№ 249/7051/13-к
Іменем України
м.Шахтарськ
03 грудня 2013 року
Шахтарський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді - Морозової І.В.,
за участю секретаря - Шурман Н.М.,
прокурора - Гербутова О.В.,
потерпілого - ОСОБА_1,
обвинуваченого - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР 10 листопада 2013 року за № 12013050560002779, за обвинуваченням:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, який народився в м. Комсомольське Старобешівського району Донецької області, має середню спеціальну освіту, не працює, не одружений, не судимий, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, проживає за адресою АДРЕСА_2,
- у скоєнні злочину, передбаченого ст. 289 ч. 1 КК України,
10 листопада 2013 року приблизно о 5 годині 50 хвилин ОСОБА_2, знаходячись біля зупинки «Пост Гаї» по вул. Леніна м. Шахтарська Донецької області, побачив припаркований біля стоянки таксі мотоцикл марки «ZS», моделі 250-5, державний номерний знак «НОМЕР_1», 2007 року випуску, вартістю 7000 грн., який належить ОСОБА_1 Діючи умисно, з метою присвоєння чужого майна, ОСОБА_2 шляхом вільного доступу незаконно заволодів зазначеним транспортним засобом шляхом його штовхання і з місця скоєння злочину з викраденим зник.
Своїми діями, які виразилися в незаконному заволодінні транспортним засобом, ОСОБА_2 скоїв злочин, передбачений ч. 1 ст. 289 КК України.
Вина обвинуваченого у скоєнні інкримінованого злочину підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме - поясненнями обвинуваченого ОСОБА_2, який, повністю визнавши себе винним у скоєнні злочину, пояснив суду, що вранці 10.11.2013 року, проходячи повз автобусну зупинку по вул. Леніна в м. Шахтарську, побачив припаркований мотоцикл марки «ZS» державний номерний знак «НОМЕР_1». Вирішивши його викрасти, він став штовхати мотоцикл, але завести його не зміг. Біля 16-поверхового будинку по вул. Леніна, він зняв з мотоцикла табличку з державним номером та викинув її. Котив мотоцикл приблизно 3 км і залишив у дворі свого знайомого, де мотоцикл був вилучений працівниками міліції через 2-3 дні. Табличку з державним номером він знайшов та віддав слідчому. У скоєному розкаюється.
Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні відмовився від дачі пояснень, але, відповідаючи на запитання, вказав, що мотоцикл йому повернули працівники міліції, матеріальних претензій до обвинуваченого він не має.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України судом не досліджувались інші докази, подані на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення та інших обставин кримінального правопорушення, які ніким не оспорювались.
Оскільки учасники судового провадження вважають, що фактичні обставини справи підтверджуються доказами, що маються в справі та не потребують дослідження в ході судового розгляду справи, суд також визнає їх доказаними, а саме - фактичні обставини щодо дати, часу, місцю, способу скоєння злочину, форми умислу.
При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, та роз'яснено, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_2 винен у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України - в незаконному заволодінні транспортним засобом.
Обвинувачений вважається не судимим, за місцем проживання характеризується задовільно (ар.с. 26).
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2, є щире каяття, оскільки він повністю визнав вину та дав правдиві пояснення про обставини скоєння злочину, а також активне сприяння розкриттю злочину, оскільки він віднайшов та добровільно видав органу досудового розслідування речовий доказ - табличку з державним номером мотоцикла.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує, що вчинений ним злочин є злочином середньої тяжкості, особу винного, пом'якшуючі покарання обставини, відсутність обставин, що обтяжують покарання, той факт, що обвинувачений не працює та не має доходу, і вважає необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів обрати покарання у виді обмеження волі.
Разом із тим, враховуючи тяжкість злочину, особу винного, наявність кількох пом'якшуючих покарання обставин, фактичне відшкодування шкоди і думку потерпілого про обрання покарання, не пов'язаного з обмеженням чи позбавленням волі, суд прийшов до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання, але в умовах належного контролю за його поведінкою та виконання покладених на нього судом обов'язків, із застосуванням ст. 75 КК України, з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 2, 3, 4 КК України.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до п. 9 ст. 100 КПК України: мотоцикл та номерний знак, що зберігаються у ОСОБА_1, необхідно залишити йому ж.
Заходи забезпечення кримінального провадження у справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, призначивши покарання у виді обмеження волі на строк два роки.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю в один рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Речові докази - мотоцикл та номерний знак, що зберігаються у ОСОБА_1, залишити йому ж.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подачі апеляційної скарги, яка може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 3 ст. 349 КПК України.
Суддя Морозова І.В.