27 листопада 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Макарчука М.А.,
суддів: Леванчука А.О., Маляренка А.В., Писаної Т.О., Фаловської І.М., -
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», подану представником Шулікою А.В., на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 травня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 25 вересня 2013 року,
У березні 2013 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості.
Позивач посилався на те, що відповідно до укладеного договору № DNH4KS20310339 від 30 грудня 2005 року ОСОБА_6 отримав кредит у розмірі 13 372 грн. 12 коп., зі сплатою відсотків за користування у розмірі 25,8% річних на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення коштів 28 грудня 2007 року.
Однак, у порушення умов кредитного договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань і станом на 6 листопада 2012 року за ним рахується заборгованість у розмірі 134 228 грн. 09 коп., яка складається з: 12 869 грн. 43 коп. заборгованості за кредитом; 48 693 грн. 27 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом; 65 797 грн. 39 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором; 500 грн. штраф (фіксована частина); 6 368 грн. штраф (процентна ставка).
Посилаючись на вищезазначені обставини, позивач просив стягнути з відповідача 134 228 грн. 09 коп. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 травня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 25 вересня 2013 року, в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.
У касаційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» порушує питання про скасування ухвалених у справі судових рішень, мотивуючи свої доводи порушенням судами норм матеріального та процесуального права, із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Оскаржувані судові рішення не відповідають цим вимогам.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30 грудня 2005 року між сторонами у справі був укладений кредитний договір № DNH4KS20310339, за яким відповідач ОСОБА_6 отримав кредит у розмірі 13 372 грн. 12 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення коштів до 28 грудня 2007 року.
Судами встановлено, що станом на 6 листопада 2012 року відповідач має заборгованість у розмірі 134 228 грн. 09 коп., яка складається з: 12 869 грн. 43 коп. заборгованості за кредитом; 48 693 грн. 27 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом; 65 797 грн. 39 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором; 500 грн. штраф (фіксована частина); 6 368 грн. штраф (процентна ставка).
Встановивши вищезазначені обставини у справі, а також те, що останнє погашення заборгованості відповідачем за кредитним договором № DNH4KS20310339 від 30 грудня 2005 року було проведено у квітні 2008 року, суд дійшов висновку про пропущення позивачем строку позовної давності, встановленого ст. 257 ЦК України, для звернення до суду з даним позовом.
Однак з таким висновком суду погодитися не можна з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно з ч. 1 ст. 259 України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем була надана згода на те, що до заяви про надання споживчого кредиту будуть долучені Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), засвідчена власним підписом відповідача (а.с. 9-16).
Відповідно до п. 5.5 цих Умов, термін позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів заданим договором встановлюється сторонами тривалістю п'ять років.
Ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди залишили поза увагою те, що зобов'язання ОСОБА_6 з повернення кредиту підлягало виконанню у строк до 28 грудня 2007 року, останній платіж з погашення заборгованості ОСОБА_6 здійснив у квітні 2008 року, а з позовом до суду ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся у березні 2013 року.
Отже з урахуванням викладених обставин та п.5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), судам слід було з'ясувати, чи переривався з таких обставин строк позовної давності.
Оскільки неповнота з'ясування обставин у справі та порушення зазначених норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору і ці порушення були допущені як місцевим судом, так і апеляційним судом, то рішення місцевого суду та ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», подану представником Шулікою А.В., задовольнити.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 травня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 25 вересня 2013 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.А. Макарчук Судді: А.О. Леванчук А.В. Маляренко Т.О. Писана І.М. Фаловська