25 листопада 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Кузнєцова В.О.,
суддів: Кадєтової О.В., Мостової Г.І.,
Мартинюка В.І., Наумчука М.І.,-
розглянувши заяву ОСОБА_3 про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 вересня 2013 року у справі за позовом приватного підприємства «Зевс-КР» до ОСОБА_3 про стягнення збитків за договором підряду, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до приватного підприємства «Зевс-КР» про стягнення коштів,
У липні 2012 року приватне підприємство «Зевс-КР» (далі -
ПП «Зевс-КР») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення збитків за договором підряду.
У листопаді 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПП «Зевс-КР» про стягнення коштів, витрачених на виправлення недоліків у роботі в сумі 67 280, 40 грн.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 березня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 липня
2013 року, позов ПП «Зевс-КР» задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ПП «Зевс-КР» кошти за договором підряду в сумі 15 658 грн та судові витрати. У решті позову відмовлено. У задоволені зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги ПП «Зевс-КР» та стягуючи кошти з відповідача на користь підприємства, суди виходили із того, що матеріалами справи, зокрема локальним кошторисом, актом прийняття виконаних робіт, розрахунком вартості робіт та матеріалів, підтверджено факт виконання робіт, вартість виконання робіт та матеріалів. Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суди виходили з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження неналежної якості виконаних ПП «Зевс-КР» робіт.
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 вересня 2013 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 березня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від
23 липня 2013 року у вказаній вище справі.
До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_3 про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 вересня 2013 року з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм закону, зокрема ст. ст. 526, 530, 598, 610-612, 614, 629, 837, 849, 875, 882, 883 ЦК України, ч. 3 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», що потягло ухвалення різних за змістом рішень у подібних правовідносинах.
На підтвердження своїх доводів ОСОБА_3 долучив до заяви судові рішення, постановлені судами касаційних інстанцій.
Постановою Вищого господарського суду України від 30 листопада 2006 року залишено без змін рішення господарського суду м. Києва від
22 червня 2006 року та постанову Київського апеляційного господарського суду України від 3 жовтня 2006 року про відмову в задоволенні позову про стягнення вартості наданих послуг. Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили із того, що позивачем на підтвердження позовних вимог не надано доказів виконання робіт.
Постановою Вищого господарського суду України від 17 серпня
2011 року залишено без змін постанову Київського апеляційного господарського суду України від 9 червня 2011 року, якою частково задоволено позов про стягнення заборгованості за договором підряду. Частково задовольняючи позовні вимоги, апеляційний господарський суд виходив із того, що факт виконання підрядних робіт підтверджується актами приймання-передачі, які підписані сторонами без зауважень та скріплені їх печатками. В актах приймання-передачі виконаних робіт та довідках про вартість виконаних робіт зазначено обсяг та вартість робіт, замовник не
заперечував щодо якості виконаних робіт, підписав вказані акти без зауважень та здійснив часткову оплату за виконані роботи.
Постановою Вищого господарського суду України від 28 лютого
2012 року скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2011 року та залишено в силі рішення господарського суду м. Києва від 9 серпня 2011 року щодо задоволення позову про стягнення основного боргу, пені, інфляційних витрат, 3% річних у зв'язку з неналежним виконанням умов договору підряду. Частково задовольняючи позовні вимоги, господарський суд м. Києва виходив із того, що згідно з положеннями укладеного між сторонами договору підряду та нормами чинного законодавства, у відповідача виник обов'язок оплатити вартість визначених актами приймання-передачі робіт.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 лютого 2012 року рішення Обухівського районного суду Київської області від 16 грудня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від
15 липня 2010 року в частині задоволення первісних позовних вимог про розірвання договору, укладеного між фізичною особою-підприємцем та фізичною особою, й стягнення з фізичної особи-підприємця пені скасовано, у цій частині ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову у зв'язку з тим, що судами попередніх інстанцій правильно встановлено фактичні обставини справи, однак не застосовано закон, який підлягав до застосування. Зазначений договір розірвано, стягнуто з фізичної особи-підприємця пеню за порушення терміну виконання зобов'язання.
Згідно зі ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Оскільки зі змісту заяви, ухвали, про перегляд якої подано заяву, рішень, постановлених у вказаній вище справі, та з долучених до заяви витягів з Єдиного державного реєстру судових рішень постанов Вищого господарського суду України від 30 листопада 2006 року, від 17 серпня
2011 року, від 28 лютого 2012 року, ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 лютого 2012 року не вбачається неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: підстави позову, зміст позовних вимог не є тотожними, у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом приватного підприємства «Зевс-КР» до ОСОБА_3 про стягнення збитків за договором підряду, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до приватного підприємства «Зевс-КР» про стягнення коштів, за заявою ОСОБА_3 про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 вересня 2013 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.О. Кузнєцов
Судді: О.В. Кадєтова
В.І. Мартинюк
Г.І. Мостова
М.І. Наумчук