Справа № 2-1840/12
06.11.2013 Ровеньківський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Шумченко Л.В.,
при секретарі Запорожцевій С.С.,
за участю адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Ровеньки цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розірвання спадкового договору та зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розірвання спадкового договору та стягнення матеріальної шкоди, -
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому вказала, що на праві приватної власності їй належав житловий будинок з належними до нього господарськими та побутовими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1. Її близькі родичі померли, тому вона залишилася самотньою. Вона є людиною похилого віку і за станом здоров'я потребує стороннього догляду. У зв'язку з цим вона домовилась з відповідачем про укладення договору довічного утримання. 3 березня 2012 року між нею та відповідачем був укладений договір довічного утримання, який був посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5 Згідно договору вона передала у власність відповідачу свій будинок, а відповідач зобов'язався матеріально забезпечувати її, надавати побутові послуги, забезпечувати її харчуванням і належними лікувальними засобами. Після укладення договору відповідач не вселився в її будинок, як вони домовлялися, а залишився жити за своїм місцем проживання. Умови договору відповідач не виконував і не здійснював за нею догляд. У зв'язку з цим вона вимушена звертатися за допомогою до сусідів і знайомих. Вона звернулася за соціальною допомогою, але їй було відмовлено у зв'язку з тим, що вона уклала з відповідачем договір довічного утримання. Просила розірвати договір довічного утримання, укладений між нею та відповідачем 3 березня 2012 року. Визнати за нею право власності на житловий будинок з належними до нього господарськими та побутовими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1. Стягнути з відповідача на її користь судові витрати.
16 листопада 2012 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали до суду зустрічний позов, у якому вказали, що 17 лютого 2012 року вони уклали з ОСОБА_2 спадковий договір, згідно якого взяли на себе зобов'язання забезпечувати її медикаментами, надавати довічне матеріальне забезпечення в натурі у харчуванні, догляді прибиранні помешкання, пранні особистих речей, надання необхідної допомоги, поховати її за християнськими звичаями і встановити пам'ятник на її могилі. Згідно договору, після смерті ОСОБА_2 вони мали набути право власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1. Вказаний договір було укладено у зв'язку з неодноразовими проханнями ОСОБА_2, догляд за якою здійснювався членами їхньої родини протягом багатьох років, задовго до укладення договору. На момент укладення договору ОСОБА_4 була вагітна та в травні повинна була народити. Ця обставина була відома ОСОБА_2 Тому між ними була досягнута домовленість, що вони організують догляд за ОСОБА_2 за допомогою родичів, а в травні поточного року він особисто приїде та займеться ремонтом та підготовкою будинку для прийняття родини: дружини з немовлям та старшою десятирічною донькою. У будинку ОСОБА_2 тривалий час ніхто не мешкав, сама власниця проживає весь час у зимовій кухні. Для того, щоб в будинку можливо було проживати, а насамперед дружині з дітьми, там необхідно було зробити парове опалення, провести воду, каналізацію. Планувалось встановити душову кабіну, підключити пральну машину, щоб мились та прали речі не тільки члени родини, а можна було мити та прати речі ОСОБА_2 До укладення договору ОСОБА_2 не заперечували проти цього, та доручила йому зайнятись оформленням необхідних документів. Письмове доручення було завірене Дзержинською селищною радою. Після звернення до приватного нотаріуса ОСОБА_5 стало відомо, що не можна скласти ніякий договір стосовно будинку без оформлення належним чином землі, на якій він розташований, та без одержання кадастрового номеру. Згідно наданих ОСОБА_2 документів стало відомо, що земельна ділянка, на якій розташовано її будинок, не оформлена належним чином відповідно до законодавства, приватизація не завершена та ділянка не має кадастрового номеру. При оформленні на користь ОСОБА_2 земельної ділянки за її дорученням, ними було понесено витрати в сумі 375 грн. 73 коп. згідно квитанції від 20 грудня 2011 року, 530 грн. згідно квитанції від 10 січня 2012 року. Решта квитанцій щодо оформлення землі не збереглась. За їх рахунок було оформлено технічну документацію на землю та документи спрямовані до Дзержинської селищної ради для винесення рішення щодо приватизації землі на ім'я ОСОБА_2 Після виділення кадастрового номеру приватним нотаріусом ОСОБА_5 17 лютого 2012 року було посвідчено укладений між ними спадковий договір, за що було сплачено 1400 грн. Крім того, за експертну оцінку житлового будинку ПП «Юридичний центр» 15 лютого 2012 року було сплачено 600 грн., та в БТІ м. Ровеньки 23 січня за оформлення документів було передплачено 421,16 грн., та пізніш оплачено 530 грн. та 240 грн. Після укладання договору та понесених ними витрат ОСОБА_2 заборонила позивачам робити будь-які перебудови щодо благоустрою будинку, що унеможливило переїзд їхньої родини до будинку та виконання ними особисто, без допомоги рідних, розпоряджень відчужувача за спадковим договором. Вона навіть не дозволила скористатись городом, щоб посадити картоплю. Незважаючи на складний та мінливий характер ОСОБА_2, ними вживались всі можливі заходи щодо організації за нею догляду: батько позивача ОСОБА_6 на власному автомобілі постійно доставляв їй необхідні продукти харчування та ліки, возив її на вимогу, куди їй було потрібно. Сестра позивача ОСОБА_7 та його батьки протягом зими допомагали ОСОБА_2 опалювати приміщення зимової кухні, де вона мешкає, носили вугілля, воду. Виконували роботи, які вона просила: почистити сніг, прибрати у погрібі. ОСОБА_2 весь час знаходилась під доглядом завдяки допомозі їх рідних. В неї були номери мобільних телефонів, за якими вона могла будь-коли звернутися за допомогою. Після того, як ОСОБА_2 почала чинити перепони щодо реалізації виконання ними взятих зобов'язань, заборонила робити ремонт щодо благоустрою будинку, вони поставили перед нею питання щодо скасування договору в нотаріальному порядку. Спочатку вона погодилася відшкодувати їм збитки та поїхати до нотаріуса та за обоюдною згодою скасувати договір. Але після того, як вони домовилися з нотаріусом ОСОБА_5, що приїдуть скасовувати договір,вона в останній момент відмовилася їхати. Просили розірвати спадковий договір, укладений 17 лютого 2012 року між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у зв'язку зі створеною останньою неможливістю виконання ними розпоряджень відчужувача. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 4106 грн. та судові витрати.
16 листопада 2012 року позивачка ОСОБА_2 подала заяву про уточнення позовних вимог, у якій вказала, що через свій похилий вік та малограмотність вона помилково вважала, що вона з відповідачами уклали договір довічного утримання, оскільки при укладенні договору йшла мова про здійснення догляду за відповідачем. Під час розгляду справи було з'ясовано, що між нею та відповідачами був укладений спадковий договір, який був посвідчений 17 лютого 2012 року приватним нотаріусом ОСОБА_5 Просила розірвати спадковий договір, укладений 17 лютого 2012 року між нею та відповідачами.
В судовому засіданні позивачка та її представник уточнений позов підтримали та просили його задовольнити з тих підстав, що відповідачі не виконують своїх обов'язків за спадковим договором. Просили відмовити у задоволенні зустрічного позову з підстав його необґрунтованості. Позивачка суду пояснила, що відповідачі побачили, що будинок потребує перебудови, а вона на ці перебудови не погодилася, тому вона залишилася без догляду. Потім вона стала звертатися до своїх сусідів та знайомих з проханням про надання їй допомоги. За допомогою вона також зверталась і до соціальної служби, але їй відмовили, так як вона уклала спадковий договір.
Відповідачі позов ОСОБА_2 не визнали та просили відмовити у його задоволенні. Просили задовольнити їх зустрічний позов.
Відповідач ОСОБА_4 суду пояснила, що в 2011 році її чоловік повідомив їй, що ОСОБА_2 тривалий час просить його доглянути її, так як вона є одинокою людиною. ОСОБА_2 проживає по сусідству з рідною сестрою її свекрухи, яка доглядала за позивачкою після її інсульту. Коли вони приходили до ОСОБА_2 для обговорення умов їхньої угоди, остання бачила, що вона була вагітною, тому вона розуміла,що не зможе відразу переїхати до неї та доглядати. Вона знала, що за нею будуть доглядати їхні родичі. Будинок позивачки не був придатний до проживання у ньому - не було води і т.і. Їхні родичі їздили до позивачки, топили піч, доглядали за нею. Вона діставала їй ліки, які купувала за власні гроші. Те, що можна було зробити без переїзду , вони робили. Створити умови для того, щоб доглядати за позивачкою з переїздом до неї, вона не дала. Вони несли витрати по підготуванню документів для підписання договору, в тому числі до довіреності позивачки, але за власні кошти, почали оформляти документи на її земельну ділянку. Після підписання договору, коли вони зажадали зробити ремонт в будинку для того, щоб в'їхати в нього та почати повноцінний догляд. Вони хотіли провести водопровід, зробити перехід між літньою кухнею та будинком, встановити душову кабіну та пральну машину. Вважають, що ці покращення були б на користь ОСОБА_2 Але ОСОБА_2 почала скаржитися на них, називати їх аферистами і стверджувати, що вони не надають їй допомогу, хоча вони раніше попереджали про те, що не зможуть відразу таку допомогу надавати. Така поведінка унеможливила надання позивачці догляду. Тому вважає, що умови договору вони не виконали з вини позивачки.
Відповідач ОСОБА_3 суду пояснив, що ОСОБА_2 знає його з дитинства. Йому від неї нічого потрібно не було. Вона сама запропонувала укласти цей договір, який потім відмовилась виконувати. Тому вважає, що вона має повернути ті гроші, які він витратив на укладення договору та оформлення документів. Так як вони всі умови за договором виконували, якщо не самі, то за допомогою близьких родичів.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду показала, що вона є працівником Територіального центру з надання соціальної допомоги. У зв'язку з виконанням своїх обов'язків вона відвідує АДРЕСА_1. В червні 2012 року вона проходила по АДРЕСА_1, де зустрілась ОСОБА_2 Остання стояла біля хвіртки свого двору , опираючись на дві палиці та почала плакати і просити купити їй ліки. З тих пір вона стала обслуговувати ОСОБА_2 за власною ініціативою - купувала їй ліки, викликала лікаря, прала, носила вугілля, набирала воду. Також ОСОБА_2 допомагає її подруга ОСОБА_11. Зі слів ОСОБА_2 їй відомо, що вона уклала договір з подружжям ОСОБА_3, але ні вона , ні сусіди не бачили, щоб ті доглядали за ОСОБА_2 Позивачка розповідала їй, що до укладення договору за нею доглядала ОСОБА_9 ОСОБА_6 пропонував їй за гроші доглядати за ОСОБА_2, це було раніше, ніж про це просила сама ОСОБА_2, але вона відмовилась.
Свідок ОСОБА_9 показала суду, що вона є тіткою ОСОБА_3 ОСОБА_2 вона знає давно, вона є одинокою, і тому вона їй допомагає. ОСОБА_2 захворіла на інсульт, тому вона доглядала за її будинком і тваринами, поки та була в лікарні. Після повернення її з лікарні додому вона також доглядала і за нею. Так було до тих пір, поки інсульт не стався у її чоловіка, що сталося 17 січня 2012 року. Тоді вона вже не мала змоги доглядати за ОСОБА_2, тому що доглядала за своїм чоловіком. Але все рівно іноді допомагала і їй. ОСОБА_2 пропонувала їй укласти договір на утримання, але вона відмовилась. Потім ОСОБА_2 запропонувала укласти договір ОСОБА_3 Після укладення договору та переоформлення документів ОСОБА_2 злякалась, що будинок став не її, почала сумніватися та вести себе по-іншому.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показала, що вона є матір'ю ОСОБА_3 ОСОБА_2 була кумою її батьків. Коли вона залишилась одна, вони її всією родиною опікували. Після інсульту сестра її провідувала, доглядала за нею як за рідною людиною. Потім ОСОБА_2 почала просити, щоб ОСОБА_3 став жити з нею в будинку, але спочатку він не погоджувався. Вони попереджали її, що ОСОБА_3 з дружиною не зможуть відразу доглядати за нею та жити з нею. Після оформлення документів ОСОБА_2 почала говорити, що вони хочуть відібрати у неї будинок. Потім вона не дозволила робити ремонт у будинку, що унеможливило переїзд до неї ОСОБА_3 з родиною. Поки вони не могли доглядати за ОСОБА_2, її доглядала ОСОБА_9 Крім того, їй допомагали її рідні сестри - сестра ОСОБА_12 її купала, коли відвідувала її. Вони допомагали їй носити воду, вугілля. ОСОБА_2 особливо не наполягала на тому, щоб за нею доглядали. продукти харчування вони купували ОСОБА_2 за її гроші, а іноді за свої. Відвідували вони її 2-3 рази на тиждень.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що він є батьком ОСОБА_3 ОСОБА_2 запропонувала його синові доглядати за нею. Спочатку вони відмовлялись, а потім погодились. Потім вони привозили спеціалістів БТІ для огляду будинку, які декілька разів запитували у ОСОБА_2, чи добровільно вона укладає договір, на що вона підтвердила, що договір хоче укласти добровільно. Коли документи було оформлено, ОСОБА_2 почала говорити, чому вони так швидко все зробили. Коли вони зажадали зробити в будинку ремонт, вона на це не погодилась, почала говорити, що вони обманом заволоділи її будинком, і після цього доглядати за нею не було можливості. Після укладення договору, так як ОСОБА_4 була вагітною, а потім народила , і не могла здійснювати догляд, за ОСОБА_2 доглядали його дружина, дочка, він. Вони привозили їй продукти харчування. Це продовжувалось до весни 2012 року.
Вислухавши сторони, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що уточнений позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 2 грудня 1980 року та свідоцтва про право власності від 2 грудня 1980 року належить житловий будинок АДРЕСА_1 з належними до нього господарськими та побутовими будівлями і спорудами (ар.с. 4,5).
17 лютого 2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_4 було укладено спадковий договір, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5 (ар.с. 13-15).
Згідно з умовами вказаного спадкового договору, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зобов'язуються виконувати передбачені у ньому розпорядження ОСОБА_2 і в разі її смерті набувають право власності на майно, що є власністю відчужувача і складається з житлового будинку АДРЕСА_1. На набувачів за договором покладаються наступні обов'язки:
- забезпечувати відчужувача медикаментами, лікарськими засобами згідно з рекомендаціями лікаря, незалежно від вартості таких медикаментів, лікарських засобів;
- надавати відчужувану довічне матеріальне забезпечення в натурі у харчування, догляду, прибирання помешкання, прання особистих речей, надання необхідної допомоги;
- поховати відчужувача за християнськими звичаями і встановити пам'ятник на могли відчужувача.
Згідно зі ст. 1302 ЦК України за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов'язується виконувати розпорядження другої сторони(відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.
В судовому засіданні було встановлено, що набувачі за спадковим договором - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не виконували після укладання договору належним чином ті обов'язки , що було на них покладено, так як ОСОБА_4 була вагітною, потім народила та доглядала немовля. ОСОБА_3 працював.
Суд не може прийняти до уваги посилання відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на те, що вони не змогли виконувати умови договору з поважних причин, так як не мали змоги доглядати за позивачкою, про що повідомляли її до укладення договору. Так, пункт 15 підписаного договору свідчить, що сторони підтвердили, що договір відповідає їхнім дійсним намірам і не носить характеру фіктивного та удаваного правочину, укладається ними у відповідності зі справжньою їхнею волею, без будь-якого застосування фізичного чи психічного тиску та на вигідних для них умовах і не є результатом впливу тяжких обставин, договір укладається ними без застосування обману чи приховування фактів, які мають істотне значення, вони однаково розуміють значення, умови договору, його природу і правові наслідки, бажають настання саме тих наслідків, що створюються даним договором, а також свідчать, що договором визначені всі істотні умови, про що свідчать їхні особисті підписи на договорі. Згідно пункту 16 договору сторони підтверджують, що домовились і не мають жодних зауважень, доповнень або суперечностей відносно умов даного договору. З огляду на вищенаведені положення договору посилання відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на наявність інших усних домовленостей з приводу істотних умов договору не можуть бути обґрунтованими.
Посилання відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на те, що вони не змогли виконувати умови договору тому, що ОСОБА_2 не дозволила їм робити ремонт в будинку АДРЕСА_1, і тому вони не заселилися туди, щоб здійснювати належний догляд суд прийняти до уваги не може, так як умовами договору не встановлювалось, що покладені на відповідачів обов'язки вони мають надавати після вселення їх в будинок, про їх вселення у будинок в договорі мова не йдеться. Крім того, відповідно до пункту 6 договору, житловий будинок, що відчужується, оглянуто набувачами до підписання даного договору. На момент огляду будь-яких недоліків, самовільних перепланувань в ньому немає, житловий будинок є придатним для використання за призначенням.
В судовому засіданні було встановлено, що після підписання 17 лютого 2012 року спадкового договору ОСОБА_3 та ОСОБА_4 особисто своїх обов'язків за договором не виконували з певних причин ( вагітність та пологи ОСОБА_4), що не було належним чином посвідчено в договорі і тому не позбавило їх покладених обов'язків. Догляд за ОСОБА_2 здійснювали родичі ОСОБА_3 Проте ця допомога не мала характеру виконання покладених на відповідачів обов'язків, мала нерегулярний характер, надавалась на прохання позивачки, частково за її рахунок, що підтвердили в судовому засіданні свідки. Навесні 2012 року ця допомога взагалі перестала надходити через конфлікт, що виник. ОСОБА_2 почала звертатися за допомогою до сторонніх осіб. Посвідчений між сторонами спадковий договір не передбачає, що покладені на ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обов'язки можуть виконувати інші особи.
Статтею 1308 ЦК України передбачено, що спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень.
Так як в судовому засіданні встановлено, що набувачі за спадковим договором не виконували покладених на них обов'язків, суд вважає, що позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню.
Заявлені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають з тих підстав, що в судовому засіданні не було встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не виконували покладені на них обов'язки через неможливість виконання ними розпоряджень відчужувача, та що це відбувалось з вини ОСОБА_2, оскільки заборона ОСОБА_2 робити ремонт в будинку не може вважатися перешкодою у виконанні розпоряджень відчужувача з урахуванням умов підписаного сторонами спадкового договору. Тому суд не має законних підстав для стягнення з ОСОБА_2 понесених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 витрат на укладення спадкового договору.
Суд не має законних підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 витрат, понесених при експертній оцінці житлового будинку (ар.с. 29), оформленні земельної ділянки (ар.с. 30), та інших документів(ар.с. 31) так як згідно дослідженим в судовому засіданні квитанціям, платником цих коштів є ОСОБА_2, а посилання ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що на це пішли їх особисті кошти, без надання відповідних доказів, суд до уваги прийняти не може, так як відповідно до ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 653, 1302-1308 ЦК України, ст.ст.10,11,60, 212-215 ЦПК України, суд ,-
Уточнений позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розірвання спадкового договору задовольнити.
Розірвати спадковий договір, укладений 17 лютого 2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та зняти заборону відчуження житлового будинку АДРЕСА_1
У задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розірвання спадкового договору та стягнення матеріальної шкоди відмовити у зв'язку з необґрунтованістю.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Ровеньківський міський суд протягом десяти днів зі дня його проголошення, а особами, які не були присутніми при оголошенні рішення - у той же строк з моменту отримання його копії.
Суддя: Л.В. Шумченко