Справа № 339/722/13-а
18
2-а/339/38/13
02 грудня 2013 року м. Болехів
Болехівський міський суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого - судді Головенко О.С.
секретаря судового засідання Галів І.Б.
з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду позовну заяву ОСОБА_1 до головного державного інспектора праці Територіальної державної інспекції з питань праці у Львівській області Курій Ольги Василівни про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову від 21.10.2013 року про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1360 грн, посилаючись на те, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбачений ст. 1886 КУпАП.
Дану постанову вважає необ'єктивною, винесеною з порушенням вимог чинного законо-давства, так як вона виносилася у його відсутності, про час та місце розгляду справи він не був повідомлений, чим був позбавлений права надати пояснення та відповідні докази.
В судовому засіданні позивач підтримав вимоги позовної заяви з підстав, наведених ви-ще. Додатково пояснив, що будь-якого повідомлення про про те, що відбуватиметься розгляд справи про вчинення ним правопорушення та складання протоколу він не отримав. 21.10.2013року його по телефону викликав відповідач. І коли він з'явився, йому зразу ж відповідач вручив наперед виготовлений протокол та постанову та попросив підписати, що отримав копії. Він відмовився від підпису, оскільки бажав, щоб розгляд справи проводився за його участі та адвоката. Також вказав, що підприємство, яке він очолює є державним і через погане фінансування та відсутність бюджетних коштів виникли затримки при здійснені платежів.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився повторно, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та надав письмове заперечення. Із змісту якого вбачається, що при перевірці підприємства, яке очолює позивач, виявлено невиконання п.1 припису - не усунуто прушення вимог ч.1 ст.115 КЗпП України, ст. 24 ЗУ " Про оплату праці" , зокрема, на підприємстві має місце порушення термінів виплати заробітньої плати, також має місце заборгованість із виплати заробітньої плати на суму 199, 6 тис.грн, яка має тенденцію до зростання, не невиконао пункт другий припису шляхом усунення порушення вимог ч.1 ст.115 КЗПП України, ст.15 ЗУ "Про оплату праці" - виплата заробітньої плати на підприємстві виплачується не в першочерговому порядку. За період 01.09.по 11.10.2013року надійшло коштів - в банк -23.8 тис.грн, в касу підприємства-37.2 тис.грн, з них використано на погашення заборгованості попередніх періодів 17.9 тисяч грн. При перевірці на виконання припису виявлено тенденцію позивача до відвертого ігнорування законним вимогам посадових осіб цетрального органу виконавчої влади. Справу про адміністративне правопорушення розглянуто у присутності ОСОБА_1, про що свідчить підпис про отримання та дата "21.10.2013р".
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до вис-новку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що в один і той же день - 21.10.2013 року головним державним інспектором праці Курій О.В. складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.188 6 КпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1360 грн.
Згідно вказаних документів позивач визнаний винним через те, що не усунув порушення вимог ч.1 ст.115 КзпП, ст.24 Закону України "Про оплату праці" щодо порушення термінів виплати заробітної плати за серпень та вересень 2013року, а також не усунув порушення вимог ст. 97 КзПП , ст. 15 Закону України "Про оплату праці": виплата заробітної плати на підприємстві виплачується не в першочерговому порядку.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.ст.9, 14 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка для посадової особи полягає у недодержані установлених правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Стаття 188 6 КУпАП передбачає відповідальність за невиконання законних вимог по-садових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування або ство-рення перешкод для діяльності цього органу .
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених Законом.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Крім того, ч.4 ст. 71 КАС України зобов'язує суб'єкта владних повноважень надати всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази, тим більше, що такі вимоги (про надання документів) вказані в ухвалі суду.
Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб'єкта владних пов-новажень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомір-ність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його права, свобод чи інтересів.
Стаття 279 КУпАП, якою визначено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачає, що розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
В судовому засіданні встановлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 проводився відповідачем з порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки розгляд справи про адміністративне правопорушення, як то передбачено ст. 279 КУпАП фактично не проводився, позивачу не роз'яснювались його права і обов'язки, йому не була надана можливість заявити клопотання, надати документи, викликати свідків, дослідження доказів не проводилось, хоч зазначеним Кодексом покладено на орган, що уповноважений розглядати дану адміністративну справу обов'язок встановити наявність ознак об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст.. 188-6 КупАП. Розгляд справи обмежився лише вручення позивачу заздалегідь підготовленого протоколу та постанову, з чим позивач не погодився та відмовився підписувати , зазначивши в цих документах дату отримання, щоб оскаржити в судовому засіданні.
Склавши в один день протокол та постанову про притягнення до адмінвідповідальності ОСОБА_1, без його участі, відповідач грубо порушив вимоги ч. 1 ст. 277-2 цього Кодексу, яка передбачає, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має бути повідомлена про день та час розгляду справи не пізніш як за три доби до дня розгляду справи. А відтак, грубо порушені права позивача, визначені в ч.1 ст. 258 КУпАП , згідно якої особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: ознайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ч.2 ст. 283 КУпАП постанова повинна містити найменування органу який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, щодо якої розглядається справа, опис обставин, установлених при розгляді справи, зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, прийняте по справі рішення.
Однак з аналізу оскаржуваної постанови вбачається, що вона таким вимогам не відповідає, оскільки опис обставин, зазначених в постанові, не конкретизований - не зазначено, який припис виносився позивачу на усунення вимог трудового законодавства, термін його виконання, оскільки по закінченню цього терміну починається відлік строку , передбаченого ст. 38 КУпАП для притягнення особи до адмінвідповідальності.
Функції державного контролю за дотриманням законодавства про працю, здійснює Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю та його територіальні органи.
У разі порушення роботодавцем норм законодавства про працю за результатами перевірки посадові особи Держнаглядпраці мають право вносити їм приписи про усунення виявлених порушень; складати у випадках, передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення, а також розглядати справи про такі правопорушення та накладати адміністративні стягнення згідно із законодавством.
Відповідно до ст.265 КУпАП особи, винні в порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Щодо застосування державними інспекторами праці штрафних санкцій у разі виявлення порушень законодавства про працю. Пунктом 6 Положення про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року N 50, передбачено, що державні інспектори праці мають право давати посадовим особам органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, роботодавців, робочих органів виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування приписи щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині забезпечення реалізації прав і гарантій працівників, які підлягають обов'язковому виконанню з письмовим повідомленням про вжиті заходи у місячний або в інший зазначений у приписі строк, та складати у випадках, передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення, а також розглядати справи про такі правопорушення та накладати адміністративні стягнення згідно із законодавством. Таким чином, у разі порушення керівником підприємства, установи, організації законодавства про працю, державним інспектор праці має право керівнику внести припис на усунення виявленого порушення законодавства про працю та за наявності підстав скласти протокол про адміністративне правопорушення.
По закінченні терміну, визначеного у приписі, для усунення виявлених порушень виникає право на проведення інспектором праці повторної перевірки виконання припису. У разі невиконання керівником вимог припису державний інспектор праці має право притягнути останнього до адміністративної відповідальності відповідно до статті 188 -6 КУпАП.
Даючи правову оцінку оскаржуваній постанові суд прийшов до висновку, що дана постанова винесена з порушенням вимог діючого КУпАП .
У ч. 2 ст. 162 КАС України визначений перелік повноважень, які може застосувати суд при задоволенні адміністративного позову. Зазначена норма дозволяє адміністративному су-ду з метою забезпечення гарантії прав, свобод і інтересів громадянина застосувати положен-ня ст. 293 КпАП України, відповідно до яких суд за наслідками розгляду справи може прий-няти рішення про скасування постанови і направлення справи на новий розгляд.
Статтею 293 КпАП України передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє закон-ність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає пос-танову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне право-порушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено..
Враховуючи те, що підставою для скасування постанови стало порушення відповідачем порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та положень ст.ст. 246-246, 268, 278-280 КУпАП, що, як наслідок, тягне її скасування, суд приходить до висновку, що справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 слід направити на новий розгляд
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 188-6, 231 245-246, 279-281, 283-284, 287-289 КпАП України, ст. ст. 6, 8-11, 18, 86, 128, 158-163, 167, 171-2 КАС України, суд, -
Позов задоволити частково.
Скасувати постанову головного державного інспектора праці Територіальної державної інспекції з питань праці у Львівській області Курій Ольги Василівни від 21.10.2013 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 1360 (одна тисяча триста шістдесят) гривень за вчинення правопорушення, перед-баченого ст. 1886 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а справу про адмі-ністративне правопорушення направити на новий розгляд.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Головенко О.С.