269/5155/13-ц
№ 2/269/2183/2013
іменем України
20 листопада 2013 року Совєтський районний суд м. Макіївки Донецької області
в складі:
головуючого судді: Апалькової О.М.
при секретарі: Курепіній М.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Макіївка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,ОСОБА_3 про визнання права власності,
18.10.2013 року позивач, ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом( з урахуванням уточнення позовних вимог під час розгляду справи).
В обґрунтування позову посилаються на наступні обставини:
Так, згідно свідоцтва про право власності на житло б/н від 20.04.1995 року,виданого комісією по приватизації житлового фонду ВАТ »Граніт» та відповідно з наказом № 665 від 17.04.1995 року,квартира АДРЕСА_1, та зареєстрована в БТІ м. Макіївки 14.04.2007 року в реєстрову книгу № 231,реєстраційний номер 18521545 належить на праві спільної сумісної власності без виділення долів як їй так і синам та чоловіку, ОСОБА_4,померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Вона та сини є спадкоємцями після смерті її чоловіка та батька синів.
07.09.2011 року вона у встановлений законом строк звернулась до нотаріальної контори з питанням подання заяви про прийняття спадщини після смерті чоловіка, однак оглянув документи нотаріус повідомила,що у витягу про реєстрацію права власності на житло,виданого КП БТІ м. Макіївки 14.04.2007 року відсутній підпис начальника КП БТІ Мальцевої Л.В. та печатка,а також не виділені частки у спільній сумісній власності. Дані обставини і є відмовою у видачі свідоцтва про право на спадщину,тому було рекомендовано звернутися до суду з даним позовом.
На тепер помилки неможливо виправити,вважає,що на момент видачі свідоцтва про право власності на житло як їй так і відповідачам так і померлому належать долі в спільній сумісній власності рівними по ? частки кожному.
Фактично вона прийняла спадщину після смерті чоловіка ,так як проживала разом з ними однією сім'єю ,що підтверджується реєстрацією в спірній квартирі,тому вважає ,що їй належить 2/4 частини квартири ,а відповідачам по ? кожному.
Відповідно технічного паспорту,виданого ТОВ «Міське БТІ» м. Макіївка від 12.11.2013 року,загальна площа квартири НОМЕР_1,розташованої за адресою: АДРЕСА_1 складає-66,90 кв.м, в тому числі житлова-38,20 кв.м.
Тому просить суд визнати право власності за нею в порядку спадкування за законом на 2/4 частини квартири НОМЕР_1,розташованої за адресою: АДРЕСА_1, а за відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ? частину даної квартири,загальною площею-66,90 кв.м.,житлової-38,20 кв.м.
Позивач,ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про день та час розгляду справи,надала заява про розгляд справи в її відсутність,позов підтримує та просить задовольнити в повному обсязі.
Відповідачі, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про день та час розгляду справи,надали заяви про розгляд справи в їх відсутність.
Вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України) вважає, що позов належить задоволенню за таких обставин.
Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло б/н від 20.04.1995 року, виданого комісією по приватизації житлового фонду ВАТ »Граніт» та відповідно з наказом № 665 від 17.04.1995 року,квартира АДРЕСА_1 та зареєстрована в БТІ м. Макіївки 14.04.2007 року в реєстрову книгу № 231,реєстраційний номер 18521545 належить на праві спільної сумісної власності без виділення долів як їй так і синам та чоловіку, ОСОБА_4, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 року ( а.с.10);
На підставі витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно,виданого КП БТІ м. Макіївки 14.04.2007 року( а.с.11) відсутній підпис начальника КП БТІ Мальцевої Л.В. та печатка КП "БТІ";
ІНФОРМАЦІЯ_1р.ОСОБА_4. помер, що підтверджуються свідоцтвами про смерть, актовий запис № 24, виданого 05.04.2011 р. виконкомом Криничанської селищної ради Совєтського району м. Макіївки Донецької області (а.с. 19) ;
Згідно свідоцтва про одруження ( а.с.18) позивач ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 23.02.1973 року,актовий запис № 7,виданого В'язнівською селищною радою народних депутатів Челябінської області ;
Згідно свідоцтв про народження як ОСОБА_3 так і ОСОБА_4.( а.с. 41,42), батьками відповідачів є батько: ОСОБА_4,матір ОСОБА_1;
Згідно техничного паспорту (а.с 36 ) від 12.11.2013 року, видно, що загальна площа квартири АДРЕСА_1 складає 66.90 кв.м., в тому числі житлова 38.20 кв.м.
Згідно домової книги (а.с.13-17) видно,що ОСОБА_1 зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 з 12.11.2008року;
Нормами ст. 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Частиною 3 ст. 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно із п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
Разом із тим, позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом у зв'язку із тим, що не виділені частки в правовстановлюючому документі,а саме в свідоцтві про право власності на житло, що зумовило її звернення до суду.
За таких обставин позивач є спадкоємцем першої черги, який прийняв спадщину, оскільки не заявив про відмову від неї.
На підставі ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном за власним розсудом. Власник має право здійснювати відносно свого майна будь які дії, що не суперечать закону.
Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (ч. 2, 3 ст. 331 ЦК України).
Відповідно до ст. 19 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07 2004р. № 1952-IV підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.
Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Частиною 1 ст. 364 ЦК України встановлено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна , що є у спільній частковій власності.
Відповідно до вимог ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
У свідоцтві про право власності визначені співвласники квартири, проте не визначені часки співвласників.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність визначення частки в спільній сумісній власності .
Крім того,відповідно до ст.. 1,8,12 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 року № 2482-XII відповідачі по справі, набули право спільної власності на квартиру АДРЕСА_1
Свідоцтво про право власності на житло,яке видане комісією по приватизації житлового фонду ВАТ »Граніт» та відповідно з наказом № 665 від 17.04.1995 року зареєстровано в КП БТІ м. Макіївки,однак у витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно відсутній як печатка так і підпис начальника КП БТІ Мальцевої Л.В., тому відновити його не можливо.
Крім того, відповідачі визнали позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши письмову заяву.
Згідно із ч.ч. 4, 5 даної статті у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Таким чином, суд приймає визнання позову, оскільки ці дії відповідачів не суперечать закону та не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб та приймає рішення про задоволення позову.
За таких обставин суд знаходить, що право спільної часткової власності належить як за ОСОБА_1 на 2/4 частини спірної квартири НОМЕР_1 так і за синами на 1/4 частини квартири НОМЕР_1 кожному,розташованої за адресою: АДРЕСА_1
Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57, 77, 209, 214-215, 224-225, 256-259, ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 2/4 частини квартири АДРЕСА_1, а за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кожному право власності на 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 загальною площею-66,90 кв.м, в тому числі житловою 38,20 кв.м.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Совєтський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О. М. Апалькова