33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"26" листопада 2013 р. Справа № 918/1507/13
Суддя Горплюк А.М. розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхім-БТВ"
до відповідача Закритого акціонерного товариства "Завод "Технопривод"
про стягнення в сумі 179 295 грн. 60 коп.
В засіданні приймали участь:
Від позивача: Тюрін А.В. (довіреність № 420 від 16.09.2013р.).
Від відповідача: не з'явився.
Суть спору: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерхім-БТВ" звернулося в господарський суд Рівненської області з позовом до відповідача - Закритого акціонерного товариства "Завод "Технопривод" про стягнення 163 231 грн. 82 коп. заборгованості, 12 865 грн. 74 коп. пені, 3 198 грн. 04 коп. 3% річних.
Ухвалою суду від 30.09.2013р. порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 29.10.2013р..
Представник відповідача в судове засідання 29.10.2013р. не з'явився, проте 18.10.2013р. відповідач, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, подав клопотання, в якому, в зв'язку з перебуванням представника відповідача з 21.10.2013р. по 09.11.2013р. у відпустці, просить відкласти розгляд справи. Судом дане клопотання задоволено.
Ухвалою суду від 29.10.2013р. розгляд справи відкладено на 14.11.2013р..
В судовому засіданні 14.11.2013р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав вказаних у позовній заяві, а представник відповідача заперечив проти позовних вимог, вказуючи не те, що сума заборгованості виставлена позивачем не відповідає реальній заборгованості відповідача перед позивачем.
В судовому засіданні від 14.11.2013р. оголошена перерва до 26.11.2013р. для подачі сторонами додаткових доказів, пояснень та акту звірки взаєморозрахунків.
26.11.2013р. представник позивача, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, подав лист № 571-вих. від 15.11.2013р., яким позивач направляв відповідача підписаний зі своєї сторони акт звірки.
В судовому засіданні 14.11.2013р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав вказаних у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання 26.11.2013р. не з'явився, відзиву на позов, доказів на підтвердження своїх доводів висвітлених у судовому засіданні від 14.11.2013р. та підписаний зі своєї сторони акт звірки не подав. Проте 18.11.2013р. позивач, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, подав клопотання, в якому, в зв'язку неможливістю виконати вимоги ухвали суду від 29.10.2013р., просить відкласти розгляд справи.
Причини, з яких не забезпечена явка в судове засідання представника не можуть розцінюватись як поважні, оскільки викладене у письмовому клопотанні не стверджено жодним доказом. Разом з тим, не можливість виконати вимоги ухвали суду не перешкоджає представнику з'явитися в судове засідання.
Враховуючи вищевикладене та закінчення строку розгляду справи визначеного статтею 69 ГПК України суд відмовляє в задоволені клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду позовної заяви без участі представника відповідача відповідно до статті 75 ГПК України.
В результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд
11.03.2013р. між Закритим акціонерним товариством "Завод "Технопривод" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерхім-БТВ" (постачальник) було укладено договір № 300/03 (надалі Договір 1, а.с. 18-20), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставляти, а покупець - приймати та оплачувати в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, товари виробничо-технічного призначення (пункт 1.1. Договору 1).
Згідно пункту 2.2. Договору 1, загальна сума договору складає 500 000,00 грн..
Договір укладено на строк до 31.12.2012р. з послідуючою його пролонгацією.
14.01.2013р. між Закритим акціонерним товариством "Завод "Технопривод" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерхім-БТВ" (постачальник) було укладено договір № 300/08 (надалі - Договір 2, а.с. 21-24), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставляти, а покупець - приймати та оплачувати в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, товари виробничо-технічного призначення (пункт 1.1. Договору 2).
Згідно пункту 2.2. Договору 2, загальна сума договору складає 1 000 000,00 грн..
Пунктом 1.2. Договорів, номенклатура товару та ціни визначаються у рахунках та специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного Договору.
Відповідно до пункту 2.1. Договорів, ціна визначається сторонами та підтверджується накладними, котрі оформлюються постачальником на кожну партію товару.
У відповідності до пункту 3.1. Договору, поставка товару здійснюється за рахунок покупця зі складу постачальника.
Пунктом 3.3. Договорів визначено, що моментом виконання обов'язку постачальником, щодо передачі товару, вважається дата фактичного отримання товару покупцем та підписання накладних документів.
Відповідно до пункту 3.5. Договорів, приймання-передача товару за кількістю здійснюється на складі постачальника на підставі товаросупроводжувальних документів, а по якості - на складі покупця.
Згідно пункту 3.6. Договорів, перехід права власності на товар від постачальника до покупця відбувається в момент одержання ним товару на підставі накладних документів.
Пунктом 3.7. Договорів, визначено, що на кожну поставлену партію товару постачальник надає такі документи: рахунок-фактуру, видаткову накладну, податкову накладну, сертифікат якості, сертифікат відповідності (у випадках передбачених чинним законодавством), або паспорт на товар заводу-виробника.
У відповідності до пунктів 4.1. та 4.2. Договорів, розрахунок за кожну одержану партію товару здійснюється покупцем у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі виставленого рахунку-фактури. Строк проведення розрахунків покупцем: - після отримання товару на протязі 30 календарних днів.
На виконання умов Договорів позивачем в період з жовтня 2012 року по квітень 2013 року було поставлено відповідачу, а відповідачем отримано товар на загальну суму 206 607 грн. 90 коп., що підтверджується видатковими накладними, специфікаціями, рахунками-фактурами та довіреностями (а.с. 25-46, 58-69).
Відповідач, в свою чергу, в порушення умов Договорів, частково оплатив поставлений товар в сумі 43 376 грн. 08 коп., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 27-28).
Таким чином, за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість за поставлений товар в сумі 163 231 грн. 82 коп..
Пунктом 6.3. Договорів визначено, що у випадку порушення покупцем строку оплати одержаного товару він зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення оплати.
На підставі пункту 6.3. Договорів позивач нарахував відповідачу пеню (по кожній окремо накладній з урахуванням часткової оплати) в розмірі 12 865 грн. 74 коп. (розрахунок а.с. 10-14).
На підставі частини 2 статті 625 ЦК України позивач за прострочення виконання зобов'язання нарахував відповідачу 3% річних (по кожній окремо накладній з урахуванням часткової оплати) в розмірі 3 198 грн. 04 коп. (розрахунок а.с. 15-17).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із статтею 526 ЦК України та статтею 193 ГК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частина 1 статті 546 ЦК України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
У відповідності до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Частиною 6 статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідач доказів сплати боргу суду не подав.
На підставі вищевикладеного вимоги позивача про стягнення з відповідача 163 231 грн. 82 коп. заборгованості, 12 865 грн. 74 коп. пені та 3 198 грн. 04 коп. 3% річних стверджуються Договорами, іншими матеріалами справи, а відтак є законними та обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На відповідача на підставі частини 1 статті 49 ГПК України покладаються витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 585 грн. 91 коп..
Керуючись ст.ст. 49, 81-1, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Завод "Технопривод" (35331, Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Привокзальна, буд. 2, код ЄДРПОУ 32200047) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхім-БТВ" (03039, м. Київ-39, вул. 40-річчя Жовтня, буд. 15-А, код ЄДРПОУ 32837895) - 163 231 грн. 82 коп. заборгованості, 12 865 грн. 74 коп. пені, 3 198 грн. 04 коп. 3% річних та 3 585 грн. 91 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення підписане суддею "03"грудня 2013р..
Суддя Горплюк А.М.