269/3202/13-ц
№ 2/269/1476/2013
30 жовтня 2013 року Совєтський районний суд м. Макіївки Донецької області
у складі:
головуючого судді: Апалькової О.М..
при секретарях: Курепіній М.Ю.,
Савоскіній О.В
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Макіївського міського нотаріального округа про визнання заповіту недійсним,
Позивач, ОСОБА_2 звернувся до суду до ОСОБА_3 з позовом про визнання заповіту недійсним.
В обґрунтування свого позову посилається на те,що його матір,ОСОБА_4,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2,перед своєю смертю за заповітом від 13.04.2003 року,посвідченого приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округа заповіла усе її майно,яке на час своєї смерті буде їй належить,де б воно не знаходилось,та з чого б воно не складалось відповідачу по справі, ОСОБА_3Заповіт зареєстровано у реєстрі № 1498.В склад спадкового майна входе і жилий будинок АДРЕСА_1,де він зареєстрований по теперішній час.
Однак на час її смерті він проживав разом з матір'ю однією сім'єю, допомагав по господарству,утримував її,так як вона хворіла з 2000 року по квітень 2003 року за три роки до складання заповіту,у неї проявлялися явні ознаки неадекватної поведінки,які виражалися в галюцинаціях, забувчевості, говорила,що до неї приходять дівчини,просять їжу та їсти,вони поють та танцюють. Він неодноразово ночував з нею в будинку,так як мати говорила,що до неї хто-то стукає у двері . Останній час мати була лежача, відповідач по справі, покидала її та не цікавилась її життям. Після смерті матері він звернувся до нотаріальної контори для подання заяви про прийняття спадщини,але нотаріус повідомив йому про існування заповіту.
Вважає,що його мати в силу свого тривалого захворювання в період підписання заповіту не могла розуміти значення своїх дій та керувати ними.Про наявність такого заповіту йому стало відомо після смерті матері,коли він вирішив оформити спадщину.
Відповідач, ОСОБА_3 проти позову заперечує посилаючись на те,що померла доводиться матір'ю. В 2003 року вона склала заповіт на усе мано,яке належить їй на її користь і про цей факт вона узнала від нотаріусу в серпні 2012 року та оформила заяву про прийняття спадщини,вказавши про той факт,що карім неї є брат,позивач по справі. З 2000 року вона працювала в Росії в м. Москва і через кожні три місяці приїжджала на 4-7 днів до матері. В лютому місяці 2013 року вона звернулась в другу нотаріальну контору для надання документів та отриманні свідоцтва про право на спадщину за заповітом,однак їй стало відомо,що позивач надурив нотаріусу та повідомив ,що є єдиним спадкоємцем та на підставі рішення суду визнав право власності на себе,яке будо відмінено та в позові позивачу було відмовлено.
Добавила проте, що померла склала заповіт коли вона була на заробітках в м.Москва. З її слів стало відомо про існування заповіту і вона говорила щоб вона її доглянула та похоронила і усе майно буде належить їй, сам будинок, а автомобіль перейде до брата.
До 2005 року мати жила одна,сама ходила в магазин, до пошти, готувала та займалась по господарству і вона була здорова. Психічних відхилень у неї не було .
Про складання заповіту обговорювала з сусідами. Вже з 2005 р. по 2011 р вона проживала разом з матір'ю утримувала її,займалась будівництвом будинку. Тільки в 2009 році мати захворіла на психічне захворювання і тільки один раз зверталась за допомогою до психіатра.
Приватний нотаріус Макіївсьского міського нотаріального округу, ОСОБА_5,допитаний в якості третьої особи пояснив суду,що при посвідченні заповіту в нотаріальній конторі він особисто спілкувався з померлою,у нього не виникло підозр щодо розумності її дій при складання заповіту на усе її майно,так як вона пояснювала,що в ньому буде проживати її донька. Крім того, до своїх пояснень добавив про те, що він роз'яснював наслідки підписання заповіту, або його відмови, а також наслідки договору довічного утримання,але остання відмовилась від його складання та настоювала на складанні заповіту.
Під час слухання справи буди допитані свідки як збоку позивача так і з боку відповідача.
Так, свідок з боку позивача, ОСОБА_6 пояснила суду,що з березня 2011 року по березень 2012 року позивач утримував за матір'ю,так як остання хворіла. Вона знаходилась в гіпсу та в лежачому стані,не піднімаючись з ліжка. Приходила часто,однак відповідачку ні разу не бачила. Бабуся говорила,що у неї є син, а за доньку нічого не говорила.
Свідок, ОСОБА_7 показала суду,що позивача знає з 2000 року. Вона з жінкою неодноразово приходила до бабусі за період з 2000 р до квітня 2003 та допомагала по господарству, вбирала огород. За цей час вона спілкувалась з бабусею,яка була глуха та не впізнавала її. Бабуся нікуди не виходила,знаходилась тільки на подвір'ї і їжу приносив син з дружиною. Були випадки коли в її присутності остання говорила,що хтось стукає у вікна,сама з собою розмовляла.
Свідок, ОСОБА_8 пояснив,що бабуся позивача станом на 2002 рік на психічний стан хворіла їй бачилось ,щодо неї хтось приходе.
Свідок, ОСОБА_9 показала суду,що померлу знала,так як часто приходила до неї. Вона хворіла на серце та перебувала на диспансерному обліку з приводу хвороби на тиск за період х 2000 р. по квітень 2003 р. і вона її лікувала. Бабуся боялась спати, виходити із будинку,не впізнавала її,страждала на глухоту,путалась в грошах. Був випадок коли воназагасилапіч тазгоріла каструля. Допомагав по дому та господарству один син,доньку не бачила.
Свідок, ОСОБА_10 показала,що доводилась бабусі невісткою. З 2000 року по квітень 2003 рік бабуся хворіла. По господарству допомагали як сусіда так і чужі люди,перебувала на обліку в лікарні. Через день визивала карету швидку допомоги. Також добавила,що бабуся їй говорила в 2000 році, що до неї приходять багато чоловіків з ціллю познайомитись,саме сваталися. Вона з позивачемза допомогою в психіатричну лікарню за допомогою бабусі не зверталися.
Свідок з боку відповідача, ОСОБА_11 пояснила суду,що сторін по справі знає біля тридцяти років. Знала їх мати,яка за психічним станом свого здоров'я за період з 2000р. по квітень 2003 р. була здорова. Остання хворіла тільки на тиск.
Свідок, ОСОБА_12 показала,що сторін знає з 1974 року,відносини з ними нормальні. Їх мати була здорова,хворіла на серце та тиск. Померла приходила до неї з ціллю визвати лікаря,проживала одна і ходила вона скрізь.
Свідок,ОСОБА_13 показала суду,що з 1980 року знає сторін,їх матір знала та довільно кріпка була бабуся,адекватна та активна,страждала на тискі вона їййого міряла.
Свідки з боку відповідача,ОСОБА_14 та ОСОБА_15 показали суду,що сторін по справі знають,відносини з ними нормальні. З повагою відносилися до бабусі,їх матері,яка за станом здоров'я буда розсудлива,хворіла тільки на тиск за період часу з 2002 по 2004 роки,проживала одна. Свідок ОСОБА_14 добавила про те, що до смерті матері відповідача,ОСОБА_4 обговорювала з нею питання щодо складання заповіту в 2003 році на будинок на ім'я доньки і остання знаходилась на той час в нормальному та здоровому стані.
Свідок, ОСОБА_16 показав про те,що доводиться онуком померлої і за період часу 2000 по 2003 роки бабуся на психічний стан не хворіла була здорова,а хворіла тільки на тиск.
Позивач, ОСОБА_2. та його представник, ОСОБА_17 заявили клопотання про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи.
Відповідно до ст.145 ЦПК України, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи,то призначення експертизи є обов'язковим за клопотання хоча б однією із сторін.
Заслухавши думку сторін у справі,представника відповідача суд вважає,що для вирішення питання про психічний стан ОСОБА_4 в період укладання і посвідчення заповіту на жилий будинок потрібні спеціальні знання в області медицини. Тому у справі необхідно призначити судово-психіатричну(посмертну) експертизу.
Оскільки для проведення зазначеної експертизи потрібний значний проміжок часу,на час проведення експертизи провадження у справі слід зупинити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.168,143,144,п.5 ст.202 ЦПК України, суд
Призначити по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним,третя особа-приватний нотаріус Макіївського міського нотаріального округу судово - психіатричну ( посмертну) експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:
1.В якому психічному стані знаходилась ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1,уродженка м. Макіївка під час посвідчення заповіту,саме станом на 13 квітня 2003 року?
2.Чи могла ОСОБА_4 за своїм психічним станом у зазначений час розуміти значення своїх дій та керувати ними ?
Проведення експертизи доручити експертам Обласного центру судово - психіатричної експертизи м. Донецька Донецької області.
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за відомий помилковий висновок по ст. 384 - 385 КК України.
В розпорядження експертів надати матеріали цивільної справи на час проведення експертизи.
Виробництво по справі припинити до закінчення проведення експертизи
Ухвала оскарження не підлягає.
Суддя О. М. Апалькова