Копія
Справа № 822/4365/13-а
27 листопада 2013 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі судді Данилюк У.Т. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації про зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся в суд з позовом до Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації про зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що його тесть ОСОБА_2 як інвалід був забезпечений в якості гуманітарної допомоги автомобілем Volksvagen Passat, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, 1995 року випуску, синього кольору.
ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_2 помер. В листопаді 2013 року позивач звернувся до відповідача із заявою про переоформлення автомобіля на своє ім'я. Однак листом від 11.11.2013 року йому було відмовлено у переоформленні автомобіля, мотивуючи необхідністю сплати податків і зборів.
Вважає дану відмову неправомірною та просить зобов'язати відповідача надати дозвіл на перереєстрацію автомобіля без сплати мита та інших податків (зборів), передбачених законодавством при імпорті автомобіля.
Позивач в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглянути справу без його участі.
Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, однак до суду подав письмові заперечення, згідно яких просив в задоволенні позовних вимог відмовити, та клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням від 06.08.2002 року Головного управління праці та соціального захисту населення Хмельницької облдержадміністрації про умови видачі (продажу) інвалідам спецавтотранспорту згідно медичних показань, відповідно до акту обстеження обл. МСЕК від 15.01.1996 року №169, ОСОБА_2, інвалід війни, група інвалідності ІІ, згідно п. 42 Порядку надання автомобілів, отриманих як гуманітарна допомога, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 року №128 "Про внесення змін до Порядку забезпечення інвалідів автомобілями" був забезпечений автомобілем марки Volksvagen-VW, кузов №НОМЕР_1, 1995 року випуску, як гуманітарний вантаж, безкоштовно.
ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть.
Згідно з довідкою №728 від 25.07.2008 року, виданою виконкомом Кучанської сільської ради, до дня смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, гр. ОСОБА_1 дійсно проживав в АДРЕСА_1, вели спільне господарство.
Відповідно до Свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 10.09.1947 року та свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 від 14.03.2000 року підтверджується, що ОСОБА_2 є тестем позивача.
На звернення позивача із заявою про переоформлення у його власність автомобіля Volksvagen-VW після смерті ОСОБА_2, листом від 11.11.2013 року №03/03-13756 відповідач відмовив у переоформленні автомобіля на його ім'я в зв'язку відсутністю для цього підстав.
Відмова Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації у переоформленні автомобіля ґрунтується на тому, що згідно п. 41 постанови Кабінету міністрів України від 08.09.2010 року №826 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року №999 (Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями)" , після смерті інваліда автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід був забезпечений через головне управління соціального захисту і користувався менше ніж 10 років, може бути переданий у власність одному з членів сім'ї інваліда за рішенням Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України за умови сплати податків і зборів за ставками, діючими на день здійснення митного оформлення автомобіля.
Оцінюючи правомірність відмови відповідача, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 38 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-XII від 21.03.1991 року, після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням членів його сім'ї може бути переданий у їх власність безоплатно у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Як встановлено судом, інваліда ОСОБА_2 було забезпечено автомобілем відповідно до Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 999 від 08.09.1997 року.
Відповідно до п. 37 вищевказаного Порядку, після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений безплатно або на пільгових умовах, залишається його сім'ї та знімається з обліку в органах соціального захисту населення.
Перереєстрація автомобіля на ім'я одного з членів сім'ї інваліда, який на час смерті інваліда проживав разом з ним, проводиться Державтоінспекцією з дозволу органу соціального захисту населення, де інвалід перебував на обліку як власник транспорту.
Дана постанова втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року №999.
Відповідно до абз. 7 п.41 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року (в редакції на момент смерті інваліда - від 31.10.2012 року) після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід був забезпечений через головне управління соціального захисту і користувався менше ніж 10 років, може бути переданий у власність одному з членів сім'ї інваліда за рішенням Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України за умови сплати податків і зборів за ставками, діючими на день здійснення митного оформлення автомобіля.
Згідно абз. 10 п. 41 вказаного Порядку, у разі несплати членом сім'ї інваліда, дитини-інваліда податків і зборів (обов'язкових платежів) автомобіль повертається (вилучається) головному управлінню соціального захисту або управлінню виконавчої дирекції після закінчення шестимісячного строку з дня смерті інваліда. Вилучення автомобіля здійснюється відповідно до абзацу п'ятнадцятого пункту 16 цього Порядку.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що норми Порядку № 999 від 19.07.2006 року не підлягають застосуванню до правовідносин, що виникли до набрання чинності даним нормативним актом, оскільки відносини щодо забезпечення інваліда автомобілем та надання права членам сім'ї інваліда на залишення автомобіля в разі його смерті є єдиним правочином.
Набуте інвалідом право на автомобіль не могло бути змінено наступним актом Кабінету Міністрів України, який був прийнятий вже після набуття такого права.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний суд України, який своєю постановою від 30 січня 2012 року у справі №6-72цс11 зазначив, що "Порядок забезпечення інвалідів автомобілями", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999 в силу ст. 58 Конституції України та ст. 5 ЦК України не поширюється на права та обов'язки, які виникли на підставі "Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 1997 року №999.
Окрім цього суд керується тим, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст.8 Конституції України).
Одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який, як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини, невід'ємно притаманний Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Даний принцип передбачає, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
Отже, основою цього принципу є передбачуваність. Згідно з цим принципом люди повинні мати змогу планувати свої дії з упевненістю, що знають про їх правові наслідки. Він вимагає, зокрема, щоб правові акти заздалегідь оприлюднювалися, діяли на майбутнє, були ясними, простими, точними, чіткими і несуперечливими. Застосування актів повинне бути передбачуваним для індивідів.
До цього принципу входять такі складові, як непорушність і нескасовуваність набутих законних прав; незворотність закону й неможливість застосування закону до особи, яка не могла знати про його існування; законні очікування - право особи в своїх діях розраховувати на сталість існуючого законодавства тощо.
Отже, Порядок № 999 від 19.07.2006 року установлює обмеження та зобов'язання, яких не було в Порядку № 999 від 08.09.1997 року, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, тому відмова відповідача порушує принцип правової визначеності та суперечить нормам законодавства.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 158-163, 254 КАС України суд,-
Адміністративний позов задовольнити.
Зобов'язати Департамент соціального захисту населення Хмельницької обласної державої адміністрації надати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, дозвіл на перереєстрацію автомобіля марки Volksvagen Passat, 1995 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, синього кольору, ввезеного як гуманітарна допомога інваліду ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, без сплати мита та інших податків (зборів), передбачених законодавством при імпорті автомобілів.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Суддя/підпис/У.Т. Данилюк
"Згідно з оригіналом" Суддя У.Т. Данилюк