02.12.2013 Суддя: Зайченко С. В.
Справа № 253/10342/13-ц
02 грудня 2013 року Центрально-Міський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі:
Головуючого - судді Зайченко С.В.,
при секретарі Бабець О.В.,
за участю
заявник ОСОБА_1
представника суб'єкта оскарження - Шевцової А.В.
стягувача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Горлівка Донецької області цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на незаконні дії державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції, зацікавлена особа - стягувач ОСОБА_3,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на незаконні дії Центрально-Міського ВДВС Горлівського МУ юстиції, зазначивши, що на виконанні в Центрально-Міському відділі державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції знаходиться виконавчий лист № 2-3872 від 26.06.2012 року, виданий Центрально-Міським районним судом м.Горлівки про стягнення аліментів у розмірі 1600,00 грн. щомісячно з скаржника - ОСОБА_1, на користь ОСОБА_3. 05.04.2013 року заявник отримав в Центрально-Міському відділі державної виконавчої копію постанови старшого державного виконавця Шевцової А.В. від 01.04.2013р. про накладення арешту на все нерухоме майно, що належить йому на праві власності, також копію листа від 20.03.2013р. за підписом Шевцової А.В. про те, що заборгованість по аліментам станом на 01.03.2013р. становить 5073,33 грн. Скаржник вважає, що дії державного виконавця щодо визначення розміру заборгованості і накладення арешту на нерухоме майно є незаконними, оскільки він щомісячно сплачує аліменти у встановленому судом розмірі 1600,00 грн., на рахунок в банку по реквізитам, які були надані йому стягувачем - ОСОБА_3, що підтверджується квитанціями про сплату аліментів через установу банку, а також у виконавчому провадженні є розписка від 26.10.2011р. за підписом ОСОБА_3 щодо сплати скаржником аліментів на суму 300,00 грн. Наявність заборгованості державний виконавець визначає виходячи з того, що згідно з повідомленням з ПАТ КБ «ПриватБанк» грошові кошти за жовтень, грудень 2012р., та січень 2013р. на картковий рахунок ОСОБА_3 не поступали, а розписку на 300,00 грн. ОСОБА_3 не визнає, мотивуючи тим, що вона таку розписку не писала і не підписувала. Заявник просить суд визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Центрально-Міського відділу державні виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції Шевцової А.В. щодо визначенні розміру заборгованості по аліментам станом на 01.03.2013 рік в сумі 5073,33 грн., ігноруванні наданих ним документів на підтвердження виконання аліментних зобов'язань, і накладенні арешту на належне йому нерухоме майно; скасувати постанову старшого державного виконавця Шевцової А.В. від 01.04.2013 року про накладення арешту на все нерухоме майно, що належить йому на праві власності.
В судовому засіданні заявник підтримав заявлені у скарзі вимоги та вищезазначене.
Представник суб'єкта оскарження в судовому засіданні заперечувала проти скарги ОСОБА_1, та пояснила, що арешт на нерухоме майно боржника було накладено відповідно до діючого законодавства, оскільки боржник не виконує добровільно рішення суду щодо сплати аліментів, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка не була вчасно погашена.
Зацікавлена особа - стягувач - ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що вона не отримує від боржника аліменти, тому подання скарги на дії державного виконавця вважає безпідставною.
Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що на виконанні в Центрально-Міському відділі державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції знаходиться виконавчий лист № 2-3872 від 26.06.2012 року, виданий Центрально-Міським районним судом м. Горлівки про стягнення аліментів у розмірі 1600,00 грн. щомісячно з ОСОБА_1, на користь ОСОБА_3, що надійшов до виконання 10.07.2012 року.
Згідно ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження та протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа винести постанову про відкриття виконавчого провадження.
11.07.2012 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
20.09.2012 року боржником надано квитанції про перерахування на банківські реквізити стягувача грошових коштів (аліментів) на загальну суму 19300,00 гривень.
В виконавчому провадженні наявна розписка від 26.10.2011 року, в якій зазначено, що в рахунок аліментів стягувачем було отримано за вересень 2011 року грошові кошти в сумі 300,00 гривень.
29.01.2013 до відділу державної виконавчої служби надійшла заява ОСОБА_3 про визнання розписки від 26.10.2011 року недійсною, оскільки грошові кошти на суму 300,00 гривень вона від боржника не отримувала.
Вищезазначена розписка (сума зазначена в ній) не була зарахована державним виконавцем в рахунок сплати заборгованості, оскільки у рішенні суду від 01.03.2012 року зазначено, що ОСОБА_1 з серпня місяця 2011 року матеріальну допомогу на утримання доньки ОСОБА_4 не надавав, що не було оскаржено сторонами в судовому засіданні.
30.01.2013 року боржником були пред'явлені квитанції про сплату аліментів від 30.10.2012, 29.11.2012 та 26.12.2012 року на загальну суму 4800,00 гривень.
Зробивши запити до установ банків ПАТ КБ «ПриватБанк», КБ «Надра банк», АТ «Ощадбанк» щодо реальності здійснення платежів на рахунок стягувача, було підтверджено лише внесення грошових коштів до установ банку, проте надходження їх на рахунок стягувача не підтвердилось.
На підставі вищезазначеного державним виконавцем було здійснено розрахунок заборгованості станом на 30.09.2012 року - 273,33 гривень, за період з 01.10.2012 по 01.03.2013 в сумі 4 800, 00 гривень, (загальна сума заборгованості станом на 01.03.2013 5073,33 гривень) про що було повідомлено сторони виконавчого провадження.
У зв'язку з наявністю заборгованості по сплаті аліментів, 01.04.2013 року державним виконавцем було винесено постанову про арешт на все нерухоме майно боржника ОСОБА_1.
Відповідно до вимог ст. 57 Закону України " Про виконавче провадження" - арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті, та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна.
Враховуючи зазначені положення Закону України «Про виконавче провадження» дії державного виконавця щодо накладення арешту на майно боржника є правомірними.
Суд приймає до уваги положення ст.74 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої у разі наявності заборгованості із сплати аліментів понад три місяці стягнення може бути звернено на майно боржника.
З матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем зроблено розрахунок заборгованості станом на 01.03.2013 р. і він становить 5 073,33 гривень.
Даний розрахунок проведений на підставі наявних в матеріалах виконавчого провадження даних про доходи боржника та сплачені ним кошти стягувачу в рахунок погашення аліментів.
Не можуть бути задоволені вимоги боржника щодо зобов'язання державного виконавця зняти арешт з нерухомого майна, що належить йому на праві власності, оскільки на день розгляду скарги у заявника ОСОБА_1 існує заборгованість по сплаті аліментів, за період, що перевищує 3 місяця.
У своїй скарзі боржник не погоджується з розрахунком заборгованості проведеним державним виконавцем.
Однак, в силу положень ст.195 СК України у разі спору щодо розміру заборгованості за аліментами, він вирішується судом, в порядку позовного провадження, а отже скаржник не позбавлений права звернутись до суду з відповідним позовом.
Враховуючи викладене, оцінюючи всі зібрані у справі докази, суд вважає, що скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст..ст.209, 210, 383-387 ЦПК України, суд
Скаргу ОСОБА_1 на незаконні дії державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції, зацікавлена особа - стягувач ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя С. В. Зайченко