Справа № 132/1650/13-ц
Іменем України
19.11.2013 року Калинівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого Павленко І.В.
при секретарі Жовтій С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення грошових коштів,
Позивачка звернулась до суду з даним позовом, так як 05.09.2012 року, ОСОБА_2 взяв у борг у ОСОБА_1 грошову суму, розміром 14 000,00 грн., що підтверджується складеною розпискою.
Згідно з даною розпискою, позичальник повинен був повернути кредитору суму боргу до 31 грудня 2012 року, однак ОСОБА_2 не повернув грошову суму боргу у повному обсязі.
Кредитор неодноразово звертався до позичальника з проханням повернути борг у добровільному порядку, однак врегулювати спір мирним шляхом не вдалось. В усній формі відповідач повідомив, що відмовляється повертати борг згідно укладеної розписки, мотивуючи це відсутністю вільних коштів.
Представник позивачки ОСОБА_3 до судового засідання не з'явився, однак відповідно поданої письмової заяви просив справу слухати у його відсутність в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, в разі неявки відповідача проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився із невідомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом оголошення про слухання справи в газеті «Вінниччина».
Згідно ст.158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявляти клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Судом на підставі ст. 224 ЦПК України ухвалено провести заочний розгляд справи.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, матеріалами справи встановлено, що 05.09.2012 року ОСОБА_2 взяв у борг у ОСОБА_1 грошову суму розміром 14 000,00 грн., що підтверджується складеною розпискою.
Згідно з даною розпискою, позичальник повинен був повернути кредитору суму боргу до 31 грудня 2012 року, однак ОСОБА_2 не повернув грошову суму боргу у повному обсязі.
Позивачка неодноразово зверталася до відповідача з проханням повернути борг у добровільному порядку, однак врегулювати спір мирним шляхом не вдалось. В усній формі відповідач повідомив, що відмовляється повертати борг згідно укладеної розписки, мотивуючи це відсутністю вільних коштів.
Згідно ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позичкодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позичкодавцю таку ж суму грошових коштів. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
Згідно ст. 1047 ЦК України, визначена обов'язкова письмова форма до договору позики, на підтвердження укладення договору позики та його умов, може бути представлена розписка позичальника, яка посвідчує передання позичкодавцем визначеної грошової суми.
Відповідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Враховуючи, що відповідач своїх зобов'язань перед позивачкою про повернення грошових коштів у строки зазначені у розписці не виконав, тому з нього підлягають стягненню 14 000 гривень за розпискою, а також судові витрати позивачки по сплаті судового збору у розмірі 230 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 212, 509, 525, 526, 530, 629, 638, 639, 1046, 1047 ЦК України, ст.ст.10, 60, 88, 158, 212-215, 224, 225, 226 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН:НОМЕР_1, що зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, борг за письмовою розпискою в сумі 14000,00 (чотирнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 230 грн..
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.