Справа № 624/1059/13-к
Провадження № 1-кп/626/173/2013
Красноградський районний суд Харківської області
Іменем України
02.12.2013 року Судова колегія Красноградського районного суду Харківської області
в складі: головуючого-судді Гусар П.І.
суддів Тарасенко Л.І.
Дудченка В.О.
при секретарі Івашкіної Т.В.
прокурорів Кудревича А.М., Сліпака О.О.
потерпілої ОСОБА_2
обвинуваченого ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Краснограді кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Землянки, Кегичівського району, Харківської області, азербайджанця, громадянина України, освіта базова загальна середня, не одруженого, не працюючого, судимого вироком апеляційного суду Харківської області від 08.11.2004 року за ч.3, ст.. 289, ч.2, ст.. 289, ч.1, ст.. 396 КК України до 10 років позбавлення волі, строк покарання був змінений ухвалою Верховного суду України від 22.02.2005 року до 6-ти років позбавлення волі; вироком Кегичівського районного суду Харківської області від 23.07.2012 року за ч.1, ст. 122 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст.. 75 КК України і звільненням від відбування покарання з випробуванням з призначенням іспитового строку на три роки,
в скоєні злочину передбаченого ч. 3, ст.. 187 КК України, -
22.09.2013 року близько 23.00 години, ОСОБА_3 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння знаходився за місцем мешкання гр.-ки ОСОБА_4, яка проживає в АДРЕСА_1. В цей час у нього виник намір скоєння злочину, а саме заволодіти грошима у особи похилого віку ОСОБА_5, що проживала по сусідству з будинком ОСОБА_4
ОСОБА_3 біля 0.00 годин реалізовуючи свій злочинний намір, з корисливих спонукань прийшов до будинку ОСОБА_2, став стукати у вікно та вимагати, щоб ОСОБА_2 відчинила двері. Коли остання відмовилась відчиняти двері, то ОСОБА_3 діючи з прямим умислом, спрямованим на скоєння нападу на ОСОБА_2 з метою заволодіння її грошима з корисливих мотивів вдарив плечем вхідні двері в будинок, внаслідок чого вибив пристрій на який вони були зачиненні. В цей час потерпіла знаходилась біля дверей і від удару дверима вона впала на алюмінієвий бідон, а ОСОБА_3 проник до будинку, схопив ОСОБА_2 за шию і почав її здавлювати, вимагаючи при цьому, щоб вона віддала йому гроші і погрожував позбавити її життя, якщо вона не віддасть грошей. ОСОБА_2 реально усвідомлюючи загрозу її життю передала ОСОБА_3 700 грн. В результаті розбійного нападу потерпілій ОСОБА_2 спричинені поверхневі забиті рани та крововиливи на обличчі, крововилив на обох руках, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Обвинувачений свою вину у вчинені злочину, передбаченого ч.3, ст.. 187 КК України не заперечував, але даючи пояснення в суді фактично вину в скоєні розбійного нападу не визнав, так як вказав, що 22.09.2013 року близько 0.00 годин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння він вирішив забрати гроші у жінки похилого віку, яка жила по сусідству із будинком гр.-ки ОСОБА_4, жительки с. Красне, Кегичівського району Харківської області. З цією метою він зайшов до неї у двір та почав стукати у вікно, що було розташоване по ліву сторону від вхідних дверей будинку. Через деякий час відповіла бабуся, він повідомив, що це чоловік ОСОБА_1, але бабуся попросила його іти додому, бо вже пізно. Однак він не відмовився від свого наміру заволодіти грошима і з силою лівим плечем штовхнув вхідні двері, вони відчинилися, зірвавши скобу гачка і вдарили бабусю, яка знаходилася за дверима, від удару бабуся упала, він її підняв, став вимагати гроші, але вона відповіла, що в неї немає грошей. Тоді він взяв бабусю за плече лівою рукою, правою рукою притримував її за ліву руку і почав наполягати, щоб вона віддала гроші, бо йому відомо про їх наявність і бабуся погодилася винести йому гроші, пішла в залу та винесла картонну коробку, поклала її на стіл, достала з коробки пачку грошей, почала йому подавати, але він сказав, щоб гроші поклала на стіл, потім забрав зі столу гроші і пішов в будинок ОСОБА_4. Там він порахував гроші, їх було біля 700 грн, купюрами по 20 грн, з пачки забрав 180 грн, а інші передав ОСОБА_4, якій сказав, що гроші вкрав. Після чого разом з ОСОБА_6 він всю ніч гуляв у с.м.т. Кегичівка, витрачаючи гроші потерпілої на спиртні напої. Потерпілу він не душив, її шию руками не здавлював, позбавити її життя не погрожував. Причину по якій потерпіла дає суду такі пояснення вказати не може. Однак в скоєному щиро кається.
Судова колегія вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні розбійного нападу повністю доказана поясненнями потерпілої, свідків, письмовими доказами.
Так, потерпіла ОСОБА_2 пояснила в суді, що 22. 09.2013 року біля 0.00 годин у вікно її будинку почали стукати і вимагати відчинити двері. Вона підійшла до вхідних дверей, на її питання, невідомий відповів, що це «Свої», але вона вказала, що двері не відчинить. Тоді невідомий вдарив по дверях, скоба відірвалася, двері різко відкрилися, дверима її вдарило по голові і вона впала на бідон. В цей час увійшов молодий чоловік, говорив він з акцентом, відразу схопив її обома руками за шию, почав здавлювати шию і вимагати гроші. Вона заперечувала, казала, що грошей немає, тоді чоловік, почав душити і казати, що задушить її,якщо не віддасть грошей, вона злякалася і пообіцяла йому віддати гроші. Чоловік тоді її відпустив і вона із вітальні вона винесла коробку з грошима, чоловік вимагав, щоб вона сама взяла гроші із коробки та положила їх на стіл, вимогу вона виконала, чоловік взяв пачку грошей, сказав, що мало, але вона відповіла, що більше не має, тоді чоловік повернувся і пішов з будинку. Вона дійсно дуже боялася, що її чоловік може задушити, так як він вибив вхідні двері в будинок, вимагав гроші, був агресивно налаштований. Матеріальну шкоду їй повернуто, позов вона заявляти не буде.
Свідок ОСОБА_7 вказала суду, що 23.09.2013 року біля 6-ї години ранку їй зателефонувала мама ОСОБА_8 та пояснила, що у її сусідки ОСОБА_2 із застосуванням фізичного насильства були відібрані гроші і попросила її приїхати до неї. Вони вдвох поїхали до ОСОБА_2, яка їм розповіла, що в ночі постукали у вікно, вимагали відкрити двері, коли вона двері не відкрила, то їх вибили, дверима її вдарило і вона впала, зайшов чоловік, схватив її за шию, душив і вимагав гроші, погрожував позбавити життя, вона дуже злякалася і вимушена була віддати 700 грн купюрами по 20 грн. Вранці ОСОБА_2 була схвильована, плакала, боялася за своє життя, вони давали їй ліки, щоб ОСОБА_2 трохи заспокоїлася. Потім про почуте вона повідомила працівників міліції.
Свідок ОСОБА_8 дала аналогічні пояснення і підтвердила, що ОСОБА_2 була сильно схвильована, боялася за своє життя, донька їй надавала медичну допомогу.
Свідок ОСОБА_9 пояснила, що в вересні 2013 року вона працювала в кафе «Максим» в с. Кегичівка, точно дату вона не пам'ятає, але одного разу з 2-ї години ночі до 5-ї ранку в кафе знаходився з якимсь хлопцем обвинувачений ОСОБА_3, за спиртні напої і інший товар він розраховувався купюрами по 20 грн, потратили близько 100 грн.
Свідок ОСОБА_10 вказала, що вона працює реалізатором в магазині біля залізничної станції Кегичівка. У вересні 2013 року вночі обвинувачений, який був з хлопцем купляли в неї пиво, розраховувався обвинувачений купюрами по 20 грн.
Із протоколу огляду місця події від 23.09.2013 року видно, що скоба на яку був накинутий гачок, що закривав вхідні двері у будинку потерпілої ОСОБА_2 відсутня ( а.с. 7-14).
Із протоколу проведення слідчого експерименту від 23.09.2013 року та при огляді відеозапису у суді встановлено, що обвинувачений показав і пояснив як він вибив вхідні двері у будинку потерпілої, хватав її за шию і вимагав гроші, аж поки потерпіла віддала йому 700 грн ( а.с. 31-33).
Ці факти також підтверджується протоколом слідчого експерименту і фототаблицею до нього від 22.10.2013 року ( а.с. 84-87).
Із висновку судово-медичного експерта від 25.09.2013 року витікає, що у потерпілої ОСОБА_2 виявлені легкі тілесні ушкодження у вигляді поверхневих забитих ран та крововиливів на обличчі, крововилив на обох руках ( а. с. 82-84).
Таким чином, вина обвинуваченого у скоєні розбійного нападу встановлена. Судова колегія вважає, що обвинуваченим при розбійному нападі було застосовано до потерпілої психічне насильство у вигляді залякування її позбавити життя, якщо вона не віддасть гроші. Ця погроза була реальною і сприймалася 92-й річною потерпілою ОСОБА_2 саме як така, що дійсно може бути реалізована, що підтверджується конкретною обстановкою нападу на потерпілу у її будинку в нічний час шляхом вибиття вхідних дверей, здавлювання обвинуваченим її шиї обома руками та погрозами позбавити життя.
Суд вважає, що потерпіла ОСОБА_2 про обставини скоєння злочину дає правдиві свідчення, так як вона до 22.09.2013 року зовсім не знала обвинуваченого, ніяких підстав повідомляти суду недостовірні відомості про факти та обставини скоєння вищевказаного злочину у неї немає.
Крім того, її свідчення підтверджується поясненням свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8
Невизнання своєї вини обвинуваченим у скоєнні розбійного нападу суд оцінює критично, як його небажання повністю розкаятися у вчиненні даного злочину та спробувати ухилитися від кримінальної відповідальної за вчинене кримінальне правопорушення.
Приймаючи до уваги вищевикладене, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.3, ст.. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій) та поєднаний з проникненням до житла.
Суд при винесенні вироку враховує ступінь тяжкості злочину, обставини, що характеризують обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують йому покарання.
Так, згідно ст.. 12 КК України скоєний обвинуваченим злочин віднесено до категорії особливо тяжких.
Характеризується ОСОБА_3 за місцем проживання задовільно, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, раніше судимий, скоїв новий злочин під час іспитового строку, як обставини, що пом"якшують його покарання суд враховує добровільне відшкодування завданого збитку, а як обтяжуючі - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння та у відношенні до особи похилогу віку.
Згідно викладеного, виправлення ОСОБА_3 можливо с призначенням покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.3, ст.. 187 КК України.
Речові докази: сигаретний фільтр необхідно знищити, а гроші вважати правомірно повернутими потерпілій ОСОБА_2
Запобіжний захід відносно обвинуваченого необхідно залишити тримання під вартою.
Керуючись ст.. ст.. 373, 374 367-370, КПК України, судова коллегія ,
ОСОБА_3 визнати винним у в скоєні злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років з конфіскацією всього майна, що належить засудженому, за правилами ст.. 71 КК України частково в розмірі 1 (одного) року позбавлення волі приєднати невідбуту частину покарання за вироком Кегичівського районного суду Харківської області від 23.07.2012 року за ч.1, ст. 122 КК України та остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 9 (дев'ять) років з конфіскацією всього майна, що належить засудженому, .
Міру запобіжного заходу засудженому залишити тримання під вартою, а строк відбування покарання йому рахувати з 23.09.2013 року з 19 години. 30 хвилин.
Речові докази: сигаретний фільтр необхідно знищити, а гроші вважати правомірно повернутими потерпілій ОСОБА_2
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Красноградський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення, для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.
Копія вироку після його проголошення негайно вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий:
Судді: