22 листопада 2013 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Амелін В.І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Херсонської області від 23 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно,
У вересні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 3 травня 2011 року між ним та відповідачкою було укладено попередній договір купівлі-продажу земельної ділянки (договір завдатку), згідно з яким відповідач зобов'язалась продати, а позивач зобов'язався купити земельну ділянку площею 0,234 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. На виконання умов цього договору відповідач отримала завдаток у розмірі 5 000 грн. Крім того, відповідачка дозволила йому будівництво об'єкта нерухомого майна на території земельної ділянки, що є предметом попереднього договору. У жовтні 2011 року ним завершено будівництво господарчої будівлі. Відповідно до технічного паспорту збудований об'єкт значиться як самочинне будівництво. У січні 2012 року за заявою відповідачки було видано рішення Раденської селищної ради від 24 січня 2012 року, яким було надано дозвіл на легалізацію самочинно збудованої споруди. Ще до початку будівництва між ними була досягнута домовленість, що після зведення спірної господарчої споруди вона буде відчужена на користь позивача. З часу прийняття вищезазначеного рішення селищної ради відповідачка не вчинила необхідних дій.
З огляду на зазначене, позивач просив визнати за ним право власності на господарчу будівлю, що розташована на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 20 листопада 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на господарчу будівлю, що розташована на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 23 жовтня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Із матеріалів касаційної скарги, оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.
Керуючись ст. 325, п.5 ч.4 ст.328 ЦПК України,
Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ В.І. Амелін