28 листопада 2013 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого судді: Бондаренка Ю.О.
суддів: Павліченко С.В., Собослой Г.Г.,
при секретарі: Чейпеш С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рахівського районного суду від 04 лютого 2013 року, -
ОСОБА_2, діючи в інтересах ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області про зміну формулювання причини звільнення, зміну дати звільнення та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до розпорядження голови Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області №68 від 10.10.2005 року ОСОБА_1 було тимчасово призначено на посаду діловода апарату управління селищної ради з 10 жовтня по 19 листопада 2005 року у зв'язку із невиходом на роботу діловода ОСОБА_4 Відповідно до розпорядження голови Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області №74 від 10.11.2005 року позивачку було прийнято на посаду діловода апарату управління селищної ради з 10 листопада 2005 року на постійній основі. 10.12.2010 року позивачку ОСОБА_1 у відповідності до розпорядження голови Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області №20 було звільнено із займаної посади - діловода апарату управління селищної ради згідно положень ст. 41 п.2 КЗпП України - за втрату довір'я. Вважає дії посадових осіб відповідача неправомірними, такими, що порушили трудове право позивачки, в тому числі, на можливість працевлаштуватися в іншій установі, організації чи підприємстві. Розпорядження голови селищної ради про звільнення позивачки з посади діловода апарату управління селищної ради згідно положень ст. 41 п.2 КЗпП України було винесено 10 грудня 2010 року. Трудову книжку, належну позивачці було видано селищним головою лише 25.10.2011 року, тобто через 320 календарних днів, з яких 219 днів являлися робочими. На день пред'явлення цього позову до суду позивачка перебувала у вимушеному прогулі 219 днів, тобто з 10 грудня 2010 року по 25 жовтня 2011 року. За цей час відповідач зобов'язаний виплатити позивачці заробітну плату в сумі 19920,24 гривень. Крім того, оскільки трудову книжку на письмову вимогу позивачки їй було видано лише 25.10.2011 року, що тягне за собою виплату позивачці власником чи уповноваженим його органом виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, підлягає зміні і дата її звільнення з "10 грудня 2010 року" на день видачі трудової книжки - "25 жовтня 2011 року". Відповідно до посадової інструкції діловода апарату селищної ради позивачка, як діловод чітко, повно та вчасно виконувала всі завдання та обов'язки, передбачені даною інструкцією. Саме формулювання причин звільнення являється упередженим ставленням до позивачки селищного голови, та не відповідає дійсним обставинам та причинам її звільнення із займаної посади. Крім того, 06.12.2010 року селищним головою Ясінянської селищної ради було винесено розпорядження про преміювання працівників ради у розмірі місячного окладу в честь для місцевого самоврядування та виконання дохідної частини бюджету, однак, прізвище позивачки в списку премійованих осіб селищним головою безпідставно було виключено, внаслідок чого позивачку було безпідставно позбавлено відповідної грошової премії. На підставі наведеного просила змінити формулювання причини звільнення ОСОБА_1 - діловода апарату управління Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області з "Звільнено за втрату довір'я згідно ст. 41 п.2 КЗпП України" на "Звільнено за угодою сторін згідно пункту 1 частини 1 статті 36 КЗпП України", змінити дату звільнення ОСОБА_1 - діловода апарату управління Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області з "10 грудня 2010 року" на день видачі трудової книжки - "25 жовтня 2011 року", стягнути з Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області заробітну плату за весь час вимушеного прогулу в сумі 19920,24 грн., стягнути з Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області грошову суму 1955,72 грн., як премію за 2010 рік, видану в честь дня місцевого самоврядування та виконання дохідної частини бюджету та судові витрати.
Рішення Рахівського районного суду від 04 лютого 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позову по причині неповного з'ясування обставин що мають значення для справи та неправильного застосуванням норм матеріального права.
Апеляційний суд Закарпатської області своїм рішенням від 29 травня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково, рішення Рахівського районного суду від 04 лютого 2013 р. скасував а в у позові ОСОБА_1 відмовив за безпідставністю.
Вищий Спеціалізований суд України своєю ухвалою від 02 жовтня 2013 року частково задоволив касаційну скаргу ОСОБА_1, рішення апеляційного суду в частині вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки скасував а справу в цій частині направив на новий розгляд до апеляційного суду.
В судовому засіданні сторони ОСОБА_1, та її представники підтримала апеляційну скаргу з підстав зазначених в позовній заяві та самій скарзі.
Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що вона особисто з позивачкою ходила за трудовою книжкою, однак трудову книжку не видавали посилаючись на різні причини. Трудова книжка позивачці була видана лише 25 жовтня 2011 року.
Представники відповідача заперечили щодо задоволені апеляційної скарги. В судовому засіданні пояснити де з особової справи позивачки подівся особовий лист з підписом позивачки про отримання трудової книжки представники не змогли.
Сторонам були роз'яснені права в тому числі щодо подання доказів, однак представники відмовились від подання додаткових доказів та заявлення клопотань щодо витребування будь-яких даних що стосуються предмету спору.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні матеріали справи суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.
За правилами ст. 303 ч.1 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так, з матеріалів справи слідує та встановлено рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 29 травня 2013 року, в частині що залишено без змін ухвалою вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, що Судом установлено, що ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинахз Ясінянською селищною радою Закарпатської області, займаючи посаду діловода управління селищної ради з 10 жовтня 2005 року. Згідно із розпорядженням голови Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області від 10 грудня 2010 року ОСОБА_1 звільнено із займаної посади згідно п. 2 ст. 41 КЗпП України.
За твердженням апелянта, та її представника ОСОБА_2, вони неодноразово звертались у сільраду з вимогою видати трудову книгу, однак представники сільради, посилаючись на різні причини не віддавали документ. Трудова книжка була повернута позивачці лише 25 жовтня 2011 року.
Наведені твердження апелянта та її представника не були спростовані представниками сільради.
З пояснень позивачки слідує, що про отримання трудової книжки вона розписалась і поставила дату у особовому листку. З копії акту прийому-передачі до відповідального зберігання від 03.12.2010 року вбачається, що особовий листок був у наявності на час передачі документів (а.с. 77-79).
Під час огляду у судовому засіданні особової справи ОСОБА_1, особовий лист в ній був відсутній, де може знаходитись документ і причину його відсутності у особовій справі представники відповідача пояснити не могли.
Статтею 47 КЗпП України передбачено обов'язок власника або уповноваженого ним органу видати працівнику в день звільнення належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.
Відповідно до п. п. 2.4, 2.5 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Мінпраці, Міністерством юстиції та Міністерством соцзахисту населення від 29 липня 1993 року № 58 записи в трудову книжку при звільненні вносяться власником або уповноваженим ним органом після видачі наказу; з кожним записом, який вноситься до трудової книжки на підставі наказу про звільнення, власник зобов'язаний ознайомити працівника під розписку в особовій картці, а відповідно до п. 4 цієї Інструкції власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.
Згідно п. 4.1 та п. 4.2 Інструкції при затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Частиною 4 ст. 235 КЗпП України передбачено, що у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Факт затримки видачі трудової книжки позивачці до 25 жовтня 2011 року з вини сільської ради підтверджено, як поясненнями позивачки та її представника, які не спростовані відповідачем, так і діями сільради направленими на перешкоди у встановленні дати звільнення, а саме ненаданням документів які підтверджують дату вручення трудової книжки.
Акт Ясінянської селищної ради про те, що позивач відмовилася від отримання трудової книжки не може заслуговувати на уваги, оскільки звільнення позивача було проведено 10 грудня 2013 року, відповідний акт датований 13 грудня 2010 року, та не підтверджує те, що у день звільнення позивачем було дотримано вимог ст. 47 КЗпП України.
Відповідно до розрахунку середнього заробітку, наведеного позивачкою у позовній заяві, заробітна плата за час вимушеного прогулу з 10 грудня 2010 року по 25 жовтня 2011 року складає 19920,24 грн.
З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає зміні в частині стягнення з Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу (затримки видачі трудової книжки) в сумі 19920 грн. 24 коп.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.209, 218, 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволити частково.
Рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 04 лютого 2013 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - змінити.
Стягнути з Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 19920 грн. 24 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Судді