"28" листопада 2013 р.Справа № 921/1142/13-г/17
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротех Груп", смт. Корнин Попільнянського району Житомирської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр", с. Васильківці Гусятинського району Тернопільської області
про стягнення 30566,22 грн.
Представник від:
позивача: Колодій С.Б., уповноважений, довіреність без номеру від 28.10.13р.;
відповідача: Дубно І.Ю., уповноважена, довіреність № 1 від 29.10.13р.
В судовому засіданні представникам сторін роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Судом в порядку ст. 811 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність клопотань сторін.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Євротех Груп", смт. Корнин Попільнянського району Житомирської області, звернувся 06.11.2013р. до господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр", с. Васильківці Гусятинського району Тернопільської області, про стягнення 30566,22 грн. заборгованості за відпущений товар (автомобільні шини) згідно договору №200213 від 14.12.2013р., з яких: 28299,96 грн. основного боргу; 2094,13 грн. - штрафу та 172,13 грн. - 3% річних.
Позов обґрунтовується копією договору №200213 від 14.12.2013р.; копією видаткової накладної №1124 від 23.07.2013р.; копією довіреності на отримання ТМЦ №665 від 23.07.2013р.; копією податкової накладної №171 від 23.07.2013р.; іншими матеріалами.
Ухвалою господарського суду від 08.11.2013р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 28.11.2013р.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з наведених в позові підстав.
Відповідач в судовому засіданні та згідно відзиву на позов №2013/11-22 від 22.11.2013р. позовні вимоги частково визнає. При цьому, просить відмовити в задоволенні позову про стягнення 1358,33 грн. штрафу та 2,33 грн. - 3% річних, посилаючись на невірно визначений кінцевий строк оплати та спираючись на п.5.6 договору, згідно якого розмір неустойки не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ. Навів власний розрахунок таких вимог.
Позивач в судовому засіданні погодився з доводами відповідача.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені та додатково подані докази в сукупності, заслухавши доводи представників сторін, господарський суд встановив.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
14 лютого 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євротех Груп", як Продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр", як Покупцем, укладено договір №200213 (далі Договір), згідно якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця належну йому партію товару (автошини), а Покупець, в свою чергу, зобов'язався прийняти товар та оплатити його (п. 1.1. Договору).
У відповідності до п. 3.1. Договору, Продавець поставляє шини поступово, партіями у відповідності з виставленими рахунками. Моментом відгрузки сторони вважають дату, вказану у видатковій накладній (п. 3.2. Договору).
Згідно п. 3.1. Договору доставка здійснюється на умовах: доставка СРТ - склад Покупця.
Відповідно до п. 8.4. Договору договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2013р. або до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.
Як стверджує позивач і це випливає з матеріалів справи, на виконання умов укладеного договору Товариством згідно видаткової накладної №1124 від 23.07.2013р. передано, а відповідачем через свого представника Сливку Т.В., який діяв згідно довіреності на отримання ТМЦ №665 від 23.07.2013р., отримано зазначений в накладній товар (автомобільні шини) на загальну суму 28299,96 грн. (з ПДВ). Факт отримання товару відповідачем підтверджується підписом відповідальної особи товариства на накладній №1124 від 23.07.2013р., довіреністю на отримання ТМЦ №665 від 23.07.2013р., податковою накладною №171 від 23.07.2013р. та не заперечується відповідачем у справі.
Розділом 2 договору визначено порядок проведення розрахунків за отриманий товар, а саме на протязі 20 банківських днів з моменту відгрузки. Валюта договору - гривня (п.п. 2.1, 2.4 Договору).
Згідно п. 2.2. Договору датою платежу вважається дата зарахування грошових коштів Покупця на розрахунковий рахунок Продавця.
Як свідчать матеріали справи, між сторонами виникли правовідносини купівлі - продажу товару, що регулюються § 1 глави 54 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу, продавець зобов'язується передати товар у власність другій стороні, а покупець приймає або зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а згідно ч. 2 цієї статті передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).
Частиною 1 статті 694 ЦК України передбачено можливість купівлі-продажу товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.
В силу приписів ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Як встановлено судом та випливає з матеріалів справи і не заперечено відповідачем у справі належними та допустимими доказами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Євротех Груп" свої зобов'язання згідно договору виконало в повній мірі, однак відповідач порушив договірні зобов'язання, не провівши оплати за отриманий товар у строк, передбачений п. 2.4. Договору, внаслідок чого станом на 06.11.2013р. (дата оформлення позовної заяви) заборгованість відповідача згідно Договору №20213 від 14.02.2013р. становить 28299,96 грн.
Згідно вимог ст.ст. 11, 16, 509 ЦК України та ст.ст. 1, 2 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обов'язків.
Доказів, що підтверджують виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати поставленого товару та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, у матеріалах немає.
Отже, доводи позивача про порушення його майнових прав на суму 28299,96 грн. основного боргу є правомірними, документально підтвердженими первинними документами та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку, а тому згідно ст. 15 ЦК України, порушене право Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротех Груп" підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідача 28299,96 грн. боргу.
Належне виконання грошових зобов'язань покупцем забезпечено сторонами у п. 5.6. Договору штрафними санкціями у розмірі 0,1% від суми неоплаченого товару за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Як видно з умов договору сторонами такі санкції хоч і сформульовано як штраф, однак, виходячи з природи їх нарахування (за кожен день прострочки) та аналізу статті 549 ЦК України, суд доходить висновку, що в даному випадку, сторонами передбачено нарахування саме пені за несвоєчасну оплату Покупцем товару.
Оцінюючи доводи позивача, наведені в обґрунтування позовних вимог в частині нарахованої пені за період з 20.08.2013р. по 01.11.2013р. в розмірі 0,1% від суми неоплаченого товару за кожен день прострочення, що за підрахунками Товариства становить 2094,13 грн., суд, дослідивши поданий розрахунок пені, вважає, що оскільки товар передано відповідачу 23.07.2013р., кінцевим строком на його оплату згідно п. 2.4. Договору є 20.08.2013р., відповідно. Право на нарахування неустойки у Продавця виникає з 21.08.2013р.
Положеннями п. 5.6. Договору та приписами ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що розмір неустойки (пені) не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, відтак, нарахування Позивачем пені в розмірі 0,1% від суми неоплаченого товару за кожен день прострочення суд вважає неправомірним.
У зв'язку з зазначеним, здійснивши власний арифметичний розрахунок неустойки, суд дійшов висновку, що її розмір за період з 21.08.2013р. по 01.11.2013р. складає 735,80 грн. (розрахунок суду знаходиться в матеріалах справи).
Вимоги в частині стягнення 1358,33 грн. пені відхиляються судом як необґрунтовані.
Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оцінивши поданий позивачем розрахунок трьох відсотків річних в розмірі 172,13 грн., що здійснений за період з 20.08.2013р. по 01.11.2013р. (74 дні), суд, здійснивши власний арифметичний розрахунок, встановив, що розмір нарахованих відповідачу відсотків річних за період з 21.08.2013р. по 01.11.2013р. складає 169,80 грн. (розрахунок суду знаходиться в матеріалах справи), тому як обґрунтовані, такі, що відповідають вимогам закону та умовам договору вимога в розмірі 169,80 грн. річних задовольняються судом.
В частині стягнення 2,33 грн. - 3% річних суд відмовляє у зв'язку з невірним їх розрахунком.
Статтею 43 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а в силу приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У зв'язку з наведеним, позовні вимоги підлягають до задоволення частково на суму 29205,56 грн. в тому числі: 28299,96 грн. основного боргу; 735,80 грн. - неустойки та 169,80 грн. - 3% річних, як обґрунтовані та документально підтвердженні.
В силу вимог ст. 49 ГПК України сплачений позивачем судовий збір покладається на сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У судовому засіданні 28.11.2013р. оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.
З огляду на наведене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525-526, 530, 627, 655, 691, 692, 693, 694 ЦК України, ст.ст. 173, 193, 232 ГК України, ст.ст. 1, 2, 42-47, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 811, 82-85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр", с. Васильківці Гусятинського району Тернопільської області, вул. Незалежності, 68А, ідентифікаційний код 14040434, - 28299,96 грн. основного боргу, 735,80 грн. - неустойки, 169,80 грн. - 3% річних та 1643,91 грн. в повернення сплаченого судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротех Груп", смт. Корнин Попільнянського району Житомирської області, вул. Жовтневої Революції, 3, ідентифікаційний код 38180812.
3. В решті позову - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони та прокурор мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття рішення, через місцевий господарський суд.
Повний текст рішення суду складено "29" листопада 2013р.
Суддя Н.О. Андрусик