Головуючий суду 1 інстанції - Кіяшко В.Г.
Доповідач - Пащенко Л.В.
Справа № 414/1205/13-ц
Провадження № 22ц/782/4812/13
27 листопада 2013 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області у складі:
Головуючого - Пащенко Л.В.
Суддів: Медведєва А.М., Соловей Р.С.
при секретарі: Арутюнян Р.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Кремінського районного суду Луганської області від 15 жовтня 2013 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, -
11.06.2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зазначеним позовом, з урахуванням доповнених позовних вимог, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 18 березня та 01 липня 2013 року з квартири № 80 , власником якої є ОСОБА_2, та яка знаходиться поверхом вище, сталося залиття належної йому на праві власності квартири за адресою АДРЕСА_1, що завдало йому майнової та моральної шкоди. Тому просив стягнути з відповідача 7905 грн. на відшкодування майнової шкоди, 1305 грн. за проведення експертизи та 229.40 грн. судового збору.
Рішенням Кремінського районного суду Луганської області від 15 жовтня 2013 року позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 4072 грн. на відшкодування майнової шкоди, 1456 грн. судових витрат, у задоволенні решти позову відмовлено.
У апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з підстав, передбачених ст. ст. 319, 1166, 1667 ЦК України, для відшкодування майнової та моральної шкоди саме власником квартири - відповідачем у справі.
При цьому, суд відхилив заперечення відповідача проти позову щодо того, що таку шкоду має відшкодувати КП «Креміннакомунсервіс», який є виконавцем послуг з перевірки стану внутрішньо будинкових систем багатоквартирного будинку, та з вини якого і сталося залиття належної позивачу на праві власності квартири.
Судова колегія погоджується із вказаним висновком суду у зв'язку з наступним.
З урахуванням вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За змістом статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
За правилами ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Судом встановлено, що власником квартири за адресою АДРЕСА_1 є позивач ОСОБА_3, а власником квартири № 80, яка знаходиться в цьому ж будинку поверхом вище, є відповідач ОСОБА_2
Актом обстеження квартири від 19 березня 2013 року встановлено, що 18 березня 2013 року внаслідок витоку води з квартири відповідача ОСОБА_2 була затоплена квартира позивача (л.с.8). Обставини затоплення відповідачем не спростовані. Вартість ремонту, згідно звіту про встановлення шкоди майна внаслідок затоплення, складає 3150 грн. \л.с.9-21\, тому суд прийшов до обґрунтованого висновку про стягнення цієї суми з відповідача.
1 липня 2013 року внаслідок витоку води з квартири відповідача була затоплена квартира позивача вдруге, що підтверджено актом обстеження квартири позивача \л.с.43\, обставини затоплення квартири позивача відповідачем не спростовані. Вартість ремонту згідно звіту про встановлення шкоди майна внаслідок затоплення складає 922 грн. (л.с.48-61).
Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Разом з тим, згідно з п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає до відшкодування у повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина особи.
Статтею 119 ЦПК України передбачено, що, викладаючи зміст позовної заяви, дійсно саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.
Крім того, у п. 2 ч. 6 ст. 130 ЦПК України визначено, що суд під час проведення попереднього судового засідання вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, та відповідно до ч. 1 ст. 33 ЦПК України, за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.
Таким чином, на суд як державний орган, покладено обов'язок вирішення справи відповідно до закону, у зв'язку з чим він має право й зобов'язаний визначити суб'єктний склад учасників спору залежно від характеру правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню.
Відповідно до вимог ст. ст. 212 - 214 ЦПК України, суд першої інстанції у достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин, встановив, що саме з квартири відповідача з сталося залиття квартири позивача, вина відповідача встановлена в актах комунальних житлово-експлуатаційних підприємств. Обговорив питання про необхідність заміни відповідача на КП «Креміннакомунсервіс», що призвело до правильного вирішення справи.
Однак, при вирішенні питання про стягнення витрат позивача за проведення оцінки, судом не враховано, що витрати, пов'язані з розглядом справи, можуть виникати після відкриття провадження у справі, тобто під час розгляду справи. Склад та розмір цих витрат залежить від фактичних дій, які вчиняють учасники процесу, особи, які беруть участь у справі, та суд. До складу витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, ЦПК відносить лише: 1) витрати на правову допомогу; 2) витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; 3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; 5) витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.
Перелік цих витрат є виключним. Таким чином, витрати позивача на отримання оцінки завданої шкоди до складу витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, не належать, тому і не підлягають стягненню з позивача, що відповідно до ст. 309 ЦПК України зазначене є підставою для зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. 209,309 ЦПК України, судова колегія,-
Вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Кремінського районного суду Луганської області від 15 жовтня 2013 року змінити, скасувавши в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судових витрат за проведення оцінок вартості шкоди майна в сумі 1305 грн.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення судових витрат за проведення оцінок вартості шкоди майна в сумі 1305 грн. відмовити.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно та може бути оскаржено у касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: