262/7844/13-ц
4-с/262/55/2013
27.11.2013 року Пролетарський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого судді Масендич В.В.
при секретарі Крисановій О.С.
за участю представника ВДВС Боднар О.С.
представника заявника Отрощенко І.М.
розглянувши матеріали скарги Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» на постанову про арешт № 2-278 від 27 серпня 2013 р. та протиправні дії Відділу державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м. Донецьку, -
До Пролетарського районного суду м. Донецька надійшла скарга від Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» на дії державного виконавця, в обґрунтування якої було зазначено, що 29.07.2013 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м. Донецьку Боднар О. С., винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 39113159, на підставі виконавчого листа 262/3763/13ц виданого 10.07.13 р. Пролетарським районним судом м. Донецька по стягненню з Відокремленого підрозділу «Шахта Моспинська» державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» на користь ОСОБА_3 заборгованості на суму 12000,00 грн., та Постанови № 392170556 від 05.08.213 р. про стягнення судового збору у розмірі 114,70 грн., виконавчого збору - 120,00 грн., витрат державної виконавчої служби - 40,00 грн. Постановою № 2-278 від 27 серпня 2013 року накладено арешт на всі кошти боржника, що міститься на всіх рахунках в АТ «Брокбізнесбанк», які належать відокремленому підрозділу «Шахта Мосинська» державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія». 03.09.2013 року зі слів представника АТ «Брокбізнесбанк» відокремленому підрозділу «Шахта Моспинська» стало відомо про арешт коштів боржника, потім банком на адресу шахти була направлена копія Постанови № 2-278 від 27 серпня 2013 року про арешт коштів. На адресу ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», постанова про відкриття виконавчого провадження № 39113159 від 29.07.2013 р. ВП № 39217056 від 05.08.2013 р. та постанова про арешт коштів № 2-278 від 27 серпня 2013 р. взагалі не надходила. Таким чином ВДВС Пролетарського РУЮ м. Донецька порушені права ДП «ДВЕК», щодо оскарження винесених постанов. Відокремлений підрозділ «Шахта Моспинська» є структурним підрозділом державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» і діє на підставі Положення про відокремлений підрозділ, тобто не є юридичною особою та не є розпорядником банківських рахунків. Якщо боржник є юридичною особою, виконання проводиться за місцем знаходження його постійно діючого органу. Відокремлений підрозділ «Шахта Моспинська» не є юридичною собою. По даній справі Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» є боржником, з якого стягнуто заборгованість, а вона зареєстрована за адресою : 83001 м. Донецьк, вул. Артема, 63, таким чином у зв'язку з виконанням покладених на виконавчу службу повноважень та можливості доступу до даних Єдиного реєстру в електронному вигляді остання не була позбавлена можливості та права, а навпаки повинна була перевірити ці відомості у встановленому законом порядку. Відповідачем постановою від 27 серпня 2013 року був накладений арешт на всі кошти боржника що міститься на рахунку в АТ «Брокбізнесбанк», які належать відокремленому підрозділу «Шахта Моспинська», що перевищує розмір заборгованості по виконавчому документу, які виконуються в рамках виконавчого провадження. Накладення арешту на рахунок позивача, відкритий в установах банків, вливає на господарську діяльність позивача та призводить до неможливості здійснювати господарську діяльність, виплачувати заробітну плату робітникам, податки, обов'язкові внески до відповідних фондів соціального страхування. У зв'язку з тим, що на рахунок АТ «Брокбізнесбанк» зараховуються виключено суми оплати страхових коштів у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, відповідач наклавши арешт на всі кошти відокремленого підрозділу «Шахта Моспинська» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», які знаходяться на рахунку у банку, своєю Постановою № 2-278 від 27 серпня 2013 року штучно створив становище, яким ставиться під загрозу конституційні права робітників позивача на отримання страхових коштів у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, та які зараховуються виключено окремій фізичній особі. Постановами про закінчення виконавчого провадження від 27.09.2013 року (ВП № 39217056, ВП №39113259) відповідач закінчив провадження, але на стадії виконання не застосував ніяких дій для зняття арешту з рахунків. 27.09.2013 року на виконання вимог позивача заступником начальника ВДВС Пролетарського РУЮ м. Донецька Боднар О.С., винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, дана постанова позивачу не надсилалась, дії щодо зняття арешту не прийнятті. Таким чином позивач вважає, що строк для оскарження постанови не пропущений. Враховуючи зазначене, просив суд поновити строк для оскарження постанов про арешт коштів, визнати дії заступника начальника ВДВС Пролетарського РУЮ м. Донецька по винесенню постанови про арешт коштів неправомірними, та просив скасувати постанову про арешт коштів та зняти арешт зі всіх коштів відокремленого підрозділу «Шахта Моспинська» державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», що міститься на рахунках в АТ «Брокбізнесбанк».
Представник боржника Отрощенко І.М.., яка діє на підставі довіреності від 11.12.2012 року № 9/58, в судовому засіданні вимоги боржника підтримала, посилаючись на обставини викладені у скарзі.
Представник ВДВС Пролетарського РУЮ у м. Донецьку Боднар О.С. в судовому засіданні проти скарги заперечувала, пояснив, що постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про арешт майна боржника було винесено державним виконавцем згідно чинного законодавства.
Заслухавши представника ВДВС Пролетарського РУЮ у м. Донецьку, представника боржника, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що скарга підлягає повному задоволенню.
З наданих представником заявника документів вбачається наступне:
Відповідно до постанови від 27 серпня 2013 року накладений арешт на всі кошти боржника що міститься на всіх рахунках в АТ «Брокбізнесбанк», які належать Відокремленому підрозділу «Шата Моспинська» держаного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (а.с. 8).
Відповідно до постанови від 29.07.2013 року ВП№ 39113159, та постановою від 05.08.2013 року ВП № 39217056 відкрито виконавче провадження по виконавчому листу № 262/3763/13ц виданого 10.07.2013 Пролетарським районом судом м. Донецька (а.с. 9,10)
Судом досліджено статут держаного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», Ідентифікаційний код 33161769 (а.с. 12-16).
Судом досліджена виписка з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.17).
Відповідно до службовій записки від 27.11.2013 року № 16.1-96 , яка підписана директором по соціальними питання - Сабатковским В.В. - постанови від 29.07.2013 року № 39113159, від 05.08.2013 року № 392170556 , та від 27.08.2013 року № 2-278 до відділу контролю за виконанням и діловодством ДП «ДВЕК», за період с липня 2013 року по теперішній час не надходили. (а.с. 20).
Відповідно до постанови від 27.09.2013 року ВП№ 39113159, та постановою від 27.09.2013 року ВП № 39217056 закінчено виконавче провадження по виконавчому листу № 262/3763/13ц виданого 10.07.2013 Пролетарським районом судом м. Донецька (а.с. 21,22).
Відповідно до копій відправлення на адресу ТОВ «Шахта Моспинська», та АТ «Брокбізнесбанк» були направлені 23.08.2013 року постанови про арешт коштів (а.с.23,24), але підтвердження отримання ними вказаних вище постанови представник ВДВС Пролетарського РУЮ у м. Донецьку в судовому засіданні не надав.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які проводяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Порядок оскарження рішень, дій та бездіяльності державних виконавців визначено, як Законом, так і відповідними положеннями процесуальних кодексів, які повинні застосовуватись у сукупності.
Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» у разі, якщо боржник є юридичною особою, виконання провадиться за місцем знаходження його постійно діючого органу. Згідно ч. 1 ст. 1 закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб та фізичних осіб- підприємців» відокремлений підрозділ - це філія, інший підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням та виробляє продукцію або виконує роботи або операції, надає послуги від імені юридичної особи, або представництво, що здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.
Відповідно до приписів ст. 1 Закону про держ. реєстрацію місцезнаходженням юридичної особи є адреса органа або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Згідно ч. 1 ст. 16 Закону про держ. реєстрацію єдиний державний реєстр був створений з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичні особи та фізичних осіб-підприємців із Єдиного реєстру. Згідно з 1 ст. 20 Закону про держ. реєстрацію, відомості, які є в Єдиному реєстрі є відкритими та загальнодоступними, за виключенням реєстраційних номерів облікових карток платників податків, відомостей про відкриття та закриття рахунків, накладення та зняття арештів на рахунки та майно.
Відомості, які містяться в Єдиному реєстрі, надаються, як витяг даних в електронному носії для державних органів у зв'язку з здійсненням ними повноважень, ухвалених законом ч. 2 ст. 20 Закону про держ. реєстрацію.
У відповідності зч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пред'явлення виконавчого документу до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення.
Згідно ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує на необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови.
Статтею 52 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.
Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.
На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.
Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.
У відповідності до ч. 1 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Згідно ч. 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Як встановлено ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в податкових органах, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.
Державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що державний виконавець вправі накласти арешт на кошти боржника виключно у розмірі і обсязі, необхідних дня виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, дов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій. Відтак, державний виконавець не має права накладати арешт на кошти в розмірі, що перевищує розмір заборгованості за виконавчими документами.
У відповідності до ст. З Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Стаття 43 Конституції України гарантує кожному право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно п. 3.17 Інструкції з організації примусового виконання рішень» затверджену Наказом Мін Юста України від 02.04.2012 р. № 512/5 у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувану чи повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець
зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).
Частиною 4 статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом, згідно роз'яснень п. 3 ч. 2 Пленуму Вищого адміністративного суду України Постанова від 21 травня 2012 рокум. Київ№ 5 Про внесення змін до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 1310 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби».
Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.
Згідно ч. 9 Постанови визначаючи предметну та територіальну підсудність справ з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби, судам необхідно враховувати, що за приписами пункту 5 частини 1 статті 18, частини 6 статті 181 КАС України адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами частини 1 статті 18 цього Кодексу, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист, незалежно від статусу позивача у виконавчому провадженні.
Відповідно до ст. 383 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
За таких обставин суд вважає скаргу Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» на постанову про арешт № 2-278 від 27 серпня 2013 р. та протиправні дії Відділу державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м. Донецьк такою, що підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. З, 19, 43 Конститтуції України, ст.ст. 1, 7, 11, 20, 25, 26, п.п. 15, 17 ч.І ст.37, 52, 57,65, 82, 85, 383-389 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 15, 383-387 Цивільного процесуального кодексу України, Пленум Вищого адміністративного суду України Постанова від 21 травня 2012 року м. Київ № 5 Про внесення змін до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № З «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби»,
Скаргу Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» на постанову про арешт № 2-278 від 27 серпня 2013 р. та протиправні дії Відділу державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м. Донецьк - задовольнити.
Поновити строк для оскарження постанови про арешт коштів № 2-278 від 27 серпня 2013 року.
Визнати дії заступника начальника відділу державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м. Донецьку Боднар Олени Сергіївни, по винесенню постанови про арешт коштів № 2-278 від 27 серпня 2013 р. неправомірними.
Скасувати Постанову № 2-278 від 27 серпня 2013 р. про арешт коштів та зняти арешт зі всіх коштів відокремленого підрозділу «Шахта Моспинська» державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», що містяться на рахунках в АТ «Брокбізнесбанк».
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: В.В.Масендич
27.11.2013