_4 систематично порушує правила співжиття, робить неможливим для інших проживання з нею в одному будинку, міри, що приймались до відповідача з метою припинення його неправомірної поведінки в будинку позитивних результатів не дали, хоча відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України це є його обов'язком.
За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для виселення відповідача без надання іншого приміщення згідно ст.116 ЖК України.
Керуючись ст. 116 ЖК України, ст.ст. 10, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про виселення з житлового будинку - відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Закарпатської області.
Суддя Хустського
районного суду: підпис: Сідей Я.Я.
З оригіналом вірно:
Суддя Хустського
районного суду: Сідей Я.Я.