Справа №250/3868/13-ц
Номер провадження2/250/1483/13
02 грудня 2013 року Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого - судді Гаврилюка О.І.,
при секретарі Черевко О.В.,
за участю позивачки ОСОБА_1,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду м.Ясинувата цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Ясинуватської міської ради Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування, -
Позивачка звернулась до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати - ОСОБА_2, на підставі свідоцтва про право на спадщину позивачці на праві приватної власності належить житловий будинок, загальною площею 68,70 кв.м, житловою - 41, 90 кв.м., під літерою «А-І», господарські споруди: літня кухня «Б», гараж «В», сарай «Д», трубопровід «тр», огородження № І-5, на земельній ділянці загальною площею - 0,0785 га з кадастровим номером 1415500000:00:007:0210, переданої спадкодавцю для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1. За рішенням виконавчого комітету Ясинуватської міської ради Донецької області від 26 вересня 1953 року за № 23 її матері - ОСОБА_2 для проведення індивідуального будівництва було надано земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до договору про представлення в безстрокове користування земельною ділянкою для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності мати позивачки у 1953 році розпочала будівництво житлового будинку та господарських споруд за вищевказаною адресою: АДРЕСА_1. У відділі архітектури виконкому отримала дозвіл на будівництво на цій земельній ділянці по затвердженому проекту житлового будинку з усіма господарськими спорудами та почала його будівництво. У 2003 році мати позивачки на виділеній їй земельній ділянці за вищевказаною адресою завершила будівництво будинку та господарських споруд, та вселилась у будинок з родиною, постійно мешкала у ньому.
Рішенням виконавчого комітету Ясинуватської міської ради № 318 від 18 червня 2003 року ОСОБА_2 був виданий дозвіл на будівництво господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 (будівельний паспорт № 01-22/35 від 22.05.2003 року). Фактично ж, одночасно з побудуванням інших господарських споруд, забудовником ОСОБА_2 у період з квітня 2007 року по травень 2008 року було проведено будівництво сараю для зберігання вугілля розміром 2,00 м. Х 3,82 м. та висотою - 2, 40 м. за адресою: АДРЕСА_1, про що 04 жовтня 2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області видано декларацію про готовність об»єкта до експлуатації - сараю «Е». ОСОБА_2 набула право власності на збудовану нею господарську споруду. Під час проведення поточного ремонту в житловій кімнаті виявлено, що стіна, довжиною 4, 43 м. має внутрішню повітряну подушку, завдяки чому, житлова площа вказаної кімнати, згідно висновку КП БТІ від 13.07.2012 року збільшилась на 4, 5 м. На вказаний об'єкт нерухомості за тією ж адресою, ТОВ «Авдіївське бюро технічної інвентаризації» 05 липня 2013 року за № 27 видано новий технічний паспорт. Отже померлою збудований об'єкт без затвердження проекту будівництва та надання відповідного дозволу, однак зазначена споруда не порушує нічиїх законних прав та інтересів. У зв'язку з чим, позивачка просила визнати за нею право власності на зведений сарай літера «Е» для зберігання вугілля розміром 2,00 м. Х 3,82 м. та висотою - 2, 40 м. за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом, визнати за нею право власності на житлову кімнату № 2 на поверховому плані будинку літер «А-1», яка не втратила цільового призначення та площу якої збільшено на 4,5 м. в результаті поточного ремонту за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті її матері ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.
У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача надав заяву про розгляд справи без його участі та про визнання позову.
Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Ясинуватською державною нотаріальною конторою та зареєстрованого в реєстрі за № 2258 після смерті ОСОБА_2, яка померла 16.02.1012 року в порядку спадкування позивачці на праві приватної власності за технічним паспортом, виданим Донецьким БТІ 13.07.1912 року, належить житловий будинок, загальною площею 68,70 кв.м, житловою - 41, 90 кв.м., під літерою «А-І», господарські споруди: літня кухня «Б», гараж «В», сарай «Д», трубопровід «тр», огородження № І-5, на земельній ділянці загальною площею - 0,0785 га з кадастровим номером 1415500000:00:007:0210, переданої спадкодавцю для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1.
За рішенням виконавчого комітету Ясинуватської міської ради Донецької області від 26 вересня 1953 року за № 23 ОСОБА_2 для проведення індивідуального будівництва було надано земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1
Відповідно до договору про представлення в безстрокове користування земельною ділянкою для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності ОСОБА_2 у 1953 році розпочала будівництво житлового будинку та господарських споруд за вищевказаною адресою: АДРЕСА_1
Рішенням виконавчого комітету Ясинуватської міської ради № 318 від 18 червня 2003 року ОСОБА_2 був виданий дозвіл на будівництво господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 (будівельний паспорт № 01-22/35 від 22.05.2003 року).
Фактично ж, одночасно з побудуванням інших господарських споруд, забудовником ОСОБА_2 у період з квітня 2007 року по травень 2008 року було проведено будівництво сараю для зберігання вугілля розміром 2,00 м. Х 3,82 м. та висотою - 2, 40 м. за адресою: АДРЕСА_1, про що 04 жовтня 2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області видано декларацію про готовність об»єкта до експлуатації - сараю «Е».
На вказаний об'єкт нерухомості за тією ж адресою, ТОВ «Авдіївське бюро технічної інвентаризації» 05 липня 2013 року за № 27 видано новий технічний паспорт.
На підставі рішення Ясинуватської міської ради № 30/566 від 25.02.2088 року, померлій ОСОБА_2 був виданий Державний акт на право приватної власності на землю площею 0,0785 га в місті АДРЕСА_1, серія ЯГ № 728461.
Згідно заяви, посвідченої приватним нотаріусом Ясинуватського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_3, зареєстрованої у реєстрі № 678, сусід позивачки - ОСОБА_4, власник житлового будинку і земельної ділянки, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, дав свою особисту згоду на експлуатацію об»єкта «Сарай «Е» за адресою: АДРЕСА_1, зведеного у 2008 році на межі вищевказаних земельних ділянок.
Експертом з технічного обстеження будівель та споруд атестаційної архітектурно-будівельної комісії Ситніченком Миколою Віталійовичем у липні 2013 року видано звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об»єкта - сарая «Е» за адресою: АДРЕСА_1, яким встановлено повну готовність вказаного об»єкту, відповідність вимогам надійності і безпечної експлуатації.
Вказаний об»єкт збудований ОСОБА_2 без затвердження проекту будівництва та надання відповідного дозволу, але ця споруда не порушуює нічиїх законних прав та інтересів.
Згідно п.п.1.1. п.1 «Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків…», затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 91 від 24.06.2011 року (надалі - Порядок) замовником введення нерухомого об'єкту в експлуатацію є особа, що має право власності чи право користування земельною ділянкою, на якій розміщено об'єкт, та подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
З огляду на те, що п. 3.1. Порядку регламентовано, що Прийняття в експлуатацію об'єктів (крім закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них) здійснюється безоплатно територіальними органами Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - Інспекція) за результатами технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж та за наявності документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, шляхом реєстрації поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації, заявником було отримано Звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта: сарая «Е» за адресою: АДРЕСА_1, згідно якого визнано повну готовність до експлуатації.
Таким чином, сарай «Е» за адресою: АДРЕСА_1 - є завершеним будівництвом об'єктом нерухомого майна.
Крім того, згідно висновку КП БТІ від 13.07.2012 року житлова кімната збільшилась на 4, 5 м.
У відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
За ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
На підставі ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
Право власності на новостворене нерухоме майно (житловібудинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Відповідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані чи будуються без належного дозволу чи належно затвердженого проекту
За ч. 5 ст. 376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Відповідно до ст. 375 ЦК України, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.
З листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області вбачається, що 12.03.2011 року набув чинності Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» (надалі - Закон). Цей Закон встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. У зв'язку з набуттям чинності цим Законом втратив чинність Закон України «Про планування і забудову територій».
Пунктом 2 розділу 5 Закону встановлено, що Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
На теперішній час порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів та надання сертифікату відповідності визначається Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 923 від 08.10.2008 р. Однак, зазначеним порядком не визначена процедура прийняття в експлуатацію об'єктів з урахуванням норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 328, 331, 1216, 1261 ЦК України, ст. ст. 130, 174, 212-216 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Ясинуватської міської ради Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на зведений сарай літера «Е» для зберігання вугілля розміром 2,00 м. Х 3,82 м. та висотою - 2, 40 м. за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житлову кімнату № 2 на поверховому плані будинку літер «А-1», яка не втратила цільового призначення та площу якої збільшено на 4,5 м. в результаті поточного ремонту за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О. І. Гаврилюк