"25" листопада 2013 р.Справа № 916/2541/13
Господарський суд Одеської області у складі колегії суддів:
Судді Зайцева Ю.О.
при секретарі судового засідання Шалапській М.О.
участю представників сторін:
Від позивача: Берназ А.В.(довіреність №112 від 19.09.2013 р.);
Від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом виробничо-комерційного підприємства «ІВІК-ЮГ» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНТ БУД» про стягнення 116 587 грн. 83 коп.,
Суть спору: 19.09.2013 р. виробничо-комерційнє підприємство «ІВІК-ЮГ» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНТ БУД» про стягнення 116 587 грн. 83 коп.
В обґрунтування поданого позову ТОВ ВКП «ІВК-ЮГ» просить суд стягнути з відповідача суму оплати за виконані підрядні роботи з монтажу обладнання систем кондиціювання службових приміщень їдальні Управління національного банку України в Одеській області, обумовлені договором №010213 від 05.02.2013 р.
Ухвалою суду від 23.09.2013 р. суддею господарського суду Одеської області Зайцевим Ю.О. порушено провадження за вказаним позовом з призначенням справи до розгляду у відкритому судовому засіданні.
17.10.2013 р. позивачем подані уточнення до позовної заяви (вх.ГСОО№31379), згідно зі змістом яких позивач уточнив суму вимог та просив стягнути на його користь з товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНТ БУД» 115 364 грн., які складаються з суми основного боргу 102 206 грн. 40 коп., пені в розмірі 10876 грн. 58 коп., 3% річних а розмірі 2281 грн. 02 коп.
Також, позивачем разом з уточненням до позовних вимог подано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії АГ №232439 від 02.10.2013 р., щодо реєстрації відповідача.
Ухвалою господарського суду від 18.10.2013 р. розгляд справи в порядку ст. 77ГПК України відкладено до 06.11.2013 р.
В судовому засіданні 06.11.2013р. представником позивача подані додаткової докази по справі (вх.ГСОО№33772/13).
Ухвалою господарського суду від 06.11.2013 р. за клопотанням сторони розгляд справи продовжено в порядку ст. 69 ГПК України та в порядку ст. 77 ГПК України відкладено до 25.11.2013 р.
Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом надсилання судових ухвал на адресу, зазначену в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за серії АГ №232439 від 02.10.2013 р., проте правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався.
Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 "Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання. При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Приймаючи до уваги, що судові відправлення скеровувалися на адресу відповідача визначену в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії АГ №232439 від 02.10.2013 р., суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
25.11.2013 року після повернення з нарадчої кімнаті, відповідно до ст.. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частину рішення по справі № 916/2541/13.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення, суд встановив:
05 лютого 2013 року між ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «ІВІК-ЮГ» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю та товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНТ БУД» був підписаний договір № 010213.
Відповідно до п. 1.1. договору Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати відвантаження зі складу та монтаж відвантаженого обладнання системи кондиціювання службових приміщень їдальні Управління національного банку України в Одеській області, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, буд. 8
Відповідно до п. 1.2. Договору у рамках укладеного Договору Підрядник згідно підпункту - 1.2.1. відвантажує обладнання зі свого складу; підпункту 1.2.2. проводить установку відвантаженого обладнання , пусконалагодження та перевірку встановленого обладнання.
Відповідно до п. 2.1. договору, ціна договору по додатку № 1, № 2 включає: вартість обладнання, вартість монтажних матеріалів, вартість монтажних і пусконалагоджувальних робіт.
Відповідно до п. 2.2. договору ціна Договору становить 164 625,60 грн. (сто шістдесят чотири тисячі шістсот двадцять п'ять гривень 60 копійок) в т.ч. ПДВ 27 437,60 грн. двадцять сім тисяч чотириста тридцять сім гривень 60 коп.)
Відповідно до п. 3.2. договору, замовник проводить оплату вартості обладнання, матеріалів та робіт по даному договору у розмірі 50 % від суми договору, що становить 82 312,80 грн. (вісімдесят дві тисячі триста дванадцять гривень 80 коп.) в т.ч. ПДВ 13 718,80 грн. протягом трьох банківських днів після підписання договору.
Відповідно до п. 3.3 договору подальша оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника протягом 10 (десяти) банківських днів від дати акту виконаних робіт, підписаного сторонами.
Відповідно до п. 6.1.1 договору, замовник дотримується термінів платежів, передбачених Договорі.
Судом встановлено, що за договором підрядник виконав роботи з відвантаження зі складу та монтаж відвантаженого обладнання систем кондиціювання службових приміщень їдальні Управління національного Банку України в Одеській області, що розташована за адресою: м.Одеса, вул.Рішельєвська, буд. 8.
Вказані обставини підтверджуються:
- довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за лютий 2013 р. (підписаний 28.02.2013 р.) суму 102 206,40 (сто дві тисячі двісті шість гривень 40 копійок) грн. в т.ч. ПДВ, Актом приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2013 року від 28 лютого 2013 року, Підсумковою відомістю ресурсів (витрати по факту) за лютий 2013 року від 28 лютого 2013 року;
- довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за березень 2013 року від 29 березня 2013 року, Актом приймання виконаних будівельних робіт за березень 2013 року від 29 березня 2013 року, підсумковою відомістю ресурсів (витрати по факту) за березень 2013 року від 29 березня 2013 року,
- довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2013 року від 30 квітня 2013 року, актом приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2013 року від 30 квітня 2013 року, підсумковою відомістю ресурсів (витрати по факту) за квітень 2013 року від 30 квітня 2013 року,
- довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та і трати за червень 2013 року від 06 червня 2013 року, Актом приймання виконаних будівельних робіт за червень 2013 року від 06 червня 2013 року, підсумковою відомістю ресурсів (витрати по факту) за червень 2013 року від 06 червня 2013 року.
12 червня 2013 року позивач відправив на адресу відповідача претензію вих. №74 про сплату заборгованості за договором №010213 від 05 лютого 2013 року.
Проте відповідач своїх зобов'язань з оплати за договором не виконав, чим порушив положення договору та вимоги чинного законодавства України, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суд Одеської області за захистом свої прав та інтересів.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Судом встановлено факт виникнення між позивачем та відповідачем по справі взаємних зобов'язань на підставі укладеного 05 лютого 2013 року договору № 010213.
Правовідносини сторін є господарськими та такими, що виникли на підставі договору підряду.
Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно ч. 1 статті 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до п. 2.1. договору №010213, ціна договору по додатку № 1, № 2 включає: вартість обладнання, вартість монтажних матеріалів, вартість монтажних і пусконалагоджувальних робіт.
Сторони домовились, що відповідно до п. 2.2. договору ціна договору становить 164 625,60 грн. (сто шістдесят чотири тисячі шістсот двадцять п'ять гривень 60 копійок) в т.ч. ПДВ 27 437,60 грн. двадцять сім тисяч чотириста тридцять сім гривень 60 коп.)
Відповідно до п. 3.2. договору, замовник проводить оплату вартості обладнання, матеріалів та робіт по даному договору у розмірі 50 % від суми договору, що становить 82 312,80 грн. (вісімдесят дві тисячі триста дванадцять гривень 80 коп.) в т.ч. ПДВ 13 718,80 грн. протягом трьох банківських днів після підписання договору.
Відповідно до п. 3.3 договору подальша оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника протягом 10 (десяти) банківських днів від дати акту виконаних робіт, підписаного сторонами.
Акти приймання виконаних підрядних робіт за лютий, березень, квітень, травень та червень 2013 р. та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за лютий, березень, квітень, травень та червень 2013 р. підписані представниками обох сторін та скріплені печатками підприємств, тому вони є належними доказами по справі на підтвердження заборгованості.
Вартість виконаних позивачем робіт за період з лютого 2013 р. по червень 2013 р. відповідачем не сплачено.
Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимоги про стягнення з нього 3% річних та пені заявлено позивачем обґрунтовано.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо в зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст. ст, 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (пені).
Ст. 230 ГК України визначає, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 9.3 Договору за несвоєчасну оплату або необгрунтовану відмову від оплати замовник виплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла з період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Відповідно до вищевикладеного та з урахуванням п.9.3. договору, позивачем станом на 17 вересня 2013 року нарахована відповідачу пеня за прострочку оплати, та складає 10 876 (десять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 58 грн. Розрахунок штрафних санкцій, наданий позивачем, судом перевірено та прийнято до уваги.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити 3% річних від строченої суми.
Відповідно до вищевикладеного, позивачем станом на 17 вересня 2013 року нарахована відповідачу 3% річних від простроченої суми, що складає 2281 (дві тисячі двісті вісімдесят одна) грн. 02 коп. Перевіривши наданий позивачем розрахунок трьох відсотків річних, суд знаходить його правильним.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими і речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. Відповідно ст. ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі.
Керуючись ст.ст. 33,34,43,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України,-
Позов виробничо-комерційного підприємства «ІВІК-ЮГ» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНТ БУД» про стягнення - задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНТ БУД» (65006, м. Одеса, вулиця Вапняна, 54А, код ЄДР 35640053) на користь виробничо-комерційного підприємства «ІВІК-ЮГ» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65091, м. Одеса, вул. Комітетська, буд. 8/10, код ЄДР 31327248) заборгованість в сумі 115 364 (сто п'ятнадцять тисяч триста шістдесят чотири) грн., яка складається з суми основного боргу 102 206 (сто дві тисячі двісті шість) грн. 40 коп., пені в розмірі 10876 (десять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 58 коп., 3% річних а розмірі 2281 (дві тисячі двісті вісімдесят одна) грн. 02 коп. та суму судових витрат в сумі 2307 (дві тисячі триста сім) грн. 28 коп.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст складено та підписано 02.12.2013 року.
Суддя Зайцев Ю.О.