27 листопада 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Висоцької В.С., Гримич М.К., Умнової О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 9 липня 2013 року,
встановила:
У листопаді 2012 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заочним рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 13 лютого 2013 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь Банку заборгованість за кредитним договором від 22 червня 2012 року в сумі 6 801,03 доларів США, що еквівалентно 54 357,23 грн. Вирішено питання судових витрат.
Не погодившись з судовим рішенням ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою.
Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 9 липня 2013 року відмовлено ОСОБА_4 у прийнятті апеляційної скарги на підставі статей 231, 232 ЦПК України.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч.3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що по справі ухвалювалося заочне рішення (а.с. 35).
Цивільним процесуальним законом установлено особливості оскарження заочного рішення та відповідно до положень статей 228, 232 ЦПК України відповідач набуває право на оскарження такого рішення в апеляційному порядку лише після розгляду та залишення без задоволення судом першої інстанції його письмової заяви про перегляд заочного рішення або в разі ухвалення повторного заочного рішення.
З обставин справи вбачається, що судом першої інстанції заява про перегляд заочного рішення в установленому законом порядку не переглядалася.
Таким чином висновок апеляційного суду про відмову у прийнятті апеляційної скарги на заочне рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновок суду не спростовують.
Згідно вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 9 липня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В.С. Висоцька
М.К. Гримич
О.В. Умнова