Справа № 309/589/13-ц
Провадження № 2/309/787/13
25 листопада 2013 року м. Хуст
Хустський районний суд
Закарпатської області
складі: головуючого-судді Довжанин М. М.
при секретарі Попадинець Я. В.
з участю позивачки ОСОБА_1
представника позивачки ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
редставника відповідачів ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, Копашнівської сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення Копашнівської сільської ради та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, -
Позивачка звернулися до суду з даним позовом, посилаючись на те, що рішенням Копашнівської сільської ради народних депутатів Хустського району від 23 лютого 1993 року їй було надано дозвіл перебудувати свій старий житловий будинок за адресою АДРЕСА_1, оскільки останній перебував у аварійному стані.
Згідно дозволу на право виконання будівельних робіт № 15/94 та плану забудови, погодженого та затвердженого головним архітектором Хустської районної державної адміністрації, позивачка розпочала будівництво житлового будинку.
Побудованим будинком позивачка не користувалася, право власності на нього не оформила.
Позивачка стверджує, що її старший син ОСОБА_3 проживав із своєї сім'єю у недобудованій нею будівлі будинку за адресою АДРЕСА_1.
У 2010 році позивачка мала намір вирішити питання про введення будинку в експлуатацію.
Однак, виконкомом Копашнівської сільської ради рішенням № 36 від 21 червня 2010 року в погодженні у прийнятті в експлуатацію будинку позивачці відмовив з посиланням на те, що будинок АДРЕСА_2 згідно Державного акту на право приватної власності на землю Р 2 № 257976 за реєстраційним номером 2297, розташований на земельній ділянці громадянина ОСОБА_3, тобто відповідача по справі.
У 2012 році позивачка дізналася, що на підставі рішення виконавчого комітету Копашнівської сільської ради було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 991 від 19.07.2011 року, відповідно до якого власником житлового будинку в АДРЕСА_2 є її син - ОСОБА_3 та його дружина ОСОБА_5 в рівних частках.
Позивачка стверджує, що вона не укладала ніяких договорів відчуження належного їй вищезазначеного нерухомого майна, вважає, що вона є одноосібним власником спірного нерухомого майна, у зв'язку з чим просить суд визнати незаконним та скасувати рішення виконкому Копашнівської сільської ради № 10 від 22.02.2011 року та визнати недійсним свідоцтво про право власності на житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_2, видане на ім'я відповідачів.
В судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності підтримали позов, посилаючись на наведені в ньому обставини.
Відповідачі та їх представник ОСОБА_4, що діє на підставі довіреності в судовому засіданні заперечили проти задоволення позову. Пояснили суду, що відповідачі набули права власності на вищевказані будинок та земельну ділянку правомірно та у передбаченому законом порядку. Будинок побудувала не позивачка, а саме вони - відповідачі за свої кошти, а позивачка не виконала рішення сільради від 23.02.1993 року і не перебудувала свій будинок. В цьому будинку вона продовжує проживати і на сьогоднішній день.
Представник Копашнівської сільської ради в останнє судове засідання не з'явився. На попередньому судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, пояснивши суду, що вказане питання детально досліджувалося Копашнівською сільською радою. При цьому було встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 збудували будинок, що розташований в АДРЕСА_2 за власні кошти. Позивачка особисто надала згоду відповідачам на будівництво будинку, не заперечила щодо приватизації ними земельної ділянки, яка призначена для обслуговування вказаного будинку, а тому вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав:
В судовому засіданні встановлено, що рішенням Копашнівської сільської ради народних депутатів Хустського району від 23 лютого 1993 року позивачці було надано дозвіл перебудувати належний їй старий житловий будинок за адресою АДРЕСА_1, оскільки останній перебував у аварійному стані.
Позивачка стверджує, що на підставі дозволу на право виконання будівельних робіт № 15/94 та плану забудови, погодженим та затвердженим головним архітектором Хустської районної державної адміністрації, вона розпочала будівництво нового житлового будинку, яке не закінчено до теперішнього часу.
Однак, суд вважає, що такі твердження позивачки є безпідставними та не підтверджені допустимими та належними доказами, як того вимагає чинне законодавство.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В даному випадку позивачкою суду не предоставлено належних та допустимих доказів того, що будівництво будинку розташованого в АДРЕСА_2 здійснювала вона особисто за власні кошти.
Навпаки, судом досліджено заяву ОСОБА_1, написану власноручно на ім'я Копашнівського сільського голови від 17.01.2011 року (а. с. 43), якою вона засвідчила той факт, що будівництво вищевказаного будинку здійснили відповідачі.
Вказаний факт стверджений в судовому засіданні також Копашнівським сільським головою, який пояснив суду, що відповідачі побудували вищевказаний житловий будинок поруч із будинком позивачки. При цьому остання дала на це згоду та не заперечувала щодо приватизації ними земельної ділянки , що призначена для його будівництва та обслуговування.
Крім цього, в судовому засіданні також було досліджено інвентаризаційні справи будинків, що розташовані за адресою АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3.
Вказаними інвентаризаційними справами стверджено, що будинок під АДРЕСА_3 належить позивачці, а домоволодіння під АДРЕСА_2 - відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_5
Тобто, в судовому засіданні стверджено, що старий будинок позивачкою не був перебудований, вона і надалі продовжує проживати у ньому та є його власником.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Підстави припинення права власності встановлені ст. 346 ЦК України.
В даному випадку відповідачі набули право власності на збудований ними будинок правомірно і підстав, передбачених законом для припинення права власності відповідачів на вищевказане майно, судом не встановлено.
Згідно ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
З наведеного вбачається, що позовні вимоги позивачки не підлягають до задоволення, оскільки такі порушують законні права та свободи відповідачів. Оспорюване рішення та свідоцтво видані Копашнівською сільрадою відповідачам законно та обґрунтовано.
Керуючись вимогами ст. ст. 10, 60, 169, 209, 212-215, 218 ЦПК України та ст. ст. 328, 346 ЦК України, ст.. 41 Конституції України, с у д -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, Копашнівської сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення Копашнівської сільської ради та свідоцтва про право власності на нерухоме майно відмовити.
Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області.
Суддя Хустського
районного суду: підпис Довжанин М. М.
З оригіналом вірно.
Суддя Хустського
районного суду Довжанин М. М.