про припинення повноважень ліквідатора
"27" листопада 2013 р. Справа № 916/139/13-г
За заявою кредитора: Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський Акціонерний Банк", м.Київ;
до боржника: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1);
про визнання банкрутом
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Антощук С.І.
при секретарі судового засідання Андрущенку С.В.
Представники сторін:
від кредитора: Коваль К.П. за довіреністю №1050 від 27.05.2013р.;
від ліквідатора: не з'явилися.
СУТЬ СПОРУ: про визнання банкрутом
Публічне акціонерне товариство „Всеукраїнський Акціонерний Банк" звернулось до господарського суду Одеської області із заявою про визнання банкрутом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, оскільки останній неспроможний виконати грошові зобов'язання перед кредитором у сумі 827 980,10грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.01.2013р. порушено провадження у справі №916/139/13-г про визнання банкрутом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.
06.02.2013р. господарським судом Одеської області прийнято постанову про визнання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Ковальчука Олега Миколайовича. За положеннями абз. 3 ч.11 Розділу Х (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції Закону №4212-VI від 22.12.2011р. правові наслідки введення ліквідаційної процедури щодо Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 було визначено Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції Закону №4212-VI від 22.12.2011р.
Ліквідатор банкрута у судове засідання, призначене на 27.11.2013р., не з'явилися, хоча про дату, місце та час його проведення був повідомлений належним чином у попередньому судовому засіданні від 30.10.2013р. (ухвала суду не направлялась в силу положень ст. 87 ГПК України).
Згідно абзацу 1 п. 3.9.2 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника кредитора, суд встановив наступне.
Згідно ч. 2 ст. 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Враховуючи застосування господарським судом при введенні ліквідаційної процедури Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 правових наслідків, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції Закону №4212-VI від 22.12.2011р., судом застосовуються й інші положення даної редакції, зокрема, положення щодо арбітражного керуючого, який здійснює свої повноваження у межах даної ліквідаційної процедури.
У статті 4 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначено, що арбітражні керуючі є суб'єктами незалежної професійної діяльності. Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) з моменту винесення ухвали (постанови) про призначення його арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства - боржника.
Відповідно до ч.1 ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право: звертатися до господарського суду у випадках, передбачених цим Законом; скликати збори і комітет кредиторів та брати в них участь з правом дорадчого голосу; отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом; залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Законом чи угодою з кредиторами; запитувати та отримувати документи або їх копії від юридичних осіб, органів державної влади і органів місцевого самоврядування та від фізичних осіб за їх згодою; отримувати інформацію з державних реєстрів шляхом направлення офіційних запитів до держателя або адміністратора відповідного реєстру; подавати до господарського суду заяву про дострокове припинення своїх повноважень; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Згідно ч.2 ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний: неухильно дотримуватися вимог законодавства; здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; аналізувати фінансову, господарську, інвестиційну та іншу діяльність боржника, його становище на ринках та надавати результати таких аналізів господарському суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію; подавати відомості, документи та інформацію щодо діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у порядку, встановленому законодавством; створювати умови для проведення перевірки додержання арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) вимог законодавства; здійснювати заходи щодо забезпечення охорони державної таємниці відповідно до встановлених законодавством вимог; у порядку, встановленому законодавством, надавати державному органу з питань банкрутства інформацію, необхідну для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; вживати заходів до недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти суду про наявність такого конфлікту; надсилати органам внутрішніх справ чи органам прокуратури повідомлення про факти порушення законності, виявлені в діяльності працівників підприємств та організацій, що містять ознаки дії (бездіяльності), переслідуваної у кримінальному чи адміністративному порядку; виконувати інші повноваження, передбачені законодавством про банкрутство.
У частин 3, 4, 5 ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначено, що під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.
Згідно ч.3 ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання ним своїх обов'язків здійснюється господарським судом за клопотанням комітету кредиторів, органу, уповноваженого управляти державним майном (для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків) або за власною ініціативою у разі: невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); зловживання правами арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); подання до суду неправдивих відомостей; відмови в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску; припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); наявності конфлікту інтересів. Суд протягом п'яти днів з дня, коли йому стало відомо про наявність підстав для усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виносить ухвалу про його відсторонення від виконання відповідних повноважень під час провадження у справі про банкрутство.
У частинах 1, 2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначено, що ліквідатором є фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства відповідну інформацію для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Згідно ч.10 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор зобов'язаний на вимогу господарського суду та державного органу з питань банкрутства надавати необхідні відомості щодо проведення ліквідаційної процедури.
Відповідно до ч.12 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом.
Під час провадження у справі №916/139/13-г про визнання банкрутом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 господарським судом було виявлено як невиконання, так і неналежне виконання ліквідатором ряду обов'язків, передбачених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржник або визнання його банкрутом", з огляду на наступне.
За даними ліквідатора під час виконання повноважень у справі, ним було вжито наступних заходів: надіслано запити до державних установ, у яких обліковувався банкрут; надіслано запити до окремих реєструючих органів; отримано від банкрута частину реєстраційної документації; отримано письмові пояснення банкрута щодо частини його майна; направлено 12.03.2013р. заяви до Хмельницького ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області та до Комінтернівського РВ ГУМВС України в Одеській області про порушення кримінальних справ за ст. 382 Кримінального кодексу України щодо ОСОБА_2
До суду ліквідатором було надано докази проведення лише частини зазначених заходів (відповіді деяких державних та реєструючих органів). Так, у матеріалах справи відсутні докази направлення зазначених ліквідатором запитів (поштові квитанції, відмітки про отримання кореспонденції, тощо) до Управління Держкомзема у Комінтернівському районі, Комінтернівського районного центру зайнятості, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Відділу державної виконавчої служби Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області, інспекції держтехнагояду Одеської облдержадміністрації, Одеського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; відсутні докази подання арбітражним керуючим вказаної ним заяви від 12.03.2013р. до Комінтернівського РВ ГУМВС України в Одеській області про порушення кримінальної справи за ст. 382 Кримінального кодексу України щодо ОСОБА_2
Також, суд звертає увагу на те, що зазначені дії були вчинені ліквідатором протягом перших двох місяців ліквідаційної процедури. Заявлене до суду клопотання про затвердження складу ліквідаційної комісії банкрута було подано до суду через два місяці (17.05.2013р.) після фактичного проведення зборів кредиторів, на яких вирішувалось питання щодо направлення до суду зазначеного клопотання (протокол зборів кредиторів від 15.03.2013р.). Протягом наступних шести місяців ліквідатор банкрута, незважаючи на вимогу суду, не з'являвся у судові засідання, призначені на 19.06.2013р., 17.07.2013р., 04.09.2013р., 09.10.2013р. без зазначення підстав неприбуття. Про зухвале ставлення до суду та безвідповідальне ставлення до виконання своїх обов'язків свідчить нез'явлення без поважних причин ліквідатора у судове засідання, призначене на 04.09.2013р. о 10:00 год., та одночасне особисте подання до канцелярії господарського суду 04.09.2013р. о 09:55 год., тобто за 5 хв. до початку слухання справи, клопотання про відкладення розгляду справи. Ухвалами суду від 17.07.2013р. та від 09.10.2013р. суд окремо повідомляв ліквідатора про кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду. Після вказаних повідомлень ліквідатор витребувані судом документи не надавав, однак подавав до канцелярії суду тимчасові звіти про проведену роботу у ліквідаційній процедурі ФОП ОСОБА_2 (а.с.218, 235, 242), які є ідентичними до раніше поданих звітів (а.с.169,196,200), та не містили інформації щодо будь-яких інших заходів, вчинених ліквідатором. Враховуючи повторення у вказаних звітах ідентичної помилки щодо дати опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство, а не повідомлення про визнання боржника банкрутом, яке дійсно подавалось ліквідатором, суд вважає, що такі дії ліквідатора мали формальний характер виконання обов'язку щодо звітування до суду про виконану роботу, а викладені у звітах відомості зазначались шаблонно та не перевірялись ліквідатором.
Крім того, суд особливо звертає увагу на те, що за дев'ять з половиною місяців виконання повноважень ліквідатора, останнім не було вчинено заходів щодо всебічного виявлення майна банкрута, проведення інвентаризації майна банкрута, здійснення заходів щодо повернення майна з незаконного його перебування у третіх осіб, розшуку майна та формування ліквідаційної маси банкрута.
Так, у матеріалах справи відсутні докази звернення та отримання інформації ліквідатором від державних органів, які здійснюють реєстрацію нерухомого майна фізичних осіб-підприємців (відомості БТІ та РОН станом до 31.12.2012р. та відомостей від Державної реєстраційної служби за період з 01.01.2013р.); докази звернення та отримання інформації від інспекції державного технічного нагляду.
З метою виявлення та розшуку зареєстрованих за банкрутом згідно довідки Відділу ОРЕР Управління Державтоінспекції ГУ МВС України в Одеській області №7/0-1008 від 25.02.2013р. трьох одиниць автотранспорту, ліквідатором, також, не було вжито належних заходів. Після надання банкруту вимоги про передачу бухгалтерської та іншої документації банкрута, печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей ліквідатору, останнім було отримано незначну частину реєстраційної документації, письмові пояснення банкрута щодо підстав відсутності одного з об'єктів автотранспорту; докази отримання відомостей від банкрута щодо інших двох одиниць автотранспорту, а також іншого майна банкрута у матеріалах справи відсутні. Із заявою про притягнення банкрута до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду, кваліфікованої за ст. 382 КК України, ліквідатор звернувся до Хмельницького ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області 12.03.2013р., про що свідчить відтиск вхідного штемпелю відділу. Незважаючи на зазначення ліквідатором у тимчасових звітах про неодноразове звернення до відділу за інформацією щодо розгляду заяви, ліквідатором не було подано до суду жодного доказу офіційного звернення для отримання інформації за заявою протягом восьми місяців, що свідчить про формальне ставлення до обов'язку прийняття до свого відання майна банкрута, його збереження та здійснення продажу для задоволення визнаних судом вимог кредитора. Стосовно неодноразових усних наполягань кредитора звернутись ліквідатору до органів внутрішніх справ за місцезнаходженням банкрута, ліквідатором у тимчасових звітах зазначалось про звернення 12.03.2013р. до Комінтернівського РВ ГУМВС України в Одеській області із заявою про порушення кримінальної справи за ст. 382 Кримінального кодексу України щодо ОСОБА_2 Однак, у матеріалах справі відсутні будь-які докази направлення зазначеної заяви адресату. Крім того, у наданій ліквідатором незасвідченій копії запиту про надання інформації №254/16-04 від 16.04.2013р., направленому Начальнику Комінтернівського РВ ГУМВС України в Одеській області, запит стосується заяви, яка була надана не 12.03.2013р., а не 05.03.2013р., та за статтею 383 КК України, а не 382 КК України. Враховуючи викладене, суд не має можливості встановити ні факт наявності заяви, ні факт наявності запиту щодо стану розгляду даної заяви. У подальшому ліквідатором було надано до суду копію заяви про порушення кримінальної справи №441/23-10 від 23.10.2013р., адресовану Начальнику Комінтернівського РВ ГУМВС України в Одеській області. Оскільки вказана заява була також надана у незасвідченій належним чином копії, а доданий опис вкладення у цінний лист містить відомості про направлення запиту про порушення кримінальної справи, а не заяви, суд також позбавлений можливості встановити факт направлення даної заяви.
Будь-які інші докази, які свідчать про вжиття ліквідатором заходів щодо фактичного, а не формального, розшуку належного банкруту автотранспорту, у матеріалах справи відсутні.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ліквідатором банкрута протягом останніх шести місяців покладені на нього обов'язки виконувались не належним чином, оскільки:
- ліквідатором не було отримано від державних органів всебічної інформації про наявність або відсутність майна банкрута, необхідної для визнання заходів що належить провести з метою формування ліквідаційної маси банкрута;
- не було добросовісно використане право в інтересах кредитора на повідомлення органів внутрішніх справ чи органів прокуратури про факти порушення законності, виявлені в діяльності банкрута, що містять ознаки дії (бездіяльності), переслідуваної у кримінальному чи адміністративному порядку, зокрема щодо непередання банкрутом, визначених судом документів та матеріальних цінностей, а також незаконного утримання майна банкрута третіми особами;
- не вжито усіх можливих заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, та не сформовано ліквідаційну масу банкрута;
- не розпочато процедуру передачі в установленому порядку на зберігання документів банкрута, які підлягають обов'язковому зберіганню, оскільки вказана процедура потребує значного часового ресурсу для зняття банкрута з обліку у органах Пенсійного фонду України та органах доходів та зборів після проведення відповідних перевірок;
- не розпочато процедуру реалізації зареєстрованого за банкрутом майна для задоволення визнаних судом вимог кредитора.
Крім того, суд зазначає, що ліквідатором свідомо або у зв'язку з некваліфікованим та недбалим ставленням до покладених на нього обов'язків, надавались до суду відомості, які формально свідчили про здійснення ліквідатором заходів у ліквідаційній процедурі, проте фактично не мають офіційного характеру, оскільки подані ліквідатором у незасвідченому вигляді, або містять протиріччя, про які зазначалось вище.
У судове засідання, призначене на 27.11.2013р., ліквідатор Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 арбітражний керуючий Ковальчук О.М. не з'явився, хоча про дату, місце та час слухання справи був повідомлений належним чином у попередньому судовому засіданні 30.10.2013р., витребувані судом документи щодо процедури ліквідації банкрута не надав.
З врахування вищезазначеного, у зв'язку з неналежним виконанням арбітражним керуючим Ковальчуком О.М. повноважень ліквідатора Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, суд припиняє повноваження ліквідатора.
Також, у порядку ст.ст.105-109 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд вважає за необхідне направити дану ухвалу суду державному органу з питань банкрутства з метою вжиття заходів щодо недопущення у подальшому виявлених недоліків у роботі арбітражного керуючого.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 90, 91, 92, 98, 41, 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 ГПК України, суд -
1.Припинити повноваження ліквідатора Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) арбітражного керуючого Ковальчука Олега Миколайовича (ідентифікаційний код НОМЕР_2; АДРЕСА_2) у зв'язку з неналежним виконанням покладених на нього обов'язків у справі №916/139/13-г.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому порядку згідно ст.ст. 91, 93, 106 ГПК України та ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Копію ухвали надіслати: державному органу з питань банкрутства, арбітражному керуючому Ковальчуку О.М.
Суддя Антощук С.І.