"02" грудня 2013 р.Справа № 916/1854/13
За позовом Прокурор Комінтернівського району Одеської області; в інтересах держави в особі, якою є Державна екологічна інспекція в Одеській області;
до відповідача Державне підприємство "Одеське лісове господарство"
про стягнення 3366грн.
Суддя Гуляк Г.І.
Представники:
Від прокурора: Доброжан Н.І. - згідно посвідченням;
Від позивача: Гудзенко Т.Є. - за дорученням;
Від відповідача: Шпитко І.В. - за дорученням;
Суть спору: Прокурор Комінтернівського району Одеської області в інтересах держави в особі, якою є Державна екологічна інспекція в Одеській області звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Державного підприємства „Одеське лісове господарство" про стягнення збитків у сумі 3 366 гривень.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 17 липня 2013 року порушено провадження у справі та присвоєно №916/1854/13.
02.08.2013 року представник позивача надав уточнення до позовної заяви вз.№23466/13, в яких просить суд стягнути з Державного підприємства «Одеське лісове господарство», суму шкоди заподіяної державі, у розмірі 3366 (три тисячі триста шістдесят шість) грн. на р/р 33113331700288 фонду охорони навколишнього природного середовища Петрівської сільської ради, Комінтернівського району, Одеської області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 37984056, банк - Головне управління державної казначейської служби України в Одеській області, одержувач - Управління державної казначейської служби України у Комінтернівському районі, код бюджетної класифікації 24062100. символ звітності банку -331, балансовий рахунок 3311, вказані уточнення прийнято судом до розгляду та залучено до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 22.08.2013 року строк розгляду справи було продовжено до 3 жовтня 2013 року за клопотанням представника позивача.
Приймаючи до уваги, що суддя Гуляк Г.І. знаходилася з 01.10.2013р. на лікарняному, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду Одеської області від 29.11.2011р. (протокол №17-24/11 від 29.11.2011р.) за розпорядженням голови суду від 03.10.2013 року справу № 916/1854/13 передано судді Демешину О.А. та ухвалою суду від 03.10.2013 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
Оскільки суддя Гуляк Г.І. повернулася з лікарняного, згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 07.10.2013 року справу № 916/1854/13 передано на розгляд судді Гуляк Г.І. та ухвалою від 7 жовтня 2013 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 24 жовтня 2013 року.
Представник відповідача 18.11.2013 року надав відзив на позовну заяву за вх.№ 35130/13, в якому вимоги позивача не визнає та просить суд у задоволенні позову відмовити повністю з підстав викладених у відзиві на позов.
Представник позивача у свою чергу не погоджуючись з обставинами викладеними у відзиві на позові відповідачем надав 28.11.2013 року за вх.№36458/13 заперечення на відзив, в якому зазначив, що обставини на які посилається відповідач не заслуговують на увагу, не підтверджені спеціальними доказами, просить суд позов задовольнити повністю.
Представник прокуратури на позовних вимогах наполягає.
Представник позивача позов підтримує та просить суд стягнути з відповідача завдані збитки в сумі 3366гривень.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечує та просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.
У судовому засіданні 2 грудня 2013 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне:
У 2011 році Державною екологічною інспекцією в Одеській області була проведена перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства державним підприємством «Одеське лісове господарство» на території зоологічного заказника загальнодержавного значення «Петрівський».
В ході перевірки було встановлено, що ДП «Одеське лісове господарство» було допущено засмічення твердими побутовими відходами земельної ділянки, яка розташована в зоологічному заказнику загальнодержавного значення «Петрівський». а саме в ур. Петрівка (квартал 1-5). За наслідками виявленого правопорушення, 03.03.2012 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Одеській області складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 237 та надіслано припис про усунення порушень природоохоронного законодавства директору Державного підприємства «Одеського лісового господарства».
09.03.2011 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Одеської області складено протокол про адміністративне правопорушення № 002574 відносно лісничого Красносільського лісництва Кожем'яки В.Д. та 16.05.2011 року постановою про накладення адміністративного стягнення Кожем'яку В.Д, притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 91 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.
Відповідач повідомив 14.03.2011 року про виконання припису, порушення виявлені під час перевірки були усунені.
На підставі «Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України", затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.1998 року за № 521 Державною екологічною інспекцією в Одеській області здійснено розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок пошкодження об'єктів рослинного світу. Відповідно до зазначеного розрахунку сума збитків склала 3366 гривень.
05.04.2011 року Державна екологічна інспекція в Одеській області направила претензію № 33 з пропозицією добровільно відшкодувати збитки, заподіяні державі внаслідок засмічення твердими побутовими відходами земельної ділянки.
Не зважаючи на відсутність оскарження встановленого Державною екологічною інспекцією в Одеській області факту засмічення твердими побутовими відходами земельної ділянки до уповноважених органів, станом на 31.05.2013 року збитки заподіяні Державі ДП «Одеське лісове господарство» не відшкодовані.
Позивач обґрунтовує свої вимоги посилаючись на ст. 37 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» якою передбачено, що нагляд за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому органи прокуратури. При здійсненні нагляду органи прокуратури застосовують надані їм законодавством України права, включаючи звернення до судів з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, та про припинення екологічно небезпечної діяльності. Стаття 36-1 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. З огляду на те, що органом уповноваженим Державою здійснювати контроль за дотриманням природоохоронного законодавства є Державна екологічна інспекція в Одеській області, прокурор Комінтернівського району звернутися в інтересах Державної екологічної інспекцію з позовною заявою до господарського суду Одеської області.
Згідно ст. 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави.
Відповідно до абз. «б» п.п. 2 п. 4 Положення про затвердженого указом Президента України від 13.04.2011р.№ 454/2011 Держекоінспекція України здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства щодо запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами при використанні та охороні земель.
Враховуючи викладене, прокурор та позивач просять суд задовольнити позовні вимоги та стягнути з Відповідача збитки у сумі 3366 гривень.
Відповідач проти позову заперечує та вказує на те, що відповідно до ст.42 Закону України «Про відходи» особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність. Державною екологічною інспекцією було складено протокол на лісничого Красносільського лісництва ДП «Одеський лісгосп» Кожемяку В.Д. та винесено відповідну постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, який ним було сплачено.
Разом з тим, відповідач заперечує проти факту заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок розміщення відходів на земельній ділянці, яка належить йому на праві постійного користування. Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи - в даному випадку - це здійснення засмічення земельної ділянки (поза встановленими нормами), наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це негативні зміни в навколишньому природному середовищі, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою та вина. Відповідно до Ухвали Верховного Суду України (судова колегія з цивільних справ) від 21.12.2005 р.), для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди обов'язкова наявність всіх вищезазначених умов.
Крім того відповідач звертає увагу суду на той факт, що виявленими відходами був гній від худоби, який згідно з Державним Класифікатором відходів ДК 005-96 віднесено до відходів виробництва продукції сільського господарства та мисливства (код 0121.2.6.03). Дані відходи були : тримані внаслідок утримання домашньої худоби, що належала ліснику, та коня, який є власністю лісгоспу. Гній є органічним добривом, що в свою чергу передбачає специфіку зберігання та сезонність вивезення - восени (жовтень-листопад) та навесні (березень-квітень).
Окрім того, представник відповідача зазначив, що Державна екологічна інспекція здійснила розрахунок завданих збитків на підставі «Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природно-заповідного фонду законодавства у межах територій природно - заповідного фонду України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.1998 р. №521, яка втратила чинність. Даною постановою затверджено перелік порушень природоохоронного законодавства, в який засмічення чи забруднення земельних ділянок не включено.
Враховуючи викладене, Відповідач просить суд відмовити в позові у повному обсязі.
Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Згідно ст.66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Відповідно до ст. 25 Закону України „Про природно-заповідний фонд України" заказниками оголошується природні території (акваторії) з метою забезпечення і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів та згідно ст. 26 Закону України „Про природно-заповідний фонд України"на території заказника обмежується або забороняється мисливство та діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник.
Під час проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Державною екологічною інспекцією в Одеській області було виявлено факт засмічення твердими побутовими відходами земельної ділянки на території зоологічного заказника загальнодержавного значення «Петрівський». Даний факт було зафіксовано у Акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 03.03.2011 року та у протоколі про адміністративне правопорушенням № 002574 від 09.03.2011 року.
Як встановлено у ході розгляду справи, під час проведення перевірки проводилась фото фіксація, з якої вбачається що дану земельну ділянку було засмічено саме твердими побутовими відходами, а не гноєм від худоби, як зазначає відповідач.
Розрахунок збитків був здійсненний на підставі «Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природно-заповідного фонду законодавства у межах територій природно-заповідного фонду України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.1998 року №521, а саме у Додатку 9 вищевказаної постанови у графі «вид правопорушення» вказується влаштування сміттєзвалища. На момент перевірка дана постанова була діюча, та відповідно до неї був здійсненний розрахунок.
Таким чином наявні всі підстави цивільно-правової відповідальності відповідача за порушення вимог природоохоронного законодавства:
Судом встановлено, що відповідачем було допущено засмічення земельної ділянки, в порушення ст. 96 Земельного кодексу України якою врегульовано, що землекористувачі зобов'язані додержуватись вимог законодавства про охорону довкілля, а ст. 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначає, громадяни України зобов'язані берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища
Невиконання відповідачем вимог ст. 211 Земельного кодексу України та ст.ст. 25, 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України». Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України (ч. 1 ст. 68 Конституції України).
Відповідно до вимог ст. 25 та ст. 26 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України» господарська, наукова та інша діяльність, що не суперечить цілям і завданням заказника, проводиться з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища. Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження. Відповідач мав вживати заходи спрямовані на недопущення виникнення засмічення даної земельної ділянки.
Згідно ст.68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Частиною 4 ст.68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Згідно ст.69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Згідно ч. 1 статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею ч.1 ст.224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Судом встановлено, що Відповідач допустив засмічення земельної ділянки твердими побутовими відходами, чим було завдано матеріальної шкоди природному середовищу, а тому він зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану порушенням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Наданий інспекцією розрахунок на думку суду, здійснений належним чином, правомірно розрахований розмір заподіяних збитків у сумі 3366 гривень, тому підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Відповідач не довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Прокурора Комінтернівського району Одеської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Одеській області про стягнення з Державного підприємства „Одеське лісове господарство" суми шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу, у вигляді збитків нанесених державі у розмірі 3366 гривень, підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами і наявними матеріалами справи.
Судові витрати по судового збору покласти на Відповідача відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства «Одеське лісове господарство» /67832 Одесьва область, Овідіопільський район, смт. Великодолинське, вул.. Клари Цеткін,77, код ЄДРПОУ 33388061/ суму шкоди заподіяної державі, у розмірі 3366 (три тисячі триста шістдесят шість) гривень на р/р 33113331700288 фонду охорони навколишнього природного середовища Петрівської сільської ради, Комінтернівського району, Одеської області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 37984056, банк - Головне управління державної казначейської служби України в Одеській області, одержувач - Управління державної казначейської служби України у Комінтернівському районі, код бюджетної класифікації 24062100. символ звітності банку -331, балансовий рахунок 3311.
3. Стягнути з Державного підприємства «Одеське лісове господарство» /67832 Одесьва область, Овідіопільський район, смт. Великодолинське, вул.. Клари Цеткін,77, код ЄДРПОУ 33388061/ на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008, одержувач ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720(одну тисячу сімсот двадцять)грн.50 коп.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.
Накази видати у порядку ст.116 ГПК України.
Повний текст рішення складено 04.12.2013р.
Суддя Гуляк Г.І.