Справа № 0907/17878/2012
Провадження № 1/344/233/13
28 листопада 2013 року Івано-Франківський міський суд
в складі: головуючого-судді Кишакевича Л.Ю.,
з участю: секретаря Кулеші С.І.,
прокурора Федорук Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Івано-Франківська кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, громадянки України, з середньою освітою, неодруженої, має чотирьох неповнолітніх дітей, непрацюючої, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, несудимої,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України,-
ОСОБА_1 вчинила торгівлю людьми, об'єктом якої є людина, з метою експлуатації, з використанням уразливого стану особи, щодо малолітньої.
Злочини вчинено за наступних обставин.
Так, ОСОБА_1 використовуючи безпорадний та уразливий стан своєї дитини - доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка в силу малолітнього віку не могла приймати за своєю волею самостійні рішення та чинити опір незаконним діям, з метою її оплатної передачі терміном на один місяць для її подальшої експлуатації - використанні у жебракуванні, підшукала особу для передачі дитини в оренду за винагороду в сумі 5000 грн. 29.09.2012 року о 16.00 год. ОСОБА_1 привезла малолітню доньку ОСОБА_2 по вул.Курінного Чорноти в м.Івано-Франківську, де під час оперативної закупки за гроші в сумі 5000 грн. продала ОСОБА_2 для її подальшої експлуатації - використанні у жебракуванні ОСОБА_3
У судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину у скоєному не визнала. Так, підсудна суду показала, що влітку 2012 року до неї неодноразово приходила жінка, яка назвалася ОСОБА_3, просила дати їй для роботи по догляду за перестарілою жінкою на вихідні та канікули її малолітню доньку ОСОБА_2, при цьому обіцяла заплатити 5000 грн. У вересні 2012 року привезла в м.Івано-Франківськ, де передала ОСОБА_3 свою малолітню доньку ОСОБА_2 для догляду за жінкою похилого віку терміном на декілька днів, за що отримала від ОСОБА_3 5000 грн. При цьому ОСОБА_3 їй не повідомляла про те, що донька ОСОБА_2 буде жебракувати. Вважає, що такі дії щодо неї є провокацією працівників міліції.
Вина підсудної ОСОБА_1 у вчиненні злочину підтверджується показаннями потерпілої та свідків.
Потерпіла ОСОБА_2 суду показала, що 29.09.2012 року прийшла зі школи і мати наказала їй збирати речі, сказала що тьотя ОСОБА_3 відвезе її в м.Івано-Франківськ, де вона декілька днів буде доглядати дитину. Коли приїхала тьотя ОСОБА_3, то вона сказала, що відвезе її в квартиру, в якій буде жити бабця і дитина, а вона буде доглядати та бавити ту дитину. Також тьотя повідомила, що бабця у якої вона буде проживати разом з нею, буде ходити під церкву, по базарах, по вокзалах і просити, тобто жебрати гроші. Зі слів тьоті ОСОБА_3, вона мала їхати жебракувати разом з бабцею в м. Коломию, в м. Чернівці та в інші міста. Мама і тьотя ОСОБА_3 привезли її в квартиру багатоповерхового будинку в м. Івано-Франківську. Тоді мама сказала, щоб вона була чемна, нічого не крала і, що забере її у вівторок. Також мати залишила їй речі і пішла.
Свідок ОСОБА_3 суду показала, що в серпні 2012 року вона випадково дізналася про те, що ОСОБА_1 має намір віддати своїх дітей жебракувати. Тоді про даний факт повідомила працівникам міліції. В двадцятих числах вересня 2012 року приїхала до ОСОБА_1 і запитала чи може дати в оренду свою малолітню доньку для жебракування. Тоді ОСОБА_1 їй повідомила, що може на короткий термін часу віддати доньку, оскільки дитина навчається в школі, а потім поміняти дітей - забрати старшу, якій одинадцять років, а привезти меншу, якій шість років. ОСОБА_1 сказала, що за тиждень «роботи» доньки вона повинна їй заплатити 5000 грн. Розмова була про те, що дитина буде жебракувати з старою бабцею і тиждень буде з нею жити. 29.09.2012 року дала добровільну згоду на проведення оперативної закупки малолітньої доньки у ОСОБА_1 для жебракування. Працівники міліції переписали номери купюр та дали їй 5000 грн. Після чого приїхала до с.Раковець звідки разом з ОСОБА_1 та її з донькою приїхала до м.Івано-Франківська. По дорозі розповідала ОСОБА_1 про те, що її донька буде з бабцею ходити по базарах, під церкви, їздити в Коломию, Чернівці і буде жебракувати. ОСОБА_1 говорила своїй доньці щоб та була чемною, щоб не крала, щоб відверталася, якщо десь побачить своїх вчителів. У приміщенні квартири в м.Івано-Фрнківську ОСОБА_1 залишила свою доньку ОСОБА_2 та її сумку з речами і документами. Після цього передала ОСОБА_1 5000 грн., які попередньо їй вручили працівники міліції. Коли ОСОБА_1 пішла, то працівники міліції відвезли її з ОСОБА_2 у відділення міліції, де вона видала речі та документи дитини. Після чого дитину відвезли у притулок.
З показань свідка ОСОБА_5 (а.с.49-50), оголошених у судовому засіданні, слідує, що вона була присутня в якості понятої разом з іншою понятою - ОСОБА_4, під час огляду ОСОБА_3, якій працівники міліції у їх присутності, для проведення оперативної закупівлі малолітньої дитини, видали гроші в сумі 5000 гривень, при цьому, попередньо переписавши номери купюр та спеціальним олівцем на купюрах написали слово «торгівля». Також була присутня в якості понятої разом з іншою понятою коли на вул. Курінного Чорноти в м.Івано-Франківську працівники міліції вилучили у ОСОБА_1 купюри грошей, які виявилися тими ж купюрами, що перед тим у їх присутності були вручені працівниками міліції ОСОБА_3 для проведення оперативної закупівлі. При цьому ОСОБА_1 пояснила працівникам міліції, що дані гроші їй надала ОСОБА_3, яка позичила їх декілька місяців назад, а свою дитину вона залишила у ОСОБА_3, оскільки йшла на базар.
З показань свідка ОСОБА_4 (а.с.47-48), оголошених у судовому засіданні слідує, що вони є аналогічними показанням свідка ОСОБА_5
Вина підсудної ОСОБА_1 у вчиненні злочину підтверджується також наступними дослідженими у судовому засіданні письмовими матеріалами справи.
З постанови про проведення оперативної закупівлі (а.с.7) слідує, що особі під вигаданим прізвищем ОСОБА_3 було доручено провести оперативну закупівлю малолітньої дитини у ОСОБА_1
З акту огляду покупця ОСОБА_3 від 29.09.2012 року (а.с.8-13) слідує, що їй працівниками міліції з метою проведення оперативної закупівлі малолітньої доньки у ОСОБА_1 вручені гроші в сумі 5000 гривень, а саме 15 купюр номіналом по 200 гривень та 4 купюри номіналом по 500 гривень. Крім того, на лицьовій стороні даних купюр маркером для нанесення невидимої маркеровки, яка при освітленні ультрафіолетовими променями дає характерне люмінесцентне свічення, нанесене слово «торгівля».
Протоколом огляду місця події від 29.09.2012 року (а.с.14) та фототаблицею до нього (а.с.16-18) описано виявлення та вилучення працівниками міліції на вул.Курінного Чорноти в м.Івано-Франківську у ОСОБА_1 коштів в сумі 5000 гривень. У процесі даного огляду встановлено, що вказані кошти є такими, що перед тим були вручені працівниками міліції ОСОБА_3 для проведення оперативної закупівлі малолітньої доньки у ОСОБА_1, і на яких при використанні ультрафіолетової лампи виявлено нанесене спеціальним маркером слово «торгівля».
Згідно протоколу огляду від 29.09.2012 року (а.с.19) ОСОБА_3 добровільно видала працівникам міліції документи, видані на ОСОБА_2 - посвідчення дитини з багатодітної сім'ї та свідоцтво про народження, які вона отримала від ОСОБА_1 під час проведення оперативної закупівлі у неї дочки.
З стенограми розмов між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с.92-97) слідує, що ОСОБА_1 за гроші в сумі 5000 грн. продала ОСОБА_3 свою дочку ОСОБА_2 для її подальшої експлуатації - використанні у жебракуванні.
Невизнання вини підсудною ОСОБА_1, суд розцінює як намагання ухилитися від відповідальності за вчинений злочин, та відкидає такі її свідчення, оскільки вони є суперечливими та такими, що спростовані послідовними показаннями свідка ОСОБА_3, яка прямо вказала на підсудну ОСОБА_1, як на особу, яка продала їй за гроші свою малолітню дочку ОСОБА_2 для використання у жебракуванні. Крім того, дані показання свідка узгоджуються з показаннями потерпілої ОСОБА_2 та свідків ОСОБА_5, ОСОБА_4, а також дослідженими у судовому засіданні письмовими матеріалами справи.
Підстав для обмови підсудної ОСОБА_1 потерпілою ОСОБА_2, свідком ОСОБА_3, та іншими вказаними свідками - судом не встановлено.
Суд, дослідивши всі зібрані по справі докази та оцінивши їх в своїй сукупності, приходить до висновку, що вина підсудної у скоєнні інкримінованого їй злочину знайшла своє підтвердження та кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 149 КК України, як торгівля людьми, об'єктом якої є людина, вчинена з метою експлуатації, з використанням уразливого стану особи, вчинена щодо малолітньої.
Призначаючи покарання підсудній, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винної та обставини, що обтяжують і пом'якшують її покарання.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 - не встановлено. При призначенні покарання підсудній суд також враховує те, що вона раніше несудима, злочин вчинила вперше, має постійне місце проживання, неодружена і має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, позитивно характеризується по місцю проживання та по місцю навчання її дітей. Вказані обставини та дані про особу підсудної, суд визнає такими, що пом'якшують її покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. За таких обставин справи, суд вважає за можливе застосувати ст.69 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі, нижче від найнижчої передбаченої законом межі, встановленої в санкції ч. 3 ст. 149 КК України, а також не призначати додаткового покарання у виді конфіскації майна. За наведених обставин суд також вважає, що виправлення підсудної можливе без відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, тому застосувавши ст. 75 КК України ОСОБА_1 слід звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України 1960 року,-
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України та призначити їй покарання - із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі без конфіскації майна.
Керуючись ст. 75 КК України, звільнити засуджену ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, встановивши іспитовий строк - 3 (три) роки.
Запобіжний захід засудженій до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний - підписку про невиїзд.
На підставі ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Речові докази по справі: стенограми розмов, диски (а.с.99) - залишити при справі; гроші в сумі 5000 гривень (а.с.100,101) - повернути за належністю ВБЗПТЛ УМВС України в Івано-Франківській області.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя Л.Ю. Кишакевич